Ухвала

від 03.05.2022 по справі 663/3745/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 663/3745/19

провадження № 61-8192св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , Відділ економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області,

третя особа - Фермерське господарство «Колосок, Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Клімченко М. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорно Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок (додаткової угоди), зобов`язання вчинити дії по виключенню (скасуванню) з державного реєстру запису про державну реєстрацію права оренди.

Позов мотивований тим, що рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, визнано поновленими договори оренди землі від 04 березня 2010 року строком на п`ять років, укладені між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з кожним окремо; визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Колосок» (далі ФГ «Колосок); визнано протиправними та зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_2 додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

На вказані судові рішення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ФГ «Колосок» подали касаційну скаргу. 19 березня 2018 року Верховним судом юуло зупинено виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року.

Разом з тим, 05 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_2 від 02 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області 23 січня 2018 року.

14 лютого 2018 року державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що на виконання рішення було підписано додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з протоколом розбіжностей.

Позивач зазначає, що він погодився виконати рішення суду, але не погоджувався з тією редакцією додаткової угоди, яку надав ФОП ОСОБА_2 до виконавчої служби та оскільки ОСОБА_1 надав протокол розбіжностей у письмовому вигляді, то ФОП ОСОБА_2 повинен був його врахувати з метою узгодження всіх суттєвих умов додаткової угоди.

05 червня 2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_2 додаткових угод про поновлення договору оренди землі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині вказані рішення залишено без змін.

Після того як позивачу стало відомо про вказану вище постанову, 19 серпня 2019 року ним направлено лист ФОП ОСОБА_2 з проханням направити проект додаткової угоди на погодження, проте лист 13 вересня 2019 року був повернутий за «закінченням терміну зберігання», як невручений.

Згодом позивач дізнався, що державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабич В. В. 05 вересня 2019 року зареєстровано додаткову угоду від 14 лютого 2018 року, яка була підписана при примусовому виконанні ВП №55714680, але вже без протоколу розбіжностей.

Отже вказана додаткова угода від 14 лютого 2018 року без врахування протоколу розбіжностей порушує права та інтереси позивача, оскільки не відповідає його волевиявленню.

Позивач просив:

скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6523281100:04:004:0052, 6523281100:04:004:0041, 6523281100:04:004:0051, яку здійснено державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації;

зобов`язати Відділ економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області вчинити дії по виключенню (скасуванню) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельні ділянки:

площею 3,86 га, кадастровий номер 6523281100:04:004:0052,

площею 0,15 га, кадастровий номер 6523281100:04:004:0041,

площею 1,52 га, кадастровий номер 6523281100:04:004:0051;

стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_2 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи: ФГ «Колосок», Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування державної реєстрації додаткової угоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено відсутність його волевиявлення на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на умовах викладених в підписаній ним додатковій угоді, яка стала підставою для реєстрації державним реєстратором оспорюваного договору земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є не належним, оскільки відповідно до пункту 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Клімченко М. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, передати справу на новий розгляд.

У липні 2021 року ФОП ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 663/3745/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2021 року матеріали цивільної справи № 663/3745/19 надійшли до Верховного Суду та 26 липня 2021 року передані судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року передано справу № 914/2350/18(914/608/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 545/1883/20. Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що скаржник посилається на застосування судом першої інстанції лише абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та неврахування судом вимог абзаців третього та четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до яких ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).

Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20 зазначено, що на момент ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій рішень у цій справі скасування рішення державного реєстратора КП "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Онищенка Р. М. про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк" було правомірним та ефективним способом захисту права, з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і саме такий спосіб захисту прав позивача є дієвим та належним, його застосування призведе до відновлення порушеного права позивача.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності з таких підстав.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2022 року справу № 914/2350/18(914/608/20) (провадження № 12-83гс21) прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19 квітня 2022 року.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 914/235/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 663/3745/19.

Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 663/3745/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/235/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук