Постанова

від 09.05.2022 по справі 730/634/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 травня 2022 року

м. Київ

справа № 730/634/20

провадження № 61-2070св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плиски-Агро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року у складі судді Ріхтера В. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Плиски-Агро» (далі - ТОВ «Плиски-Агро») про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району та визнання недійсним договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельних ділянок на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, площами по 2,0 га, з кадастровими номерами 7420886000:02:001:0045, 7420886000:01:001:0882, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0436 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:0205, та для ведення фермерського господарства, площею 4,5 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:2024.

Плисківською сільською радою прийнято рішення від 27 червня 2019 року № 585-23/VII «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами, які надаються в оренду ТОВ «Плиски-Агро», а 29 серпня 2019 року - рішення № 689-25/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами ТОВ «Плиски-Агро».

Позивач вважає, що указаними рішеннями Плисківської сільської ради порушено його право як землевласника і землекористувача на забезпечення безоплатного доступу до належних йому земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

На думку позивача, сільська рада не мала права приймати вказані рішення, оскільки метою їх прийняття було формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими та проектними польовими дорогами та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, такий процес передбачає виключно розроблення проектів землеустрою, а не технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Крім того, всупереч вимогам частин п`ятої та шостої статті 37-1 ЗК України вказані земельні ділянки були передані в оренду ТОВ «Плиски-Агро» строком на 10 років, а не на 7 років.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 27 червня 2019 року № 583-23/VII «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами, які надаються в оренду ТОВ «Плиски-Агро» та від 29 серпня 2019 року № 689-25/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами ТОВ «Плиски-Агро»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 30 вересня 2019 року, укладений між Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області та ТОВ «Плиски-Агро».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано відсутністю доказів того, що належні позивачу земельні ділянки є суміжними (такими, що безпосередньо примикають до загальної межі) із земельними ділянками відповідача ТОВ «Плиски-Агро», а також того, що в результаті передачі в оренду земельних ділянок ТОВ «Плиски-Агро» позивачу обмежено доступ до належних йому земельних ділянок. З урахуванням наведеного суди дійшли висновку, що права ОСОБА_1 як землевласника і землекористувача не порушені, у тому числі і право на забезпечення безоплатного доступу (під`їзду) до належних йому земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Оскільки позивач не довів обставин порушення відповідачами його прав та законних інтересів, підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконними (протиправними) і скасування рішень Плисківської сільської ради від 27 червня 2019 року № 585-23/VII та від 29 серпня 2019 року № 689-25/VII, а також визнання недійсним договору оренди землі від 30 вересня 2019 року, укладеного між Плисківською сільською радою та ТОВ «Плиски-Агро», відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували доводи позивача про порушення його прав як землевласника і землекористувача на отримання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також забезпечення безоплатного доступу до належних йому (позивачу) земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням. З огляду на це суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми статті 37-1 ЗК України. Крім того, положеннями частин п`ятої та шостої указаної статті встановлено строк оренди користувачами (суміжних земельних ділянок) земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, тривалістю 7 років.

Крім того, незаконність оскаржуваних рішень Плисківської сільської ради полягає у тому, що метою їх прийняття було формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими та проектними польовими дорогами та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що передбачає виключно розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а не технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідно до вимог статті 123 ЗК України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2021 року, представник ТОВ «Плиски-Агро» адвокат Тертична В. П. заперечувала проти доводів ОСОБА_1 , просила залишити його касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року залишено без руху, вказано на необхідність зазначити в касаційній скарзі обов`язкові підстави касаційного оскарження.

У березні 2021 року заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано із Борзнянського районного суду Чернігівської області цивільну справу № 730/634/20.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, площами по 2,0 га, з кадастровими номерами 7420886000:02:001:0045, 7420886000:01:001:0882, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0436 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:0205, та для ведення фермерського господарства, площею 4,5 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:2024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 11-15).

Рішенням Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 27 червня 2019 року № 583-23/VII «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами, які надаються в оренду ТОВ «Плиски-Агро», ТОВ «Плиски-Агро» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами, орієнтовною площею 13,0 га, - із земель реформованого КСП «Колос», 2,0 га - із земель реформованого КСП «Україна», 8,0 га - із земель реформованого КСП «Петрівське», запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих в масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив) на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, які масивом земель сільськогосподарського призначення використовуються ТОВ «Плиски-Агро», з подальшою передачею ТОВ «Плиски-Агро» в оренду таких польових та проектних польових доріг (крім польових доріг, що обмежують масив) строком на 7 (сім) років зі ставкою орендної плати 9 % на рік (а. с. 59, 60).

Рішенням Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 29 серпня 2019 року № 689-25/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами ТОВ «Плиски-Агро» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними дорогами ТОВ «Плиски-Агро», загальною площею 20,7486 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Петрівське», КСП «Колос», КСП «Україна» на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області. Крім того, вирішено надати в оренду вказані земельні ділянки на 10 років з орендною платою 9 % від нормативної грошової оцінки цих ділянок (а. с. 16).

30 вересня 2019 року між Плисківською сільською радою та ТОВ «Плиски-Агро» укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки під проектними польовими дорогами з кадастровими номерами 7420886000:02:000:2150 (площа 1,2959 га), 7420886000:02:000:2151 (площа 0,2907 га), 7420886000:02:000:2152 (площа 1,3825 га), 7420886000:02:000:2153 (площа 0,6629 га), 7420886000:02:001:0008 (площа 0,5139 га), 7420886000:02:001:0009 (площа 0,4354 га), 7420886000:02:001:0010 (площа 0,3468 га), 7420886000:02:001:0011 (площа 0,3267 га), 7420886000:02:001:0012 (площа 0,3285 га), 7420886000:02:001:0013 (площа 0,4861 га), 7420886000:02:001:0014 (площа 1,1832 га), 7420886000:02:001:0015 (площа 0,2907 га), 7420886000:02:001:0016 (площа 0,1207 га), 7420886000:02:001:0017 (площа 0,9223 га), 7420886000:02:001:0018 (площа 0,9625 га), 7420886000:02:002:0002 (площа 0,3407 га), 7420886000:02:002:0003 (площа 0,2056 га), 7420886000:02:002:0004 (площа 0,2249 га), 7420886000:02:002:0005 (площа 0,1927 га), 7420886000:02:002:0006 (площа 1,3640 га), 7420886000:02:003:0001 (площа 0,1481 га), 7420886000:02:003:0002 (площа 0,7814 га), 7420886000:03:001:4111 (площа 2,1102 га), 7420886000:03:000:0895 (площа 0,3000 га), 7420886000:03:000:0896 (площа 0,6758 га), 7420886000:03:000:0897 (площа 0,9177 га), 7420886000:03:000:0898 (площа 0,6937 га), 7420886000:03:000:0899 (площа 0,5452 га), 7420886000:03:000:0900 (площа 1,0432 га), 7420886000:03:000:0901 (площа 0,3506 га), 7420886000:03:000:0902 (площа 0,4931 га), 7420886000:03:000:0903 (площа 0,2430 га), 7420886000:03:000:0904 (площа 0,5440 га), загальною площею 20,7227 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (а. с. 61-63).

Пунктом 8 указаного договору оренди передбачено, що він укладений строком на 10 років.

Згідно з пунктом 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 61 076,54 грн щорічно та 5 089,71 грн щомісячно.

Відповідно до акта приймання-передачі земельних ділянок від 30 вересня 2019 року згадані земельні ділянки, загальною площею 20,7227 га (під проектними дорогами), які знаходяться на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, передані ТОВ «Плиски-Агро» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 64).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 471/761/17-ц (провадження №61-24209св18), постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 214/1571/14-ц (провадження 14-552цс18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У цій справі предметом позовних вимог є визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 27 червня 2019 року № 583-23/VII та від 29 серпня 2019 року № 689-25/VII, а також визнання недійсним договору оренди землі від 30 вересня 2019 року, укладеного між Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області та ТОВ «Плиски-Агро».

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваними рішеннями сільської ради та договором оренди порушено його права, оскільки його позбавлено можливості повною мірою використовувати належні йому земельні ділянки за їх цільовим призначенням.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач не довів обставини порушення відповідачами його прав та законних інтересів.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області

Відповідно до положень статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом частин п`ятої, шостої статті 37-1 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 28 частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

Вирішуючи спір у вказаній частині позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що жодна із належних ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, площами по 2,0 га, з кадастровими номерами 7420886000:02:001:0045, 7420886000:01:001:0882, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0436 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:0205, та для ведення фермерського господарства, площею 4,5 га, з кадастровим номером 7420886000:02:000:2024, не розташована у масиві земель сільськогосподарського призначення на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, для доступу до яких були запроектовані відповідні польові (проектні) дороги, земельні ділянки, загальною площею 20,7227 га, під якими передані у строкове платне користування ТОВ «Плиски-Агро».

Зазначені висновки суди зробили відповідно до відкритих відомостей про земельні ділянки, що містяться в Державному земельному кадастрі, і оприлюднених шляхом їх внесення до електронної інформаційної системи «Публічна кадастрова карта України», а також Списків кадастрових номерів та площ земельних ділянок (під проектними дорогами), схем розташування земельних ділянок (під проектними дорогами) із земель реформованого КСП «Петрівське» на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та кадастрових планів земельних ділянок КСП «Петрівське», схем розташування земельних ділянок (під проектними дорогами) із земель реформованого КСП «Колос» на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та кадастрових планів земельних ділянок КСП «Колос», схем розташування земельних ділянок (під проектними дорогами) із земель реформованого КСП «Україна» на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та кадастрових планів земельних ділянок КСП «Україна».

Враховуючи викладене, обґрунтованими та не спростованими позивачем є висновки судів про відсутність доказів того, що належні йому земельні ділянки є суміжними (такими, що безпосередньо примикають до загальної межі) із земельними ділянками відповідача ТОВ «Плиски-Агро», тому підстави вважати, що оскаржуваними рішеннями сільської ради порушені права позивача чи невизнані його законні інтереси відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 30 вересня 2019 року, укладеного між Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області та ТОВ «Плиски-Агро»

Встановивши безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району, суди вважали, що вимога про визнання недійсним договору оренди землі не підлягає задоволенню з огляду на її похідний характер від основних вимог.

Ці висновки є правильними та підтверджуються таким.

За змістом статей 203, 215, 217 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша законна реалізація заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

У цій справі позов про визнання недійсним договору оренди подано особою, яка не була стороною цього договору.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зроблено правовий висновок про те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

У вказаній постанові Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли оспорюваний договір не порушує прав позивача, суд не повинен вдаватись до перевірки правочину на його відповідність вимогам законодавства. Натомість судам слід врахувати, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача таким правочином є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, встановивши недоведеність належними та допустимими доказами обставин, що в результаті передачі в оренду земельних ділянок ТОВ «Плиски-Агро» позивачу обмежено доступ до належних йому земельних ділянок, обґрунтованими є висновки судів про те, що права ОСОБА_1 як землевласника і землекористувача не порушені, в тому числі і на забезпечення безоплатного доступу (під`їзду) до належних йому земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Аргументи ОСОБА_1 про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 471/761/17-ц (провадження №61-24209св18), постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 214/1571/14-ц, є необґрунтованими, оскільки стосуються змісту правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 730/634/20.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 400 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі надавати оцінку чи переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк