Постанова

від 11.05.2022 по справі 908/2877/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2877/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2021 (повний текст складено та підписано 17.12.2021 суддя Дроздова С.С.) у справі №908/2877/21

за позовом: Приватного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97, ідентифікаційний код юридичної особи 05541120)

до відповідача: Комунального підприємства Міськспецексплуатація Бердянської міської ради (71101 Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 74, ідентифікаційний код юридичної особи 24511679)

про стягнення 31 298 грн. 12 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради про стягнення 31 298 грн. 12 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2021 у справі №908/2877/21 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що нежитлове приміщення № 2 площею 66,5 кв.м належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області та знаходиться в господарському віданні відповідача. Обов`язок по утриманню спірного нежитлового приміщення покладений саме на власника спірного приміщення. У зв`язку з відсутністю у відповідача приладу обліку , за наявності загальноо будинкового приладу обліку теплової енергії в заявлений період, обсяг отриманої відповідачем теплової енергії визначено позивачем з урахуванням обсягу теплової енергії відпущеної на будинок та з урахуванням теплового навантаження. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача щомісячних рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів, які б підтверджували фактичне надання відповідачу послуг з теплопостачання за спірний період, а отже і виникнення у відповідача обов`язку з оплати наданих послуг. Додані до позовної заяви позивачем Акти зняття показів приладу обліку теплової енергії, схема розподілу обслуговування теплових мереж та витяги з Журналу обліку відпуску теплової енергії на опалення для споживачів ПАТ "БПТМ" за адресою м. Бердянськ, вул. Франка, 32 протягом спірного періоду стосуються усього вказаного будинку і не містять відповідних даних саме щодо спірного приміщення.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство Бердянське підприємство теплових мереж подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що «Сторони не заперечують той факт, що постачання теплової енергії до приміщекня за адресою: м. Бердянськ, вул. Франка, 32 здійснювалось позивачем без укладання договору на постачання теплової енергії. Проте, оскільки вказане приміщення є вбудованим до житлового будинку, має спільну з будинком систему опалення, яку неможливо відокремили, то суд погоджується з доводами позивача відносно обов`язку споживачів, які вико зистовують таке приміщення без укладання договору з теплопостачальниками, оплачувати фактично спожитий обсяг теплової енергії, розрахований згідно з вимогами чинного законодавства України, оскільки теплова енергія до цього приміщення подається з початком опалювального сезону та підключення усього будинку».

- висновок суду першої інстанції щодо відсутності щомісячних рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів - як підстава відсутності обов`язку оплати є хибним, оскільки Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. А відсутність договору між сторонами виключає складання зазначених документів.

- позивачем здійснювались заходи щодо врегулювання відносин з Відповідачем, а саме укладення договору купівлі - продажу теплової енергії, але надісланий лист на адресу Відповідача був проігнорований.

- обґрунтованим слідує висновок, що з моменту передачі Відповідачу приміщення на підставі розпорядження міського голови, останній отримав право володіти та користуватись приміщенням і саме він має нести обов`язки щодо утримання переданого йому на баланс майна, в тому числі і зобов`язаний здійснювати витрати щодо його опалення, незалежно від, того, чи займало та експлуатувало це приміщення само КП «Міськспецексплуатація» БМР у своїй господарській діяльності.

Підстави стверджувати, що Територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради отримала вироблену Позивачем теплову енергію (за вказаних обставин) в убудованому приміщенні № 2 по вул. Франка, 32 в м. Бердянськ - відсутні. А тому висновок суду, що Комунальне підприємство «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради є неналежним відповідачем, є таким, що прийнятий з порушенням норм матеріального права.

- надані Позивачем докази в своїй сукупності підтверджують обов`язок Відповідача нести витрати на опалення приміщення, наявність централізованого опалення в приміщенні, відпуск теплової енергії на потреби опалення як всього багатоповерхового будинку так і на приміщення Відповідача, вартість та розмір отриманої Відповідачем теплової енергії в заявлений період.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Комунальним підприємством Міськспецексплуатація Бердянської міської ради не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2021 у справі №908/2877/21. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Позивач здійснює постачання теплової енергії в будинок № 32 по вул. Франка в місті Бердянськ Запорізької області, в тому числі і до нежитлового убудованого приміщення №2 площею 66,5 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі п`ятитиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Дане приміщення згідно з розпорядженням міського голови м. Бердянськ № 594-р від 22 серпня 2008 року та актом приймання-передачі основних засобів від 12 травня 2009 року передано у господарське відання та на баланс Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради.

В 2015 році Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради було виготовлено новий технічних паспорт, площа вбудованого приміщення становить 66,5 кв.м.

Дане приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області та має інженерне забезпечення: теплопостачання та ін. приміщення знаходиться в господарському віданні відповідача.

15.10.2012 та 31.12.2013 за актами здачі-приймання нежитлового приміщення в будинку № 32 по вул. Франка повернуто відповідачу як балансоутримувачу приміщення. Наявність опалення підтверджується відповідними актами.

Наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. №20 «Про передачу майна» та за Актом приймання-передачі основних засобів від 01.06.2016р. в господарське відання та на баланс КП «Міськспецексплуатація» БМР були передані нежитлове приміщення (№№ 34,35,36,37,38,39,40,41,42), розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, площею 118,7 кв м.

Згідно з п. 3. Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.

З моменту передачі відповідачу приміщення, останній отримав право володіти та користуватись приміщенням і саме він має нести обов`язки щодо утримання переданого йому на баланс майна, в тому числі і зобов`язаний здійснювати витрати щодо його опалення, незалежно від того, чи займало та експлуатувало це приміщення само КП «Міськспецексплуатація» БМР у своїй господарській діяльності.

За період з листопада 2018 по квітень 2021 відповідачем отримано теплову енергію на загальну суму 31298 грн. 12 коп. В зв`язку з невиконанням з боку відповідача своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога позивача про стягнення з Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 31 298,12 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як слідує з матеріалів справи договірні відносини між сторонами у справі відсутні. Нарахування за теплову енергію здійснено, як вважає позивач у відповідності до приписів Правил користування тепловою енергією в зв`язку із тим, що у господарському віданні відповідача перебуває убудоване приміщення № 2 площею 66,5 кв.м. будинку № 32 по вулиці Франко міста Бердянськ, в який, в свою чергу, здійснює постачання теплової енергії позивач.

Позивач стверджує, що дане приміщення згідно з розпорядженням міського голови м. Бердянськ № 594-р від 22 серпня 2008 року (а.с. 11) та актом приймання-передачі основних засобів від 12 травня 2009 року (а.с. 14) передано у господарське відання та на баланс Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради.

Відповідно до змісту розпорядженням міського голови м. Бердянськ № 594-р від 22 серпня 2008 року з балансу ТОВ „Керуюча компанія „КомЕнерго-Бердянськ орендоване майно, яке є власністю територіальної громади міста Бердянська та «находиться на балансі ТОВ „Керуюча компанія „КомЕнерго-Бердянськ виключено згідно і додатком і передано в господарське відання комунальному підприємству „Міськспецексплуатація Бердянської міської ради (а.с. 11).

Пунктом 33 переліку майна, яке є власністю територіальної громади міста Бердлаянська зазначено майстерню слюсарну за адресою Франка 32 убудоване приміщення.

Відповідно до акту приймання передачі основних засобів від 12.05.2009р. посадові особи (мовою оригіналу) : « директора КП «Горспецэксплуатация» БГС Пупышева В.А.» та «главного бухгалтера Барзенок Т.М.» підтвердили отримання від (мовою оригіналу) «ООО «УК «КомЭнерго-Бердянск»» тому числі (мовою оригіналу) «встр.мастерская Франко 32» залишковою вартістю станом на 01.05.2009 14 357,47 (а.с. 14).

На підтвердження того, КП «Міськспецексплуатація» БМР є балансоутримувачем приміщення 2 по вулиці Франка, 32 площею 66,50 кв.м позивачем надано лист управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області № 167 вді 04.02.2021р. (а.с. 18).

Відповідно до пунктів 4,5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив повинен містити :

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві зазначав :

«… 1.Розпорядженням міського голови від 22.08.2008 р. № 594-р «Про передачу майна» на баланс КП « Міськспецексплуатація» БМР було передано убудоване приміщення майстерні розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Франко, 32, площею 66,5 кв м. Згідно технічного паспорту, виготовленого 04.12.2015 р., загальна нежитлового убудованого приміщення становить 66,5 кв.м, адреса приміщення м. Бердянськ, вул.. Франко, 32, приміщення № 2. Дане нежитлове приміщення є власністю територіальної громади міста Бердянська в особі виконавчого комітету Бердяної -міської ради ( надалі Власник).

Відповідно до ст. 29 Закону…

… За змістом ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва який володіє, користується і розпоряджається майном закріпленим за ним власником. Проте Статутом КП « Міськспецексплуатація» розпорядні функції щодо майна територіальної громади (нежитлових будинків приміщень) належить саме Власнику. Тобто здійснювати право господарського відання Підприємство має право лише за згодою Власника. Таким чином розпорядником майна територіальної громади залишаються органи виконавчої влади Бердянської міської ради. Без письмового розпорядження Власника підприємство не має права укладати будь-які договори щодо приміщень, які знаходяться у нього на балансі.

Так, КП «Міськспецексплуатація» БМР не займало та не експлуатувало приміщення, розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Франко, 32, приміщення № 2 і, відповідно не користувалося послугою з централізованого теплопостачання.

Таким чином, відповідач не є споживачем послуг позивача та не несе обов`язку по утриманню приміщення у вигляді сплати за теплопостача. КП « Міськспецексплуатація» БМР не отримує продукт позивача у вигляді гарячої води на потреби опалення, не мав та не має наміру на його отримання, так як не використовує спірне вбудоване приміщення у своїй господарській діяльності, що суперечить поняттю «споживач» відповідно до діючого законодавства.

Вважаємо, що обов`язок по утриманню спірного нежитлового приміїї: покладений на Власника. КП « Міськспецексплуатація» БМР неодноразово зверталося до міського голови м. Бердянська, Управління комунальної власності Бердянської міської ради, як представника Власника, щодо вирішення спірного питання (копії додаються)…

… Таким чином, в разі неотримання відповіді на пропозицію укладення договору купівлі - продажу теплової енергії протягом встановлено законом часу, позивач мав звернутися до суду з вирішенням спору щодо укладення відповідного договору.

Проте він безпідставно, не маючи договірних відносин, протягом тривалого відпускав теплову енергію на нежитлове приміщення розташоване за адресо Бердянськ, вул..Франко, 32, приміщення № 2, яке ніким не експлуатувалося.

Одночасно хочемо зауважити, що протягом спірного періоду та по сьогоднішній день Позивачем не було направлено на адресу Відповідача жодного доку (рахунку, акту, податкової накладної), які б підтверджували б надання послуг теплопостачання та зобов`язували б відповідача прийняти та сплатити за ці послуги. Позивачем не надано до Суду копій документів спростовуючих вище наведене…» (а.с. 94-95)

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеною обставину прийняття відповідачем на підставі Розпорядженням міського голови від 22.08.2008 р. № 594-р «Про передачу майна» на баланс КП « Міськспецексплуатація» БМР убудованого приміщення майстерні, яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Франко, 32, площею 66,5 кв м. та «відпускання» визиваченм теплової енергії на нежитлове приміщення розташоване за адресо Бердянськ, вул..Франко, 32, приміщення № 2.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІVобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

За змістом статті 20 Закону № 1875-ІV та пунктів 28, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що відсутність укладеного договору з КП « Міськспецексплуатація» БМР не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідно, доводи відповідача про те, що відсутність договірних відносин між сторонами спору є підставою для звільнення його від необхідності оплати фактично надані послуг відхиляються, як такі, що суперечать вищенаведеним нормам матеріального права та сталій судовій практиці у спірних правовідносносинах .

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву в частині того, що позивач безпідставно, не маючи договірних відносин, протягом тривалого відпускав теплову енергію на нежитлове приміщення розташоване за адресо Бердянськ, вул..Франко, 32, приміщення № 2, яке ніким не експлуатувалося, приймаються до уваги колегією суддів як такі, що свідчать про визнання відповідачем факту надання теплової енергії, стягнення вартості якої становить предмет позовних вимог.

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесувального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача щодо якості наданої теплової енергії на нежитлове приміщення розташоване за адресою Бердянськ, вул..Франко, 32, приміщення № 2 теплової енергії, колегія суддів визнає встановленим факт належного виконання позивачем послуг з

В обґрунтування розрахунку вартості безпідставно набутої теплової енергії позивачем використовувались тарифи встановлені:

1. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 05.12.2017 року № 380 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж». Інформація про зміну тарифу опублікована 07 грудня 2017 року в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря» . З 23.12.2017 року встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 2 178,30 грн. за 1 Гкал.

2. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 15.01.2019 року № 23 «Про встановлення одно ставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» . Інформація про зміну тарифу опублікована 17 січня 2019 року в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря». З 01.02.2019 року встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 950,90 грн. за 1 Гкал.

3. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 30.09.2020 року № 330 Про встановлення ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ та організацій, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) та послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на період з 01.10.2020 по 30.09.2021 . Інформація про зміну тарифу (рішення) опублікована 30 вересня 2020 року на офіційному веб-сайті Бердянської міської ради. З 01.10.2020 встановлена плата за спожиту теплову енергію, у розмірі 1 842,61 грн. за 1 Гкал.

4. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 09.12.2020 № 409 Про встановлення ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж скорегованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та організацій, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) на період до 30.09.2021 року . Інформація про зміну тарифу (рішення) опублікована 10 грудня 2020 року на офіційному веб-сайті Бердянської міської ради. З 11.12.2020 року встановлена плата за спожиту теплову енергію, у розмірі 2 051,92 грн. за 1 Гкал.

5. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 09.02.2021 № 46 Про встановлення ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж скорегованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та організацій, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) на період до 30.09.2021 року . Інформація про зміну тарифу (рішення) опублікована 11 лютого 2021 року на офіційному веб-сайті Бердянської міської ради. З 12.02.2021 року встановлена плата за спожиту теплову енергію, у розмірі 2 249,21 грн. за 1 Гкал.

Враховуючи, що нежитлове приміщення, яке знаходиться в господарському відданні та на балансі відповідача, є вбудованими в багатоповерховий житловий будинок та в ньому наявні внутрішньобудинкові розподільчі мережі централізованого теплопостачання, а тому відпуск та споживання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби приміщення здійснювалося з початком опалювального сезону та підключення усього будинку, що підтверджується наданим позивачем витягом з журналу відпуску теплової енергії на котельні та схемою підключення будинку.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 376 від 02 листопада 2018 року «Про початок опалювального сезону 2018-2019 років», вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 04.11.2018 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 120 від 29 березня 2019 року «Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 років» , вирішено: закінчити опалювальний сезон 2018-2019 років в м. Бердянськ - 01 квітня 2019 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 344 від 30 жовтня 2019 року Про початок опалювального сезону 2019-2020 років, вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 02.11.2019 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 123 від 26 березня 2020 року Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 років, вирішено: закінчити опалювальний сезон 2019-2020 років в м. Бердянськ - 01 квітня 2020 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 368 від 02 листопада 2020 року Про початок опалювального сезону 2020-2021 років, вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 03.11.2020 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 108 від 01 квітня 2021 року Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років , вирішено: закінчити опалювальний період 2020-2021 років на території Бердянської міської територіальної громади з 04 квітня 2021 року.

У зв`язку з відсутністю у відповідача приладу обліку, за наявності загального будинкового приладу обліку теплової енергії в заявлений період, обсяг отриманої відповідачем теплової енергії визначено позивачем з урахуванням обсягу теплової енергії відпущеної на будинок (акти зняття показів прибору обліку теплової енергії додаються) та з урахуванням його теплового навантаження.

Оскільки колегією суддів вище встановлено визнання відповідачем в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України надання позивачем у приміщення майстерні, яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Франко, 32, площею 66,5 кв м теплової енергії у спірний період, а правильність її обрахунків в період листопад 2018-квітень 2021року у розмірі 31 298 грн 12 копійок, наведена в детальному розрахунку нарахувань (а.с. 10) не заперечується, колегія суддів в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визнає дані наведені в детальному розрахунку (а.с. 10) такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Та обставина, що приміщення відповідача у період листопад 2018-квітень 2021року фактично не використовувалось відповідачем у своїй господарській діяльності, не є обставиною, що звільняє від зобов`язань сплатити надані позивачем послуги в розумінні діючих норм законодавства.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що система опалення нежитлового приміщення №2, яке перебуває в господарському віданні відповідача за адресою Бердянськ, вул..Франко, 32, є єдиною з системою опалення житлового будинку, розташованого за цією ж адресою, вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу, обчислюється позивачем на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період згідно діючого тарифу, та становить 31 298 грн 12 копійок.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки сторони не перебувають у договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, то поставлена відповідачеві теплова енергія на суму 31 298 грн 12 копійок є безпідставно набутою, а отже, вимоги позивача про відшкодування її вартості є правомірними, на підставі ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України.

Вищенаведений висновок узгоджується з правовим висновком, викладений в постанові ВСУ від 16.05.2011р. у справі № 3-38гс11.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Висновок суду першої інстанції : « … Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача щомісячних рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів, які б підтверджували фактичне надання відповідачу послуг з теплопостачання за спірний період, а отже і виникнення у відповідача обов`язку з оплати наданих послуг…» визнається колегією суддів таким, що прийнято при незастосуванні закону який підлягав застосуванню (статті 1212,1213 Цивільного кодексу України) у спірних правовідносинах.

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, яка підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2021 у справі №908/2877/21 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2021 у справі №908/2877/21 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськспецексплуатація" Бердянської міської ради (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, будинок 74, код ЄДРПОУ 24511679) на користь Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) 31 298, 12 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Доручити Господарському суду Запорізької області видачу наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

СуддяО.Г. Іванов