Рішення

від 08.05.2022 по справі 914/439/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2022 Справа № 914/439/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «КЕДР», місто Дрогобич Львівська область

до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Єдність-Разом», місто Дрогобич Львівська область

про стягнення 65 268,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Кріль О.М.- адвокат (ордер на надання правничої правової допомоги серія ВС № 1127177 від 11.02.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000231 від 31.07.2015);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» до Обслуговуючого кооперативу «Єдність-Разом» про стягнення 65 268,00 грн заборгованості.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

09.05.2022 представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив (вх.№9432/22) з доказами надіслання вказаної відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача.

Представник позивача в судове засідання 09.05.2022 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 09.05.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача Король Р.М. на бланку розписки про відкладення розгляду справи. Заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 09.05.2022 не визнавалась обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився, явки представника не забезпечив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 09.05.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами 01.03.2014 було укладено договір №1/14 А про надання охоронних послуг, відповідно до п.1.1. якого виконавець здійснює фізичну охорону об`єкту, а саме територію замовника та адресою м.Дрогобич, вул. П.Орлика (надалі об`єкт), а також матеріальних цінностей, що знаходяться на території об`єкту, охорону громадського порядку та пропускний режим у межах об`єкта (надалі - послуги), а замовник своєчасно здійснює оплату послуг виконавця на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату здійснював несвоєчасно та не в повному розмірі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість зі сплати основного боргу за надані послуги в сумі 65 268,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив, що твердження позивача, що з 01.01.2018 року сторони погодили вартість послуг в сумі 8 000,00 грн, не відповідає дійсності, є надуманим, зокрема й не підтверджене належним доказом - додатковим договором до договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 10.03.2014 року.

Відтак, на думку відповідача, з квітня 2017 року по лютий 2021 року плата по договору про надання охоронних послуг згідно додаткового договору №4 від 01.04.2017 року складала 7 000,00 грн. За розрахунками відповідача за період з квітня 2017 року по лютий 2021 року позивачем були надані послуги на загальну суму 329 000,00 грн, а відповідачем оплачено 330 500,00 грн.

Крім того, до поданого відзиву відповідачем долучено заяву про застосування позовної давності, в якій просить суд відмовити ТзОВ «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» у задоволенні позовної заяви, з підстав спливу позовної давності.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

01 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «КЕДР», що діє на підставі Ліцензії (серія АД №076462, видана Міністерством внутрішніх справ України 01.10.2012) (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) та Обслуговуючим кооперативом «Єдність-Разом» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) було укладено договір №1/14А про надання охоронних послуг (надалі по тексту рішення договір).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.3. договору виконавець здійснює фізичну охорону об`єкту, а саме територію замовника та адресою м.Дрогобич, вул. П.Орлика (надалі об`єкт), а також матеріальних цінностей, що знаходяться на території об`єкту, охорону громадського порядку та пропускний режим у межах об`єкта (надалі - послуги), а замовник своєчасно здійснює оплату послуг виконавця на умовах і в порядку, встановлених цим договором. Об`єкт, його місце розташування, помер поста охорони наведено у дислокації, що наведена у додатку 1 до договору. Виконавець надає послуги, визначені п.п.1.1, цього договору, у дні та години, вказані у дислокації, та відповідно до порядку організації та здійснення охорони об`єктів замовника (додаток 3 до договору). .

Пунктом п.5.1. договору сторони погодили, що вартість послуг за цим договором визначається сторонами в розрахунку (додаток 2 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку зміни норм витрат, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що спричинюють зміну суми витрат на утримання виконавця, вартість послуг за договором змінюються за взаємною згодою сторін на основі поданого виконавцем замовнику обґрунтованого розрахунку, шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

У п. 5.3. договору, сторони погодили, що не пізніше 1 (першого) робочого дня місяця, наступного за місяцем, у якому надавалась послуга, а у випадку припинення дії цього договору - не пізніше останнього дня його дії, виконавець надає замовнику підписані зі своєї сторони і скріплені печаткою виконавця два примірники Акта про надані послуги, у якому зазначається обсяг фактично наданих у попередньому місяці послуг, строки/терміни їх надання, їх вартість. Замовник протягом (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акта про надані послуги зобов`язаний підписати його, скріпити печаткою та один його примірник повернути виконавцю або в той же строк надати виконавцю мотивовану відмову від підписання Акта, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим або їхня якість не відповідає вимогам, встановленим цим договором та/або чинним в Україні законодавством.

Відповідно до 5.4. договору замовник протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Акта про надані послуги та за умови відсутності заборгованості виконавця перед замовником зі сплати штрафних санкцій, передбачених цим договором, оплачує надані виконавцем у попередньому місяці послуги. У випадку існування заборгованості виконавця перед замовником зі сплати штрафних санкцій, передбачених цим договором, замовник має право притримати оплату послуг, що не вважається порушенням зобов`язання, до моменту погашення виконавцем такої заборгованості. Оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у національній валюті України. Обов`язок замовника з оплати послуг за цим договором вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з рахунку замовника в установі банку.

01.03.2014 року між сторонами підписано та скріплено печатками уповноважених представників сторін Акт прийому-передачі (додаток №4 до договору №1/14 А від 01.03.2014), відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв під охорону майно замовника, що зазначено в додатку №1 до договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 01.03.2014 і знаходиться за адресою: м.Дрогобич, вул.П.Орлика, 20 «А».

10 грудня 2015 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (надалі додатковий договір №2 від 10.12.2015), яким внесли зміни в п.9.1. договору, замінили додаток №2 та додаток №2/1 до договору №1/14 А від 01.03.2014 на новий додаток №2 - «Розрахунок вартості охоронних послуг охороною ТзОВ «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» на 2016.

Відповідно до п.3. додаткового договору №2 від 10.12.2015 сторони доповнили договір №1/14 А від 01.03.2014 п.9.4. та виклали його в наступній редакції: « 9.4. В разі розірвання договору з ініціативи замовника, замовник зобов`язується провести оплату наданих виконавцем послуг за останній місяць у подвійному розмірі».

01 червня 2016 між сторонами укладено додатковий договір №3 до договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (надалі додатковий договір №3 від 01.06.2016), яким внесли зміни в п. 1.1., п.3.1.1., п.4.1.1., п.5.1. та п.6.5. договору №1/14 А від 01.03.2014.

Так, відповідно до п.1. додаткового договору №3 від 01.06.2016 пункт 1.1. договору №1/14 А від 01.03.2014 викладено в наступній редакції: «п.1.1. За договором виконавець здійснює фізичну охорону об`єктів, а саме території замовника за адресою: 82100 Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 20 «а» об`єктів замовника та господарюючих суб`єктів, які здійснюють торгівельну діяльність на території замовника за адресою: 82100 Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 20 «а» (надалі - об`єкт), охорону громадського порядку та пропускний режим у межах об`єкта (надалі - послуги), а замовник своєчасно здійснює оплату послуг виконавця на умовах і в порядку, встановлених цим договором».

Згідно п.2. додаткового договору №3 від 01.06.2016 пункт 3.1.1. договору №1/14 А від 01.03.2014 викладено в наступній редакції: «Забезпечити охорону об`єкта, прийнятого під охорону, а також не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт, що охороняється».

Відповідно до п.3. додаткового договору №3 від 01.06.2016 пункт 4.1.1. договору №1/14 А від 01.03.2014 викладено в наступній редакції: «Здійснювати визначені Актом обстеження технічного стану об`єкту та цим договором заходи з обладнання об`єкта технічними засобами охорони і безпеки, а також своєчасно усувати недоліки, визначені Актом обстеження технічного стану об`єкта, що впливають на виконання виконавцем своїх обов`язків. Сприяти виконавцю при виконанні ним своїх завдань, а також в удосконаленні організації охорони об`єктів та зміцненні пропускного та внутрішніх на об`єктах режимів».

Згідно п.4. додаткового договору №3 від 01.06.2016 пункт 5.1. договору №1/14 А від 01.03.2014 викладено в наступній редакції: «Вартість послуг за цим договором визначається сторонами та становить 6 000 (шість тисяч) грн на місяць, про що сторонами підписується і скріплюється печатками Акт виконаних робіт, в двох примірниках, які є невід`ємною частиною цього договору».

Також, вказаним додатковим договором №3 від 01.06.2016 сторони погодили виключити з умов договору №1/14 А від 01.03.2014 перелік наступних пунктів: п.6.1.1., п.6.4., п.6.10. договору №1/14 А від 01.03.2014.

Крім того, вказаним додатковим договором №3 від 01.06.2016 сторони погодили замінили додаток №2 №1/14 А від 01.03.2014 про надання охоронних послуг на новий додаток №2 від 01.06.2016 року - «Розрахунок вартості охоронних послуг охороною ТзОВ «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» на 2016.

На виконання вимог п.4 додаткового договору №3 від 01.06.2016 між сторонами підписано та скріплено печатками уповноважених представників сторін Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №13 від 31.08.2016, відповідно до якого послуги охорони за серпень 2016 становлять 6 000,00 грн.

01 квітня 2017 року між сторонами укладено додатковий договір №4 до договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (надалі додатковий договір №4 від 01.04.2017), яким внесли зміни в пункт 5.1. договору №1/14 А від 01.03.2014 та виклали його в наступній редакції: «Вартість послуг за цим договором визначається сторонами та становить 7 000 (сім тисяч) грн на місяць, про що сторонами підписується і скріплюється печатками Акт виконаних робіт, в двох примірниках, які є невід`ємною частиною цього договору».

