Ухвала
від 04.01.2024 по справі 299/6206/21
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 січня 2024 року

м. Київ

справа № 299/6206/21

провадження № 61-18422ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки,

встановив:

20 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, вказує, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він отримав 24 листопада 2023 року в приміщенні суду, про що в матеріалах справи наявна розписка. Проте жодних доказів на підтвердження вказаної обставини до касаційної скарги заявником не долучено.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.

Стосовно посилання заявника на те, що докази отримання копії оскаржуваної постанови містяться в матеріалах справи, то слід звернути увагу на те, що на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність у матеріалах справи № 299/6206/21 доказів вручення заявнику копії постанови суду апеляційної інстанції, так як за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року складений 17 листопада 2023 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 18 грудня 2023 року (робочий день - понеділок).

Проте заявник звернувся зі скаргою до суду касаційної інстанції 20 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист, поштовий конверт, довідку апеляційного суду про надсилання на адресу ОСОБА_1 на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії постанови Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року та щодо отримання/неотримання останнім копії такої постанови тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Всупереч вимогам вказаної законодавчої норми заявником не додано до касаційної скарги документа, що підтверджує сплату судового збору.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявляється одна вимога немайнового характеру (про визнання недійсним та скасування наказу) та одна вимога майнового характеру (про витребування земельної ділянки).

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру становить 4 540, 00 грн (2 270, 00 грн * 1 * 1 * 200 %).

Отже, заявнику в частині оскарження вимоги немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн.

Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, та подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статями 185, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.01.2024
Оприлюднено05.01.2024
Номер документу116110064
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —299/6206/21

Ухвала від 05.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 04.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Постанова від 07.11.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 19.07.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 29.06.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 15.06.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Рішення від 05.05.2022

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Левко Т. Ю.

Рішення від 05.05.2022

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Левко Т. Ю.

Ухвала від 04.04.2022

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Левко Т. Ю.

Ухвала від 10.01.2022

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Левко Т. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні