Рішення

від 04.05.2022 по справі 140/607/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/607/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Щербини А.І.,

представника відповідача Грицишиної І.О., Кривицького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за результатами розгляду адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» (далі позивач, ПАТ «Волиньхолдінг») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2021 №0059440701, №0059460701, №0059450701, №0059300710, №0059320710 та №0059310710.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.09.2021 за №7674/07-01/20134889 ГУ ДФС у Волинській області складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Волиньхолдінг» щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2021.

23.10.2021 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення- рішення:

- №0059440701 (далі - «ППР 1»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 931 573,00 грн. за податковим зобов`язанням та 855 455,50 грн. за штрафними санкціями;

- №0059460701 (далі - «ППР 2»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 10 787 769,00 грн.;

- №0059450701 (далі - «ППР 3»), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 37 357 094,00 грн.;

- №0059300710 (далі - «ППР 4»), яким до позивача застосований штраф у розмірі 1 020,00 грн.;

- №0059320710 (далі - «ППР 5»), яким збільшено суму зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору, пені у розмірі 462,22 грн. за податковими зобов`язаннями, 42,62 грн. за штрафними санкціями та 71,83 грн. пені;

- №0059310710 (далі - «ППР 6»), яким збільшено суму зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору, пені у розмірі 5 114,7 грн. за податковими зобов`язаннями, 511,47 грн. за штрафними санкціями та 850,72 грн. пені.

Не погодившись із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення № 1261 від 05.10.2021 на вищевказаний акт перевірки. Листом від 23.10.2021 №4134/12/03-20-07-01-01-12 «Про результати розгляду заперечень» відповідач повідомив про задоволення вимог позивача в частині донарахувань з перевизначенням бази оподаткування для нарахування ПДВ в рамках договору підряду №214 від 01.12.2019 (між ПРАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Нестле Україна») на суму 9 939 454 грн.

Також позивач зазначив, що оскаржував вищевказані ППР у адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою № 204 від 08.11.2021 до Державної податкової служби України, проте, рішенням про результати розгляду скарги від 24.12.2021 №29094/6/99-00-06-01-01-06 ППР було залишено без змін, а вимоги скарги - без задоволення

Окрім того вказав, що документальна планова виїзна перевірка була проведена у період з 19.07.2021 по 13.09.2021 попри мораторій, запроваджений ПКУ (діючі положення п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Покладаючись на викладене, вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження

У відзиві на позовну заяву від 04.02.20212 представник відповідача вважає позов безпідставним, виходячи з наступного.

Щодо процедурних питань проведення перевірки зазначає, що документальну планову виїзну перевірку проведено відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 29.06.2021 №1916 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Волиньхолдінг», який надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.06.2021 та вручено платнику податків 19.07.2021. Зауважує, що працівниками ГУ ДПС у Волинсьькій області виконано умови та порядок проведення перевірки ПАТ "Волиньхолдінг", передбачені статтею 77 ПУ України, оскільки дотримано правову підставу її проведення (підставність проведення) та формальну підставу (надіслання платнику податків та вручення копії наказу, письмового повідомлення про дату початку проведення такої перевірки).

Щодо мораторію на проведення перевірок зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 p. №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Вважає посилання позивача на те, що перевірка є неможливою у зв`язку з мораторієм до закінчення карантину необґрунтованими та безпідставними, які здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства, оскільки податковий орган був допущений до проведення перевірки.

Зазначає, що за результатами висновків проведеної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.10.2021: №0059440701 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 10 787,8 тис. грн. (по взаємовідносинах із ТОВ «Олія Волині» та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД»); №0059460701 про донарахування 11 931 573 грн. податку на прибуток та застосування 855,4 тис.грн. штрафних санкцій, (по взаємовідносинах із ТОВ «Олія Волині» та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД») донарахування 9 710, 3 тис. грн. податку на прибуток та по взаємовідносинах за договором підряду №214 від 01.12.2019 укладеним з ТОВ «Нестле Україна» 2 221,2 тис.грн. податку на прибуток); №0059450701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 37 357 тис. грн. (по взаємовідносинах за договором підряду №214 від 01.12.2019 укладеним позивачем з ТОВ «Нестле Україна»); № 0059310710 за грошовим зобов`язанням по податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням - 5 114,70 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 511,47 грн. і пені - 850,72 грн.; № 0059320710 за грошовим зобов`язанням з військового збору за податковим зобов`язанням - 426,22 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 42,62 грн. і пені - 71,83 грн.; № 0059300710 за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафною санкцією у розмірі -1 020 гривень.

На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, в період з 19.07.2021 по 13.09.2021 була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Волиньхолдінг» відповідно до п. 77.1 та п.77.4 ст. 77 ПК України на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 29.06.2021 №1916.

20.09.2021 за №7674/07-01/20134889 ГУ ДФС у Волинській області складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Волиньхолдінг» щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2021.

Перевіркою встановлено порушення ПРАТ «Волиньхолдінг», зокрема:

- п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 22, 31, 32, 33, 46, 47, 95 Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами», п.3.3, п.3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03,2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», ст. 1, ст. 4, п. 1, п. 2 ст. 9 п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, та визначенню активів відповідно п. 4.25, 4.47, 4,48 Концептуальної основи фінансової звітності, виданої РМСБО у вересні 2010, параграфа 7 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», Параграфів 10, 12 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»»), пп. 14.1.36, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст.14, ст. 22, ст. 23, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-V1 із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі - 11 931 573 грн. в т.ч. за 3 кв. 2019 на суму 542 201 грн., за 4 кв. 2019р. на суму 2 879 621 грн., 1 кв. 2020р. на суму 792 526 грн., за 2 кв. 2020р. на суму 1 702 078 грн., З кв. 2020р. на суму 536 772 грн., 4 кв. 2020р. на суму 3 359 616 грн., 1 кв. 2021 р. на суму 2 118 759 грн. та завищення задекларованого від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на 37 357 094 грн. в т.ч. за 1 кв. 2021р. на суму 37 357 094 грн.;

- п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.71, п.п. 14.1.191, п. п. 14.1.219, п.п.14.1.231 п. 14.1 сг.14 п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в сумі 20 727 223 грн. в т.ч. за березень 2020р. на суму 20 727 223 грн.;

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та п. З Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу Податкові розрахунки за формою 1 ДФ за II квартал 2017 року, I-IV квартал 2020 року.

- підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 та підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 розділу IV Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних на суму 5114,70 грн. в тому числі: за травень 2017 року в сумі 1 260,00 грн., за червень 2018 року в сумі 1 800,0 грн., за січень 2019 року в сумі 2 054,7 грн.

- пп. 1.4, 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору на суму 426,22 грн. в тому числі: за травень 2017 року в сумі 105,00 грн., за червень 2018 року в сумі 150,0 грн., за січень 2019 року в сумі 171,22 грн.

- пункт 1 частина 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано єдиний внесок на суму 560,92 грн. за листопад 2016 р.

23.10.2021 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення- рішення:

1) №0059440701 (далі - «ППР 1»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 10 787 769,00 грн.;

2) №0059460701 (далі - «ППР 2»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 931 573,00 грн. за податковим зобов`язанням та 855 455,50 грн. за штрафними санкціями;

3) №0059450701 (далі - «ППР 3»), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 37 357 094,00 грн.;

4) №0059300710 (далі - «ППР 4»), яким до позивача застосований штраф у розмірі 1 020,00 грн.;

5) №0059320710 (далі - «ППР 5»), яким збільшено суму зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору, пені у розмірі 462,22 грн. за податковими зобов`язаннями, 42,62 грн. за штрафними санкціями та 71,83 грн. пені;

6) №0059310710 (далі - «ППР 6»), яким збільшено суму зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору, пені у розмірі 5 114,7 грн. за податковими зобов`язаннями, 511,47 грн. за штрафними санкціями та 850,72 грн. пені.

05.10.2021 ПРАТ «Волиньхолдінг» подав заперечення № 1261 на акт перевірки №7674/07-01/20134889 від 20.09.2021.

23.10.2021 листом №4134/12/03-20-07-01-01-12 «Про результати розгляду заперечень» відповідач повідомив про задоволення вимог позивача в частині донарахувань з перевизначенням бази оподаткування для нарахування ПДВ в рамках договору підряду №214 від 01.12.2019 (між ПРАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Нестле Україна») на суму 9 939 454,00 грн.

08.11.2021 ПРАТ «Волиньхолдінг» оскаржував вищевказані ППР у адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою № 204 до Державної податкової служби України, проте, рішенням про результати розгляду скарги від 24.12.2021 №29094/6/99-00-06-01-01-06 ППР було залишено без змін, а вимоги скарги - без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 62 ПК України визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається КМУ.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як зазначено в наказі від 29.06.2021 №1916 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Волиньхолдінг», перевірка проведена на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог ПК України в ході призначення та проведення планової виїзної перевірки, оскільки така проведена з відома ПрАТ «Волиньхолдінг», адже наказ ГУ ДПС у Волинській області від 29.06.2021 №1916 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Волиньхолдінг» надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.06.2021 та вручено платнику податків 19.07.2021, що містяться в матеріалах справи, позивач не заперечував щодо проведення вищезазначеної перевірки та допустив посадових осіб податкового органу до її проведення. В судовому порядку наказ про проведення перевірки не оскаржувався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

За результатами висновків проведеної перевірки ПРАТ «Волиньхолдінг» ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.10.2021: №0059440701 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 10 787,8 тис. грн. (по взаємовідносинах із ТОВ «Олія Волині» та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД»); №0059460701 про донарахування 11 931 573 грн. податку на прибуток та застосування 8 55,4 тис. грн. штрафних санкцій, (по взаємовідносинах із ТОВ «Олія Волині» та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД») донарахування 9 710, 3 тис. грн. податку на прибуток та по взаємовідносинах за договором підряду №214 від 01.12.2019 укладеним з ТОВ «Нестле Україна» 2 221,2 тис.грн. податку на прибуток); №0059450701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 37 357 тис. грн. (по взаємовідносинах за договором підряду №214 від 01.12.2019 укладеним позивачем з ТОВ «Нестле Україна»); № 0059310710 за грошовим зобов`язанням по податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням - 5 114,70 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 511,47 грн. і пені - 850,72 грн.; № 0059320710 за грошовим зобов`язанням з військового збору за податковим зобов`язанням - 426,22 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 42,62 грн. і пені - 71,83 грн.; № 0059300710 за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафною санкцією у розмірі -1 020 гривень.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 23.10.2021 №0059440701 (ППР № 1), №0059460701 (далі - «ППР 2»).

08.04.2020 між ПрАТ «Волиньхолдінг» (постачальник) та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД» (покупець) укладено договір поставки №UA 12-3703, згідно умов якого реалізовано олію раф. дез. рослинну соняшникову в кількості 1 099 439 кг. на суму 36 664 266,72 грн. в т.ч. ПДВ - 6 110 711,12 грн.

Станом на 01.04.2017 по 631 рахунку між ПрАТ «Волиньходінг» та ТзОВ «Стар Логістик ЛТД» сальдо по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» відсутнє, оборот по дебету 36 639 960,72 грн., оборот по кредиту 36 639 960,72 грн., станом на 31.03.2021 сальдо по відсутнє.

Як встановлено матеріалами справи ТзОВ «Стар Логістик ЛТД» (код ЄДРПОУ 41285299), стан платника 65 платник з наступного року (основне місце обліку), вид діяльності - 10.41-виробництво олії та тваринних жирів). Платник ПДВ - 01.06.2017.

Згідно відомостей про об`єкти оподаткування (20-ОПП), даний СГД відображає наступні основні засоби: матеріальний склад, насосна складу сирої олії, резервуарний склад готової продукції. Дані основні засоби знаходяться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 60А. Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що власником майна за адресою м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 60А-, є ТОВ «Агро Зірка» (40032368).

Транспортування товару здійснювалось підприємством ТзОВ «Зірка Транс» (41285194) та ТзОВ «Аструм-Агро» (ЄДРПОУ 43601258).

01.04.2019 між ПрАТ «Волиньхолдінг» (постачальник) та ТОВ «Олія Волині» (покупець) укладено договір поставки №UA12-2269, згідно умов якого реалізовано олію раф. дез. рослинну соняшникову в кількості 1 173 280 кг. на загальну суму - 28 095 650,40 грн., в т.ч. ПДВ - 4 682 608,4 грн.

ТОВ «Олія Волині» (код ЄДРПОУ - 41276682) взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 11.04.2017 №265017118394. Основний вид діяльності 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів.

Згідно ІТС «Податковий блок», а саме відомостей про об`єкти оподаткування - присутня виробнича ділянка за адресою - Волинська область, м. Нововолинськ, вул, Нововолинська, 60, дата взяття на облік - 08.08.2017.

Зведені дані щодо задекларованих платником податків сум податкових зобов`язань згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 наведено в додатку 13 до акта (довідки) перевірки.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України - з основною ставкою» показників за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 у загальній сумі 768 950 967 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції з придбання олії соняшникової, ПММ, цукру, інших матеріалів, послуг оренди, інших послуг сторонніх організацій пов`язаних із забезпеченням основної діяльності підприємства.

В матеріалах адміністративної справи є наявними копія головної книги, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» із співставленням вибірковим методом первинних документів: накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних встановлено його завищення на загальну суму - 10 787 769 грн. в т.ч. за березень 2019 на суму 0,17 грн., липень 2019 на суму 202 405 грн., серпень 2019 на суму 41 грн., вересень 2019 на суму на суму 400 000 грн., жовтень 2019 на суму 799 720 грн., листопад 2019 на суму 498 351 грн., грудень 2019 на суму 1 599 579 грн., січень 2020 на суму 592 016 грн., лютий 2020 на суму 194 391 грн., березень 2020 на суму 394 606 грн., квітень 2020 на суму 203 955 грн., травень 2020 на суму 932 375 грн., серпень 2020 на суму 655 194 грн., вересень 2020 на суму 544 996 грн., жовтень 2020 на суму 593 762 грн., листопад 2020 на суму 1 038 550 грн., грудень 2020 на суму 659 604 грн., січень 2021 на суму 554 556 грн., лютий 2021 на суму 923 668 грн. внаслідок порушень викладених у п. 3.1.1 акту перевірки.

За актом перевірки позивача судом досліджені первинні документи по операціях з вищевказаними контрагентами та конкретні первинні документи, які додані до позовної заяви.

Станом на 01.04.2017 по 631 рахунку між ПАТ «Волиньходінг» та ТОВ «Стар Логістик ЛТД» сальдо по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» оборот по дебету 36 639 960,72 грн, оборот по кредиту 36 639 960,72 грн.

В бухгалтерському обліку ПАТ «Волиньхолдінг» фінансово-господарські взаємовідносини відображені наступними бухгалтерськими проведеннями:

Д-т 201 К-т 631 - 30 533 300,6 грн.; Д-т 644 К-т 631 - 6 106 660,12 грн.; Д-т 23 К-т 201 - 30 533 300,6 грн.; Д-т 631 К-т 311 - 36 639 960,72 грн.

Отримання ТМЦ (олії соняшникової рафінованої дезодорованої) загальною вартістю 53 946 343 грн., відповідає визначенню отриманих товарів відповідно до вимог пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та визначенню активів відповідно п. 4.25, 4.47, 4,48 Концептуальної основи фінансової звітності, виданої РМСБО у вересні 2010, параграфа 7 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», Параграфів 10, 12 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Суд зауважує, що відповідач помилково вказує на відсутність реального походження продукції, відсутність реєстрації складських документів контрагентами-постачальниками, недостатність трудових ресурсів у відповідних контрагентів, не здійснення в повній мірі розрахунків за поставлені товари, а також, що інші факти викладені в акті перевірки свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Стар Логістик ЛТД», ТОВ «Олія Волині» та ПрАТ «Волиньхолдінг» щодо придбання олії соняшникової рафінованої дезодорованої за період із 01.04.2017 по 31.03.2021.

Проте, як слідує з досліджених матеріалів справи операції поставки між контрагентами та позивачем носили реальний характер і призводили до реального руху товару, що підтверджено належними документами, які досліджені під час судового розгляду Конкретних зауважень у відповідача до належного оформлення первинних документів немає. Також підтверджується використання придбаної продукції у межах господарської діяльності (в ході виробництва готової продукції).

Висновок податкового органу щодо нереальності операцій з реалізованої олії та неправомірності формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Стар Логістик ЛТД» та ТОВ «Олія Волині» є помилковим, оскільки в акті перевірки не наведені відповідні підстави та визначення суми таких операцій, не зазначено необхідних первинних документів чи інших доказів із ТОВ «Стар Логістик ЛТД» (код 41285299) та ТОВ «Олія Волині» (код 41276682), які б вказували про заниження

Щодо тверджень відповідача про надання документів для перевірки в неповному обсязі та наявності розбіжностей в них, суд зазначає наступне.

З питання належності податкової інформації як допустимого доказу у справі, то в силу ст. ст. 72, 73, 74 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посилання відповідача на те, що надані позивачем листи Регіонального сервісного центру МВС від 08.11.2021 р. №31/1781аз та від 02.11.2021 р. №31/26-804Аз (про реєстрацію за державним номером АА 4277 ХК двох транспортних засобів з декількох десятків вантажних автомобілів, які були задіяні до перевезення, доводять позицію про нереальність господарської операції через відсутність доказів про перевезення, судом до уваги не приймається.

Відповідач посилаючись на інформацію стверджував, що перевезення товару було неможливе через те, що за відповідним номером було зареєстровано легковий автомобіль. Однак, при перевірці такої інформацію виявилось, що вона є не повною та не може слугувати висновкам зробленим відповідачем.

Посилання відповідача на реєстраційні дані транспорту, яким здійснювалася доставка в таких окремих випадках, а саме під номерними знаками деяких причепів, - НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , згідно загальних відомостей зареєстровані легкові автомобілі. З цього приводу суд зазначає, що позивач не контролює цей момент, оскільки за умовами договору з ТОВ «Стар Логістик ЛТД» (аналогічні умови за договором з ТОВ «Олія Волині») у питаннях доставки відповідає постачальник.

Акт перевірки містить посилання на товарно-транспортні накладні (сторінка 11-13,22 Акта перевірки, далі - «ТТН») та посвідчення про якість олії (сторінка 16-17, 24-25 Акта перевірки). Зазначені документи також є не первинними, а тому за відсутності дослідження первинних документів не можуть бути підставою для відповідних висновків.

З позиції практики Верховного Суду, де предметом спору є встановлення обставин реальності, достовірності відображення у податковому обліку господарських операцій, то врахуванню підлягають усі встановлені обставини справи, докази в їх обґрунтування, в їх сукупності. враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів, робіт (послуг) у контрагентів із врахуванням реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, основних засобів для здійснення відповідної господарської діяльності, які необхідні для постачання товарно-матеріальних цінностей та проведення відповідних робіт.

Постанова ВС від 31.03.2020 справа №824/434/15-а зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень. транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість, мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

При цьому суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності. що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

На думку суду, не заслуговує на увагу і посилання відповідача на товарно-транспортні накладні та посвідчення про якість олії. Зазначені документи є не первинними, а тому за відсутності дослідження первинних документів не можуть бути підставою для відповідних висновків. Претензією відповідача до ТТН є те, що в окремих випадках наявна невідповідність реєстраційних даних транспорту, яким здійснювалася доставка товару, проте, на переконання суду якщо є наявні будь-які недоліки в оформлені зазначених причепів або супровідних документів, то це ймовірне порушення з боку перевізника та/або постачальника за яке позивач не може нести відповідальності.

Податковим органом будь-яких доказів про те, що проводилась якась перевірка у контрагентів позивача та приймались щодо них ППР, не надано.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Стар Логістик ЛТД», ТОВ «Олія Волині» з купівлі-продажу носили реальний характер та підтверджені необхідними первинними документами, що спростовує висновки Акту перевірки про непідтвердження таких господарських операцій.

Окрім того, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником І податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг І достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз. З п.201.10 ст. 201 ПК України). Дана правова позиція була викладена Верховним судом у Постанові від 21.10.2019 року у справі № 814/1564/18).

Відповідач дійшов висновку висновок про відсутність операцій щодо постачання товару та одночасно отримання товару з тією самою вартістю. Такі взаємовиключні твердження в акті перевірки здійснені без посилання на первинні документи на підтвердження безоплатного отримання активу (доходу).

Факт отримання/передачі товарів підтверджено первинними документами. Оплата за товар підтверджена платіжними документами. Позивач здійснив записи в бухгалтерському обліку на основі первинних документів, складених між позивачем та ТОВ «Стар Логістик ЛТД», ТОВ «Олія Волині».

Невідповідність штату контрагентів може свідчити про можливі порушення контрагентами порядку оформлення трудових відносин, але це аж ніяк не свідчить про порушення податкового законодавства. Порушення контрагентами норм трудового законодавства не може призводити до притягнення Відповідача до відповідальності у сфері податкового законодавства.

Така позиція також підтримується практикою Верховного Суду, де звертається увага на можливість залучення будь-яких ресурсів на умовах оренди тощо. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 06.11.2018 р. №826/19384/16.

В акті перевірки відповідач наводить інформацію про контрагентів 2-5 ланцюгу, що надавали безпосередньому постачальнику послуги з транспортування товару і зазначають, що такі контрагенти по ланцюгу мають певні негаразди. Однак, наявність негараздів у осіб, що є контрагентами постачальника за ланцюгом, не впливає на нереальність господарської операції між Позивачем і безпосередніми постачальниками. Така позиція підтверджується і практикою ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

Відтак, прийняття відповідачем ППР № 1 про завищення від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 10 787 769 грн. та ППР № 2 в частині грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 9 710 342 грн. та штрафних санкцій на суму 855 456 грн. (по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Стар Логістик ЛТД», ТОВ «Олія Волині») не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В іншій частині ППР № 2 по грошовому зобов`язанню на суму 6 625 036,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ «Нестле Україна») прийнята податковим органом у відповідності до норм діючого законодавства, виходячи з наступного.

01.12.2019 між ТОВ «Нестле Україна» (замовник) та ПАТ «Волиньхолдінг» (підрядник) укладено договір підряду №214, згідно умов якого підрядник зобов`язується на умовах цього договору на свій ризик за завданням замовника та згідно специфікацій виконувати визначені цим договором роботи з виготовлення та упакування продукції, її розміщення для подальшого зберігання та транспортування на надані замовником палети та передавати результати таких робіт замовникові. Специфікації, які є невід`ємною частиною цього договору, узгоджуються сторонами окремо та містять наступну інформацію: код продукції, назву продукції, опис та графічне зображення упаковки продукції; графічне зображення на упакованій продукції, ціну робіт з виготовлення одиниці продукції.

Підпунктом 6.1, 6.2 договору передбачена ціна робіт, яка включає:

- відшкодування витрат підрядника, до яких сторони відносять: витрати на сировину, пакувальні матеріали, трудові витрати, витрати на енергоресурси, що пов`язані з виготовленням та упакуванням, замовленої продукції; тату за виконану підрядником роботу; податок на додану вартість за ставкою згідно з чинним законодавством України.

Загальна ціна робіт за цим договором орієнтовно становить 6 000 000 000 (шість мільярдів) гривень та підлягає коригуванню в процесі виконання цього договору. Загальна ціна цього договору визначається сукупною ціною робіт, що виконуються за цим договором, за відповідними актами здавання приймання.

З акту слідує, що фактично погодження цін на виготовлення продукції на початок року 2021 року відбулось після аналізу собівартості попереднього періоду шляхом підписання специфікації. Після порівняння ціни виготовленої продукції з собівартістю за січень-лютий 2021 р. сторонами погоджено зміну ціни шляхом підписання специфікації з 01.04.2021.

Згідно з ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи, або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника за виконану ним роботу.

Податковим органом встановлено виконання робіт із виготовлення та пакування продукції згідно договору підряду №214 від 01.12.2019 нижче її ціни, передбаченої п. 6 цього договору.

Враховуючи вищевикладене з врахуванням умов викладених в п. 6.1-6.3.3 №214 від 01.12.2019 договору підряду ПрАТ «Волиньхолдінг» в порушення п. 22, 31, 32, 33, 46, 47, 95 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» занижено доходи всього на суму 49 697 271 грн.

П. п. 14.1.219 п. 14. 1 ст14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

П. 187.1. ст.187.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що датою -виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

п. 188.1, ст. 188.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них' препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бут нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку' необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу' договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключеннях суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

п.п. 6.1, 6.2 договору передбачена ціна робіт за цим договором включає:

- відшкодування витрат Підрядника, до яких Сторони відносять: витрати на сировину, пакувальні матеріали, трудові витрати, витрати на енергоресурси, що пов`язані з виготовленням та упакуванням, замовленої продукції; тату за виконану Підрядником роботу; податок на додану вартість за ставкою згідно з чинним законодавством України.

Ціна робіт з виготовлення одиниці продукції є твердою, встановлюється договірним шляхом, закріплюється у відповідному додатку до Договору та може бути змінена виключно за погодженням Сторін, в порядку визначеному в п. 6.3 Договору.

В Акті здавання-приймання виконаних робіт також визначається ціна робіт, що підлягає сплаті, які оформлюється Сторонами після їх надання під час передачі кожної партії Продукції (п.п. 5.3., 5.4.)

Умовами вказаного Договору передбачено наступне:

«Кожний календарний місяць підрядник аналізує зміни вартості складових компонентів ціни робіт, зазначених у п. 6.1.1. Договору.

Підрядник повідомляє замовника про необхідність перегляду діючих цін, якщо на ринку відбувається зміна вартості її складових компонентів, зазначених у п. 6.1,1. договору.

Сторони погоджують нову ціну робіт з виготовлення одиниці продукції протягом 5- ти робочих днів з моменту отримання замовником повідомлення підрядника.»

Загальна ціна робіт за цим Договором орієнтовно становить 6 000 000 000 { шість мільярдів) гривень та підлягає коригуванню в процесі виконання цього Договору. Загальна ціна цього Договору визначається сукупною ціною робіт, що виконуються за цим Договором, за відповідними Актами здавання приймання.

В акті перевірки вірно зазначено, що погодження цін на виготовлення продукції на початок року 2021 року відбулось після аналізу собівартості попереднього періоду шляхом підписання Специфікації. Після порівняння ціни виготовленої продукції з собівартістю за січень-лютий 2021р. Сторонами погоджено зміну ціни шляхом підписання специфікації з 01 квітня 2021 року.

Згідно з ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи, або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та тату за виконану ним роботу.

Ціна Договору та умови її зміни були погоджені у розділі 6 Договору 01.12.2019, 23.12.2019 та 01.04.2021 між сторонами підписувались доповнення до специфікації № 001 до договору, яким визначались: найменування одиниці продукції, витрати на сировину, пакувальні матеріали, трудові витрати, витрати на енергоресурси та інші витрати, що пов`язані з виготовленням та упакуванням продукції, плата за виконану підрядником роботу, вартість робіт з виготовлення одиниці продукції без ПДВ, ПДВ 20%, вартість робіт з виготовлення одиниці продукції з ПДВ.

У ході розгляду судом справи підтверджується виконання позивачем робіт із виготовлення та пакування продукції згідно з договором підряду №214 від 01.12.2019 нижче її ціни, передбаченої п. 6 договору підряду № 214 від 01.12.2019. Інформація про номенклатуру, ціну реалізації та ціну виконання робіт із виготовлення та пакування продукції наведено в акті перевірки.

Міжнародний стандарт фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами» ' передбачає наступне, що метою Стандарту є встановлення принципів, які підприємство повинно застосовувати, щоб повідомляти користувачам фінансової звітності корисну інформацію про природу, суму, час та невизначеність доходів і грошових потоків, що виникають внаслідок договору з клієнтом.

Суб`єкт господарювання визнає дохід від звичайної діяльності, коли (або у міру того, як) суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом

З огляду на правові позиції ВС викладених у його постановах (від 21 жовтня 2021 року, справа № 808/4328/14/№ К/9901/26825/18, від 08 липня 2021 року справа № 804/4594/16 № К/9901/1967/17) судам необхідно досліджувати доводи сторін про збитковість/прибутковість господарських операцій, встановлювати наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) при реалізації товару за цінами, нижчими від виробничої собівартості, визначати наявність факторів, які зумовили збитковість господарських операцій, якщо такі мали місце у даних правовідносинах.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності за належного обґрунтування економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ. Намір платника податку одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету.

За встановленими письмовими доказами, зокрема, по даних бухгалтерського рахунку № 26 (додаток № 19 до акту перевірки) вбачається, що позивач не виконав умови договору (п. 6.1.1.) з ТОВ «Нестле Україна», а саме: не повністю відшкодовані для підрядника понесені позивачем кошти, сума заниженого доходу була вирахувана шляхом віднімання ціни продажу (за одиницю продукції) від собівартості, де вірно податковим органом визначено загальне заниження доходів на суму 49 697 271 грн. Посилання представника позивача в судовому засіданні, що необхідно керуватися п. 6.2 договору, де ціна робіт є твердою і встановлюється додатками до договору й може бути змінена в порядку п. 6.3 (кожний календарний місяць підрядник аналізує зміни компонентів ціни та погоджує нову ціну протягом 5-ти днів з моменту отримання інформації від позивача) не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представниками сторін, позивач в порушення умов договору такої інформації своєму контрагенту на виконання умов договору не надавав.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на постанову ВС №810/3790/17 від 03.09.2019, що позивач може реалізувати товари (послуги) нижче собівартості, суд до уваги не приймає, оскільки висновки ВС в цій справі стосуються обставин, коли платник не може впливати на економічні причини, які спричиняють до збиткової діяльності, а в правовідносинах, що розглядаються в даній справі, платник (позивач) знав про збитковість, однак її не відкоригував шляхом направлення листів до контрагента, як це передбачено п. 6.3.2 договору між ними.

При цьому податковим органом вірно визначено по ППР №2 заниження доходів по реалізації продукції за 2020-2021 роки з позначеннями CZ (Чехія), PL (Польща), LT (Литва), FR (Франція), DE (Німеччина) внаслідок виконання робіт з виробництва та пакування продукції нижче цін передбачених п. 6 договору підряду № 214 від 01.12.2019, укладеного з ТОВ «Нестле Україна», де відповідачем вірно донараховано 13 308 грн. податку на прибуток за 2020 рік та 35 657 грн. за 2021 рік, як вбачається з дослідженого судом додатку № 19 до акта перевірки, де позивач також здійснив заниження доходів від виконання робіт згідно договору підряду внаслідок реалізації ціни нижче обумовленої в договорі.

Таким чиним ППР № 2 в частині по взаємовідносинах з ТОВ «Нестле Україна» винесена відповідно до вимог податкового законодавства, а відтак є законною і скасуванню не підлягає.

Щодо ППР № 0059450701 від 23.10.2021 (ППР №3).

За період з 01.04.2017р. по 31,03.2021р. ПрАТ «Волиньхолдінг» задекларовано податок на прибуток в сумі 92 959 737 грн. та від`ємне значення об`єкту оподаткування в сумі - (-) 37 357 094 грн.

Перевіркою повноти декларування податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі - 11 931 573 грн. в т.ч. за 3 кв. 2019 на суму 542 201 грн., за 4 кв. 2019р. на суму 2 879 621 грн., 1 кв. 2020р. на суму 792 526 грн., за 2 кв. 2020р. на суму 1 702 078 ірн., З кв. 2020р. на суму 536 772 грн., 4 кв. 2020р. на суму 3 359 616 грн., 1 кв. 2021р. на суму 2 118 759 грн. та завищення задекларованого від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на 37 357 094 грн. в т.ч. за 1 кв. 2021р. на суму 37 357 094 по взаємовідносинах із ТОВ «Нестле Україна» внаслідок виконання умов договору підряду.

Враховуючи, що ППР № 2 в частині щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Нестле Україна» є такою, що прийнята податковим органом відповідно до вимог законодавства, а відтак, ППР № 0059450701 від 23.10.2021 (ППР № 3), що випливає з ППР № 2 про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 37 357 094,00 грн. по операціях виробництва та пакування продукції нижче ціни передбаченої п. 6 договору підряду № 214 укладеного з ТОВ «Нестле Україна» теж винесена податковим органом вірно.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 23.10.2021 №0059300710, №0059320710 та №0059310710 (ППР № 4-6 відповідно).

Судом свтановлено, що згідно акта перевірки від 20.09.2021 №7674/07-01/20134889 ПрАТ «Волиньхолдінг» виплатило фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошові кошти в сумі 11 415 грн. (платіжні доручення від 03.01.2019 №02077483V9, №02078594V9), за послуги харчування працівників, проте, під час перевірки не було надано витяг на ФОП ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за 2019 рік коли здійснювалися виплати фізичній особі ОСОБА_1 . Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (офіційного сайт https://usr.minjust.gov.ua), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) починаючи з 28.12.2018 припинила підприємницьку діяльність, дана інформація є відкритою і загальнодоступною згідно статті 11 Закону У країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також в 2017 році та 2018 році ПрАТ «Волиньхолдінг» згідно укладеного договору № 50 від 04.04.2017 з адвокатом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за отримані юридичні послуги виплачувало грошові кошти в сумі 17 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10.05.2017 №1631052 на суму 2 000,00 грн., від 31.05.2017 №1645150 на суму 5 000,00 грн., від 06.06.2018 №01922739V8 на суму 10 000,00 грн., за юридичні послуги, проте, під час перевірки не було надано довідки про взяття на податковий облік ОСОБА_3 як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім того, згідно баз даних ДПС фізична особа ОСОБА_3 не зареєстрований як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Таким чином, ПрАТ «Волиньхолдінг» при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), виступало в ролі податкового агента згідно п. 168.1 ст.168 ПК України.

Перевіркою вірно встановлено порушення вимог підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 та підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 розділу IV ПК України, ПрАТ «Волиньхолдінг» під час виплати фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оподатковуваного доходу за придбані послуги, в січні 2019 року на суму 11 415,00 грн., в травні 2017 року на суму 7 000,00 грн., в червні 2018 року на суму 10 000,00 грн., не утримало та не сплатило до бюджету податок на доходів фізичних осіб на суму 5 114,70 гривень.

Враховуючи зазначене вище, ПрАТ «Волиньхолдінг» порушено вимоги пункту 16і підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не нараховано, не утримано та не сплачено військовий збір в загальній сумі 426,22 гривень.

Також, на порушення вимог абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, р. III наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зареєстровано в Мін`юсті №111/26556 від 30.01.2015) «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» із змінами , внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано у Мін`юсті від 12.06.2020 за №514/34797), податковий розрахунок за формою №1ДФ, поданий із недостовірними відомостями.

А саме, підприємством (податковим агентом) у податкових розрахунках за формою 1ДФ за II квартал 2017 року по фізичній особі ОСОБА_4 за II-IV квартали 2020 року по фізичній особі ОСОБА_5 , не вірно вказано ознаку доходу. По фізичній особі ОСОБА_6 за І квартал 2020 року невірно вказано ознаку доходу та не відображено суму нарахованого податку. Вказані недостовірні відомості (помилки) у Податкових розрахунках (форми 1 ДФ) призвели до надання недостовірної Інформації по вказаних фізичних особах до податкового органу.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області, сформовані та вручені ПрАТ «Волиньхолдінг», зокрема, ППР від 23.10.2021 за № 0059310710 за грошовим зобов`язанням по податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням - 5 114,70 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 511,47 грн. і пені - 850,72 грн., № 0059320710 за грошовим зобов`язанням з військового збору за податковим зобов`язанням - 426,22 грн. та штрафними санкціями у розмірі - 42,62 грн. і пені - 71,83 грн., № 0059300710 за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафною санкцією у розмірі 1 020,00 грн.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, визначених ст. 165 Податкового кодексу України (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену ст. 167 Податкового кодексу України (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Згідно зі пунктом 16 1 підрозділу 1Q розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 161. 1.1 пункту 161 ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 161.1.5 пункту 161 ПК України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) бору, до бюджету є особи, визначені статтею 171 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.11 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до' статті 1251 ПК України (у редакції, що діє з 01.01.2021) встановлено відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Так, згідно з п. 1251.1 ст. 1251 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого-', платника податків-, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. 125 1.2. Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на кориоть платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 і зареєстрований в Мін`юсті України 30.01.2015 за №111/26556.

Відповідно до пункту 3.2 розділу III Порядку у графі За «Сума нарахованого доходу» податкового розрахунку за формою №1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі За є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за формою №1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (пункт 3.3 розділу III Порядку).

Пунктом 119.2 ст.119 ПК України (із змінами внесеними Законом України від 16.01,2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме, з 23.05.2020, згідно з яким збільшено розмір штрафних санкцій) передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих ( сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Щодо викладеної позиції позивачем на предмет відображення в ППР про застосування пені п.п. 129.1.3. ст.129 ПК України, то відповідач зазначає у відзиві про допущену технічну помилку при формуванні вказаного повідомлення-рішення, зазначивши, що вищеказані повідомлення-рішення формувалося в автоматичному режимі в АІС «Податковий блок», в колонці сума пені АІС «Податковий блок» автоматично заповнює пункти та статтю нарахування пені (підпункти 129.1.1,129.1.3 п. 129.1 ст.129).

Відповідно до абзацу 4 пункту 129.4 статті 129 ПКУ, на суми несвоєчасно сплачених (неперерахуваих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (ненарахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При цьому суд погоджується з доводами позивача, що податковим органом при винесенні даної ППР помилково вказано при зазначенні суми пені посилання на порушення ст. 129.1.3 і 129.1.1 ПКУ, а слід було зазначити як ст. 129.1.4 ПКУ у самому податковому повідомленні-рішенні, однак фабула (зміст) встановленого порушення визначено вірно (відповідно до ст. 129.1.4 ПКУ), що є технічною помилкою і не впливає на скасування такої ППР. Аналогічна правова позиція щодо неможливості визнання як протиправною та скасування ППР у випадку внесення в документ технічної помилки викладена у постанові ВС в справі № 815/1298/17.

Також, пеня була нарахована вірно відповідно до статті 1-29 ПК України починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання по 1 березня 2020 року.

Таким чином, ППР №0059300710 (ППР № 4), №0059320710 (ППР № 5) та №0059310710 (ППР № 6) є такими, що прийняті відповідно до вимог діючого законодавства, відтак, скасуванню не підлягають.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.10.2021 №0059440701 та №0059460701 в частині визначення грошового зобов`язання на 9 710 341,60 грн., з яких 855 456,00 грн. штрафних санкцій та 8 854 885,60 грн. боргу, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на підприємство, щодо решти винесених ППР, які є предметом оскарження, то вони винесені відповідно до вимог діючого законодавства.

Отже, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність податкових повідомлень-рішень від 23.10.2021 №0059440701 та №0059460701 в частині визначення грошового зобов`язання на 9 710 342 грн. та 855 456,00 грн. штрафних санкцій, які слід визнати протиправними та скасувати в цій частині, а в задоволенні решти цієї позовної вимоги слід відмовити, оскільки в іншій частині вищевказані рішення прийняті правомірно.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Враховуючи, що суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 8 346 грн. (33,64% від задоволених вимог), сплачений згідно з платіжного доручення №147 від 10.01.2022 в розмірі 24 810 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.10.2021 №0059440701, №0059460701 в частині визначення грошового зобов`язання на суму 9 710 342 грн. та 855 456 грн. штрафних санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» судовий збір в розмірі 8 346 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» (45612; Волинська область, смт. Торчин, вул. І. Франка, 4; код ЄДРПОУ 20134889).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич