Ухвала

від 02.05.2022 по справі 700/558/21

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/558/21

Провадження № 2/700/21/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/558/21 провадження №2/700/21/22 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариси Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права,-

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариси Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права.

Вимоги мотивовані тим, що 30 червня 2011 року між гр. ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передала, а СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2435 га, кадастровий номер 7122882800:02:001:0152, яка знаходиться в адміністративних межах Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Договір оренди землі укладено строком на 10 років, який набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему Лисянського району Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 р. за № 712288284002220.

Крім цього, право оренди СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 20420598 від 10.05.2017 р.), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 261624935 від 15.06.2021 р).

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номерінформаційної довідки261624935від 15.06.2021р). позивачу стало відомо, що між ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №593 від 02.04.2021 р. на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2435 га, кадастровий номер 7122882800:02:001:0152, який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори, Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Шалденко Ларисою Василівною. Даний договір укладено на строк 10 років, з 02.04.2021 року до 02.04.2031 року.

На підставі рішення державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори, Звенигородського районного нотаріального округу Шалденко Л.В., індексний номер 57447430 від 02.04.2021 року за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права користування вищевказаної земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та зареєстрували відповідне право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 в період дії договору оренди землі від 30.06.2011 р. укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА».

Позивач вважає, що відповідачами порушені вимогиЗемельного Кодексу України,Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»таЗакону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» положення договору оренди землі від 30.06.2011 р., а також права СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» на вільне користування орендованим майном.

Укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір емфітевзису, на думку позивача, вчинено із порушенням вимог, які встановлені частиною 1статті 203ЦК України та ч.3 статті 209 ЦК України, оскільки вищевказана земельна ділянка на момент його укладання та нотаріального посвідчення знаходилася в оренді СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» на підставі договору оренди землі від 30.06.2011 р. укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА».

У зв`язкуз вищенаведенимпозивач просить визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 593 від 02.04.2021 р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2435 га, кадастровий номер 7122882800:02:001:0152, скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори, Звенигородського районного нотаріального округу Шалденко Л.В. індексний номер 57447430 від 02.04.2021 р. про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку площею 2,2435 га, кадастровий номер 7122882800:02:001:0152 за гр. ОСОБА_2 , визнати припиненим право користування земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзис)зареєстроване за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,2435 га, кадастровий номер 7122882800:02:001:0152, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 41316733 від 02.04.2021 р. Судові витрати просять стягнути з відповідачів.

Ухвалою від 06.12.2021 року було залучено доучасті усправі Приватнепідприємство«Сільськогосподарське підприємство«КалиновийКрай»,вякості третьої особи, що не заявляє самостійних вимогна предмет спору.

Позивач у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася та не повідомила про причини неявки, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився просив розглянути справу без його участі у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Крім того, ОСОБА_2 30.03.2022 року звернувся до суду із поясненням щодо заявлених вимог, в яких вказав, що позовні вимоги ним не визнаються. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір емфітевзису 02.04.2021 року, в якому пунктом 4 встановлено, що «договір вступає в силу з моменту закінчення договору оренди, 29.12.2022 року. 28.01.2022 року між тими самими сторонами були укладені зміни до договору емфітевзису. Зокрема було внесено зміни до п.4 в якому вказано, що «договір вступає в силу тільки з моменту закінчення договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку, або з 30.12.2022 року». Таким чином, дія договору емфітевзису починається після закінчення дії договору чи то оренди чи суборенди. Отже право позивача на користування земельною ділянкою не може бути порушено договором емфітевзису, а тому не може бути захищеним у суді. Даним договором емфітевзису не може бути порушене право позивача на укладення нового договору оренди чи його продовження, оскільки ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки своє волевиявлення щодо розпорядження ділянкою вже закріпила у договорі емфітевзису. З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Відповідач - державний реєстратор державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із клопотанням в якому просила справу розглянути без її участі, проти задоволення позову не заперечувала, у вирішення всіх питань покладалася на розсуд суду. Заперечувала проти стягнення судових витрат з Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: представник приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край» у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги СТОВ «А.Ф.ЗЛАГОДА» підтримують у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписамист.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2, 24 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області, кадастровий номер: 7122882800:02:001:0152, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №128625 від 23.03.2007 року.

30 червня 2011 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передала, а СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,24 га, кадастровий номер: 7122882800:02:000:0152, яка знаходиться в адміністративних межах Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Відповідно до п. 8 даного договору оренди землі договір укладено строком на 10 років.

Згідно п.44 даного договору договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 12.03.2011 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 12.03.2011 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему Лисянського району Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 р. за № 712288284002220, про що є відповідний запис в договорі оренди землі від 30.06.2011 р.

Таким чином укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» договір оренди землі від 30.06.2011 року, який зареєстрований у відділі Держкомзему Лисянського району Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 року за № 712288284002286, є чинним, оскільки він не визнаний недійсним і не розірваний відповідно до норм діючого законодавства України, і таким чином договір діє до 29.12.2022 року включно.

Крім цього, право оренди СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 20420598 від 10.05.2017 року), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 261624935 від 15.06.2021 року).

02.04.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір надання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Предметом договору є земельна ділянка площею 2,2435 гектара, яка розташована на території Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області, з цільовим призначеннямдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 7122882800:02:001:0152, та належить власнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 128625 виданого 23.03.2007 року Лисянською райдержадміністрацією Черкаської області.

Пунктом 3 договору зазначено, що на земельну ділянку зареєстровано право суборенди з ПП СП «Калиновий край», договір суборенди діє до 28.12.2022 року.

Згідно пункту 4 договору, термін дії договору 10 років, договір вступає в силу з моменту закінчення договору суборенди, з 29.12.2022 року. Строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Договір засвідчений державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №593.

З договору про внесення змін до договору емфітевзису посвідченого 02.04.2021 року та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №593 від 28.01.2022 року, вбачається, що у п.4 було внесено зміни та він викладений в такій редакції: термін дії договору 10 років; Договір вступає в силу тільки з моменту закінчення дії договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку, або з 30.12.2022 року ( в силу того що настане пізніше); Строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Таким чином, сторони домовились, що емфітевтичне право за цим договором набирає чинності з 30.12.2022 року, або ж з моменту закінчення дії договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку .

Відповідно до п.3 ч.1ст.3 Цивільного кодексу України,загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Це підтверджуєст.627 ЦК України, згідно з якою відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК Українивстановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постановіВерховного Суду України від 28.01.2015 року по справі № 6-230 цс14 викладено наступний правовий висновок : «Частина третя статті 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки. Отже принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Таким чином сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

Згідно ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 408 ЦК України зазначено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором та не встановлено заборони на визначення початку дії емфітевтичного права на майбутнє.

Слід зазначити, що законодавцем не встановлено вимог до форми та змісту договору емфітевзису, він повинен відповідати загальним положенням про договір, з урахуванням нормст. 407-412 ЦК Українитаст.102-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим,Законом України «Про оренду землі»чітко визначено форму, умови та порядок укладення, зміни, припинення договорів оренди землі. Більше того, незазначення в договорі оренди істотних умов, передбаченихст. 15 Закону України «Про оренду землі», матиме наслідком його недійсність.

Законом України «Про оренду землі»урегульовано відносини, пов`язані виключно з орендою землі, в той час як правовідносини за договором емфітевзису регулюються нормами глави33розділуII «Речові права на чуже майно» Цивільного кодексу України.

Позивач вказав, що відповідачами порушені права СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» на вільне користування орендованим майном, оскільки договір емфітевзису укладено в період дії договору оренди землі.

Проте, судом не отримано доказів на підтвердження порушення права позивача щодо вільного користування земельною ділянкою.

Так, сторони договору емфітевзису домовились, що емфітевтичне право за цим договором вступає в силу тільки з моменту закінчення дії договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку, або з 30.12.2022 року (в силу того що настане пізніше); Строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Сторони договору емфітевзису зробили застереження у договорі про те, що земельна ділянка перебуває у оренді та суборенді іншої особи - а тому, до закінчення строку дії договору оренди та суборенди, відповідне право емфітевзису не могло вступити в силу, а отже, відповідач ОСОБА_2 не міг розпочати використання цієї земельної ділянки.

Подібні спірні правовідносини були предметом судового розгляду у цивільній справі № 693/26/18, де 26.02.2020 Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та другої інстанції, підтвердив правильність і законність рішення Жашківського районного суду Черкаської області, вказавши про відсутність підстави для визнання недійсним договору емфітевзису, оскільки права позивача у зв`язку з його укладенням не порушуються.

Ті правові позиції Верховного Суду, на які посилався позивач у позовній заяві, а саме: постанови Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №379/672/16-ц, від 23.07.2018 року по справі №390/1736/16-ц, від 22.07.2020 року по справі №693/699/18, не тотожні до правовідносин, що склалися між сторонами у даній цивільній справі, а тому не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.

Позивач не надав суду доказів про те, що спірна земельна ділянка вибула з його користування внаслідок укладення договору емфітевзису, або про те, що відповідачі чинять йому перешкоду у користуванні спірною земельною ділянкою.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмета і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави для застосування до спірних правовідносин відповідних положеньЦивільного кодексу України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуваннямстатей 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав.

У відповідності до вимогстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваногозакономінтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваногозакономінтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору встановлення емфітевзису, не встановлено прав позивача, які порушені цим договором, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК Українивстановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 14, 76-81, 141, 229, 258, 259, 263, 266, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 407-412, 627, 628, 638, 777 ЦК України, Закону України «Про оренду землі», суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариси Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.05.2022 року.

Суддя Н.В.Бесараб