Ухвала

від 03.05.2022 по справі 522/13276/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/36/22

Номер справи місцевого суду: 522/13276/21 1-кс/522/7189/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2021 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12021163510000462 від 07.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про арешт майна.

Накладено арешт на майно - частку у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД», код ЄДРПОУ 19122065 в розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 10000000 гривень, яка перебуває у власності ОСОБА_9 , із забороною державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вносити будь-які зміни, проводити коригування інформації, та проводити інші юридично значущі дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо частки у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД», код ЄДРПОУ 19122065, в розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 10000000 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вилучені у кримінальному проваджені речі та документи, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник власника майна ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала є необґрунтованою та винесена з істотним порушенням норм кримінального процесуального кодексу України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не містить посилання на жодну постанову слідчого про визнання речовими доказами певних речей і документів, як і не містить проведеного слідчим суддею аналізу наданих слідчим доказів. Також зазначає, що оскаржувана ухвала не містить жодних даних, на підставі яких слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_9 володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» у розмірі 50%, номінальною вартістю 10000000 грн. та накладено арешт на неіснуючий розмір частки у статутному капіталі ТОВ «Українська сировина ЛТД». Крім того вказує, що оскаржувана ухвала не містить жодної інформації про те, чи повідомлялись ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» або його представник про розгляд клопотання про арешт майна, у тому числі як і не містить інформації про прийняте слідчим суддею рішення про проведення розгляду клопотання за відсутності володільця майна на яке накладено арешт.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчогоСВ Відділуполіції №5ОРУП №1ГУНП вОдеській області ОСОБА_7 про арешт майна.

Прокурор був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим апеляційний суд, з урахуванням думки представника власника майна, вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторони обвинувачення.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши:суддю-доповідача, представника власника майна, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ відділу №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021163510000462 від 07.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження було розпочато за ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі заяви ОСОБА_10 про те, що невідомі особи, шахрайським шляхом, таємно від потерпілого, заволоділи належною йому часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД», код ЄДРПОУ 19122065 (далі по тексту - Товариство), номінальною вартістю 10000000 гривень, у зв`язку з чим, ОСОБА_10 зазнав майнову шкоду на вказану суму.

Наскільки відомо потерпілій стороні, частку у статутному капіталі було відчужено на підставі договору купівлі-продажу та акту передачі частки у статутному капіталі, які були посвідчені нотаріально. Натомість, потерпілий жодних договорів та актів, щодо відчуження належної йому частки, та її передачі не підписував, жодних осіб на підписання таких документів ніяким чином не уповноважував.

Після заволодіння часткою у статутному капіталі, яка належала потерпілому, єдиним учасником та кінцевим бенефіціаром Товариства став колишній партнер потерпілого ОСОБА_9 , який раніше володів часткою в Товаристві рівною тій, якою володів ОСОБА_10 .

Таким чином, можливо вважати, що до вчинення кримінального правопорушення, тим чи іншим чином може бути причетний саме ОСОБА_9 , оскільки на його користь була відчужена частка у статутному капіталі Товариства, яка належала потерпілому.

16.07.2021 року з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, подано клопотання про арешт майна, яке 20.07.2021 року задоволено слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси.

Отже, вилучене майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також може бути використано як докази у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала не містить жодних даних, щодо володіння ОСОБА_9 часткою у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД», є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме статутом ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з яких вбачається, що ОСОБА_9 володів часткою у статутному капіталі ТОВ «Українська сировина ЛТД» у розмірі 50%, номінальною вартістю 10000000 грн., та на даний час володіє статутним капіталом номінальною вартістю 20000000 грн. (а.п. 12, 22).

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала не містить інформації про повідомлення ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» про розгляд клопотання про арешт майна, але ці обставини не впливають на доведеність сторони обвинувачення підстав та мети для накладення арешту на майно.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що стороною обвинувачення доведені наявні підстави, що майно зазначене у клопотанні має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення слідчим суддею арешту на частку у статутному капіталі, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Будь яких даних, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає та власником майна надано не було.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що після проведення перевірки фактів викладених у заяві ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, власник майна не позбавляється права звернутися з відповідним клопотання до слідчого судді про скасування арешту на майно.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись статтями 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «УКРАЇНСЬКА СИРОВИНА ЛТД» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районногосуду м.Одеси від20.07.2021про накладенняарешту намайно укримінальному провадженні,внесеному вЄРДР за№12021163510000462від 07.07.2021за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.2ст.190КК України- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4