Постанова

від 12.05.2022 по справі 450/1932/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1932/20 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/4331/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Крайник Н.П., Ванівського О.М.,

без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В червні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 241092 грн. 50 коп., 2600 грн. витрат на проведення оцінки вартості ремонту автомобіля, а також судові витрати.

Мотивував позовні вимоги тим, що 28 жовтня 2019 року о 05 год. 30 хв. на 542 км + 130 м автодороги М-06 «Київ Чоп» водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Сетра» номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Сітроен» номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а він матеріальних збитків.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

19 грудня 2019 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повідомила, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 161774077, розмір франшизи становив 2000 грн., а ліміт страхового відшкодування 98000 грн. Повідомив, що страховою компанією було виплачено йому страхове відшкодування у розмірі 98000 грн.

Зауважив, що завдані майнові збитки значно перевищують розмір страхового відшкодування. Так, згідно висновку № 06/20 експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля становить 319255 грн. 80 коп., розмір завданого йому матеріального збитку становить 339092 грн. 50 коп., що включає в себе втрату товарної вартості на суму 19836 грн. 70 коп.

Зауважив, що для огляду транспортного засобу викликався водій ОСОБА_2 , а також власник автомобіля марки «Сетра» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , які на огляд не з`явилися. Вказав, що належний йому транспортний засіб не ремонтувався, що не позбавляє учасників процесу можливості оглянути його.

З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 241092 грн. 50 коп. завданої майнової шкоди, а також 2600 грн. витрат на проведення оцінки вартості ремонту автомобіля.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2436 грн. 90 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 4850 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 . Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права без встановлення обставин, які мають значення для справи. Звертає увагу, що він не повідомлявся належним чином про дату розгляду справи, а також не отримував усіх документів які мали б бути йому надані. Стверджує, що автомобіль позивача є фізично знищеним і не підлягає відновленню, в зв`язку з чим повинна братись вартість його запчастин. Вважає не доведеним з сторони позивача вартість завданих йому збитків в розмірі 339092,5 грн. Звертає увагу, що реальна вартість автомобіля позивача становить в середньому 9637 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 26.08.2021 складає 257307,90 грн. Позивач при зверненні до суду з даним позовом не подав докази щодо вартості автомобіля марки «Citroen C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_1 до та після ДТП. Вважає, що оскільки огляд пошкодженого автомобіля проводився через 4 місяці з моменту ДТП та без його участі, висновок експерта про вартість завданих збитків позивачу є неналежним доказом, а також огляд експертом здійснено з істотним порушенням.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

21 березня 2022 року від ОСОБА_5 , представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін. Зазначає, що відповідач має намір лише затягнути розгляд справи і уникнення відповідальності. Звертає увагу на недоведеність з сторони скаржника, щодо неповноти експертного дослідження. Зазначає, що відповідач повідомлявся про проведення експертного дослідження, однак таке повідомлення не булу йому доставлено через його небажання отримати таке. Окрім цього, на спростування розміру завданих збитків позивачу, відповідачем не представлено жодних доказів.

27 квітня 2022 року від ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи через неможливість явки в судове засідання в час воєнного стану, однак колегія суддів не вважає такі доводи достатніми для відкладення розгляду справи і здійснення розгляду справи з повідомлення сторін, оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і саме в цьому порядку здійснюється розгляд даної справи.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду в справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається апеляційним судом апеляційної скарги без повідомлення учасників справи.

Скаржник скористалося своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду та не був обмеженим в можливості викласти в апеляційній скарзі свої доводи, щодо незаконності оскаржуваного рішення суду, в зв`язку з чим, необхідності розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін колегія суддів не вбачає.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28 квітня 2022 року, є дата складення повного судового рішення 13 травня 2022 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з тих обставин, що позивачем доведено факт завдання відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 241092,50 грн.

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року у справі № 127/29940/19 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З постанови вбачається, що 28 жовтня 2019 року о 05 год. 30 хв. на 542 км + 130 м автодороги М-06 «Київ Чоп» водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Сетра» номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Сітроен» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Листом вих. № 10322 від 19 грудня 2019 року стверджується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 161774077, франшиза становить 2000 грн., розрахунок страхового відшкодування складає 98000 грн.

З висновку № 06/20 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 20 березня 2020 року судовим експертом Петричковичем Б.С., вбачається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Сітроен» номерний знак НОМЕР_2 становить 319255 грн. 80 коп., вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, яка відбулася 28 жовтня 2019 року, дорівнює 339092 грн. 50 коп. і включає в себе втрату товарної вартості у розмірі 19836 грн. 70 коп.

Довідкою ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 21 грудня 2019 року стверджується, що страховик виплатив ОСОБА_3 98000 грн. страхового відшкодування.

Листом вих. № 10322 від 19 грудня 2019 року стверджується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 161774077, франшиза становить 2000 грн., розрахунок страхового відшкодування складає 98000 грн.

З висновку № 06/20 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 20 березня 2020 року судовим експертом Петричковичем Б.С., вбачається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Сітроен» номерний знак НОМЕР_2 становить 319255 грн. 80 коп., вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, яка відбулася 28 жовтня 2019 року, дорівнює 339092 грн. 50 коп. і включає в себе втрату товарної вартості у розмірі 19836 грн. 70 коп.

Довідкою ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 21 грудня 2019 року стверджується, що страховик виплатив ОСОБА_3 98000 грн. страхового відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч.1ст.1188ЦК Українишкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зположень ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи.Ці данівстановлюються такимизасобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наявних в матеріалах справи доказів достатньо підстав вважати доведеним факт винуватості відповідача у ДТП, внаслідок якої позивачу завдано майнову шкоду, в зв`язку з чим, саме відповідач несе майнову відповідальність за завдану шкоду.

З огляду на вказане, сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 241092 грн. 50 коп., яка є різницею між вартість матеріального збитку, завданого власнику згаданого автомобіля внаслідок ДТП, яка відбулася 28 жовтня 2019 року, та сумою страхового відшкодування.

Відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не доведено належними і допустимими доказами, що автомобіль позивача після ДТП є фізично знищеним, що вартість відновлювального ремонту є значно меншим ніж вартість яка встановлена висновком № 06/20 експертного автотоварознавчого дослідження.

Окрім цього, скаржником не доведено, що представлений позивачем висновок є неповним і не відповідає реальним обставинам, а також, що позивачем подано недостатню кількість доказів для встановлення дійсних обставин справи і прийняття рішення про задоволення позову.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача не є більшою від ринкової вартості автомобіля, визначеної експертом.

Щодо покликання скаржника про неналежне повідомлення його про розгляд справи в суді першої інстанції, а також ненадіслання йому заяви в якій позивач просив вирішити питання щодо витрат на правову допомогу, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи розписку про вручення відповідачу судової повістки 02 серпня 2021 року (т.1 а.с. 246), конверта про направлення позовної заяви з додатками, а також квитанції про надсилання відповідачу відповіді на відзив, в якому міститься клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, останній за наявності у нього бажання міг повідомити свого представника про надходження йому певних документів, а сам представник не був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи та брати участь в розгляді справи.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем належними і допустимими доказами підтверджено розмір понесення витрат за проведення експертизи, а також надання йому правової допомоги та здійснення оплати за неї.

Окрім цього, скаржником не доведено, що витрати понесені позивачем на правову допомогу не є співмірними складності даної справи.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 травня 2022 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник