Постанова

від 06.09.2022 по справі 700/558/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 700/558/21Провадження № 22-ц/821/932/22Категорія: 302030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода»

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний реєстратор- державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край»

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 травня 2022 року (ухваленого в приміщенні Лисянського районногосуду Черкаськоїобласті під головуванням судді Бесараб Н.В., повний текст рішення складено 09 травня 2022 року) у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,державного реєстратора державногонотаріуса Звенигородськоїдержавної нотаріальноїконтори ШалденкоЛариси Василівни,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Приватне підприємство«Сільськогосподарське товариство«Калиновий край»про визнаннянедійсним договорупро правокористування земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзис),скасування рішеннядержавного реєстратората припиненняіншого речовогоправа,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

13 серпня 2021 року СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» звернулося до Лисянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПП «СП «Калиновий край», в якому просило визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) №593 від 02 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2435 га, кадастровий №7122882800:02:001:0152; скасувати рішення державного реєстратора індексний №№57447430 від 02 квітня 2021 року про державну реєстрацію права користування вказаною земельною ділянкою за ОСОБА_2 ; визнати припиненим право користування спірною земельною ділянкою, зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 41316733 від 02 квітня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 червня 2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ «А.Ф. Злагода» укладено договір оренди землі, згідно якого СТОВ «А.Ф. Злагода» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2435 га, кадастровий №7122882800:02:001:0152, в адміністративних межах Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Даний договір укладено строком на 10 років, який набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему Лисянського району Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року №712288284002086.

Право оренди СТОВ «А.Ф. Злагода» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 20420598 від 10 травня 2017 року).

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 261624935 від 15 червня 2021 року) вказує позивач, йому стало відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №593 від 02 квітня 2021 року на земельну ділянку, яка перебуває в оренді позивача. Даний договір укладено строком на 10 років, з 02 квітня 2021 року до 02 квітня 2031 року.

На підставі рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Звенигородського районного нотаріального округу Шалденко Л.В., індексний №57447430 від 02 квітня 2021 року за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права користування вищевказаної земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Таким чином,як вказуєпозивач, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договірпро правокористування земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзис)та зареєструваливідповідне правов Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнов періоддії договоруоренди землівід 30червня 2011року,укладеного зіСТОВ «А.Ф.Злагода»,чим порушиливимоги ЗКУкраїни,ЦК України,ЗаконуУкраїни «Прооренду землі»та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положення договору оренди землі від 30 червня 2011 року, а також права СТОВ «А.Ф. Злагода» на користування орендованим майном.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Калиновий край» (том 1, а.с. 98).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисянського районногосуду Черкаськоїобласті від 03травня 2022року в задоволенні позовних вимог СТОВ «А.Ф. Злагода» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки сторони спірного договору домовились, що право користування за договором емфітевзису виникає з 30 грудня 2022 року, тобто з моменту закінчення дії договору оренди на земельну ділянку, отже право користування земельною ділянкою позивача не порушено.

Крім того,відсутні доказипро те,що спірназемельна ділянкавибула зкористування позивачавнаслідок укладеннядоговору емфітевзису,або проте,що відповідачічинять йомубудь-які перешкодиу користуванніземельною ділянкою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі,поданій 15червня 2022року, СТОВ «А.Ф.Злагода»,вважаючи оскаржуване рішення таким, що прийняте із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 травня 2022 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Також СТОВ «А.Ф. Злагода» просило стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 11350,00 грн.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга СТОВ «А.Ф. Злагода»,зокрема,мотивована тим,що оскільки спірна земельна ділянка перебуває в оренді СТОВ «А.Ф. Злагода» до 29 грудня 2022 року, то в силу положень Закону України «Про оренду землі», по закінченню терміну дії договору оренди матиме місце переважне право орендаря на продовження орендних правовідносин. Втім, відповідачі, укладаючи за 1 рік та 9 місяців до спливу строку оренди спірний договір, порушили переважне право орендаря на продовження оренди та діяли недобросовісно.

Крім того, товариство вказує, що факт одночасної державної реєстрації права оренди позивача та права за спірним договором емфітевзису щодо однієї і тієї ж земельної ділянки є протиправним. На підтвердження таких міркувань скаржник посилається на відповідну практику Верховного Суду щодо захисту переважного права оренди, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №378/596/16-ц. З цих же міркувань скаржник вказує на незаконність проведеної державної реєстрації права користування за спірним договором емфітевзису.

Відзив на апеляційну скаргу

04 серпня 2022 року до Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому останній просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Вказує, що апеляційна скарга фактично зводиться до переоцінки доказів, досліджених судом та позивач жодним чином не доводить факту свого порушеного права користування земельною ділянкою.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 2, 24 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області, кадастровий №7122882800:02:001:0152, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №128625 від 23 березня 2007 року (том 1, а.с. 58).

30 червня 2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» було укладено договір оренди землі, згідно якого СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» прийняло у строкове платне користування вказану вище земельну ділянку з кадастровим №7122882800:02:001:0152 (том 1, а.с. 11-15).

Відповідно до п. 8 даного договору оренди землі його укладено строком на 10 років. Згідно п. 44 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему Лисянського району Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року №712288284002086.

Отже зазначений договір оренди землі діє до 29 грудня 2022 року включно.

Право оренди СТОВ «А.Ф. Злагода» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 20420598 від 10 травня 2017 року).

02 квітня 2021 року між ОСОБА_1 (власник спірної земельної ділянки) та ОСОБА_2 укладено договір надання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Предметом договору є земельна ділянка площею 2,2435 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дашуківської сільської ради Лисянського району Черкаської області, кадастровий №7122882800:02:001:0152, та належить власнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №128625 виданого 23 березня 2007 року Лисянською РДА Черкаської області (том 1 , а.с. 54-55).

Даний договір посвідчений державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №593.

Пунктом 3 договору зазначено, що на земельну ділянку зареєстровано право суборенди з ПП «СП «Калиновий край», договір суборенди діє до 28 грудня 2022 року.

Згідно пункту 4 договору, термін дії договору 10 років, договір вступає в силу з моменту закінчення договору оренди, тобто з 29 грудня 2022 року. Строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

З договору про внесення змін до договору емфітевзису, посвідченого 02 квітня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №593 від 28 січня 2022 року, вбачається, що у п.4 було внесено зміни та він викладений в такій редакції: термін дії договору 10 років; договір вступає в силу тільки з моменту закінчення дії договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку, або з 30 грудня 2022 року (в силу того, що настане пізніше); строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (том 1, а.с. 171).

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга СТОВ «А.Ф.Злагода» непідлягаєдозадоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі статтю 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Також зі змісту ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що орендар має переважне право на продовження (отже і захист) саме права оренди земельної ділянки на новий строк.

Згідно ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦивільного кодексу України.

Згідно п.3 ч.1 ст.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 408 ЦК України зазначено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором та не встановлено заборони на визначення початку дії емфітевтичного права на майбутнє.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що Законом України «Про оренду землі»урегульовано відносини, пов`язані виключно з орендою землі, в той час як правовідносини за договором емфітевзису регулюються нормами глави33розділуII «Речові права на чуже майно» ЦК України.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачами порушені права СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» на вільне користування орендованим майном, оскільки договір емфітевзису укладено в період дії договору оренди землі, що визначено підставами для заявлення позовних вимог у цій справі.

Однак такі твердження апеляційний суд вважає помилковим, оскільки сторони спірного договору емфітевзису п. 4 (у новій редакції від 28 січня 2022 року ) зазначили, що договір вступає в силу тільки з моменту закінчення дії договору оренди та суборенди на дану земельну ділянку, або з 30 грудня 2022 року (в силу того що настане пізніше); строк цього договору визначає часовий проміжок, протягом якого щодо земельної ділянки буде встановлено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення прав позивача при укладенні договору емфітевзису. Крім того, доказів того, що відповідачі будь-яким чином перешкоджають позивачу вільно користуватися орендованою земельною ділянкою суду надано не було.

Особа, що подала апеляційну скаргу вказує про порушення спірним договором емфітевзису переважного права оренди, наявного у позивача, однак надавати їм оцінку під час апеляційного перегляду даної справи суд не має можливості з огляду на таке.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки у позовній заяві позивач не вказував у якості підстави позову порушення спірним договором емфітевзису його переважного права на продовження орендних правовідносин щодо відповідної земельної ділянки, а зазначив про це лише у апеляційній скарзі, відповідно, такі доводи не оцінювалися судом першої інстанції, у аспекті викладених положень ч.6 ст.367 ЦПК України, тому в апеляційного суду не має процесуальних підстав надавати оцінку апеляційним доводам.

Апеляційний суд враховує, що подібні правовідносини були предметом судового розгляду у справі №693/26/18, де 26 лютого 2020 року Верховний Суд вказав про відсутність підстави для визнання недійсним договору емфітевзису, оскільки права позивача, як поточного орендаря землі, у зв`язку з його укладенням не порушуються.

Вказівка скаржника на те, що державна реєстрація прав за спірним договором емфітевзису є незаконною за відсутності законодавчих підстав для її скасування визнання недійсним відповідного правочину, не дає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, яка є похідною від вимоги про визнання договору недійсним.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги СТОВ «А.Ф. Злагода» суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 травня 2022 року у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,державного реєстратора державногонотаріуса Звенигородськоїдержавної нотаріальноїконтори ШалденкоЛариси Василівни,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Приватне підприємство«Сільськогосподарське товариство«Калиновий край»про визнаннянедійсним договорупро правокористування земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзис),скасування рішеннядержавного реєстратората припиненняіншого речовогоправа залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлений 08 вересня 2022 року/