Рішення

від 12.05.2022 по справі 128/3297/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3297/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 травня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач по справі ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітній ОСОБА_1 був влаштований в Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної Ради за заявою матері та розпорядженням Вінницької РДА від 11.05.2016, а саме був переведений з Вінницького обласного спеціалізованого будинку дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки, де перебував тривалий час. Батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

За час перебування в закладі мати дитину відвідує рідко, додому не забирає, у зв`язку з чим вихідні, свята та канікули дитина проводить в закладі. Участі у вихованні, навчанні дитини мати не приймає, бажання забрати дитину додому не виявляє. Дитина перебуває в закладі на повному державному утриманні. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, протягом тривалого часу злісно порушує право дитини на належне виховання та утримання, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти.

За вказаних обставин позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі Службу у справах дітей Вінницької міської ради як орган опіки та піклування, та зобов`язано її надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору (а.с. 17).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04.01.2022 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Службу у справах дітей Вінницької міської ради на Службу у справах дітей Вороновицької селищної ради, зобов`язано Службу у справах дітей Вороновицької селищної ради, як орган опіки та піклування, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору (а.с. 35).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05.04.2022 закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 66).

Представник позивача Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради в судове засідання не з`явився, однак попередньо подав суду заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати без участі представника закладу, позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача просить постановити заочне рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради, в судове засідання також не з`явився, однак попередньо подав суду заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно рекомендованого поштового повідомлення, відповідач отримала повістку про виклик до суду особисто 13.04.2022. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий розгляд справи можливо провести без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до акту від 16.11.2021, складеного працівниками та затвердженого директором Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради, у Вінницькому навчально-реабілітаційному центрі «Гніздечко» Вінницької обласної ради з 06.06.2016 по даний час виховується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час перебування в закладі мати дитину відвідує рідко, на свята, канікули вихідні дні дитину додому не забирає, участі у вихованні і навчанні дитини не приймає, письмових чи усних заяв, листів щодо вирішення подальшої долі дитини від неї не надходило (а.с. 4).

З копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значаться: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 5).

Відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 17.06.2016 (а.с. 8).

Згідно з довідкою Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради 306-03/241 від 17.11.2021, ОСОБА_1 дійсно виховується у Вінницькому навчально-реабілітаційного центрі «Гніздечко» Вінницької обласної ради з 06.06.2016 по даний час, навчається в 4 класі НУШ (а.с. 6).

Відповідно до копії розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 11.05.2016 № 256, дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено в Комунальний навчальний заклад «Вінницький обласний дитячий будинок змішаного типу «Гніздечко» Вінницької обласної ради, терміном на 6 місяців, корім того, зобов`язано матір ОСОБА_3 належним чином виконувати батьківські обов`язки відносно дитини ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_3 надала суду копію паспорта громадянина України, в якому її прізвище на даний час значиться « ОСОБА_3 » (а.с. 29).

Згідно листа Служби у справах дітей Вінницької міської ради від 29.12.2021, оскільки сім`я дитини ОСОБА_1 не проживає на території Вінницької міської територіальної громади, обстежити умови проживання матері та дитини на території Вороновицької територіальної громади для об`єктивного висновку по справі Служба у справах дітей Вінницької міської ради не має можливості (а.с. 40 - 41).

З висновку Органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вороновицької селищної ради від 19.01.2022 № 07, вбачається, що під час обстеження працівниками Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради спільно із старостою Оленівського старостинського округу умов проживання ОСОБА_3 встановлено, що належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей не створено, а саме відсутнє місце для сну, навчання, необхідні продукти харчування, постільна білизна, засоби гігієни, в будинку порушено санітарно-гігієнічні умови проживання, брудно та холодно, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, веде безвідповідальний спосіб життя, неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебувають в інтернатних закладах МОН та МОЗ. На засідання комісії з питань захисту прав дитини 17.01.2022 ОСОБА_3 не з`явилася. Таким чином, орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороновицької селищної ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45 - 48).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім враховані права батьків.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Положеннями ст. 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд вважає, що при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «С.С. проти Словенії» дійшов висновку, що оскільки розуміння потреб дитини було обмеженим, а також не існувало емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, позбавлення батьківських прав у такому випадку відповідало конвенційним гарантіям, оскільки інтерес дитини до забезпечення постійного догляду та емоційної стабільності перевищив інтерес матері у збереженні правових зв`язків з дитиною.

В справі «Суур проти Естонії» Європейський суд з прав людини також дійшов висновку про відповідність інтересам дитини позбавлення батька батьківських прав щодо неї в зв`язку з втратою контакту з дитиною, а примушування дитини до спілкування могло б бути контрпродуктивним.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_1 ,не бере участі у вихованні та утриманні дитини, долею сина не цікавиться, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не піклується про його фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює умов для отримання ним освіти, виявляє байдужість до дитини, при цьому об`єктивних перешкод для реалізації відповідачем її батьківських обов`язків в судовому засіданні не встановлено. Тобто суд вважає, що відповідач свідомо ухиляється протягом тривалого часу від участі в житті дитини за відсутності перешкод для цього, жодних дієвих заходів, спрямованих на встановлення зв`язку з дитиною, відповідач не вживала.

Суд враховує, що відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, відвідує дитину рідко, не забирає додому на свята, канікули та вихідні, умов для виховання дитини створити не намагається, не працює, не створює належних умов для проживання та виховання дитини, що свідчить про те, що вона фактично самоусунулась від обов`язків по вихованню дитини та не бажає відповідними дієвими заходами змінити таку поведінку у кращий бік. Будь-яких клопотань стосовно відновлення відповідного спілкування з сином від відповідачки до суду не надходило, обставин, викладених у позовній заяві, при розгляді даної справи відповідачкою не спростовано.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Зокрема, суд враховує, що про дане судове провадження відповідачка була обізнана з 15.12.2021 (а.с. 39), 04.01.2022 особисто отримала копію позову з додатками (а.с. 28) та в подальшому жодного разу до суду не з`явилася, будь-яких заяв не подавала та не виявила будь-якого інтересу чи заперечень з приводу суті спору, будучи завчасно повідомленою про всі подальші судові засідання, на які не з`явилася (а.с. 36, 50, 61, 68).

Суд також враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки, тому суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 та такий захід відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, оскільки наявності будь-якого психологічного зв`язку між дитиною та матір`ю, а також наміру відповідачки для його налагодження чи відновлення, в судовому засіданні не встановлено.

Водночас, відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає заявлений позивачем розмір аліментів обґрунтованим та таким, що відповідає ст. 182 СК України, а тому такі вимоги позивача підлягають до задоволення.

Також суд звертає увагу, що згідно з ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, внаслідок чого суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України,з відповідачана користь держави слід стягнутисудові витрати, а саме судовий збір, від сплати якого звільнено позивача, в розмірі 4 540 грн., а саме 2 270 грн. за кожну з позовних вимог.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164 - 166, 169, 171 СК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 81, 141, 211, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Зобов`язати Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної ради відкрити особистий рахунок дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили даним рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 4 540 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної ради, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 110, м. Вінниця, поштовий індекс: 21029, код ЄДРПОУ 20097071.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, місцезнаходження: вул. Козацький шлях, будинок 60, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРОПУ 43991726.

Повний текст рішення складено 13.05.2022.

Суддя: