Постанова

від 27.04.2022 по справі 924/930/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року Справа № 924/930/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Цвіркун О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Беркута Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 13.01.2022 суддею Крамар С.І. у м. Хмельницький (повний текст рішення складено 17.01.2022) у справі № 924/930/21

за позовом Державного підприємства "Нігинський кар`єр"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка"

про:- визнання недійсним договору № 280920 від 28.09.2020 року (із додатками);- визнання недійсною угоди № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 року (із додатками); - визнання недійсним договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками)

ВСТАНОВИВ:

ДП "Нігинський кар`єр" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТзОВ "Подільська доставка" про: визнання недійсним договору № 280920 від 28.09.2020 (із додатками); визнання недійсною угоди № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 (із додатками); визнання недійсним договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками).

В обгрунтування позовних вимог підприємство послалось на те, що договір № 280920 від 28.09.2020 (із додатками до нього), договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками до нього), угода № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 є такими, що не відповідають та суперечать Статуту підприємства та чинному законодавству України. Вказало, що згідно наказу Фонду державного майна України № 1571 від 28.09.2020, тимчасове виконання обов`язків директора підприємства було покладено на заступника директора Стецюка П.П. з дати видання цього наказу та надано йому п`ятиденний термін надати відомості до ЄДР про зміну керівника. Згідно витягу з ЄДР станом на 30.09.2020 керівником юридичної особи був Пелипейко І.В. Відповідно Стецюк П.П. не мав права вчиняти правочини в тому числі підписувати договори. Зазначило також на недійсність вчинених правочинів з огляду на відсутність у позивача згідно фінансово-бухгалтерських документів видаткової накладної МРН-0000485 від 28.09.2020 та відсутність реєстрації постачальником податкової накладної.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022 у даній справі позов ДП "Нігинський кар`єр" до ТзОВ "Подільська доставка" задоволено частково. Визнано недійсною укладену між сторонами угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

В обгрунтування вимог скарги позивач вказує про те, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим, усім зібраним у справі доказам не було надано належну правову оцінку та не надано обґрунтування прийняття та відхилення кожного доказу. Не наведені норми, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації. Рішення, на думку позивача, ухвалене на підставі обставин у судовій справі, які не повно і не всебічно з`ясовані на основі доказів, що були досліджені судом. Рішення є не мотивоване, в ньому належним чином не зазначені підстави, на яких воно ґрунтується, не відображенню мотивів, якими суд керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які відповідач посилався як на підґрунтя своїх заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги, а інші відхилені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Нігинський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022 у справі № 924/930/21; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи на стороні позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого третя особа вимоги скарги позивача підтримує у повному обсязі, просить останню задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила її задовольнити.

Позивач та відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату та час засідання були належним чином повідомлені судом.

Частиною 1 статті 202 ГПК України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що усі сторони справи належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та явка представників обов`язковою не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.

За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши представника третьої особи у судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2020 між позивачем, в особі в.о. директора Стецюка П.П., який діє на підставі Статуту (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 280920, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця відсів вапняковий у відвалі, в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець отримати і оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором. Згідно п. 2.2 договору, орієнтовно загальна сума договору складала 2100000 грн. з ПДВ. Згідно п. 3.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010) самовивіз покупцем зі складу постачальника. Пунктами 3.3, 3.4 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній сторонами. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар (момент поставки товару). Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору, розрахунки за даним договором здійснюються покупцем з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з моменту відвантаження продавцем кожної окремої партії товару. За цим договором датою оплати вважається дата зарахування відповідних грошових коштів в повному обсязі на рахунок продавця. Згідно п. п. 5.3, 5.4 договору, розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. За взаємною згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому в Україні законодавству. Договір поставки підписаний сторонами, від постачальника - в.о. директора Стецюком П.П., та скріплений відтисками печаток.

Специфікацією № 1 від 28.09.2020 сторони визначили товар, що поставляється - відсів вапняковий в кількості 262500 тонн, термін поставки з 29.09.2020 по 31.03.2021 та загальну вартість - 2100000 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 28.09.2020 сторони виклали в новій редакції розділ 5 договору поставки, а саме: "5.1 Розрахунки за даним договором здійснюються не пізніше наступного дня після укладення цього договору. 5.2 Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця або шляхом часткового зарахування зустрічних грошових вимог покупця, які останній має до продавця на загальну суму 6770722, 18 грн. 5.3 За взаємною згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому в Україні законодавству.".

Судами встановлено, що згідно видаткової накладної № РН-0000485 від 28.09.2020, відповідач передав позивачу відсів вапняковий в кількості 262500 тонн на загальну суму 2100000 грн.

Згідно з підписаним сторонами актом звірки, станом на 29.09.2020 заборгованість позивача перед відповідачем становила 6770722, 18 грн.

Згодом, 29.09.2020 сторонами підписано угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, згідно якої відповідач (сторона 1) і позивач, в особі в.о. директора Стецюка П.П., який діє на підставі Статуту (сторона 2), маючи одна до одної зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, за якими сторона 1 і сторона 2 є сторонами. Сторона 2 є боржником, а сторона 1 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання на суму 2100000 грн. Сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором за договором поставки від 28.09.2020 № 280920 при виконанні грошового зобов`язання на суму 2100000 грн. Згідно п. 2 угоди, зобов`язання сторін припиняються в наступному порядку: зобов`язання сторони 1 перед стороною 2 (п. .п. 1.2 цієї угоди) припиняються в частині грошового зобов`язання на суму 2100000 грн. (п.2.1). Зобов`язання сторони 2 перед стороною 1 (п.п.1.1. цієї угоди) припиняються в частині грошового зобов`язання на суму 2100000 грн. (п. 2.2). Згідно п. 3 угоди, зобов`язання сторін, зазначені у п.п. 1.1. та п.п. 1.2 цієї угоди, що існували до моменту набрання законності цієї угоди, припиняються у вищевказаному порядку (п. 2 цієї угоди).

У підписаному сторонами акті взаємозаліку № 1 до угоди № 29-09/2020-1 від 29.09.2020 зазначено про те, що заборгованість позивача перед відповідачем становить 2100000 грн. згідно з рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2020 № 924/52/20, від 25.05.2020 № 924/50/20, від 09.06.2020 № 924/51/20 та заборгованість відповідача перед позивачем становить 2100000 грн. по договору від 28.09.2020, видаткова накладна № РН-0000485 від 28.09.2020.

Окрім того, у матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.03.2020 по 01.10.2020, згідно якого, станом на 01.10.2020, заборгованість позивача перед відповідачем становить 4670722, 18 грн.

Судами також встановлено, що 29.09.2020 між відповідачем (поклажодавець) та позивачем, в особі в.о. директора Стецюка П.П., що діє на підставі Статуту (зберігач), укладено договір зберігання № 290920-1, згідно з п. 1.1 якого поклажодавець передає зберігачу на зберігання ресурс, а зберігач зобов`язується зберігати переданий ресурс та повернути його поклажодавцеві у схоронності на умовах, визначених даним договором. Згідно п.1.2 договору, ресурсом є відсів вапняковий у відвалі, що знаходиться на території складів ДП "Нігинський кар`єр". Одиницею товару за цим договором є одна тонна - 1т. Кількість ресурсу, що передається на зберігання за цим договором та його фракційний склад визначається в актах приймання передачі, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору). Згідно п.1.4 договору, вартість послуг по зберіганню складає 1100 грн. в т.ч. ПДВ за період зберігання та має бути сплачена поклажодавцем зберігачу до спливу строку зберігання ресурсу на підставі виставлених рахунків. Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що прийняття зберігачем ресурсу на зберігання оформляється актом приймання-передачі у відповідності до вимог чинного законодавства України. Ресурс вважається переданим поклажодавцем зберігачу з моменту підписання акту приймання - передачі. Відповідно до п. 3.1 договору, зберігач зобов`язується, зокрема: прийняти ресурс на зберігання згідно акту приймання-передачі (п.п. 3.1.1); вжити всіх необхідних заходів по збереженню ресурсу (п.п. 3.1.2); нести відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження ресурсу, переданого на зберігання (п.п. 3.1.3); повернути ресурс на першу вимогу поклажодавця, незалежно від строку зберігання (п.п. 3.1.4); забезпечити доступ особи, уповноваженої поклажодавцем до ресурсу, для перевірки його наявності та умов зберігання (п.п. 3.1.5). Згідно п. 4.1 договору, зберігач зобов`язується повернути ресурс поклажодавцю протягом 1 (одного) робочого дня після надання поклажодавцем письмової вимоги про повернення ресурсу. Приймання та передача ресурсу проводиться згідно актів приймання - передачі (п. 4.3 договору). Згідно п. 5.2 договору, зберігання ресурсу буде здійснюватися за адресою: Хмельницька область, Кам`янець - Подільський район, с. Сахкамінь. Згідно п. 5.3 договору, з метою належного збереження ресурсу, не допущення його псування, зберігач не має права користуватися ресурсом та/або передавати його третім особам в користування. Договір вступає в силу з моменту його підписання та укладений строком до 31.12.2025. Договір зберігання підписано сторонами, від зберігача - в. о. директора П.П. Стецюком та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатковою угодою № 1 від 29.09.2020 до договору зберігання сторони вирішили доповнити п.1 договору зберігання пунктом 1.5 наступного змісту: "1.5. За даним договором, зберігання ресурсу переданого поклажодавцем зберігачу на зберігання визначено на схемі № 1 (кадастрові номери земельних ділянок на території яких здійснюється зберігання ресурсу: 6822485400:04:002:0010 та 6822485400:04:002:0009), яка є невід`ємним додатком до договору зберігання. В свою чергу, зберігач підтверджує можливість схоронності переданого на зберігання поклажодавцем зберігачу ресурсу та обов`язок його повернення поклажодавцеві у порядку та на умовах, визначених договором зберігання № 290920-1 від 29.09.2020". Додаткову угода № 1 підписана сторонами, від зберігача - в.о. директора П.П. Стецюком та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатком № 1 до договору зберігання сторони оформили схему № 1 (кадастрові номери земельних ділянок на території яких здійснюється зберігання ресурсу: 6822485400:04:002:0010 та 6822485400:04:002:0009).

29.09.2020 сторонами підписано акт №1 приймання - передачі до договору зберігання, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання наступний ресурс: відсів вапняковий в кількості 262500 тонн, вартість якого 2100000 грн. Вказано, що зберігач зобов`язаний повернути отримані за цим актом матеріальні цінності поклажодавцю за першою вимогою і невідкладно. Від зберігача акт приймання - передачі підписано в.о. директора П.П.Стецюком.

Судами встановлено, що згідно п. 1.1, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11.02.2020 за № 232 Статуту, ДП "Нігинський кар`єр" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України. Згідно п. 5.1 Статуту для реалізації мети діяльності підприємства, передбаченої цим Статутом, підприємство має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом підприємства та внутрішніми документами підприємства, зокрема вчиняти господарські зобов`язання (правочини) та укладати договори, угоди, контракти згідно з чинним законодавством, набувати майнові та особисті немайнові права, брати на себе зобов`язання в порядку, встановленому чинним законодавством та цим Статутом ( п.п. 2). Згідно п. 10.3 Статуту виконавчим органом підприємства (одноосібним) є директор, який є посадовою особою. Суб`єкт управління підприємства та директор діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (п. 10.4 Статуту). Відповідно до п. 10.7 Статуту, до виключної компетенції суб`єкта управління підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить, зокрема: прийняття рішення про надання згоди на вчинення підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту (п.п. 10.7.17 Статуту). Згідно п. 10.16 Статуту, до компетенції директора підприємства належить: представляти підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади і управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені підприємства будь - які угоди, договори, контракти та інші правочини, а для здійснення яких, відповідно до цього Статуту та внутрішніх положень підприємства, необхідно рішення суб`єкта управління підприємства - після отримання відповідного рішення суб`єкта управління підприємства (п.п 1); розпоряджатися майном та коштами підприємства, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями підприємства та рішеннями суб`єкта управління підприємства (п.п 10); приймати рішення про вчинення господарських зобов`язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), за винятком тих, на вчинення яких відповідно до цього Статуту та/або чинного законодавства України потрібно одержати обов`язкове рішення (дозвіл, згоду) суб`єкта управління підприємства на їх вчинення (п.п 21). Рішення директора, що потребують затвердження або погодження суб`єкта управління підприємства, набирають чинності після здійснення такого затвердження чи отримання такого погодження (п. 10.20 Статуту). Згідно п.п. 11.1 Статуту, значним господарським зобов`язанням (правочином) підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Відповідно до п. 11.1.1 Статуту незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є, зокрема: укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та / або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу; списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання (правочину), приймається суб`єктом управління підприємства. Забороняється ділити предмет господарського зобов`язання (правочину) з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов`язання (п. 11.2 Статуту). Згідно п.п. 11.3 Статуту, значне господарське зобов`язання (правочин), вчинене з порушенням порядку, передбаченого п.п. 11.1 - 11.2 цього Статуту, може бути визнане судом недійсним за позовом підприємства або суб`єктом управління підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Фонду державного майна України № 1356 від 14.08.2020 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Нігинський кар`єр". Наказом Фонду державного майна України № 1571 від 28.09.2020 звільнено виконувача обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр" Пелипейка І.В. з дати видання цього наказу. Тимчасове виконання обов`язків директора підприємства покладено на заступника директора Стецюка П.П. з дати видання цього наказу до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про увільнення від виконання обов`язків директора підприємства або призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку. Визначено виконувачу обов`язків директора Стецюку П.П. у п`ятиденний термін з дати видання цього наказу надати відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника підприємства у встановленому законодавством порядку, у п`ятиденний термін з дати видання цього наказу прийняти справи з управління господарською діяльністю підприємства, про що письмово повідомити Фонд державного майна України.

Судами встановлено, що листом № 20.9-30/38268 від 07.09.2021 Кам`янець - Подільський РВ ДВС повідомив відповідача про те, що станом на 29.09.2020 на виконанні у Кам`янець - Подільському РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебувало 236 виконавчих проваджень на загальну суму 16019385, 17 грн. Зазначено, що 10.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна боржника у межах суми заборгованості 11946848, 09 грн. Постановою державного виконавця Кам`янець - Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, винесеною в межах зведеного виконавчого провадження № 44883482, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ДП "Нігинський кар`єр" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 11946848, 09 грн. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020, зареєстровано 10.07.2018 публічне обтяження - арешт рухомого майна ДП "Нігинський кар`єр" (заборонено відчужувати) на підставі вищевказаної постанови про арешт майна.

У матеріалах справи наявний баланс (звіт про фінансовий стан) ДП "Нігинський кар`єр" станом на 31.12.2019, відповідно до якого загальна вартість активів на початок звітного року складала 23329 тис. грн., на кінець звітного періоду - 22371 тис. грн.; оборотно - сальдові відомості по рахунку за 28.09.2020 (сальдо на кінець періоду 2525266, 71 грн.) та за 29.09.2020 (сальдо на кінець періоду 2515089, 34 грн.).

Судами встановлено, що 24.02.2021 ТзОВ "Подільська доставка" зверталось до відділу ДВС із заявами про відкриття виконавчого провадження № № 1-4, в яких просило відкрити виконавче провадження із виконання наказів Господарського суду Хмельницької області № 924/49/20, № 924/50/20, № 924/51/20 та № 924/52/20. Постановами від 02.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаних наказів Господарського суду Хмельницької області щодо стягнення з ДП "Нігинський кар`єр" на користь ТзОВ "Подільська доставка" грошових коштів.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено вище, в обгрунтування позовних вимог державне підприємство послалось на те, що договір № 280920 від 28.09.2020 (із додатками), угода № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 (із додатками), договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками) були підписані особою, яка не мала на те повноважень, оскільки згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент укладення даних правочинів керівником відповідача був Пелипейко І.В., а ОСОБА_1 став керівником лише з 01.10.2020.

Згідно з ч. ч.1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ст. 237 ЦК України, правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України, передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Наказом Фонду державного майна України № 1571 від 28.09.2020 було звільнено виконувача обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр" Пелипейка І.В. з дати видання цього наказу. Тимчасове виконання обов`язків директора підприємства покладено на заступника директора Стецюка П.П. з дати видання цього наказу до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про увільнення від виконання обов`язків директора підприємства або призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку. Відтак, з моменту видання наказу - 28.09.2020 ОСОБА_1 був виконувачем обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр", мав право виступати від імені даного підприємства та вчиняти правочини.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повноваження керівника юридичної особи виникають не з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, а з моменту фактичного початку виконання ним своїх обов`язків, на підставі прийнятого уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про його призначення (обрання). Відтак, доводи державного підприємства про відсутність у виконуючого обов`язків Стецюка П.П. повноважень на підписання договорів є безпідставними.

Поряд з цим, відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо зміни керівника на момент укладення оспорюваних правочинів жодним чином не спростовує вищевказаних обставин з огляду на те, що згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Судовою колегією додатково відмічається, що відомості про в.о. директора Стецюка П.П. все ж таки були внесені до ЄДР згідно з наказом фонду протягом п`яти днів, а тому його повноваження були належним чином підтверджені.

Окрім того, державне підприємство вказало про перевищення в.о. директора Стецюком П.П. повноважень при укладенні оспорюваних правочинів.

З даного приводу судом зазначається, що пунктом 10.16 Статуту ДП "Нігинський кар`єр" визначено, що до компетенції директора підприємства належить: представляти підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади і управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені підприємства будь - які угоди, договори, контракти та інші правочини, а для здійснення яких, відповідно до цього Статуту та внутрішніх положень підприємства, необхідно рішення суб`єкта управління підприємства - після отримання відповідного рішення суб`єкта управління підприємства (п. п 1); розпоряджатися майном та коштами підприємства, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями підприємства та рішеннями суб`єкта управління підприємства (п. п. 10); приймати рішення про вчинення господарських зобов`язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), за винятком тих, на вчинення яких відповідно до цього Статуту та/або чинного законодавства України потрібно одержати обов`язкове рішення (дозвіл, згоду) суб`єкта управління підприємства на їх вчинення (п. п. 21).

Відповідно до п. 10.7 Статуту до виключної компетенції суб`єкта управління підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить, зокрема: прийняття рішення про надання згоди на вчинення підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту (п.п. 10.7.17). Згідно п. 11.1 Статуту, значним господарським зобов`язанням (правочином) підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Відповідно до п. 11.1.1 Статуту незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є, зокрема: укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та / або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу; списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління.

Як встановлено судами та вказано вище, згідно балансу ДП "Нігинський кар`єр" на 31.12.2019, вартість активів підприємства на кінець звітного періоду (31.12.2019) становила 22371 тис. грн., а вартість реалізованого відповідачу відсіву вапнякового, переданого в подальшому на зберігання, становить 2100000 грн., що менше, ніж 10 відсотків вартості активів підприємства, відтак, договір № 280920 від 28.09.2020, договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 не можна вважати значними в розумінні п. 11.1 Статуту.

Поряд з цим, згідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, відтак, відсутні підстави вважати, що договір № 280920 від 28.09.2020 та договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 з додатками були вчинені представником відповідача з перевищенням наданих йому повноважень.

Окрім того, судом зазначається, що згідно з пунктами 3.3, 3.4 договору поставки, датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній сторонами. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар (момент поставки товару), відтак, у сторін були підстави для укладення договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020.

При цьому, п.11.1.1 Статуту передбачений перелік правочинів, які вважаються значними незалежно від їх вартості, зокрема правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості. Доказів отримання згоди суб`єкта управління підприємства на вчинення ДП "Нігинський кар`єр" угоди № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 сторонами до матеріалів справи долучено не було.

З огляду на вказане, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 було вчинено в.о. директора ДП "Нігинський кар`єр" Стецюком П.П. з перевищенням своїх повноважень, без згоди суб`єкта управління підприємства на вчинення підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту (п.п. 10.7.17).

Згідно ст. 601 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог є лише способом припинення зобов`язання та може здійснюватися за заявою однієї сторони. Однак, реалізуючи передбачене ЦК України (ст. 6, ст. 627 ЦК України) право на свободу договору, сторони зобов`язані дотримуватись загальних засад цивільного законодавства, вимог ст. 203 ЦК України та установчих документів, які передбачають відповідні обмеження на укладення договорів та обсягу дієздатності окремих осіб.

Місцевим господарським судом підставно враховано, що первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт поставки товару за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки, є складена самим постачальником - ДП "Нігинський кар`єр" видаткова накладна № РН-0000485 від 28.09.2020. Дана господарська операція відображена в регістрах бухгалтерського обліку покупця, а саме в картці рахунку 631. Операція щодо зберігання даного товару відображена покупцем в картці рахунку 281. Відсутність реєстрації/несвоєчасної реєстрації постачальником податкової накладної не свідчить про нереальність господарської операції, а лише пов`язує цю обставину з наявністю у покупця права на стягнення з постачальника додаткових фінансових санкцій відповідно до розділу 7 умов Договору.

Державним підприємством в обгрунтування своїх доводів також зауважено про те, що оспорюванні правочини було укладено в період накладення арешту на рухоме майно ДП "Нігинський кар`єр".

Згідно ч. ч. 1-5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт майна являє собою накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. З моменту арешту майна його власник тимчасово позбавлений права визначати долю майна, в тому числі передавати його у власність третім особам.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця Кам`янець-Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, винесеної в межах зведеного виконавчого провадження № 44883482, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ДП "Нігинський кар`єр" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 11946848, 09 грн. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020, зареєстровано 10.07.2018 публічне обтяження - арешт рухомого майна ДП "Нігинський кар`єр" (заборонено відчужувати) на підставі вищевказаної постанови про арешт майна.

Поряд з цим, у період укладення оспорюваних правочинів на майно, що належить позивачу, відповідно до постанови державного виконавця від 10.07.2018 № 31757301 арешт на майно був накладений лише у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становило 11946848, 09 грн. При цьому, відчужуване підприємством (позивачем) рухоме майно (відсів вапняковий в кількості 262500, 00 тон на суму 2100000 грн.) не перебувало під арештом, оскільки державним виконавцем воно не описувалось та щодо нього не виносилася постанова про опис та його арешт. Належних та допустимих доказів на підтвердження накладення арешту саме на відсів вапняковий, що був предметом договору № 280920 від 28.09.2020 сторонами не подано.

Окрім того, оспорюваний позивачем правочин поставки товару (відсіву вапнякового в кількості 262500, 00 тон) вчинений на суму 2100000 грн. тоді як активи підприємства, як вбачається зі змісту балансу (звіту про фінансовий стан) на кінець 2019 року, становили 22371000 грн.

Місцевим господарським судом підставно були відхилені доводи позивача про те, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020 арешт було накладено на все рухоме майно, оскільки підставою для реєстрації вказаного публічного обтяження зазначено постанову державного виконавця Кам`янець-Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, в якій міститься обмеження щодо суми, в межах якої накладається арешт.

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини недійсності договору № 280920 від 28.09.2020 року, договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 року, та про підставність висновків про те, що угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 було вчинено в.о. директора ДП "Нігинський кар`єр" Стецюком П.П. з перевищенням своїх повноважень та про визнання останньої недійсною.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022 у справі № 924/930/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача судова колегія вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак, останні не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Понесені скаржником судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за ним.

Під час проголошення вступної та резолютивної частини судом повідомлено про виготовлення повного тексту постанови суду згідно ч. 6 ст. 233 ГПК України впродовж десяти днів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар`єр" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 січня 2022 року у справі № 924/930/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/930/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено "11" травня 2022 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.