Постанова

від 12.09.2022 по справі 388/1040/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 388/1040/20

провадження № 22-ц/4809/824/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Завітневич О. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Долинська міська рада, ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Кнуров О. А.) від 16 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

2 вересня 2020 року ОСОБА_4 пред`явив позов до Долинської міської ради про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач обґрунтовував свою вимогу тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_5 , з якою він перебував у шлюбі з 6 січня 2015 року. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина щодо її майна, яке складається з житлового будинку та земельної ділянки сількогосподарського призначення в межах території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області.

Позивач зазначав, що з вересня місяця 2017 року вони з дружиною проживали окремо один від одного, стосунки між собою не підтримували, спільних дітей не мали, а тому він тривалий час не знав про її смерть та відкриття спадщини. Лише у липні 2020 року звернувся до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу кіровоградської області Кубасова І. Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , але в задоволенні цієї заяви нотаріус відмовив у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.

Він вважає, що строк на прийняття спадщини пропустив з поважних причин.

Інших спадкоємців за законом або за заповітом щодо майна померлої немає.

Тож позивач просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_5 - три місяці з часу набрання законної сили рішенням у цій справі.

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2020 року(Т. 1 с. 175 - 176) до участі у справі залучено співвідповідача ОСОБА_3 , яка являється спадкоємцем ОСОБА_6 , який своєю чергою був спадкоємцем ОСОБА_5 .

У зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_4 ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2021 року (Т. 2, а. с. 68 69) до участі у справі залучено правонаступників померлого позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ці ухвали суду не оскаржені і апеляційним судом не переглядаються.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Долинської міської ради, ОСОБА_3 відмовлено.

Суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для призначення позивачу додаткового строку. Про наявність інших причин несвоєчасного прийняття спадщини позивач не заявляв.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В поданій до суду апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник- адвокат Проценко Оксана Миколаївна, просить скасувати повністю рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2022 року й ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Позивач не погоджується з висновком судом про те, що позивачі не надали доказів існування об`єктивних непереборних труднощів для прийняття спадкоємцем спадщини.

ОСОБА_4 не був обізнаний про смерть своєї дружини, хворів і перебував на диспансерному обліку як алкозалежний. До того ж всупереч нормі ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не повідомив його про відкриття спадщини.

На переконання позивача ці обставини дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 пропустив строк для прийняття ним спадщини з поважних причин, а тому суд мав визначити йому для цього додатковий строк.

Узагальнений зміст відзиву на апеляційну скаргу

На час розгляду справи в апеляційному суді відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшли.

Позиції сторін, виловлені в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Проценоко Оксана Миколаївна підтримали апеляційну скаргу, надали пояснення стосовно мотивів оскарження рішення.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання 13 вересня 2022 року не з`явився, хоча судова повістка була вручена йому 29 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення номер 2500800635209. Про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач Долинська міська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання 13 вересня 2022 року, судова повістка їй вручена 23 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення номер 2500800635217.

Відповідачка ОСОБА_3 висловила заперечення стосовно апеляційної скарги, вона вважає, що вимоги позивача є безпідставними.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 6 січня 2015 року до його припинення на підставі, яка передбачена ч. 1 ст. 104 СК України.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі довідки КП «Долинський міськомунгосп» від 15 липня 2020 року № 1583 суд встановив, що з 06 вересня 2006 ОСОБА_5 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_5 вони з ОСОБА_4 проживали окремо, шлюбні стосунки не підтримували.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина щодо земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3521987600:02:000:0248, площею 6,498 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н, Березівська сільська рада.

Спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_5 , прийняв її рідний брат ОСОБА_6 (спадкоємець другої черги згідно з ст. 1262 ЦК України). У зв`язку з цим 18 лютого 2019 року приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І. Ю. видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку за кадастровим номером 3521987600:02:000:0248.

Проте вже ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.

Спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_6 , прйняла спадкоємиця четвертої черги за законом ОСОБА_3 (ст. 1284 ЦК України). У зв`язку з цим 15 вересня 2020 року приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В. О. видав їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку за кадастровим номером 3521987600:02:000:0248.

У відповідь на звернення ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова І. Ю. стосовно оформлення спадкових прав йому листом від 17 липня 2020 року за № 64 було повідомлено про те, що у встановлений ст. 1270 ЦК України строк після смерті ОСОБА_5 він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також роз`яснено зміст норм законодавства про спадкування (Т. 1, а. с. 11).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової падати у цивільних справах керується нормами права, які застосовуються до спірних правовідносин, та висновками Верховного Суду щодо їх застосування.

Зокрема, згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю зі спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.

У цій справі суд першої інстанції правильно встановив, що шестимісячний строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , почав свій перебіг з 28 лютого 2018 року і закінчився 28 серпня 2018 року.

У цей строк позивач, спадкоємиць за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України), який постійно разом зі спадкодавцем не проживав, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав, а отже пропустив строк для прийняття спадщини й за правилом ч. 1 ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що спадщину не прийняв.

В позовній заяві позивач просив суд визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини стверджуючи, що строк пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що довгий час він не знав про смерть своєї дружини, бо вони не підтримували сімейні відносини й проживало окремо один від одного.

Інших причин пропуску вказаного строку позивач не навів.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини у сенсі ч. 3 ст. 1272 ЦК України та виконуючи вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду враховує висновки щодо застосування цієї норми права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19 (провадження № 61-14663св20) зазначено, що «посилання позивача на наявність підстав для визнання причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними, у зв`язку із невжиттям нотаріусом заходів відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» щодо повідомлення ОСОБА1 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА2, є безпідставними, оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги і здійснення ним права на спадкування (прийняття спадщини) шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (у випадку не проживання разом із спадкодавцем на час його смерті) не залежить від вчинення чи невчинення дій іншими особами (іншим спадкоємцем, нотаріусом)».

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2022 року у справі № 350/53/21 (провадження № 61-1784св22).

За таких обставин, установивши, що впродовж шести місяців після відкриття спадщини ОСОБА_4 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через його необізнаність про смерть своєї дружини, місцевий суд правильно виснував, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, а тому правильно і обгрунтовано відмовим у задоволенні позову, пред`явленого до відповідачки ОСОБА_3 .

Доводи позивача ОСОБА_1 про неправильне застосування місцевим судом норм ст. 1272 ЦК України та ст. 63 Закону України «Про нотаріат» є хибними, спростовуються висновками Верховного Суду в аналогічних справах, а тому не беруться до уваги апеляційним судом.

Не заслуговує на увагу суду викладений в апеляційній скарзі аргумент представника позивача про наявність іншої причини неприйняття ОСОБА_4 спадщини у встановлений законом строк наявність у нього хвороби та алкогольної залежності так, як визначаючи підстави позову, позивач в позовній заяві про вказані обставини нічого не зазначив, а відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються нові позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Однак, враховуючи зміст ст. 1270 ЦК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що належними відповідачами у цій справі є виключно правонаступник померлого на час розгляду справи ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , тобто ОСОБА_3 .

Натомість Долинська міська рада не є учасником спірних матеріальних правовідносин, оскільки не являється спадкоємцем померлої ОСОБА_5 , а виникнення у неї прав на спадкове майно може бути обумовлене лише наявністю рішення суду про визнання спадщини відумерлою, але таке рішення ніколи не ухвалювалося і підстав для цього не вбачається.

Крім того, після смерті ОСОБА_5 спадкування здійснювалося за законом, а не за заповітом. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець прийняв спадщину в цілому, а не їх частину, як помилково вказав місцевий суд у своїй ухвалі від 20 липня 2020 року, постановленої за наслідками розгляду клопотання позивача про заміну неналежного відповідача (Т. 1, а. с. 175).

Тож, Долинська міська рада є неналежним відповідачем у цій справі, а тому в задоволенні позову до цього відповідача належить відмовити саме з цієї підстави.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що зазначена позивачем причина, а саме: незнання про смерть дружини, не пов`язана з об`єктивними та істотними труднощами, які унеможливили своєчасне звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини й ураховуючи відсутність належних та допустимих доказів наявності у нього як спадкоємця інших об`єктивних, непереробних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен був враховувати характер спірних правовідносин, відповідні йому норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та матеріально-правовий інтерес кожного із притягнутих позивачем до справи відповідачів у її вирішенні. Проте суд цей обов`язок належним чином не виконав та відмовив в задоволенні вимоги до Далинсько міської ради з помилкових мотивів.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є необґрунтованими, натомість висновки місцевого суду не суперечать вимогам закону.

Про судові витрати

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не змінив резолютивну частину рішення суду, то підстав для перерозподілу, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій немає.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,376,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року змінити, доповнивши його мотивувальну частину мотивами, викладеними у цій постанові, а в інших частинах рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 14 вересня 2022 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко