Ухвала

від 16.05.2022 по справі 640/2951/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/2951/20

адміністративне провадження № К/990/10881/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року

у справі №640/2951/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Християнсько-Демократичний Союз», за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про анулювання реєстраційного свідоцтва,

УСТАНОВИВ:

03 травня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Міністерства юстиції України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №640/2951/20 є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при обґрунтуванні рішення застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №640/2968/20, №640/2895/20, №640/2919/20 та №640/19748/19. Переконує, що судом апеляційної інстанції при застосуванні вказаних правових висновків не ураховано, що Верховний Суд розглядав адміністративну справу №640/2951/20 за інших фактичних обставин (аркуші касаційної скарги 10-11).

За таких обставин, на думку заявника, виникає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №640/2968/20, №640/2895/20, №640/2919/20 та №640/19748/19.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 р. у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Так, Суд зазначає, що помилкове, на думку скаржника, застосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, який стосується інших фактичних обставин справи, не може бути підставою для відступлення від такого висновку.

З огляду на викладене Суд відхиляє посилання заявника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/2951/20.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/2951/20 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Суддя Верховного Суду