Постанова

від 21.09.2021 по справі 760/8981/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 вересня 2021 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/1946/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф.,

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 та ОСОБА_6

на рішення Солом`янського районного суду м. Києва

від 19 листопада 2020 року

у справі №760/8981/20 Солом`янського районного суду м. Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20

про усунення перешкод у користуванні будівлею (гуртожитком), шляхом доступу до житла,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-2", Товариство) звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило усунути перешкоди в користуванні будівлею гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання ПрАТ Трест Київміськбуд-2 , його працівникам та уповноваженим особам вільного та безперешкодного доступу до будівлі гуртожитку, прилеглої території, технічних та нежитлових приміщень, вузлів обліку та інженерних мереж, горища, вільних кімнат гуртожитку, а також місць загального користування (сходові клітини, кухні, душові кімнати та санвузли).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.08.1998 серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №135378618 від 23.08.2018.

Зауважив, що будівля гуртожитку не відповідає санітарним та технічним вимогам.

У зв`язку з тим, що безпечна експлуатація майна у відповідності до цивільного законодавства покладається на нього як власника майна, Товариством, з метою захисту життя і здоров`я людей та запобігання руйнуванню будівлі, прийнято рішення про проведення комплексу заходів пов`язаних із відселення мешканців з гуртожитку та відновлення його експлуатаційних властивостей шляхом проведення його реконструкції.

Всіх мешканців гуртожитку, в тому числі і відповідачів, належним чином проінформовано про незадовільний стан будівлі та запропоновано переселитися в інший гуртожиток. Однак, відповідач та інші мешканці, що перебувають у гуртожитку відмовилися переселитися в запропоновані кімнати іншого гуртожитку, продовжують безпідставно та незаконно проживати в гуртожитку, систематично та свідомо здійснюють дії, які перешкоджають власнику будівлі гуртожитку виконувати функції власника будівлі, не допускають до будівлі працівників підприємства, підрядних організацій, представників державних установ та організацій.

Протиправні дії відповідачі чинять з серпня 2018 року, а з 25.06.2019 позивач взагалі не має жодного доступу до належного йому майна, так як відповідачі об`єднавшись та залучивши сторонніх осіб у протиправний спосіб заволоділи майном позивача. На думку позивача, такі дії відповідачів перешкоджають йому, як власнику у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема у проведенні реконструкції будівлі з метою відновлення її технічних та санітарних характеристик.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року позов задоволено у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до суду апеляційні скарги, в яких посилалися на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування своїх апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_21 , посилалися на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що відповідачі незаконно перебувають в гуртожитку. Зауважили, що ОСОБА_4 в січні 1990 року отримала ордер на вселення до гуртожитку та з 22.06.1995 зареєстрована в ньому, а ОСОБА_1 зареєстрована в гуртожитку з 27.07.1995. Проживання в спірному гуртожитку підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, та положеннями Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Зазначили, що у відповідності до положень діючого законодавства переселення та відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або у стані, непридатному для проживання людей. А єдиною законною підставою віднесення гуртожитку до такого, що перебуває в аварійному стані, може бути лише рішення виконавчого органу місцевої ради, прийнятого на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку з наступним затвердженням сесією цієї ради. Однак, таке рішення не існує, тому відповідь Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради на лист позивача від січня 2019 року не є належним доказом того, що гуртожиток не відповідає санітарним та технічним нормам і є непридатним для проживання.

Зауважили, що у відповіді Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради роз`яснив позивачу, що останній не позбавлений права у визначеному законом порядку звернутися до виконавчого органу Київської міської ради з метою встановлення відповідності гуртожитку санітарним та технічним нормам.

Вважали, що дані обставини вказують на те, що вони законно проживають в спірному гуртожитку та не має жодних правових підстав для їх переселення до іншого гуртожитку.

