Рішення

від 25.04.2022 по справі 911/3031/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2022 р. Справа № 911/3031/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Київської митниці Держмитслужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи»

про зобов`язання повернути майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської митниці Держмитслужби (далі-позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (далі ТОВ «Дари природи»/відповідач) про:

- зобов`язання ТОВ «Дари природи» повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акту про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017;

- у разі втрати (пошкодження) товару - відшкодувати вартість втраченого товару на загальну суму 100 491,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2021 у справі №911/3031/21 позовну заяву Київської митниці Держмитслужби залишено без руху, постановлено виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

05.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської митниці Держмитслужби на виконання ухвали суду від 22.10.2021 надійшла позовна заява, відповідно до прохальної частини якої Київська митниця Держмитслужби просить суд зобов`язати ТОВ «Дари природи» повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акту про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2021 у справі №911/3031/21 прийнято до розгляду позовну заяву Київської митниці Держмитслужби до ТОВ «Дари природи» про зобов`язання повернути майно, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач не скористався правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно з наявними в ЄДР відомостями. Конверти з відповідно надісланою судом кореспонденцією стосовно відкриття провадження повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення «за закінченням терміну зберігання».

Водночас ухвалу про відкриття провадження офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, тоді як за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду вказаного вище, відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2017 між Київською міською митницею ДФС як поклажодавцем, правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби, та ТОВ «Дари природи» як зберігачем укладено договір відповідального зберігання №130с (далі-договір).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 розділу 1, пп. 7.3 та 7.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця і під митним контролем зберігати майно, передане на зберігання на підставі актів приймання-передачі та згідно з протоколом про ПМП №0555/10000/17, а також повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідне майно інертний газ аргон рідкий 20 000 кг, в обумовлений договором строк.

Перелік та вартість майна, що передається на зберігання: інертний газ аргон рідкий, сорт вищий, ГОСТ 10157-79 країна виробництва РФ, виробник ТОВ «Абинский электрометаллургический завод» у кількості 20 000 кг, загальною вартістю 100 491,60 грн.

Місце зберігання: Київська обл., Бородянський р-н, с. Блиставиця, вул. Нова, 1А.

Реорганізація одного із учасників сторін не тягне припинення дії договору. На правонаступників сторін поширюються умови цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, Київською міською митницею ДФС згідно з актом про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017 б/н, передано товари для відповідального зберігання, а саме: інертний газ аргон рідкий, сорт вищий, ГОСТ 10157-79 країна виробництва РФ, виробник ТОВ «Абинский электрометаллургический завод» у кількості 20 000 кг, загальною вартістю 100 491,60 грн.

Копії зазначених договору та акта містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 12.08.2020 №16/10/26-70-05 Київська міська митниця ДФС звернулась до відповідача з проханням забезпечити умови для проведення Північнім офісом Держаудитслужби в період з 10.08.2020 по 15.09.2020 інвентаризації майна, переданого ТОВ «Дари природи» на відповідальне зберігання, надати можливість членам комісії здійснити огляд та інвентаризацію майна та бути присутнім під час її проведення.

Однак, відповідач на вказаний лист не відповів чим, на думку позивача, порушив вимоги п. 3.1.6 договору, а саме: не забезпечив поклажодавцю можливість оглядати майно та вжити заходи, необхідні для забезпечення схоронності майна.

За результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Київської міської митниці ДФС інвентаризаційною комісією виявлена нестача майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ «Дари природи», а необхідні документи передано до Київської митниці Держмитслужби, як правонаступника, для вжиття відповідних заходів про що зазначено у протоколі засідання інвентаризаційної комісії б/н від 22.09.2020, копія якого надана до матеріалів справи.

Як зазначено позивачем, 19.11.2020 ним, як правонаступником Київської міської митниці ДФС, було направлено відповідачу претензію №21 (лист від 19.11.2020 №7.8-1/21/11/22963), з вимогою виконати умов договору, а саме повернути товар, а у разі його втрати (пошкодження) відшкодувати вартість втраченого товару у розмірі 100 491,60 грн. Копія претензії міститься в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що на надіслану претензію відповідач не відповів, порушив договірні зобов`язання та не повернув передане йому на зберігання майно, позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акта про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.ст. 936, 627, 629 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до абзаців 5 та 6 розділу 1 договору, порядок передачі майна на зберігання оформлюється актом приймання-передачі майна.

Порядок повернення майна із зберігання: майно видається після пред`явлення представником поклажодавця або особою, зазначеною ним як одержувач, видаткової накладної, підписаної керівником митного органу та завіреною печаткою Київської міської митниці ДФС.

З огляду наведеного, сторонами погоджено, що факт прийняття майна на зберігання за договором оформлюється відповідним актом, а повернення такого майно із зберігання здійснюється на підставі належним чином оформленої накладної.

Приписами статей 74, 77 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вищевказаних законодавчих приписів позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт передання відповідачу для відповідального зберігання інертного газу аргон рідкого у кількості 20 000 кг, загальною вартістю 100 491,60 грн саме за договором.

Наданий же позивачем акт про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання б/н не є доказом передачі такого майна на зберігання за договором, оскільки підписаний сторонами 22.06.2017, тобто раніше, ніж був укладений договір (26.06.2017), тоді як, договір не містить застереження про застосування його умов до відносин, які виникли між сторонами до його укладення у розумінні ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Інших доказів, які б підтверджували факт передання позивачем або його правопопередником - Київською міською митницею ДФС, на відповідальне зберігання відповідачу майна за договором суду не надано.

Не надано позивачем і доказів пред`явлення представником поклажодавця або особою, зазначеною ним як одержувач, видаткової накладної, підписаної керівником митного органу та завіреною печаткою Київської міської митниці ДФС або її правонаступником, що необхідно для виникнення у відповідача обов`язку по поверненню майна з відповідального зберігання за договором.

При цьому, відповідно до положень статті 181 ГК України (в редакції станом на момент підписання акта від 22.06.2017) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 937, ст. 953 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов`язаних із передачею однією особою іншій на відповідальне зберігання майна, а саме: інертного газу аргону рідкого, вищого сорту, ГОСТ 10157-79 країна виробництва РФ, виробник ТОВ «Абинский электрометаллургический завод» у кількості 20 000 кг, загальною вартістю 100 491,60 грн, підтвердженням чого є підписаний обома сторонами акт про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання б/н від 22.06.2017, свідчить про укладання сторонами договору зберігання у спрощений спосіб.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів ані закінчення терміну зберігання майна за зазначеним вище актом, тоді як у самому акті такий строк не зазначений, ані пред`явлення відповідачу вимоги повернути таке майно зі зберігання, як обов`язкової умови для виникнення у відповідача обов`язку по поверненню майна, отриманого на підставі акта б/н від 22.06.2017.

Посилання ж позивача на претензію №21 (лист від 19.11.2020 №7.8-1/21/11/22963), як на вимогу поклажодавця до зберігача про повернення майна, визнаються судом неспроможними через відсутність в матеріалах справи доказів надіслання такої претензії відповідачу.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів як дотримання ним порядку повернення майна, передбаченого за договором, так і пред`явлення вимоги про повернення зі зберігання майна, переданого за актом б/н від 22.06.2017, що свідчить про недоведеність виникнення у відповідача зобов`язання по поверненню відповідного майна.

Враховуючи наведене, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акта про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017, задоволенню не підлягає з підстав її нормативної необґрунтованості та доказової непідтвердженості.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. В.Гавела, 8А, ідентифікаційний код 43337359) про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, 110, ідентифікаційний код 20340885) повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акта про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017, відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення складено та підписано 26.04.2022.

Суддя В.А. Ярема