Рішення

від 11.05.2022 по справі 358/1168/20

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1168/20 Провадження № 2/358/111/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Ящука Л.А. ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Науменка О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вимоги якого уточнила (а.с. 80-82), просить: встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 та її, ОСОБА_1 однією сім`єю без шлюбу з серпня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати квартиру під АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності; визнати за нею, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 4/6 частини квартири під АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 4/6 частини автомобіля марки «TOYOTA» модель «COROLLA VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частинах на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ОСОБА_6 та вона - ОСОБА_1 , з серпня 1999 року по 15 липня 2005 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 08.07.2020, довідкою виконавчого комітету Богуславської міської ради від 08.07.2020 за №195/11-14, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , а також рішенням Богуславського районного суду Київської області від 10.11.2003 про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , яке набрало законної сили 22.12.2003. Крім того, факт спільного їхнього проживання із ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть підтвердити свідки.

15.07.2005 між нею та ОСОБА_6 виконавчим комітетом Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №4 і видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

За час спільного їхнього із ОСОБА_6 проживання однією сім`єю, у період коли вони не перебували у шлюбі між собою та в будь-якому іншому шлюбі, ними було набуто квартиру під АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Швець С.П. і зареєстрованого в реєстрі за №762, згідно з яким ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 продали, а ОСОБА_6 купив вказану квартиру.

Згідно технічного паспорта, зазначена квартира складається з 2-х житлових кімнат, з них 1-а кімната - 10,7 кв.м., 2-а кімната - 17,7 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м.; кухні площею 8,80 кв.м.; ванни площею 2,40 кв.м.; туалета площею 1,10 кв.м.; коридору площею 3,90 кв.м.; передньої площею 9,50 кв.м.; котельні площею 2,90 кв.м.; драбинкових східців площею 9,90 кв.м.; веранди площею 6,50 кв.м.

Крім того, під час перебування в шлюбі із ОСОБА_6 , ними 07.08.2019 було придбано автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_6 між спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину, а саме між нею - ОСОБА_1 , як його дружиною, та його дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , виник спір щодо права власності на спадкове майно, у зв`язку з чим постановою приватного нотаріуса Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. від 23.07.2020 їй, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області, і яке належало померлому, що змусило позивачку з метою захисту її прав та законних інтересів звернутись з даним позовом безпосередньо до суду.

17 листопада 2020 року суддя Богуславського районного суду Київської області Кіхтенко С.О. прийняв до розгляду позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 23 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 49).

Відповідач ОСОБА_3 під час підготовчого розгляду справи, а саме 15 лютого 2021 року пред`явив зустрічний позов про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно, а також 14 квітня 2021 року подав суду заяву про збільшення позовних вимог (без зміни предмету та підстави зустрічного цивільного позову) про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно, в якій просив визнати за ним - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спадкоємцем за законом першої черги право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на 1/6 (одну шосту) частку житлової квартири, що розташована по АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: загальною площею - 73,40 кв.м., жилою площею - 28,40 кв.м.; на 1/3 (одну третю) частку земельної ділянки, площею - 0,2796 га, кадастровий номер - 3220687600:01:001:0065, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області; на 1/6 (одну шосту) частку транспортного засобу: автомобіль, марки Toyota - Corolla, 2007 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , державний номерний знак - НОМЕР_1 . Також просив стягнути з відповідачів за зустрічним цивільним позовом: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на його - ОСОБА_3 користь документально підтверджені судові витрати у даній цивільній справі, а саме: витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати, пов`язані з наданням йому правничої допомоги адвокатом (т. 1 а.с. 141-154).

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно - об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно (т. 1 а.с. 155).

21 квітня 2021 року ухвалою суду по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19 травня 2021 року (т. 1 а.с. 158).

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 02 листопада 2021 року, задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ящука Леоніда Адамовича про відвід судді Кіхтенка С.О.

Ухвалою від 09 листопада 2021 року, суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б. прийняв до свого провадження дану цивільну справу та призначив судовий розгляд справи на 02 грудня 2021 року (т. 1 а.с. 223).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ящук Л.А. уточнений позов підтримали в повному обсязі та визнали зустрічний позов ОСОБА_3 . Щодо вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 гривень, то вважають, що вони є завищеними і необґрунтованими, оскільки не відповідають складності справи, а також критеріям реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) та розумності. А тому, не погоджуються з розміром витрат на професійну правничу допомогу, який був зазначений ОСОБА_3 , і визнають їх лише у розмірі, що не перевищує 5000 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Науменко О.М. в судовому засіданні уточнений позов ОСОБА_1 визнали та підтримали вимоги за своїм зустрічним позовом.

Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 надав суду клопотання, в якому просить відмовити повністю у задоволенні вимог позивачки за первісним цивільним позовом ОСОБА_1 про стягнення на її користь частини судових витрат у даній цивільній справі, а саме: витрат, пов`язаних з наданням їй професійної правничої допомоги адвокатом в розмірі - 5000 грн., а також витрат в розмірі - 4238 грн.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без його участі, а також зазначив, що позов первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 визнає (том 1 а.с. 245).

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Із копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки в м. Богуславі Богуславського району Київської області (том 1 а.с. 9).

Довідкою в.о. старости сіл Хохітва, Івки, Поташня виконавчого комітету Богуславської міської ради - ОСОБА_13 за № 195/11-14 від 08 липня 2020 року підтверджується факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживала разом з нині покійним чоловіком ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в період з серпня 1999 року по липень 2005 року по АДРЕСА_3 разом без реєстрації шлюбу однією сім`єю та вели спільне господарство (том 1 а.с. 32).

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 08 липня 2020 року, складеного за участю в.о. старости - ОСОБА_13 , сусідів та депутата виконавчого комітету Богуславської міської ради ОСОБА_15 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала разом однією сім`єю із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстрації шлюбу з серпня 1999 року по липень 2005 року за адресою: АДРЕСА_3 , де вони вели спільне господарство (том 1 а.с. 31).

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4 ст.3 СК України).

Зважаючи на те, що сукупність вищевказаних доказів підтверджують обставини, на які посилається позивачка ОСОБА_1 , визнається відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та підтверджується в судовому засіданні свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання позивачки ОСОБА_1 із ОСОБА_6 однією сім`єю без шлюбу з серпня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Відповідно до п. 22 цієї Постанови, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2 ст. 60 СК України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу.

Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Таким чином, придбавши нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1 під час проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу, позивачка ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_6 набули право спільної сумісної власності на спірне майно відповідно до зазначених положень та право позивачки на рівну частку в майні презюмується.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

При визначенні часток спадкоємців у спадщині, суд виходить із сукупності наступних юридичних фактів, зокрема факт перебування померлого у зареєстрованому шлюбі та дати придбання майна, що входить до складу спадщини.

Таким чином, спірне майно у вигляді квартири було набуте під час спільного проживання без реєстрації шлюбу однією сім`єю позивачки за первісним позовом, відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_6 , а інше вже під час перебування спадкодавця із ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_6 являється дружина спадкодавця - ОСОБА_1 та діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (том 1 а.с. 34, 35, 117).

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийняли спадщину щодо всього спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 шляхом подання заяв про прийняття спадщини в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини до приватного нотаріуса Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А., що підтверджується копією матеріалів нотаріальної справи (том 2 а.с. 2, 6).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з дня смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Належність спадкодавцю ОСОБА_6 та позивачці ОСОБА_1 по 1/2 частки квартири під АДРЕСА_1 підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири від 25 грудня 2003 року.

Належність спадкодавцю ОСОБА_6 автомобіля марки «TOYOTA» модель «COROLLA VERSO», 2007 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (том 1 а.с. 15).

Належність спадкодавцю ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2796 га, кадастровий номер - 3220687600:01:001:0065, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області, підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 689264, виданого 09 лютого 2007 року Богуславською райдержадміністрацією та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006348702021 від 08.02.2021 року (том 1 а.с. 131, 132-134).

Таким чином, будь яких перешкод для поділу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 та визнання за сторонами права власності на спадкове майно, що залишилися після смерті спадкодавця ОСОБА_6 під час судового розгляду справи не встановлено.

Визнання відповідачами пред`явленого первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_3 щодо спадкового майна не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на 1/2 частину та на 1/6 частину як спадкоємця за законом першої черги, а всього право спільної часткової власності на 4/6 частини квартири під АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 4/6 частини автомобіля марки «TOYOTA» модель «COROLLA VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За ОСОБА_3 , як спадкоємцем за законом першої черги необхідно визнати право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на 1/6 частку житлової квартири АДРЕСА_1 , на 1/3 частку земельної ділянки, площею - 0,2796 га, кадастровий номер - 3220687600:01:001:0065, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області; на 1/6 частку транспортного засобу: автомобіль, марки Toyota - Corolla, 2007 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , державний номерний знак - НОМЕР_1 .

Щодо вимоги позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вказане вище, повністю узгоджується з правовими висновками, наданими судом Касаційної інстанції про що відображено в постановах Верховного від 18 грудня 2019 року у справі №522/17845/15-14 провадження №61-14507св18, у додатковій постанові від 06 березня 2019 року справа №922/1163/18.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Таким чином, на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, платіжні документи про оплату таких послуг, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року (справа 671/1957/20).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу по первісному позову, які має сплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , суду надані наступні документи:

- копію Договору про надання правової допомоги № б/н від 17 вересня 2020 року;

- ордер серії КС № 601239 від 25 вересня 2020 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4630/10;

- копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги № 20 від 17 вересня 2020 року;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 04 квітня 2021 року, виконаних адвокатом відповідно до Договору про надання правової допомоги № 20 від 17 вересня 2020 року;

- копію Акту про виконання робіт з надання правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 20 від 17 вересня 2020 року;

- оригінал розрахункової квитанції серії ББАЇ № 821917 про оплату 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 послуг адвоката Ящука ОЛ.А. в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень;

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 надав суду клопотання про відмову у відшкодуванні судових витрат по первісному позову з посиланням на те, що у змісті договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2020 року, укладеного між адвокатом Ящуком Л.А. та клієнтом ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст.ст. 27, 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», п.п. 1-2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, не вказано порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, а тому просив відмови позивачці за первісним цивільним позовом - ОСОБА_1 у стягненні на її користь витрат на правничу допомогу адвоката в повному розмірі. Окрім того, просив врахувати, що доповнення, які були внесення 17 вересня 2020 року в частині встановлення виду юридичних послуг та їх розміру шляхом укладення додаткової угоди за №1 до договору про надання правової допомоги №20 від 17 вересня 2020 року, не передбачені самим договором про надання правової допомоги від 17 вересня 2020 року.

Також просив відмовити у стягнення витрат на оцінку квартири в розмірі 2282 грн. та оцінку колісного транспортного засобу в розмірі 1956 грн., оскільки відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи (висновку спеціаліста) як певної процесуальної дії, призначення та проведення самої експертизи (дослідження спеціаліста) має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває лише після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Суд, проаналізувавши подані стороною первісного позивача документи при поданні позову та під час розгляду справи, врахувавши клопотання позивача за зустрічним позовом, приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту самого договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2020 року, укладений між адвокатом Ящуком Л.А. та клієнтом - ОСОБА_1 , в цьому договорі не визначено форму та ціну юридичних послуг, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

17 вересня 2020 року між адвокатом Ящуком Л.А. та клієнтом - ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2020 року, із зазначенням в ній виду правової допомоги та її вартість.

Також стороною позивача додано детальний опис робіт (наданих послуг) від 04 квітня 2021 року, виконаних адвокатом відповідно до Договору про надання правової допомоги № 20 від 17 вересня 2020 року, копію Акту про виконання робіт з надання правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 20 від 17 вересня 2020 року та оригінал розрахункової квитанції серії ББАЇ № 821917 про оплату 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 послуг адвоката Ящука ОЛ.А. в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

З урахуванням зазначених доказів про понесені витрати на правничу допомогу, незважаючи на відсутність у тексті договору таких умов щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд з урахуванням інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, задовольняє заяву позивачки за первісним позовом про компенсацію судових витрат в сумі 5000 гривень.

Щодо вимоги про стягнення витрат на послуги спеціаліста - СОД ФОП ОСОБА_17 щодо оцінки квартири та оцінки колісного транспортного засобу, суд приходить до наступного.

За ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи (ч. 1 ст. 108 ЦПК України).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення ст. 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Таким чином ЦПК України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 справа №824/647/19-а.

З матеріалів справи вбачається, що первісним позивачем було надано до суду Звіт про незалежну оцінку нерухомого майна - двокімнатної квартири в двоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Звіт про оцінку майна, яким є колісний транспортний засіб «TOYOTA» модель «COROLLA VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які проведені СОП ФОП ОСОБА_17 - 08 вересня 2020 року. З позовом первісний позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 06 жовтня 2020 року, тобто оцінки нерухомого та рухомого майна були проведені до подання позову до суду. За виготовлення експертного висновку про вартість майна ОСОБА_1 було сплачено 2282 грн. та 1956 грн. (том 1 а.с. 251).

У свою чергу, відповідно до вищенаведених норм процесуального законодавства кошти, сплачені за проведення дослідження про незалежну оцінку доказів, не відносяться до судових витрат та чинним ЦПК України, і не передбачено їх відшкодування стороні на користь якої ухвалено позитивне рішення суду, тому суд вважає за необхідне відмовити в стягненні коштів за проведення оцінки майна.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу по зустрічному позову, які має сплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , суду надані наступні документи:

- ордер серії КС № 290839 від 01 липня 2020 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4370/10;

- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адвокатського бюро «Науменко та партнери»;

- копію витягу серії АІ № 006238;

- Договір про надання правничої допомоги № б/н від 01 липня 2020 року;

- Договір про надання правничої допомоги № б/н від 24 листопада 2020 року;

- акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2020 року та від 24 листопада 2020 року - від 17 грудня 2021 року;

- розрахунок витрат наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2020 року та від 24 листопада 2020 року - від 17 грудня 2021 року;

- копію квитанції № 0.0.2383243715.1 від 17 грудня 2021 року про оплату 17 грудня 2021 року ОСОБА_3 за надані юридичні послуги адвокату «Науменко та партнери АБ» в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Представник первісного позивача ОСОБА_1 - адвокат Ящук Л.А. надав суду заперечення проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, здійснених відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 , в якому зазначив, що вказані судові витрати є завищеними і необґрунтованими, оскільки не відповідають складності справи, а також критеріям реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) та розумності.

Так, представник первісного позивача не погоджується із витратами щодо надання правових консультацій та роз`яснень, на які посилається відповідач ОСОБА_3 , оскільки враховуючи нескладність справи та визнання сторонами позовних вимог, не відповідають критеріям розумності витрати на отримання протягом 4 годин правових консультацій та роз`яснень у розмірі 4000 гривень, тому, враховуючи визнання сторонами позовних вимог, для надання вказаних консультації та роз`яснень достатньо було декілька хвилин.

Також заперечує щодо витрат на ознайомлення з матеріалами цивільної справи, які становлять - 2 години вартістю 2000 гривень та вважає їх обґрунтованими, оскільки в наданому суду акті приймання-передачі виконаних робіт від 17.12.2021 не зазначено дату надання такої послуги.

Також вважає, що явно завищеним є час, витрачений адвокатським бюро «Науменко та Партнери» на підготовку та складання клопотання про продовження строку підготовчого провадження від 20.01.2021, а також на підготовку та складання клопотання про розподіл судових витрат від 17.12.2021, відповідно - 03 години та 01 годину. Оскільки на думку зазначені документи прості за змістом і не потребували вказаного часу для їх підготовки та складання, тому витрати на їх підготовку у розмірі - 3000 грн. та 1000 грн. є необґрунтованими.

Крім того, адвокат Ящук Л.А. вважає, що не відповідають критеріям реальності та розумності зазначені ОСОБА_3 витрати на підготовку та складання зустрічної позовної заяви про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно від 15.02.2021 у розмірі 16 000 гривень, а також на підготовку та складання заяви про збільшення позовних вимог про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно від 14.04.2021 у розмірі 4000 гривень, оскільки справа не представляє особливої складності, а тому він вважає, що відповідачем не доведено, що вказані витрати були фактичними і неминучими.

На думку адвоката Ящука Л.А., не відповідають також фактичним обставинам і зазначені ОСОБА_3 станом на 17.12.2021 витрати на представництво його інтересів у суді протягом 3 годин у розмірі 3000 гривень, оскільки дані обставини не підтверджується протоколами судових засідань. А тому просив відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не погоджується з її розміром, який був зазначений ОСОБА_3 , і визнає їх лише у розмірі, що не перевищує 5000 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

З урахуванням даної процесуальної норми заперечення представника позивачки за первісним позовом, проти розміру витрат на професійну правничу допомогу беруться до уваги.

Суд, проаналізувавши подані позивачем за зустрічним позовом документи, врахувавши заперечення представника первісного позивача вважає, що стороною позивача за зустрічним позовом не доведено понесені витрати на ознайомлення з матеріалами цивільної справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про час, який було затрачено на ознайомлення і відсутня про це відмітка канцелярії суду, а тому сума витрат 2000 гривень не підлягає до стягнення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Науменко О.М. приймав участь у судових засіданнях, що становить час 2 години 30 хвилин, а тому із заявлених до відшкодування 3000 гривень за три години у часті в судових засіданнях, до відшкодування підлягає 2500 гривень.

Також суд вважає, що на підготовку та складання заяви про збільшення позовних вимог про поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове нерухоме майно від 14.04.2021, яка за змістом майже відповідає зустрічній позовній заяві, витрата часу 4 години є завищеною та могла становити 1 годину, а тому до відшкодування підлягає сума 1000 гривень.

Всього за розрахунком витрат, які надані стороною позивача за зустрічним позовом (т. 2 а.с. 26-27) загальна вартість послуг становить 33000 гривень, але з урахуванням вищенаведеного до відшкодування підлягає сума 27500 гривень ( 33000 гривень - 5500 гривень = 27500 гривень).

При розподілі судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Так, за подачу первісного позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 3770, 49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову ОСОБА_1 у повному розмірі, судові витрати стягуються з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пропорційно до задоволеної частини позову, тобто у розмірі 3770,49 грн. (по 1885,25 грн. з кожного окремо).

Так, за подачу зустрічного позову ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 1838,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 у повному розмірі, судові витрати стягуються з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пропорційно до задоволеної частини позову, тобто у розмірі 1838,57 грн. (по 919,28 грн з кожного окремо).

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч. 1, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1223 ч. 1, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 60. 70, 74 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_1 однією сім`єю без шлюбу з серпня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право спільної часткової власності на 4/6 частини квартири АДРЕСА_1 з такими технічними характеристиками: загальною площею - 73,40 кв.м., жилою площею - 28,40 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , право спільної часткової власності на 4/6 частки транспортного засобу: автомобіль, марки Toyota - Corolla, 2007 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , державний номерний знак - НОМЕР_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом першої черги, право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на 1/6 частку житлової квартири АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: загальною площею - 73,40 кв.м., жилою площею - 28,40 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом першої черги, право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,2796 га, кадастровий номер - 3220687600:01:001:0065, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Богуславської ОТГ (колишньої Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області).

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом першої черги, право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на 1/6 частку транспортного засобу: автомобіль, марки Toyota - Corolla, 2007 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , державний номерний знак - НОМЕР_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1885 гривень 25 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень, всього 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 25 коп.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1885 гривень 25 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень, всього 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 25 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 919,28 гривень 28 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 13750 гривень, всього 14669 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 28 коп.

Стягнути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 919,28 гривень 28 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 13750 гривень, всього 14669 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 28 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов