Рішення

від 04.05.2022 по справі 161/6810/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6810/21

Провадження № 2/161/6/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Тетяни Олексіївни про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7 у власності якого перебувало приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» (далі ПП ВКФ «Домінанта»). 28.10.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , який також є сином ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу часки в статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», а також оформлене рішення № 5 від 28.10.2019 про продаж ОСОБА_7 частки в розмірі 100 % в ПП ВКФ «Домінанта» відповідачу ОСОБА_5 , на підставі зазначених правочинів внесено відомості до державних реєстрів.

Вважає, що ОСОБА_5 скористався важким та пригніченим станом батька та керуючись мотивом збагачення схилив ОСОБА_7 до підписання договору та рішення, тим самим позбавив його на спадкове майно спадкодавця, фактично привласнивши підприємство, оскільки йому в порядку спадкування окрім іншого повинно належати 2/5 ПП «Домінанта» як цілісного майнового комплексу, оскільки ОСОБА_7 за життя заповіту не залишив, а тому спадкування повинно відбуватися за законом. Крім нього спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину є син померлого ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_6 , а також мати ОСОБА_8 , яка відмовилася від прийняття спадщини в користь ОСОБА_5 . Інший син - ОСОБА_9 відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1 .

Зазначає, що ПП ВКФ «Домінанта» є цілісним майновим комплексом в розумінні вимог ст.191 ЦК України, а тому договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу повинен укладатися в письмовій формі та посвідчуватися нотаріально. У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Тому, враховуючи те, що ОСОБА_7 був єдиним засновником і власником ПП ВКФ «Домінанта» та його майна, статутний капітал і майно якого не були поділені на частки, то відповідно останнє було унітарним приватним підприємством, а тому у нього не було корпоративних прав, які він міг відчужувати. Без поділу статутного капіталу та майна на частки і перетворення підприємства на корпоративне, ОСОБА_7 міг відчужити підприємство лише як єдиний майновий комплекс.

На його думку, фактично договір купівлі-продажу від 28.10.2019 частки в розмірі 100 % в статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта» між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є нічим іншим як договором купівлі продажу ПП ВКФ «Домінанта» як єдиного майнового комплексу, який в силу закону повинен посвідчуватися нотаріально.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд, встановити факт нікчемності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 28.10.2019, застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», а саме: визнати недійсним рішення № 5 від 28.10.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , скасувати реєстраційну дію/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 11981050012003658 від 29.10.2019 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП ВКФ «Домінанта» (код ЄДРПОУ 13361656) зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Визнати за позивачем право власності на 2/5 частки ПП ВКФ «Домінанта» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , а також стягнути з відповідачів судові витрати у справі, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 14.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Заяву позивача про забезпечення позову, ухвалою суду від 14.04.2021 повернуто заявнику.

На виконання вимог ухвали, позивачем усунуто зазначені в ній недоліки у визначений строк.

Ухвалою судді від 26.04.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

19.05.2021 ухвалою суду вжито заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчинення дій щодо ПП ВКФ «Домінанта».

Від відповідачів ОСОБА_5 та ПП ВКФ «Домінанта» надійшов відзив, обґрунтований тим, що порядку вчинення правочинів щодо підприємства як єдиного майнового комплексу законодавством не передбачено. Приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб`єкта господарювання, а відтак може вчиняти від свого імені правочини стосовно свого майна. Ч.1 ст.66 ГК України визначено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Пунктом 4.3 статуту ПП ВКФ «Домінанта» (чинного на укладення оспорюваного договору) передбачалося, що підприємство є власником: майна переданого йому у власність засновником, як внесок до статутного фонду; продукції, виробленої підприємством в результаті господарської діяльності; дохід одержаних від господарської діяльності підприємств і надання послуг; інтелектуальної власності, набутої законним шляхом; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством. У свою чергу учасник юридичної особи набуває правомочностей щодо управління нею через компетентні органи, тобто виникають корпоративні права. Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 у справі № 667/3881/15-ц, розглядає «власність підприємства» та «власність фізичної особи засновника підприємства», як дві різні категорії, які мають самостійне значення та окреме регулювання. Відтак, фізична особа може вчинити правочини стосовно прав та обов`язків, які належать їй особисто, а не з приводу прав, обов`язків та майна, які належать приватному підприємству (як юридичній особі). Так само, успадковуються права та обов`язки, які належать їй особисто, а не юридичній особі, яка була створена фізичною особою. Зазначають, що законом не передбачено обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема п.10 ч.4 ст.17, передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР подаються: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. Норма абз.2 п.6 ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції чинній на 28.10.2019) передбачала, що справжність підписів засвідчується нотаріально лише на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи, яке подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР. При цьому формулювання «юридична особа» застосовується до всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми.

Посилаючись на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 910/3301/18 та від 27.11.2019 у справі № 922/3721/18, просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову та стягнути з нього понесені витрати на правову допомогу.

Від державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Т.О. надійшов відзив у якому вона просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відчуженню підлягає саме частка в статутному капіталі, а не юридична особо. П.9 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що спадкується право на частку в статутному (складеному) капіталі. На момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій, закон не передбачав нотаріального посвідчення правочину щодо відчуження частки в статутному капіталі приватного підприємства. З посиланням на норми ст.113 ГК України зазначає, що правових підстав для встановлення факту, що спорюваний договір є нікчемним та, відповідно, для задоволення інших похідних вимог немає, а тому просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача понесені у справі судові витрати.

Відповідач ОСОБА_6 також подала до суду відзив у якому позовних вимог не визнала. Зазначила, що відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП ВКФ «Домінанта» зареєстровано як суб`єкт господарювання 07.06.1993. На момент створення підприємства діяв Закон України «Про підприємства в Україні», який визначав підприємство як самостійний господарюючий статутний суб`єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Зазначає, що єдиний комплекс варто розглядати як об`єкт по відношенню до суб`єкта, при цьому, стороною договору купівлі-продажу, або будь-якого іншого правочину щодо відчуження єдиного майнового комплексу буде виступати саме суб`єкт господарювання (юридична особа), а не його засновник/учасник. Також, зазначає, що закон, який був чинний на момент укладення оспорюваного договору, не передбачав обов`язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки у приватному підприємстві.

Посилаючись на наведене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та стягнути з нього понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Сторони скористалися правом на подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, у яких підтримали раніше висловлені ними позиції.

Протокольною ухвалою суду відмовлено представнику відповідачів ОСОБА_1 та ПП ВКФ «Домінанта» у закритті провадження у справі в зв`язку з непідвідомчістю спору даному суду.

В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали та просили задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від адвоката Мартинюк О.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з здійсненням діяльності в с. Дерно, Ківерцівського району, територіальною віддаленістю між судом та адресою робочого місця, відсутністю власного транспорту та обмеженням руху громадського транспорту. Адвокат Матвіїв В.М. надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Однак, суд не приймає такі клопотання до уваги та вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідачів з огляду на те, що розгляд самої справи неодноразово відкладався саме за їх клопотаннями та неявкою у судові засідання.

Заслухавши пояснення позивача, його представників, дослідивши матеріали справи та докази надані сторонам на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог та заперечень, суд установив наступне.

Відповідно до статуту, який затверджений рішенням № 1 від 07.04.2009 засновником ПП ВКФ «Домінанта», його засновником був ОСОБА_5 , підприємство створене з метою одержання прибутку.

П.4.7. вказаного вище статуту, у підприємства створюється статутний фонд у розмірі 4000000,00 грн. ОСОБА_7 належало 100 % статутного капіталу підприємства та сплачено ним у повному обсязі.

28.10.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта» (далі - Договір). Відповідно до якого ОСОБА_7 продав ОСОБА_5 100 % статутного капіталу ПП ВКФ «Домінанта» (а.с. 14-17).

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору ціна частки становить 4000000,00 грн., оплата здійснюється ОСОБА_5 до підписання Договору. Пунктом 3.2.2. визначено, що після укладення Договору та виконання своїх зобов`язань ОСОБА_5 зобов`язаний забезпечити внесення змін до статуту ПП ВКФ «Домінанта» та зареєструвати їх відповідно до вимог чинного законодавства України. За настанням обставин зазначених у п.3.2.2. Договору, ОСОБА_5 стає по відношенню до ПП ВКФ «Домінанта» його учасником з усіма відповідними правами та обов`язками (п.4.2 Договору). Перехід права власності на частку, що складає 100 % статутного капіталу ПП ВКФ «Домінанта» відбувається в момент укладення Договору. Перехід корпоративних прав учасника ПП ВКФ «Домінанта» від ОСОБА_7 до ОСОБА_5 відбувається в момент внесення відповідних змін до статуту ПП ВКФ «Домінанта» та державної реєстрації вказаних.

Рішенням № 5 від 28.10.2019 старого засновника ОСОБА_7 та нового засновника ОСОБА_5 , у зв`язку з укладенням між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», зазначено новим засновником підприємства ОСОБА_5 , затверджено та підписано статут підприємства у новій редакції та надано ОСОБА_5 повноваження на проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною складу засновників та новою редакцією статуту підприємства (а.с.18).

Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. засвідчено справжність підпису ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які зроблені у її присутності, їх особи встановлено та перевірено дієздатність.

28.10.2019 затверджено статут ПП ВКФ «Домінанта» в новій редакції. Відповідно до якого для забезпечення діяльності підприємства, за рахунок внесків засновників (власників) створюється статутний капітал у розмірі 4000000,00 грн. Статутний капітал розподіляється таким чином: ОСОБА_5 4000000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу або 100 голосів на загальних зборах засновників (учасників)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 17). Після смерті якого 10.06.2020 заведено спадкову справу № 07/2020.

Перш за все, суд, вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся до суду за захистом свого права власності на майно в порядку спадкування, він не є учасником ПП ВКФ «Домінанта», посилаючись на його незаконне відчуження відповідачами, з метою усунення його на частку в підприємстві, як частку спадкового майна, а тому в даному випадку відсутні корпоративні відносини між підприємством та позивачем.

Відповідно до частини першоїстатті 62 ГК Українипідприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (частина першастатті 113 цього ж Кодексу).

Частиною першоюстатті 63 ГК Українипередбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі N 917/1338/18 (провадження N 12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі N 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до частини першоїстатті 84 ЦК Українитовариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокремазаконів України «Про господарські товариства»,«Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»,«Про кооперацію»,«Про сільськогосподарську кооперацію».

Для визначення виду підприємницького товариства до якого належить ПП ВКФ «Домінанта», суд у відповідності до вимог ст.263 ЦПК України враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18.

Аналізуючи, статут в редакції яка діяла на час укладення оспорюваного договору, суд дійшов висновку, що ПП ВКФ «Домінанта» є товариством з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ч. 3ст. 80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Відповідно достатті 167 ГК Україникорпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом, вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Статтею 317 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1ст. 334 ЦК Україниправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочином, відповідно достатті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою правочин здебільшого є тотожним поняттю «договір», який відповідно достатті 11 ЦК Україниє підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зістаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Частка у статутному капіталі товариства - це специфічний об`єкт права, оскільки власник частки у статутному капіталі товариства не може передати її фізично покупцю, тому право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір вважається укладеним, якщо сторони мають повну свідому уяву про предмет договору та досягли згоди про всі його істотні умови.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. ч. 1, 4статті 209 ЦК Україниправочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Норми законодавства України не передбачають обов`язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.

В даному випадку, у відповідності до вказаних вище положень чинного законодавства України, ОСОБА_7 відчужив свою частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта» на користь ОСОБА_5 , про що 28.10.2019 між сторонами укладено відповідний договір купівлі-продажу частки.

Вказаний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта» укладено у простій письмовій формі та підписано обома сторонами.

Вказаний договір містить в собі істотні умови, щодо яких сторони досягли згоди, а саме:

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, Продавець ( ОСОБА_7 ) передає Покупцю ( ОСОБА_5 ) свою частку у розмірі 100 % (сто процентів) у статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», що еквівалентно 400000,00 грн. (чотири мільйони) гривень 00 копійок.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору ціна частки становить 4000000,00 грн., оплата здійснюється ОСОБА_5 до підписання Договору.

Пунктом 3.2.2. визначено, що після укладення Договору та виконання своїх зобов`язань ОСОБА_5 зобов`язаний забезпечити внесення змін до статуту ПП ВКФ «Домінанта» та зареєструвати їх відповідно до вимог чинного законодавства України. За настанням обставин зазначених у п.3.2.2. Договору, ОСОБА_5 стає по відношенню до ПП ВКФ «Домінанта» його учасником з усіма відповідними правами та обов`язками (п.4.2 Договору). Перехід права власності на частку, що складає 100 % статутного капіталу ПП ВКФ «Домінанта» відбувається в момент укладення Договору. Перехід корпоративних прав учасника ПП ВКФ «Домінанта» від ОСОБА_7 до ОСОБА_5 відбувається в момент внесення відповідних змін до статуту ПП ВКФ «Домінанта» та державної реєстрації вказаних.

Приймаючи до уваги те, що законодавством України не передбачено обов`язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, а тому суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Оскільки судом не встановлено нікчемності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП ВКФ «Домінанта», укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , то застосування наслідків недійсності правочину є безпідставним.

Крім цього, вимога позивача про визнання за ним права власності на 2/5 частини ПП ВКФ «Домінанта» в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 є похідною від попередніх його позовних вимог, в задоволенні яких, судом було відмовлено, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 5, ч.3 ст.12 , 81, 158, 259,263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 62-63, 80, 167 ГК України, ст.ст. 11, 84, 116, 190, 202-203, 209, 317, 328, 334, 1216, 1222 ЦК України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Тетяни Олексіївни про визнання правочинів недійсними та визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 11 травня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» (адреса: вул. Карпенка-Карого, 1А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13361656).

Відповідач: державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватний нотаріус Ариванюк Тетяна Олексіївна (адреса: вул. Крилова, 7, м. Луцьк).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта