Рішення

від 05.05.2022 по справі 299/6206/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/6206/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2022 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання - Роман К.С., за участю представника позивача Пийтерфолвівської сільської ради Шапі О.Й., представників позивача Берегівської окружної прокуратури - прокурорів Симйона І.Д., Берези Ю.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури Гіряк Д. в інтересах держави в особі: Пийтерфолвівської сільської ради, звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , та просить ухвалити рішення, яким: визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22 грудня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», згідно якого ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 2121281200:01:001:0106) площею 1 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами контур 464 на території Великопаладської сільської ради Берегівського (Виноградівського) району Закарпатської області; витребувати у ОСОБА_1 (рнкпп - НОМЕР_1 ) на користь Пийтерфолвівської сільскої ради (код ЄДРПОУ - 04349165) земельну ділянку, кадастровий номер - 2121281200:01:001:0106, площею 1 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, вартістю 417300 грн, що розташована за межами контур 464 на території Великопаладської сільської ради Берегівського (Виноградівського) району Закарпатської області; стягнути з ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 9664,5 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 2121281200:01:001:0106) площею 1 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами контур 464 на території Великопаладської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області. На підставі зазначеного пункту наказу територіального органу виконавчої влади, 27.12.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гечка К.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку, яку останній на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №172 від 02.02.2019 відчужив на користь відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою №249933446 від 25.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Позивач вважає, що наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018 підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а спірна земельна ділянка витребуванню від ОСОБА_1 на користь держави, оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння (власності) держави внаслідок порушення закону набувачем земельної ділянки та органу уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Рішенням 12 сесії 7 скликання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 03.07.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», на підставі ст. ст. 118 та 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер - 2124855500:11:013:0012, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою с. Вовково, урочище «Біля Ватерло». 05 липня 2017 року, на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, державним реєстратором приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2124855500:11:013:0012, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою с. Вовково, урочище «Біля Ватерло», яку останній на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №898 від 17.07.2017 відчужив на користь ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою №249932975 від 25.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Таким чином, третя особа ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Фактично ОСОБА_2 реалізував своє право на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду цільового призначення двічі, при цьому отримавши безоплатно у власність дві земельні ділянки загальною площею 3 га для ведення особистого селянського господарства. Оскільки наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018 прийнятий з порушеннями вимог ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, такий у відповідності до ст.152 ЗК України та ч.2 ст.16 ЦК України підлягає визнанню недійсним. Водночас, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки № 172 від 02.02.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2121281200:01:001:0106 площею 1 га перейшло до вказаного громадянина. Повернення у власність держави земельної ділянки є умовою позбавлення безпідставних переваг ОСОБА_2 та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес.

07.02.2022 представником відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надіслано до суду відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Згідно із клопотанням гр. ОСОБА_2 від 24.09.2018 (вхідна реєстрація Головного управління від 24.09.2018 № Б-160/1/17-18) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, ним повідомлено Головне управління, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував. З метою надання відповідної інформації про земельну ділянку, щодо якої гр. ОСОБА_2 мав намір отримати дозвіл щодо відведення земельної ділянки у власність Головне управління звернулось листом до відділу у Виноградівському районі Закарпатської області про надання всієї наявної інформації про земельну ділянку відповідно до поданого клопотання, у письмовому та електронному вигляді згідно відомостей з Державного земельного кадастру, а також викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якій орієнтовно відображено запитувану земельну ділянку та отримало лист - відповідь від 02.10.2018 за № 1038/405-18-0.19. За результатом розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 . Головним управлінням 12.10.2018 видано наказ № 1841-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" яким надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Великопаладьської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області. У подальшому, за результатами розгляду проекту землеустрою, який здійснювався працівником територіального органу Держгеокадастру, обраним за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, а саме: експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Празнічна Н.Ф., 20.11.2018 за № 11126/0/82-18 зазначений проект погоджено. Наказом Головного управління від 21.12.2018 № 2305-сг "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки " затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 , передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2121281200:01:001:0106, площею 1,0000 га в тому числі рілля площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Великопаладьської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, та рекомендовано оформити право власності на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 27.12.2018 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області Гечка К.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2121281200:01:001:0106 (індексний номер 44913329 від 29.12.2018). Отже, здійснюючи дії щодо оформлення безоплатного набуття у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 звернувся до Головного управління із відповідним клопотанням, у якому повідомив, що ним право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства не використано, що підтвердив своїм підписом. Жодним нормативно - правовим актом законодавства України та Положенням про Головне управління, Головне управління не наділене функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок та не є розпорядником інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства. У задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

07.04.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, згідно якого вказує, що спірна земельна ділянка вибула з володіння (власності) держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки ОСОБА_2 , а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру на території Закарпатській області, оскільки перевірка наявності або відсутності уже зареєстрованих речових прав стосується кожного індивідуального об`єкту реєстрації, з метою недопущення подвійної реєстрації зазначеного об`єкта.

14.02.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що станом на дату звернення до суду прокурора в інтересах держави з даним позовом, спірну земельну ділянку зареєстровано за ним, ОСОБА_1 . Задоволення віндикаційного позову і витребування спірної земельної ділянки у відповідача, як добросовісного набувача, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Прокуратурою в якості ціни позову зазначено 417300,00 грн. як ринкову вартість спірної земельної ділянки з посиланням на висновок ТОВ «Ріалті-О» від 01.04.2021 про ринкову вартість земельної ділянки. Натомість, відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 розділу 3 Порядку проведення експертної грошової оцінки, затвердженого наказом Держкомзему України від 09.01.2003 № 2, результати роботи з оцінки оформляються у вигляді письмового документа - звіту про оцінку, що містить висновок про вартість об`єкта оцінки, розкриває зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Зміст звіту має відповідати пункту 50 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531. На виконання статті 25 Закону України «Про оцінку земель» з метою оприлюднення результатів експертної грошової оцінки земельних ділянок заповнюється витяг із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Згаданий висновок містить лише короткий опис об`єкту дослідження та встановлену ринкову вартість спірної земельної ділянки станом на 01.04.2021. Даних, зокрема, щодо зазначення правових підстав для здійснення даного дослідження, відомостей про застосовані методики та методичні підходи, які використовувались; обґрунтування застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур; розрахунків, на підставі яких було встановлено зазначену у висновку ринкову вартість; дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо прав на оцінювану земельну ділянку висновок не містить. На підставі наведеного просить: виключити висновок ТОВ «Ріалті-О» від 01.04.2021 про ринкову вартість земельної ділянки (кадастровий номер 2121281200:01:001:0110) з числа доказів і розглядати справу № 299/6206/21 на підставі інших доказів; відмовити в задоволенні позову керівника Берегівської окружної прокуратури Д. Гіряк в інтересах держави в особі: Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки.

15.04.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , згідно якого зазначає, що 02 лютого 2019 року був укладений договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки № 172 між гр. ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності та гр. ОСОБА_5 ( далі - Покупець). Предметом договору купівлі - продажу виступила незаконно набута земельна ділянка (кадастровий номер - 2121281200:01:001:0106) площею 1,000 га. Представник продавця порушив п.7, п.10 вищезазначеного договору, оскільки не повідомив Покупцю, що дана земельна ділянка отримана ОСОБА_2 незаконно, оскільки останній вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Окрім цього, у відповідності до п. 11 договору купівлі-продажу земельної ділянки № 172 від 02.02.2019 Покупець ознайомлений із положеннями статей 229-236 Цивільного кодексу України, тому усвідомлює правові наслідки правочину, вчиненого під впливом обману і те, що такий правочин визнається судом недійсним. Також у відповідності до ч.2 ст. 230 Цивільного кодексу України Покупець вправі вимагати від Продавця відшкодування зазнаних збитків у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з укладенням даного Договору.

Представник позивача Пийтерфолвівської сільської ради Шапі О.Й. в судовому засіданні пояснив, що через відсутність коштів у місцевому бюджеті Пийтерфолвівська сільська рада була позбавлена можливості звернутися до суду з даним позовом. Позовні вимоги він підтримує та просить суд такі задоволити в повному обсязі.

Представники позивача Берегівської окружної прокуратури - прокурори Симйон І.Д. та Береза Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та відповідях на відзиви, просили суд позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання також не з`явився, пояснень, заяв та клопотань від нього не надходило.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною другою статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-еконо ічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Суд встановив, що 21.09.2018 третя особа по справі ОСОБА_2 звернувся до відповідача по справі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області згідно із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства (вхідна реєстрація від 24.09.2018 № Б-1600/1/17-18), яким повідомив відповідача, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував.

З метою надання відповідної інформації про земельну ділянку, щодо якої ОСОБА_2 мав намір отримати дозвіл щодо відведення земельної ділянки у власність, Головне управління звернулось листом до відділу у Виноградівському районі Закарпатської області про надання всієї наявної інформації про земельну ділянку відповідно до поданого клопотання, у письмовому та електронному вигляді, згідно відомостей з Державного земельного кадастру, а також викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якій орієнтовно відображено запитувану земельну ділянку.

Відповідно до інформації відділу у Виноградівському районі Головного управління від 02.10.2018 № 1038/405-18-0.19 згідно картографічних матеріалів земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Великопаладьської сільської ради Виноградівського району, вид угідь відповідно до форми статистичної звітності 6-зем - несільськогосподарські угіддя - рілля; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; форма власності - державна; не відноситься до земель, які підлягали паюванню; не включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги та не відноситься де земель, що були інвентаризовані за державні кошти.

За результатом розгляду клопотання ОСОБА_2 . Головним управління 12.10.2018 було видано наказ № 1841-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Великопаладьської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями -робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац 2 частини сьомої статті 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У подальшому, відповідно до Тимчасового Порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії1 та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 580 від 31.08.2016 оригінал вищезазначеної документації із землеустрою в електронній формі ФОП ОСОБА_6 (сертифікований інженер-землевпорядник, відповідальний за дотримання вимог земельного законодавства) подано через офіційний веб-сайт Держгеокадастру на погодження. За результатами розгляду проекту землеустрою, який здійснювався працівником територіального органу Держгеокадастру, обраним за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, а саме: експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Празнічна Н. Ф., 20.11.2018 за № 11126/0/82-18 зазначений проект було погоджено.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 21.12.2018 № 2305-сг "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" третій особі ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2121281200:01:001:0106, площею 1,0000 га в тому числі рілля площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Великопаладської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, а також рекомендовано ОСОБА_2 оформити право власності на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На підставі даного спірного наказу, 27.12.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гечка К.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Таким чином, здійснюючи дії щодо оформлення безоплатного набуття у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства третя особа по справі ОСОБА_2 звернувся до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із відповідним клопотанням, у якому повідомив, що ним право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства не використано, що підтвердив своїм підписом.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №172 від 02.02.2019 третя особа ОСОБА_2 відчужив на користь відповідача по справі ОСОБА_1 , спірну земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою №249933446 від 25.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Позивач вказує, що оскаржений наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018 прийнятий відповідачем з порушеннями вимог ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, оскільки третя особа по справі ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22.12.2018) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок (рішенням 12 сесії 7 скликання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 03.07.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», на підставі ст. ст. 118 та 121 Земельного кодексу України, йому, ОСОБА_2 , передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер - 2124855500:11:013:0012, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою с. Вовково, урочище «Біля Ватерло»), і тому у відповідності до ст.152 ЗК України та ч.2 ст.16 ЦК України наказ підлягає визнанню недійсним.

З даними твердженнями суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (із змінами) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Закарпатської області.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку.

Закон України "Про Державний земельний кадастр" визначає, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно із статтею 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).

Згідно із Законом державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (надалі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційнасистема, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 6 Закону систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (надалі - державні реєстратори).

Внесення відомостей та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначаються Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (із змінами).

Таким чином, жодним нормативно - правовим актом законодавства України та Положенням про Головне управління, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не наділене функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок та не є розпорядником інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 29.09.15 у справі № 21-760а15, правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень визначаються Законом від 01.07.04 p. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Цей закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 № 1952-IV Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Держреєстру прав.

Держреєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, передбачених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на держреєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Держреєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих згідно з вимогами цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення держреєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як визначено частиною четвертою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 81 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення держреєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.13 p.. держреєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які згідно із чинним на момент реєстрації законодавством проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим законом відомостей про правонабувача або нерухоме майно. А особи, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом 3 робочих днів надати держреєстратору інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Тому, саме держреєстратор під час реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Держгеокадастр та його територіальні органи, зокрема Головне управління, не мають доступу до спільного узагальненого реєстру осіб. які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами України.

Структурні підрозділи та посадові особи Держгеокадастру здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних відносин лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства.

Отже, й здійснити перевірку достовірності інформації про використання права на безоплатне надання громадянам земельних ділянок по кожному виду використання не є можливим та доступним в межах норм чинного законодавства.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється органами державної реєстрації прав Міністерства юстиції України відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За таких встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, при прийнятті оскарженого наказу діяв відповідно до норм чинного земельного законодавства при розгляді клопотань, оскільки в даних клопотаннях повідомлено, що ОСОБА_2 правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався, у зв`язку з чим у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2305-сг від 22 грудня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги слід відмовити з наступних міркувань.

Як було вказано вище, 02 лютого 2019 року був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки № 172 між гр. ОСОБА_4 , який діяв від імені третьої особи по справі ОСОБА_2 на підставі довіреності та відповідачем по справі ОСОБА_1 , за яким відповідач придбав спірну земельну ділянку (кадастровий номер - 2121281200:01:001:0106) площею 1,000 га, що розташована за межами контур 464 на території Великопаладської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області та став одноосібним власником даної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Тлумачення статті 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь- яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

У даному випадку задоволення віндикаційного позову і витребування спірної земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 травня 2022 року.

ГоловуючийТ. Ю. Левко