Постанова

від 10.05.2022 по справі 760/8981/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 760/8981/20

провадження № 61-17863св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд- 2» на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Уквітні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» (далі - ПрАТ «Трест Київміськбуд-2», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та просило усунути перешкоди в користуванні будівлею гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом надання ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», його працівникам та уповноваженим особам вільного та безперешкодного доступу до будівлі гуртожитку, прилеглої території, технічних та нежитлових приміщень, вузлів обліку та інженерних мереж, горища, вільних кімнат гуртожитку, а також місць загального користування (сходові клітини, кухні, душові кімнати та санвузли).

В обґрунтування позову зазначало, що товариство є власником гуртожитку на АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 серпня 1998 року серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №135378618 від 23 серпня 2018 року.

Будівля гуртожитку не відповідає санітарним та технічним вимогам і перебуває в аварійному стані. Оскільки безпечна експлуатація майна покладається на нього як власника майна, товариством, з метою захисту життя і здоров`я людей та запобігання руйнуванню будівлі, прийнято рішення про проведення комплексу заходів, пов`язаних з відселенням мешканців гуртожитку та проведення його реконструкції.

Всіх мешканців гуртожитку, в тому числі і відповідачів, належним чином проінформовано про незадовільний стан будівлі та запропоновано переселитися в інший гуртожиток, однак відповідачі відмовилися від цього, систематично та свідомо здійснюють дії, які перешкоджають власнику будівлі гуртожитку виконувати функції власника будівлі, не допускають до будівлі працівників підприємства, підрядних організацій, представників державних установ та організацій.

Протиправні дії відповідачі вчиняють з серпня 2018 року, а з 25 червня 2019 товариство взагалі не має жодного доступу до належного йому майна, так як відповідачі у протиправний спосіб заволоділи ним.

Враховуючи наведене, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» просило позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року позов ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 усунути перешкоди в користуванні будівлею гуртожитку, що розташований на АДРЕСА_1 , шляхом надання працівникам та уповноваженим особам ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» вільного та безперешкодного доступу до будівлі гуртожитку, прилеглої території, технічних та нежитлових приміщень, вузлів обліку та інженерних мереж, горища, вільних кімнат гуртожитку, а також місць загального користування (сходові клітини, кухні, душові кімнати та санвузли).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач за допомогою належних і допустимих доказів довів, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні належним йому майном, зокрема у проведенні реконструкції будівлі гуртожитку. Такі дії відповідачів є грубим втручанням в господарську діяльність ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2». Відповідачі зловживають «правом на житло», захист якого гарантований Конституцією України та Конвенцією з прав людини, шляхом свідомого порушення прав позивача щодо реалізації ним його прав як власника майна.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачі є особами, які не мають власного житла, не використали право не безоплатну приватизацію державного житлового фонду, були правомірно вселені до спірного гуртожитку та проживають у ньому протягом тривалого часу.

Твердження позивача на перебування приміщення гуртожитку в аварійному стані є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять доказів про прийняття виконавчим органом відповідної місцевої ради рішення про перебування гуртожитку в аварійному стані з наступним затвердженням сесією цієї ради, як це передбачено статтею 20 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Вказана обставина також встановлена Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2019 року в справі № 760/7471/19.

Позивач не надав належні та допустимі докази створення відповідачами перешкод у доступі до гуртожитку. Окрім того, відповідно до звіту з обстеження технічного стану гуртожитку при обстеженні будівлі рекомендовано виконати капітальний ремонт або реконструкцію будівлі. З його змісту вбачається, що гуртожиток перебуває у незадовільному стані внаслідок неналежного утримання власником будівлі. В матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем дій по капітальному ремонту гуртожитку, проведення якого не передбачає виселення його мешканців.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У листопаді 2021 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року в справі № 6-92цс15 та у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 583/3745/16-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 212/6724/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржило судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначало, що апеляційний суд безпідставно здійснив переоцінку доказів, які були належним чином оцінені судом першої інстанції, вийшов за межі позовних вимог, неправильно встановив обставини справи та здійснив грубе втручання в господарську діяльність позивача. Суд апеляційної інстанції не захистив порушене право позивача та не вирішив питання про його вільний доступ як власника до будівлі гуртожитку.

Відповідачі не надали належних, допустимих і достовірних доказів на спростування фактів вчинення ними перешкод ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» у доступі до належного йому приміщення гуртожитку.

Жодне з рішень Верховного Суду, на які посилаються відповідачі та суд апеляційної інстанції, не встановлює факт придатності гуртожитку до експлуатації, того, що відповідачі є особами, які не мають власного житла, на правових підставах вселені та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Висновок апеляційного суду про відсутність в матеріалах справи доказів про прийняття виконавчим органом відповідної місцевої ради рішення про перебування гуртожитку в аварійному стані з наступним затвердженням сесією цієї ради не спростовує той факт, що позивач є власником будівлі гуртожитку та протиправно позбавлений права користування нею.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом'янського районного суду м. Києва.

23 грудня 2021 року справа № 760/8981/20 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_15 , ОСОБА_2 та ОСОБА_20 направили відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку на АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 серпня 1998 року серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 135378618 від 23 серпня 2018 року.

Відповідачі у справі є особами, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на відповідній правовій підставі вселені та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 844/7080 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об`єктів соціальної інфраструктури» надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій гуртожитків усіх форм власності.

10 лютого 2014 року Солом`янською районною в м. Києві державною адміністрацією видано розпорядження № 74 «Про затвердження реєстру будівель, які використовуються під гуртожиток», відповідно до якого будівлю за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано як гуртожиток , що в порядку приватизації увійшов до статутного капіталу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» та включений до реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва.

20 серпня 2018 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» прийнято рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднано від комунікацій (наказ № 53 від 20 серпня 2018 року).

В листопаді 2018 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» отримано в Департаменті з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, а також контрольну картку № 18090109-Сл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з реконструкції гуртожитку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» зазначало, що будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в аварійному стані, не відповідає санітарним та технічним нормам, згідно норм ДБН експлуатація такого гуртожитку заборонена, однак відповідачі з серпня 2018 року чинять йому перешкоди у користуванні та розпорядженні власним майном, в тому числі унеможливлюють проведення реконструкції будівлі гуртожитку, оскільки відмовляються переселитися в запропоновані кімнати іншого гуртожитку та продовжують перебувати в ньому.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Судами встановлено, що відповідачі були правомірно вселені до спірного житла, між сторонами існує конфліктна ситуація щодо користування приміщенням гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» звертався до суду з позовами про виселення мешканців гуртожитку з нього, у задоволенні яких було відмовлено та встановлено обставини законного проживання відповідачів та відсутність правових підстав для їх виселення.

Зокрема, постановою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року в справі № 760/7471/19 за позовом ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 про виселення, якою було залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року про відмову в задоволенні позову, встановлено що направлення позивачем листа у січні 2019 року про визнання спірного жилого будинку таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим), та відповідь на нього Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якої повідомлено, що позивач, як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації, не є допустимим доказом визнання приміщення зазначеного гуртожитку непридатним для проживання чи аварійним, що могло б бути підставою для виселення відповідачів з наданням іншого житлового приміщення з укладенням нового договору найму, видачі ордера на інше житлове приміщення на постійній основі.

Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 760/9127/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року, усунуто перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов`язання ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» поновити електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням встановлено, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не зазначено та не надано, а судами під час розгляду справи не встановлено існування відповідного рішення компетентного органу про визнання гуртожитку на АДРЕСА_1 таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей. У гуртожитку на достатніх правових підставах проживають позивачі, що підтверджено численними судовими рішеннями, а сама будівля гуртожитку у встановленому законом порядку не визнана аварійною, тому відмова ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від забезпечення будівлі гуртожитку комунальними послугами є такою, що шкодить правам позивачів, а тому є незаконною.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» за допомогою належних та допустимих доказів не довів вчинення відповідачами, які на відповідній правовій підставі проживають у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , перешкод у користуванні та розпорядженні належним йому приміщенням вищезазначеного гуртожитку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг про те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року в справі № 6-92цс15 та у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 583/3745/16-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 212/6724/17, оскільки висновки суду касаційної інстанції у наведених справах зроблені за встановлення інших фактичних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко