Ухвала

від 09.05.2022 по справі 540/3237/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

10 травня 2022 року

справа № 540/3237/21

адміністративне провадження № К/990/11049/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року

у справі №540/3237/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

06 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №540/3237/21, предметом спору у якій є визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невідображення змін показника суми податку на додану вартість (реєстраційного ліміту) обчисленого відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, з урахуванням поповнення електронного рахунку ТОВ "Грін Тім" №UA638999980385169000000148458 на суму 1 616 865,10 грн; зобов`язаня Державну податкову службу України збільшити показник суми податку на додану вартість (реєстраційного ліміту), обчисленого відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, з урахуванням поповнення рахунку ТОВ "Грін Тім" №UA638999980385169000000148458 на суму 1 616 865,10 грн.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, скаржник як на підставу для касаційного оскарження судових рішень посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм пунктів 200-1.3, 200-1.4, 200-1.7 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01 липня 2020 року у справі № 640/13478/19, стосовно того, що коригування реєстраційного ліміту грошових зобов`язань в СЕА ПДВ здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі.

Аналізуючи текст касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що скаржником не наведено належних та обґрунтованих посилань на підстави, передбачені пунктом 1 частини четверної статті 328 КАС України.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що принциповою відмінністю цієї справи від справи №640/13478/19 є конкретні обставини, зокрема, стосовно поповнення Товариством у 2020 та 2021 роках електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість через касу банку АБ "Південний», внаслідок чого відбулось зарахування коштів на електронний рахунок, проте показник суми податку на додану вартість (реєстраційного ліміту), обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, не змінився. У справі № 640/13478/19 спірними є інші питання, зокрема, стосовно подання податкових накладних із зазначенням коду « 2», що означає перебування платника на спеціальному режимі оподаткування як безумовної підстави для правильного визначення системою реєстраційного ліміту. Обставини цих двох справ є відмінними, а відтак суд вважає, що скаржником у касаційній скарзі не доведено подібності спірних правовідносин, олскільки правові норми застосовані за різних умов.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №540/3237/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії- повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова