Постанова

від 09.05.2022 по справі 559/2288/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2022 року

м. Рівне

Справа № 559/2288/18

Провадження № 22-ц/4815/355/22

Головуючий у Дубенському міськрайонному суді

Рівненської області: суддя Ралець Р.В.

Рішення суду першої інстанції складено повним текстом

(поза межами судового засідання) 28 жовтня 2021 року

в м. Дубно Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: Дубенська міська рада Рівненської області;

відповідач: ОСОБА_1 ;

представники учасників справи:

позивача

відповідача ОСОБА_2

за участі: учасники справи та їх представники не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2021 року в цивільній справі за позовом Дубенської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків та зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області про визнання рішення та акту протиправними,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року в суд звернулася Дубенська міська рада Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Мотивуючи вимоги, покликалась на те, що згідно з протоколом земельного аукціону № 470-з від 14 березня 2012 року ОСОБА_1 отримав право на укладення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 1,4561 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. На підставі протоколу між сторонами укладено договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06 червня 2012 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1256 (далі - договір купівлі-продажу № 1256). Пунктами 1.8, 8.1 цього договору було передбачено, що після виконання покупцем зобов`язань за цим договором сторони зобов`язані в 45-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки. 25 червня 2012 року Дубенською міською радою підготовлено проект договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,4561 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Однак договір оренди земельної ділянки у 45-денний термін не був укладений. Договір оренди землі між сторонами було підписано лише 06 травня 2015 року. Цього ж дня було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки. Незважаючи на те, що договір оренди землі був підписаний 06 травня 2015 року, ОСОБА_1 не здійснив державну реєстрацію права оренди землі, хоча фактично використовував земельну ділянку. Сплачувати оренду плату він почав лише в 2016 році. Внаслідок цих дій органу міського самоврядування було завдано збитків. Відповідно до акта про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19 липня 2018 року № 329, розмір збитків за невчасне укладення договору (невчасну його державну реєстрацію) на земельну ділянку площею 1,4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:01:3213) по АДРЕСА_1 за період з 06 травня 2015 року по 21 лютого 2016 року становить 247 074,56 гривень.

З наведених підстав Дубенська міська рада просила стягнути з ОСОБА_1 завдані ним збитки у розмірі 247 074,56 гривень.

У зустрічному позові відповідач з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог просив визнати неправильним розмір заподіяних територіальній громаді м. Дубно збитків, що визначений рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради №329 від 19 липня 2018 року.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2021 року задоволено позов Дубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дубно, від імені якої діє Дубенська міська рада, завдані збитки у розмірі 247074,56 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дубно, від імені якої діє Дубенська міська рада, сплачений судовий збір в розмірі 3706,12 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області про визнання рішення та акту протиправними залишено без розгляду.

На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, де він покликався на його незаконність та необґрунтованість.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось, що позивачем не було надано рішення про створення комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді, яка оформила 18 липня 2018 року акт № 5 про визначення розміру таких збитків. Також законодавство вимагає присутність особи, яка буде відшкодовувати збитки, на засіданні вказаної комісії, однак відповідач не був присутнім на відповідному засіданні. На переконання заявника, зазначене доводить, що ця комісія не створювалась. Зважав на те, що саме позивач згідно з умовами договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06 червня 2012 року був зобов`язаний укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію. Оскільки договір оренди землі від 06 травня 2015 року не був зареєстрований у встановленому законом порядку, то він не набрав чинності, а відтак не породив жодних прав та обов`язків, а тому не підтверджує отримання Дубенською міською радою збитків у розмірі 247 074,56 гривень, спричинених (завданих) саме ОСОБА_1 . Доводив й про те, що оскільки станом на 05 листопада 2015 року Дубенська міська рада не зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610300000:02:011:3509, тому не мала права укладати будь-який правочини щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою (в тому числі і договори оренди). У незареєстрованому у встановленому законом порядку договорі оренди землі від 06 травня 2015 року зазначено кадастровий номер земельної ділянки 5610300000:02:001:3509, тоді як у зареєстрованому у встановленому законом порядку договорі оренди землі від 22 лютого 2016 року вказано кадастровий номер земельної ділянки 5610300000:02:001:3213. Покликався не необхідність застосування при вирішенні спірних правовідносин усталеної судової практики з приводу того, що договір оренди землі вважається укладеним та розпочинає свою дію саме з моменту державної реєстрації. Так, 22 лютого 2016 року між сторонами було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 5610300000:02:001:3213. Державна реєстрація договору була проведена 29 лютого 2016 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ПВ-560200000000006052016 від 29 лютого 2016 року. Тобто договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5610300000:02:001:3213, набрав чинності 29 лютого 2016 року. Тому, на думку відповідача, Дубенська міська рада вправі стягувати збитки за виниклими правовідносинами лише за період з 29 лютого 2016 року по 06 червня 2017 року по день дії останнього договору. Однак належних та допустимих доказів щодо завдання збитків впродовж вказаного періоду чи за будь-який інший час не надано. Стверджував, що на день пред`явлення позову до суду минув строк позовної давності.

З викладених мотивів просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача скасувати та прийняти нове, яким відмовити Дубенській міській раді в задоволенні позову до ОСОБА_1 повністю.

В іншій частині рішення Дубенського міськрайонного суду від 28 жовтня 2021 року не оскаржувалося.

У поданому відзиві Дубенська міська рада просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зважалося на те, що з обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря, як про це вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17. Через невчасну реєстрацією права оренди міській раді були завдані збитки, оскільки в день підписання договору, а саме 06 травня 2015 року ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі землі. Цей акт доводить про початок фактичного користування земельною ділянкою без сплати будь-яких платежів.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом було з`ясовано, що 06 червня 2012 року між Дубенською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки №1256. Предметом продажу за даним Договором є земельна ділянка площею 1,4561 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610300000:02:001:3509 (а.с.17-18).

Пунктами 1.8, 8.1 цього договору передбачено, що після виконання покупцем зобов`язань за цим договором сторони зобов`язані у 45-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки.

Договір оренди вказаної земельної ділянки Дубенською міською радою та ОСОБА_1 було укладено 06 травня 2015 року. Крім того, 06.05.2015 було підписано акт прийому передачі земельної ділянки (а.с.19-21).

При цьому відповідно до п. 19 договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

У пункті 38 зазначено про те, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Також пункт містить відмітку про те, що договір укладено в трьох примірниках, що мають однаково юридичну силу, один з них знаходиться у орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Однак, як встановлено і це визнається сторонами, договір оренди земельної ділянки від 07 травня 2015 року не був зареєстрований.

16 лютого 2016 року укладено договір про внесення змін у договір купівлі-продажу оренди земельної ділянки від 06 червня 2012 року щодо кадастрового номеру земельної ділянки та місця її розташування.

Згодом, 22 лютого 2016 року, сторони уклали договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610300000:02:001:3213, площею 1.4561 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Державна реєстрація останнього договору була проведена 29 лютого 2016 року.

Пред`являючи позов, Дубенська міська рада покликалась на те, що ОСОБА_1 зволіканням у виконанні договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06 червня 2012 року, а саме невчасним укладенням договору оренди землі (невчасною його державною реєстрацію) в період з 06 травня 2015 року по 21 лютого 2016 року, завдав позивачу збитків.

Збитки, на переконання позивача, полягали в тому, що незважаючи на підписання сторонами договору оренди землі 06 травня 2015 року, ОСОБА_1 не здійснив державну реєстрацію права оренди землі, а сплачувати оренду плату почав лише в 2016 році.

Згідно з актом про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19 липня 2018 року № 329, розмір збитків за невчасне укладення договору (невчасну його державну реєстрацію) на земельну ділянку площею 1,4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:01:3213) по АДРЕСА_1 за період з 06 травня 2015 року по 21 лютого 2016 року становить 247 074,56 гривень.

В акті вказувалося про те, що Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань 03 червня 2015 року на адресу ОСОБА_1 направлялись лист та три примірники договору оренди земельної ділянки для підписання та проведення державної реєстрації. У зв`язку з тим, що у договорі купівлі-продажу була допущена помилка у кадастровому номері земельної ділянки він не був зареєстрований. Лише 16 лютого 2016 року був укладений договір про внесення змін у договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06 червня 2012 року (зміни стосувалися кадастрового номера земельної ділянки та місця розташування). Договір оренди від 22 лютого 2016 року земельної ділянки з кадастровим номером 5610300000:02:001:3213 площею 1, 4561 га зареєстрований 07 квітня 2016 року. Орендна плата почала нараховуватися з моменту реєстрації договору оренди, заборгованості по сплаті орендної плати немає (а.с. 25-26).

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов`язок із відшкодування Дубенській міській раді, завданих несвоєчасним укладенням договору оренди землі.

Відповідно до положеньст. 80 ЗК Українисуб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зіст. 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першоїстатті 21 Закону України "Про оренду землі"визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 22 ЦК Українипередбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписамист. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Законодавство у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другоюст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першоїстатті 156 ЗК України).

За змістомст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам (далі - Порядок) затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Так, Верховний Суд України у постанові від 14 травня 2016 року у справі № 6-2588цс15 зробив правовий висновок, що з аналізу ст. 157 ЗК України, п.п. 1, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Отже, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 ЗК України та Порядком, а саме відшкодування збитків власникам земельних ділянок.

Зазначене дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

ОСОБА_1 в обумовлений договором строк належним чином не оформив правовідносин щодо оренди земельною ділянки, хоча, очевидно, в нього виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, якою користувався.

Тобто його протиправна поведінка полягала в бездіяльності, що призвела до такого результату як завдання збитків, які полягали у неукладенні договору оренди землі.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Користування ОСОБА_1 земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, що він міг би отримати, якби його право не було порушено.

Щодо посилань автора апеляційної скарги на пропуск позивачем позовної давності, то вони апеляційним судом відхиляються, адже тривала бездіяльність відповідача припинилась лише 07 квітня 2016 року, тобто з часу реєстрації у державному реєстрі відповідного речового права. Натомість позов пред`явлено 22 жовтня 2018 року, тобто в межах цього матеріально-правового строку.

Поготів, звернення до суду у жовтні 2018 року пов`язане з оскарженням ОСОБА_1 рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19 липня 2018 року № 329 про затвердження акта, яким визначено завдані збитки.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, позаяк зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд.

Хоча згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове розв`язання цивільно-правового спору, відповідач не надав, а апеляційним судом здобуто не було.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Спонуканням для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст.374, 375,381-384,389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2021 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.В. Хилевич

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків