Ухвала

від 22.02.2021 по справі 730/634/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 лютого 2020 року

м. Київ

справа №730/634/20

провадження № 61-2070ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски-Агро про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району та визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски-Агро про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень Плисківської сільської ради Борзнянського району та визнання недійсним договору оренди землі.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Підставою касаційного оскарження рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року заявник визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - норми статті 37-1 Земельного Кодексу України.

Разом з цим, касаційний суд вважає, що формальне посилання заявника ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 37-1 Земельного Кодексу України у подібних правовідносинах є необґрунтованим, відтак і про відсутність у ній обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 19 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк