Рішення

від 15.05.2022 по справі 388/1040/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1040/20

провадження № 2/388/1/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2022м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Кіцану Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників ОСОБА_3 , до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області (наразі - Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому (позові) просив:

- визначити йому додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кропивницький Кіровоградської області померла його дружина - ОСОБА_5 , після смерті якої залишилося спадкове майно у виді житлового будинку та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані у межах території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області. Як спадкоємець першої черги за законом, він у визначений законом термін не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий період часу взагалі не знав про смерть дружини, так як через певні суб`єктивні та об`єктивні причини з вересня 2017 року вони мешкали окремо. Будь-яких стосунків, з вересня 2017 року вони взагалі не підтримували, оскільки не мали спільних дітей. Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся лише у липні 2020 року. 27.02.2018 нотаріусом йому було відмовлено у видачі зазначеного свідоцтва у зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини. Причину пропуску ним строку для прийняття спадщини вважає поважною. Крім того, зазначив, що на час смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала сама, інші спадкоємці за законом чи заповітом відсутні.

Ухвалою від 03.09.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 20.11.2020 за клопотанням позивача до участі у справі залучено співвідповідача - ОСОБА_4 .

Ухвалою від 04.03.2021 провадження у справі було зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку із смертю позивача до залучення до участі у справі правонаступника (спадкоємця(ів)) або встановлення їх відсутності.

Ухвалою від 27.10.2021 провадження у справі було поновлено та до участі у справі в якості позивачів залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як правонаступників позивача ОСОБА_3 , який помер.

Відзиви на позов від відповідачів до суду не надходили.

Ухвалою від 01.12.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Відповідач Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області неодноразово зверталася до суду із клопотаннями про розгляд справи за відсутності представника відповідача висловивши позицію про розгляд справи на розсуд суду (а.с. 163, 171, 191).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у позові, позовні вимоги просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.

Заслухавши позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 , дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у процесуальних заявах по суті справи, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.01.2015, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 04.09.2019.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 04.09.2019.

Відповідно до довідки КП «Долинський міськомунгосп» № 1583 від 15.07.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.09.2006 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

За данимиспадкової справи№ 39/2018,заведеної післясмерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкове майно останньої складалося, зокрема, із земельної ділянки, кадастровий номер 3521987600:02:000:0248, площею 6,498 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н, Березівська сільська рада.

Позивач стверджував, що звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 лише у липні 2020 року і проти такого твердження відповідачі не заперечували.

Приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим Ігорем Юрійовичем листом за вих. № 64 від 17.07.2020 було повідомлено ОСОБА_3 про те, що у шестимісячний строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_5 27.02.2018 він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої.

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

Крім того, з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , та спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що свідоцтво про право на спадщину у виді земельної ділянки кадастровий № 3521987600:02:000:0248 за законом після смерті ОСОБА_5 отримав ОСОБА_6 , який згодом помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після його смерті свідоцтво про право на спадщину у виді земельної ділянки кадастровий № 3521987600:02:000:0248 за законом отримала ОСОБА_4 .

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_3 , який на час смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживав з останньою, мав право протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, ОСОБА_3 таким правом не скористався та на обґрунтування поважності пропуску строку для прийняття спадщини посилався на необізнаність про смерть дружини, оскільки він не проживав з нею та вони не мали спільних дітей. Питання про прийняття спадщини ним ініційовано лише у липні 2020 року, тобто більш ніж через два роки після смерті дружини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, не є підставою для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця. Так, у постановах від 11.11.2020 у справі № 750/262/20, від 13.12.2018 у справі № 459/295/16-ц та від 11.07.2018 у справі № 381/4482/16-ц Верховний Суд вказав, що за відсутності у спадкоємця перешкод для подання заяви, якщо він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. До відповідного висновку приходив і Верховний Суд України у постановах від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15, від 26.09.2012 у справі № 6-85цс12.

Таким чином, незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Поряд з цим, позивачем та його правонаступниками не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини у зв`язку з чим суд констатує, що обставини, на які посилається сторона позивача, як на підстави, які унеможливили своєчасно звернутися до нотаріуса, а саме: необізнаність про смерть ОСОБА_5 , у зв`язку із не проживанням з нею та не підтриманням родинних стосунків, - визнаються судом неповажними.

Враховуючи встановленісудом обставинисправи танаведені вищеположення процесуальнихнорм танорм матеріальногоправа,розглянувши справуу межахзаявлених позовнихвимог зурахуванням предметута підставпред`явленого позову,суд констатуєне доведеннястороною позивачанаявності поважнихпричин пропуску строку дляприйняття спадщини,на підставічого суддійшов висновкупро відсутністьправових підставдля задоволеннявимог сторонипозивачапро визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників ОСОБА_3 , до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ;

- позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 ;

- відповідач - Долинська міська рада Долинського району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Соборності України, 50, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська обл., 28500;

- відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 17.05.2022.

Суддя О.А. Кнуров