26 лютого 2021 року між сторонами укладено додаток до договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 про його дострокове розірвання (надалі додаток від 26.02.2021), відповідно до якого замовник та виконавець погодились про дострокове розірвання договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 01.03.2014 року з 01 березня 2021 р., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика. 20 А та підтверджують наявність заборгованості замовника перед виконавцем за надані послуги по даному договору в розмірі 65 268 грн, які замовник зобов`язується оплатити до 30 грудня 2021 року.

Позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), зокрема, №19 від 30 червня 2018 року, №22 від 31 липня 2018 року, №25 від 31 серпня 2018 року, №31 від 31 жовтня 2018 року, №35 від 30 листопада 2018 року, №5 від 28 лютого 2019 року, № 8 від 28 березня 2019 року, №11 від 30 квітня 2019 року, №14 від 31 травня 2019 року, №17 від 27 червня 2019 року, №23 від 30 серпня 2019 року, №30 від 31 жовтня 2019 року, №3 від 31 січня 2021 року, №6 від 28 лютого 2021 року, в яких зазначено вартість послуг охорони у розмірі 8 000,00 грн за відповідний місяць. Вказані акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін у справі.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи виписки з рахунку позивача про здійснення відповідачем оплати за надані послуги з охорони згідно договору за період з 24.01.2017 по 25.02.2021 включно.

Між сторонами підписано акти звіряння взаємних розрахунків від 31.08.2016, від 01.12.2016, від 01.03.2017, від 01.01.2020, від 01.02.2021. Згідно останнього Акта звіряння взаємних розрахунків від 01.02.2021 кінцеве сальдо станом на 28.02.2021 за даними позивача та відповідача становить 65 268,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (зі змінами та доповненнями), позивач просить стягнути основний борг за надані послуги в сумі 65 268,00 грн.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (зі змінами та доповненнями), який за своїми ознаками є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.3. договору №1/14 А від 01.03.2014, сторони погодили, що не пізніше 1 (першого) робочого дня місяця, наступного за місяцем, у якому надавалась послуга, а у випадку припинення дії цього договору - не пізніше останнього дня його дії, виконавець надає замовнику підписані зі своєї сторони і скріплені печаткою виконавця два примірники Акта про надані послуги, у якому зазначається обсяг фактично наданих у попередньому місяці послуг, строки/терміни їх надання, їх вартість. Замовник протягом (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акта про надані послуги зобов`язаний підписати його, скріпити печаткою та один його примірник повернути виконавцю або в той же строк надати виконавцю мотивовану відмову від підписання Акта, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим або їхня якість не відповідає вимогам, встановленим цим договором та/або чинним в Україні законодавством.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (зі змінами та доповненнями) підтверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 130 000,00 грн, а саме: №13 від 31 серпня 2016 року, №2 від 31 січня 2017 року, №5 від 28 лютого 2017 року, №19 від 30 червня 2018 року, №22 від 31 липня 2018 року, №25 від 31 серпня 2018 року, №31 від 31 жовтня 2018 року, №35 від 30 листопада 2018 року, №5 від 28 лютого 2019 року, № 8 від 28 березня 2019 року, №11 від 30 квітня 2019 року, №14 від 31 травня 2019 року, №17 від 27 червня 2019 року, №23 від 30 серпня 2019 року, №30 від 31 жовтня 2019 року, №3 від 31 січня 2021 року, №6 від 28 лютого 2021 року. Вказані акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін у справі.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за надані послуги за договором №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (зі змінами та доповненнями) у встановлений строк не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість зі сплати основного боргу за період з січня 2016 року по лютий 2021 включно на загальну суму 65 268,00 грн.

В матеріалах справи містяться Акти звіряння взаємних розрахунків між ТзОВ «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» та Обслуговуючим кооперативом «Єдність-Разом» від 31.08.2016, від 01.12.2016, від 01.03.2017, від 01.01.2020, від 01.02.2021 підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін у справі. Згідно останнього акта звіряння взаємних розрахунків від 01.02.2021 кінцеве сальдо станом на 28.02.2021 за даними позивача та відповідача становить 65 268,00 грн.

26 лютого 2021 року між сторонами укладено додаток до договору про його дострокове розірвання (надалі додаток від 26.02.2021), відповідно до якого замовник та виконавець погодились про дострокове розірвання договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 01.03.2014 року з 01 березня 2021 р., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика. 20 А та підтверджують наявність заборгованості замовника перед виконавцем за надані послуги по даному договору в розмірі 65 268 грн, які замовник зобов`язується оплатити до 30 грудня 2021 року.

Проте, вказану заборгованість в розмірі 65 268,00 грн відповідач у строк до 30 грудня 2021 року не провів, внаслідок чого, заборгованість з оплати за надані послуги по договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 за період з січня 2016 року по лютий 2021 включно складає 65 268,00 грн.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.4. договору №1/14 А від 01.03.2014, сторони погодили, що замовник протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Акта про надані послуги та за умови відсутності заборгованості виконавця перед замовником зі сплати штрафних санкцій, передбачених цим договором, оплачує надані виконавцем у попередньому місяці послуги. У випадку існування заборгованості виконавця перед замовником зі сплати штрафних санкцій, передбачених цим договором, замовник має право притримати оплату послуг, що не вважається порушенням зобов`язання, до моменту погашення виконавцем такої заборгованості. Оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у національній валюті України. Обов`язок замовника з оплати послуг за цим договором вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з рахунку замовника в установі банку.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

Так дійсно матеріали справи не містять додаткового договору до договору про надання охоронних послуг №1/14А від 01.03.2014, яким з 01.01.2018 вартість охоронних послуг становить 8000,00 грн.

Водночас позивач стверджує, що між сторонами було укладено додатковий договір до договору №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014, яким сторони погодили вартість послуг в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн, проте, позивач втратив відповідний додатковий договір, про що повідомляв відповідача.

Факт погодження сторонами вартості охоронних послуг з 01.01.2018 року в сумі 8 000,00 грн підтверджується наступними доказами:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №19 від 30 червня 2018 року, №22 від 31 липня 2018 року, №25 від 31 серпня 2018 року, №31 від 31 жовтня 2018 року, №35 від 30 листопада 2018 року, №5 від 28 лютого 2019 року, № 8 від 28 березня 2019 року, №11 від 30 квітня 2019 року, №14 від 31 травня 2019 року, №17 від 27 червня 2019 року, №23 від 30 серпня 2019 року, №30 від 31 жовтня 2019 року, №3 від 31 січня 2021 року, №6 від 28 лютого 2021 року, які підписані сторонами та скріплені печатками;

- додатком до договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 01.03.2014 року, який підписаний між сторонами 26.02.2021 про дострокове розірвання договору про надання охоронних послуг №1/14 А від 01.03.2014 року з 01 березня 2021 р. та підтвердження наявності заборгованості замовника перед виконавцем за надані послуги по даному договору в розмірі 65 268 грн, які замовник зобов`язувався оплатити до 30 грудня 2021 року.

- актом звіряння взаємних розрахунків від 28.02.2021 підписаним між сторонами (де у графі кредит зазначено, що розмір вартості (помісячно) наданих позивачем послуг у період з 01.01.2019 по 01.02.2021 включно становить 8 000,00 грн);

- виписками банку про оплату відповідачем боргу, з яких вбачається, що останній оплачував у 2020 році послуги в сумі 8000,00 грн.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), базується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення юридичної особи) висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призвести до припинення зазначеного права.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах ВС від 12.02.2022 у справі №520/13586/18, від 22.12.2021 у справі №751/5887/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16 зазначила, що у праві України зазначена доктрина проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення.

Таким чином, зазначені вище письмові докази підтверджують факт погодження сторонами договору про надання охоронних послуг №1/14А від 01 березня 2014 року вартості охоронних послуг з 1 січня 2018 року у розмірі 8000 грн, а спроба відповідача заперечити це з огляду на відому йому інформацію втрати позивачем додаткового договору про зміну вартості послуг свідчить про прояв недобросовісної поведінки останнього.

Відсутність в матеріалах справи укладеного між сторонами додаткового договору про збільшення вартості послуг, за наявності інших вищеперерахованих доказів, які підтверджують погодження сторонами вартості охоронних послуг з 01.01.2018 саме в сумі 8000,00 грн, не може бути підставою для встановлення факту відсутності заборгованості та відмови у задоволенні позову.

Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, розглянувши яку суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналіз статті 264 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; б) пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Слід зауважити, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання. При цьому господарському суду слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина 1 статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно врахувати, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у виді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.10.2018 р. у справі № 922/4099/17 та від 12.02.2020 р. у справі № 917/1421/18.

В матеріалах справи містяться підписані між сторонами акти звіряння взаємних розрахунків від 31.08.2016, від 01.12.2016, від 01.03.2017, від 01.01.2020, від 01.02.2021, виписки банку про часткові оплати відповідачем боргу, що свідчить про переривання строку позовної давності. Отже, строк позовної давності позивачем не пропущений.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 65 268,00 грн заборгованості за договором №1/14 А про надання охоронних послуг від 01.03.2014 (зі змінами та доповненнями) є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №773 від 31.01.2022.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Єдність-Разом» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Пилипа Орлика, будинок 20А; ідентифікаційний код юридичної особи 38763431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «КЕДР» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи 38302429) 65 268,00 грн основного боргу та 2 481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 12.05.2022

Суддя Сухович Ю.О.