Постанова

від 09.05.2022 по справі 500/861/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/861/20 пров. № А/857/923/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільський області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Божиківська сільська рада, Саранчуківська сільська рада, Нараївська сільська рада, Шибалинська сільська рада, Куропатницька сільська рада, Рекшинська сільська рада, Мечищівська сільська рада про визнання протиправним та скасування припису, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Мірінович У.А.,

час ухвалення рішення: 10:40:54,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення: 19.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» (далі ТзОВ «Захід-Агро МХП») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільський області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Божиківська сільська рада, Саранчуківська сільська рада, Нараївська сільська рада, Шибалинська сільська рада, Куропатницька сільська рада, Рекшинська сільська рада, Мечищівська сільська рада про визнання протиправним та скасування припису №16/0010ПР/03/01/-20 від 20.02.2020.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивоване тим, що оскаржуваний у даній справі припис є правомірним.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачем в приписі не зазначено, які конкретні види заходів та якого конкретного законодавства повинно вжити Товариство на виконання вимоги припису. Зазначає, що відповідачем не здійснювалось обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок, не визначено також, якими доказами підтверджується факт поверхневого обробітку ґрунту, характер обробітку ґрунту, відсутні схеми чи фотофіксації порушення, географічні координати, розташування, конфігурація, закріплена межовими знаками, кадастровий номер земельних ділянок начебто самовільно зайнятих земельних ділянок також відсутні. Вказує, що зі змісту припису вбачається, що ним жодним чином не визначається в чому саме полягає самовільне зайняття земельних ділянок. Крім того, зазначив, що із Акту або припису неможливо зрозуміти про наявність на території цих сільських рад земельних ділянок під проектними дорогами, що використовуються товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП».

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити судове рішення без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі Наказу Держгеокадастру від 28.10.2020 №16, Посвідчення (направлення) від 28.01.2020 №22-28-0.19-785/2-20 уповноваженими особами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, за результатами якої складено Акт №16/0002АП/02/01/-20 від 14.02.2020, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

Вказаним Актом виявлені порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, частини третьої ст.37 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 35, 37 Закону України «Про охорону земель».

Даний Акт підписаний уповноваженими особами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та представника позивача із застереженням про незгоду із вказаним Актом.

Після цього представником позивача надані письмові пояснення від 19.02.2020 №711/02, в яких він просив привести обставини, викладені в Акті, у відповідності до норм чинного законодавства та залишити лише обґрунтовані зауваження та порушення, виявлені в результаті планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

В подальшому, старшим державним інспектором з питань дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів - заступником начальника Управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування винесено Припис від 20.02.2020 №16/0010ПР/03/01/-20 про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, яким приписано вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства.

13.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із листом №800/03, в якому просив надати роз`яснення стосовно того, які конкретні та вичерпні заходи щодо усунення порушень вимог земельного законодавства повинні бути вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» для належного виконання одержаного припису; надати кількість та перелік таких заходів із чітким посиланням на норми чинного законодавства; з метою надання обґрунтованих пояснень, зауважень та заперечень з приводу проведеної перевірки надати представнику ТОВ «Захід-Агро МХП» можливість ознайомитися та виготовити копії усіх матеріалів здійсненої згідно Акту від 14.02.2020 №16/0002АП/02/01-20 перевірки.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на вказаний лист надано відповідь від 17.04.2020 № 28-19-0.181-236/90-20 «В порядку інформування».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до пункту «а» частини 1 статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Статтею 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов вірного висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Статтею 2 Закону України від 19.06.2003 № 962-IV «Про охорону земель» (далі - Закон № 962-IV) визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Як передбачено ч. 1 ст. 35 Закону № 962-IV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Частинами першою та третьою статті 37 Закону № 962-IV встановлено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536 (далі Порядок №536), агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами, форма якого наведена у додатку до цього Порядку. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Об`єктами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення є: рілля, у тому числі зрошувана, осушена; сіножаті і пасовища; багаторічні насадження. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 і років, і є обов`язковою для всіх землевласників та землекористувачів.

Крім того, з 01.01.2019 главу 5 Земельного кодексу України доповнено статтею 37-1, якою визначено особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив.

Частиною 5 статті 37-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Водночас, за змістом частини першої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до вимог статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Також, згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 № 2498-VIII, який набув чинності з 01.01.2019 встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Як встановив суд, державним інспектором видано припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 20.02.2020 № 16/0010ПР/03/01/-20, яким приписано вжити вичерпних заходів щодо усунення, зокрема:

1.На земельних ділянках сільськогосподарського призначення приватної форми власності, які перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП», на площі 6119,76 га на території Котиківської, Куропатницької, Літятинської, Мичищівської, Нараївської, Божиківської, Рибниківської, Саранчуківської, Тростянецької, Шибалинської сільських рад Бережнаського району Тернопільської області відсутні агрохімічні паспорти земельних ділянок;

- на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП» на території Бережанського району Тернопільської області, а саме: земельних ділянках площею 33,4233 га (кадастровий номер 6120485100:01:001:1561) на території Нараївської сільської ради; земельних ділянках площею 40,3761 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:1012), площею 4,9602 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:1019) площею 11,2316 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:1013), площею 7,7235 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:1017), площею 4,2944 га (кадастровий номер 6120487900:01:001: 1014), площею 17,5036 га (кадастровий номер 6120487900:01:001: 1018), площею 2,5573 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:0001) на території Саранчуківської сільської ради; земельних ділянках площею 8,4941 га (кадастровий номер 6120487000:01:001:2217), площею 6,9603 га (кадастровий номер6120487900:01:001:2212), площею 5,4866 га (кадастровий номер 6120487900:01:001:2212) на території Рекшинської сільської ради відсутні агротехнічні паспорти полів земельних ділянок , що є порушенням вимог статей 35, 37 Закону України «Про охорону земель» та пункту 1.5 Порядку ведення агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 №1517/20255.

2.При використанні земельних, ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Захід-Агро МХП», відповідно до договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 6120485100:01:001:1561 площею 33,423 га на території Нараївської сільської ради Бережанського району Тернопільської області; 6120487000:01:001:2207 площею 5,4866 га, 6120487000:01:001:2212 площею 6,9603 га на території Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області; 6120487900:01:001:1019 площею 4,9602 га, 6120487900:00:001:1018 площею 17,5036 га, 6120487900:01:001:1013 площею 11,2316 га, 6120487900:02:006:0001 площею 2,5573 га на території Саранчуківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області; 6120489400:01:001:1016 площею 14,9641 на території Шибалинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області виявлено розорювання земель сільськогосподарського призначення з угіддями сіножаті та пасовища, що є порушенням вимог частини третьої статті 37 Закону України «Про охорону земель»;

3. При використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП», відповідно до договорів оренди земельних ділянок, виявлено самовільне зайняття земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, шляхом їх розорювання загальною площею 121,69 га, з яких: на території Саранчуківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 46,07 га (с. Саранчуки - 10,62 га, с. Рибники - 9,26 га, с. Тростянець - 4,04 га, с. Літятин - 6,39 га); на території Нараївської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 4,55 га; на території Божиківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 11,61 га; на території Шибалинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 16,2 га; на території Куропатницької сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 5,82 га; на території Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 22,95 га; на території Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області площею 14,49 га, що є порушенням вимог статей 125,126 Земельного кодексу України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом, належних, достатніх, допустимих доказів, які б посвідчували право користування (оренди) земельними ділянками у передбачений законом спосіб позивачем суду не надано, та судом не здобуто, так само, як і не надано доказів проведення державної реєстрації права користування (оренди) земельними ділянками, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що, як вірно зазначено судом, свідчить про недотримання позивачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Судом також враховано, що статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду, що позивачем самовільно зайнято земельні ділянки під проектними дорогами із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розорані та частково засіяні озимими культурами) загальною площею 121,69 га на території Бережанського району Тернопільської області.

Судом також встановлено використання позивачем орендованих земельних ділянок без агрохімічних паспортів, розорення земельних ділянок з угіддями сіножаті та пасовища, а також використання земельних ділянок під проектними дорогами, що є порушенням вимог земельного законодавства.

При цьому, суд дійшов вірного висновку про безпідставність твердження позивача з приводу того, що відповідачем в приписі не зазначено, які конкретні види заходів повинно вжити товариство на виконання вимоги припису, оскільки такий припис містить чіткі визначення порушень норм чинного законодавства, відтак, які і підлягають усуненню позивачем. Крім цього, також зазначено, що такий припис підлягає обов`язковому виконанню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про те, що оскаржуваний у даній справі припис є правомірним, та таким, що вчинений відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 500/861/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 11.05.2022.