Вказували, що є необґрунтованими твердження позивача, що експлуатація гуртожитку та проживання в ньому відповідачів є неможливим, у зв`язку з невідповідністю будівлі санітарним та технічним нормам, оскільки у визначеному законом порядку гуртожиток таким не визнано, а відтак і експлуатація гуртожитку не заборонена.

Також вказували, що не має жодних правових підстав для проведення реконструкції гуртожитку, у зв`язку з проживанням в ньому людей, а до їх відселення у встановленому порядку, реконструкція є неможливою.

Додали, що матеріали справи не містять доказів вчинення ними перешкод позивачу у здійсненні його права власності, а сам факт проживання в гуртожитку не може вважатись перешкодами, так як таке проживання у гуртожитку є законним. На думку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , направлення їм вимоги про усунення перешкод у користування гуртожитком теж не свідчить про вчинення відповідних перешкод.

Крім того, посилалися на те, що суд в порушення норм процесуального права помилково визнав дану справу малозначною та розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, що є безумовною підставою для скасування рішення суду, згідно положень ст. 376 ЦПК України.

До того ж, ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі звернула увагу, що постановою Київського апеляційного суду від 16.01.2020 у справі №760/6274/19 відмовлено позивачу в задоволенні позову до ОСОБА_4 , ОСОБА_22 про припинення права користування будівлею, виселення шляхом переселення. Дана постанова набрала законної сили і встановлені в ній обставини є преюдиційними при розгляді даної справи.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зазначили, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого перекрутив обставини, встановлені Верховним Судом в постанові від 19.12.2019 у справі №760/7471/19 за позовом ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до відповідачів про виселення. У справі №760/7471/19 касаційний суд дійшов висновку, що відсутні докази існування рішення міської ради про визнання спірного гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей. На даний час також відсутнє рішення про визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, а суд першої інстанції не має права перебирати на себе повноваження іншого органу і встановлювати такі обставини.

Вважали, що таким чином, висновки суду про те, що відповідачі незаконно та безпідставно перебувають у спірному гуртожитку не відповідають обставинам справи і обставинам, встановленим Верховним Судом в постанові від 19.12.2019 у справі №760/7471/19, яким було залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 06.09.2019 про відмову в задоволенні позову ПрАТ "Трест "Киїміськбуд-2".

Зазначили, що є безпідставним висновок суду, що відповідачами не надано доказів правових підстав проживання та користування кімнатами у гуртожитку, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів перебування відповідачів у трудових відносинах із позивачем, спеціальний ордер не видавався, договір найму чи оренди не укладався, оскільки суд залишив поза увагою, що такі обставини не входять до предмету доказування, так як позивач звернувся з іншими позовними вимогами. Суд також не врахував, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в гуртожитку з 1992 року, а з 1996 року вони є акціонерами позивача та приймали участь в приватизації (корпоратизації), як і не врахував, що ОСОБА_6 вселилася в гуртожиток в 1987 році і як багато інших мешканців гуртожитку працювала у тресті, приймала участь в його корпоратизації та стала акціонером.

Щодо висновку про те, що відповідачі створюють позивачу перешкоди у доступі до будівлі вказали, що позивач не має права проводити реконструкцію будівлі гуртожитку без відселення його мешканців, а постановою Київського апеляційного суду від 06.09.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 19.12.2019 відмовлено в задоволенні позивача про виселення.

Вказували, що вони не чинять жодних перешкод позивачу, як власнику будівлі, тоді як останній навпаки не виконує покладений на нього обов`язок щодо утримання майна, яке знаходиться у його власності та на балансі, а саме ремонт конструктивних елементів будівлі, його інженерні комунікації, не проводить поточний та капітальний ремонти, а також надання житлово-комунальних послуг і своїми діями завдає шкоду своєму ж майну. Додали, що у 2018 році позивач відключив гуртожиток від всіх комунікацій, крім холодної води, а також намагався примусово виселити його мешканців без рішення суду. Більше того, починаючи з 2018 року позивач вчиняє постійні дії щодо виселення мешканців гуртожитку різними способами.

Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в обґрунтування своєї скарги додали, що суд врахував, однак не надав оцінки доказам, які розміщені на офіційному сайті Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації.

За наведених обставин, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційних скарг, позивач подав відзиви, в яких посилаючись на те, що доводи апеляційних скарг є безпідставним та необґрунтованими, просили скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_21 в судовому засіданні свої апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній, а також просили задовольнити апеляційні скарги інших відповідачів.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_23 , яка також є представником відповідача ОСОБА_3 , свої апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній, а також просили задовольнити апеляційні скарги інших відповідачів.

Представник позивача - ОСОБА_24 в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечувала, просила залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідачі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, які не з`явилися в судове засідання.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними доказами факт того, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні своїм майном.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки судом не виконано обов`язку щодо мотивування судового рішення у відхиленні доводів відповідачів та не продемонстровано сторонам, що вони були почуті .

Суд не надав належної оцінки доказам відповідачів про їх правомірне користування гуртожитком, а також доказів того, що саме позивач чинить їм перешкоди у законному користуванні єдиним для них житлом.

Відповідачи доводили, що у червні 2018 року невстановленими особами ПрАТ Трест Київміськбуд-2 здійснено оголошення для мешканців гуртожитку про виселення їх у повному складі без надання іншого жилого приміщення у позасудовому порядку. Підставою для вчинення таких протиправних дій визначена реконструкція будинку.

Однак, під прикриттям необхідності проведення капітального ремонту або реконструкції будівлі гуртожитку створюється уявлення про його аварійний стан та небезпеку надходження в ньому людей, що не відповідає дійсності, для того, щоб знести цей гуртожиток і на його місці побудувати житлові будинки, а позивачів виселити без будь-яких гарантій дотримання житлових прав.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Трест Київміськбуд-2 є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.08.1998 серії НОМЕР_1 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №135378618 від 23.08.2018., та перейшов у власність ПрАТ Трест Київміськбуд-2 в порядку приватизації.

Відповідачі у справі є особами які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, вселені та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Оскільки відповідачі у справі на законних підставах тривалий час (не менше п'яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла, то на них поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (далі - Закон), який регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян , які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які на законних підставах зареєстровані та тривалий час (не менше як п`ять років) проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи у повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених шляхом корпоратизації чи приватизації колишніх державних підприємств, крім тих організацій, які створено органами державної влади, органами місцевого самоврядування для управління житловим фондом) та призначених для проживання працівників (членів їх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, у разі, коли такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання в таких гуртожитках до розв`язання їх житлової проблеми.

Тобто, незважаючи на доводи ПрАТ Трест Київміськбуд-2 щодо перебування гуртожитку у власності позивача, на мешканців, які на законних підставах зареєстровані та тривалий час (не менше як п'ять років) проживають у гуртожитках, поширюється дія цього Закону щодо реалізації права на приватизацію.

Рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 №844/7080 Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об`єктів соціальної інфраструктури надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій гуртожитків усіх форм власності.

10.02.2014 Солом`янською районною в м. Києві державно адміністрацією видано розпорядження №74 Про затвердження реєстру будівель, які використовуються під гуртожиток. Згідно з розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації №74 від 10.02.2014 будівлю за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано як гуртожиток , що у порядку приватизації увійшов до статутного капіталу ПАТ Трест Київміськбуд-2 та включено до реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва.

За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), передаються у власність територіальної громади за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку або безоплатно, за умови згоди на це власника гуртожитку.

Матеріали справи не містять доказів, що власник гуртожитку надав згоду на його безоплатну передачу у власність територіальної громади.

Разом з тим, матеріали справи містять докази, що позивач, використовуючи норми Закону, вчиняє всіх можливих дій для того, щоб гуртожиток не передавати у власність до територіальної громади.

Так, частиною 2 статті 2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що не підлягають приватизації, зокрема, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані.

Відповідно до статті 20 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради .

Матеріали справи не містять доказів про прийняття виконавчим органом відповідної місцевої ради рішення про перебування гуртожитку в аварійному стані з наступним затвердженням сесією цієї ради.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Трест Київміськбуд-2 , на замовлення товариства 26.07.2018 ТОВ К.Д.К.БУД виконало науково-технічний звіт з обстеження технічного стану конструкцій зазначеного гуртожитку (далі - Звіт), відповідно до якого технічний стан будівлі визначено, як непридатний до нормальної експлуатації (3 категорія технічного стану), а деякі конструкції визначені аварійними.

Однак такий Звіт не є належним доказом про визнання гуртожитку аварійним.

Крім того, обставини щодо відсутності рішення, яке прийнято уповноваженим на це органом, про визнання гуртожитку аварійним, також встановлені Верховним Судом в постанові від 19.12.2019 у справі №760/7471/19 за позовом ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 про виселення.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та фактично вдався в переоцінку обставин, встановлених Верховним Судом у вищевказаній справі №760/7471/19, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність в матеріалах справи належного та допустимого доказу про встановлення факту аварійності гуртожитку.

Отримавши Звіт позивач проінформував мешканців гуртожитку про незадовільний стан будівлі та запропонував переселитися в інший гуртожиток.

20 серпня 2018 року ПрАТ Трест Київміськбуд-2 прийнято рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднано від комунікацій (наказ №53 від 20.08.2018).

В листопаді 2018 року ПрАТ Трест Київміськбуд-2 в Департаменті з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, а також контрольну картку №18090109-Сл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з реконструкції гуртожитку.

Згідно повідомлення про початок виконання підготовчих робіт "Реконструкція гуртожитку, АДРЕСА_1 " № КВ 010183321352 від 28.11.2018 позивач мав здійснювати заходи у відповідності до отриманих проектних рішень та дозвільних документів.

Незважаючи на те, що частиною 2 статті 19 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (зі змінами) виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей, яке приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження стану гуртожитку в установленому чинним законодавством порядку з наступним затвердженням сесією цієї ради, позивачем було ініційовано судові позови про відселення та виселення мешканців гуртожитку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що будівля гуртожитку перебуває в аварійному стані, не відповідає санітарним та технічним нормам, а згідно норм ДБН експлуатація гуртожитку, який не відповідає санітарним та технічним нормам, заборонена, а відповідачі відмовилися переселитися в запропоновані кімнати іншого гуртожитку та продовжують перебувати в гуртожитку.

В судовому засіданні представник позивача визнав факт, що судом відмовлено у задоволенні позовів про відселення та про виселення із гуртожитку відповідачів. При цьому судами встановлено факт проживання відповідачів у гуртожитку на законних підставах.

Звертаючись до суду з позовом позивач стверджував, що відповідачі з серпня 2018 року перешкоджають йому користуватися та розпоряджатися власним майном, в тому числі унеможливлюють виконання вимог законодавства про заборону використання будівлі, яка не відповідає санітарним та технічним нормам, перебуває в аварійному стані, а також реалізувати дії щодо реконструкції будівлі гуртожитку.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційних скарг, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в матеріалах справи доказів того, що відповідачі чинять позивачу перешкоди у доступі до будівлі гуртожитку, зокрема перешкоджають реалізовувати йому дії щодо реконструкції майна, враховуючи наступне.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у доступі до будівлі гуртожитку, то на нього покладено обов`язок надати докази того, що відповідачі чинять йому перешкоди у доступі до будівлі гуртожитку.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що факт здійснення відповідачами перешкод у доступі до гуртожитку підтверджується наступними письмовими доказами: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.07.2019, пояснення від 26.07.2019, акт від 26.07.2019, акти не допущення працівників Товариства до гуртожитку від 16.07.2019, 26.07.2019, 15.08.2019, 09.09.2019, 03.10.2019, 07.11.2019, службова записка начальника відділу ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" від 08.11.2019, службові записки від 20.01.2020, 22.01.2020, 12.02.2020, 24.02.2020, 05.03.2020; звернення 04.02.2020 начальника відділу ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до органів поліції щодо не допуску його до робочого місця; акт від 07.04.2020.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг, що дані докази не підтверджують факт вчинення позивачу перешкод у доступі до гуртожитку та відповідно не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки відсутні вимоги правомірності доступу до будівлі, як вказує позивач для здійснення працівниками Товариства службових та трудових обов`язків у гуртожитку.

Так, незважаючи на наявність вищевказаних актів не допуску працівників ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до будівлі гуртожитку, службових записок та як наслідок звернення з цих підстав позивача до правоохоронних органів, в матеріалах справи відсутні докази, зокрема накази, про відрядження працівників Товариства до спірного гуртожитку з метою вчинення певних дій, а насамперед дій реконструкції будівлі гуртожитку, як вказує позивач. Тобто, наявність в матеріалах справи письмових доказів, які на думку позивача, підтверджують обставини вчинення перешкод у доступі до гуртожитку, не свідчать про чинення таких перешкод.

Натомість матеріали справи містять докази, що саме позивач, зловживаючи своїм правом власності, та маючи вільний доступ до мереж та комунікацій у гуртожитку, чинить перешкоди мешканцям гуртожитку у реалізації права користування житловими приміщеннями шляхом відключення будівлі від електропостачання, теплопостачання та газопостачання.

Факт незаконного відключення будівлі від електропостачання, теплопостачання та газопостачання встановлено судовим рішенням.

Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційних скарг, що надані позивачем докази на підтвердження факту здійснення йому перешкод у доступі до будівлі гуртожитку є неналежними та недопустимими. Відтак, висновок суду першої інстанції про доведення позивачем обставин перешкоджання йому реалізувати дії щодо реконструкції майна є необґрунтованим.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційних скарг, що проведення реконструкції є незаконним, оскільки реконструкція будівлі повинна здійснюватися після відселення мешканців. А мешканці гуртожитку не виселені і як вказувалося вище існують судові рішення, які набрали законної сили, про відмову позивачу у виселенні відповідачів з гуртожитку.

Отже, матеріали справи не містять доказів, що відповідачі - мешканці гуртожитку у визначеному законом порядку виселені з гуртожитку, а тому проведення реконструкції будівлі гуртожитку є неможливим і відповідно відповідачі не можуть чинити перешкоди позивачу у проведенні дій щодо реконструкції будівлі гуртожитку.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, а саме ізНауково-технічного звіту з обстеження технічного стану конструкцій дослідження інженерно-геологічних умов в основі фундаментів будівлі гуртожитку від 26.06.2018, виконаного ТОВ К.Д.К.БУД , що з урахуванням виявлених дефектів та недоліків при обстеженні будівлі рекомендовано виконати капітальний ремонт або реконструкцію будівлі за відповідним проектом з врахуванням запропонованих заходів, а також наведених рекомендацій. Зокрема, згідно вказаних рекомендацій, до виведення досліджених частин об`єкту рекомендується виконувати наступні обмеження: без нагальної необхідності не допускати перебування людей в зоні небезпеки від можливого руйнування та падіння конструкцій та їх фрагментів або передбачити всі необхідні заходи безпеки: тимчасові розвантажувальні елементи, влаштування захисних сіток тощо; не допускати додаткове навантаження несучих конструкцій.

Тобто у звіті передбачено альтернативу ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" для вчинення дій з усунення дефектів та недоліків будівлі гуртожитку, а саме як здійснення капітального ремонту, так і реконструкції будівлі гуртожитку.

При цьому, з аналізу Звіту вбачається, що у незадовільному стані гуртожиток перебуває внаслідок неналежного утримання власником будівлі, а саме у зв`язку із протіканням даху, не облаштування водовідведення.

Згідно Висновків та рекомендацій викладених у Звіті власнику запропоновано варіанти проведення ремонтних робіт, та передбачено проведення будівельних робіт, які не пов'язані з реконструкцією будівлі гуртожитку.

Матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем дій по капітальному ремонту. При цьому, що здійснення капітального ремонту у відповідності до вимог діючого законодавства не передбачає виселення мешканців гуртожитку.

З наведеного слідує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем обставин здійснення відповідачами перешкод позивачу у реалізації дій щодо реконструкції майна - будівлі гуртожитку. Натомість, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд" не виконує покладеного на нього обов`язку щодо утримання майна, яке знаходиться у його власності, а саме ремонт конструктивних елементів будівлі гуртожитку, його інженерні комунікації.

Також, позивач не виконує свого обов'язку з надання житлово-комунальних послуг, чим завдає шкоду своєму майну. При цьому, дані обставини позивач не заперечує і у відповіді від 30.03.2020 №200 на повторний адвокатський запит вказує, що будівля гуртожитку частково від`єднана від комунікацій, а саме припинено з 18.10.2018 постачання теплової енергії у гарячій воді, з 25.06.2019 - постачання електричної енергії та постачання газу.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 у справі №760/9127/20 задоволено позов відповідачів та зобов`язано ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов`язання поновити електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку). Дане судове рішення набрало законної сили.

Посилання представника позивача у судовому засіданні апеляційного суду на те, що відповідачі не допускають працівників Товариства та державного виконавця до будівлі гуртожитку для виконання судового рішення від 24.02.2021 у справі №760/9127/20 є необґрунтованими, тому що самі відповідачі зацікавлені у виконанні рішення суду.

Наведені фактичні обставини вказують на те, що між позивачем та відповідачами склалася конфліктна ситуація щодо проживання останніх в гуртожитку, до якого вони вселилися на законних підстав і на даний час відсутні підстави для їх виселення, про що свідчить судове рішення яке набрало законної сили. Тим більше, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази того, що між позивачем та мешканцями гуртожитку, в тому числі відповідачами, існували численні спори щодо користування останніми будівлею гуртожитку.

В задоволенні численних позовів Товариства про відселення та виселенні мешканців гуртожитку відмовлено та встановлено обставини законного проживання відповідачів і відсутність підстав для їх виселення, переселення.

Фактично, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, звернення позивача до суду з даним позовом та з іншими позовами, в задоволенні яких судами відмовлено, свідчить про наміри позивача будь-яким чином виселити відповідачів з гуртожитку з метою позбавлення останніх права на приватизацію житлової площі, оскільки гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ПАТ Трест Київміськбуд-2 , увійшов до Статутного фонду ПАТ Трест Київміськбуд-2 , що не заперечується позивачем, і відповідачі є акціонерами позивача і приймали участь у приватизації (корпоратизації).

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції наведених обставин та положень закону не врахував, неповно з'ясував обставини справи та не встановив чи наведені позивачем докази вказують на обставини здійснення відповідачами перешкод у доступі до гуртожитку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, про обґрунтованість доводів апеляційних скарг, що рішення суду про задоволення позовних вимог є незаконним.

Зважаючи на те, що вирішуючи спір, суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, оскаржуване судове рішення у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 3 153,00 грн, ОСОБА_2 - 412,00 грн, ОСОБА_3 - 2 928,00 грн, ОСОБА_4 - 4 500,00 грн, ОСОБА_6 - 3 900,00 грн та ОСОБА_5 - 3 000,00 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, то з ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 153,00 грн, на користь ОСОБА_2 в сумі 412,00 грн, на користь ОСОБА_3 в сумі 2 928,00 грн, на користь ОСОБА_4 в сумі 4 500,00 грн, на користь ОСОБА_6 в сумі 3 900,00 грн та на користь ОСОБА_5 - 3 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят ти) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2 928 (дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (код ЄДРПОУ: 04012661; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А ) на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2021 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець