Рішення

від 15.05.2022 по справі 727/6625/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6625/21

Провадження № 2/727/46/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Орлецькій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

Встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що вона є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 . Також вона є співвласницею 1/2 частки земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247518955 від 10.03.2021 року.

Відповідно допротоколу пропогодження межземельної ділянкиз суміжнимивласниками таземлекористувачами таакту прийомки-передачімежових знаківна зберігання,вона єсуміжною власницеюземельної ділянкиз власникомземельної ділянки,яка знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 площею 0,0526 га.

Згідно з витягом із рішення Чернівецької міської ради 2 сесії VIII скликання від 28.01.2021 № 65, п. 45.1 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано ОСОБА_2 , безоплатно у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) (підстава: заява ОСОБА_2 , зареєстрована 26.11.2020 р. за №П-7226/0-04/01 (ЦНАП), дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення рішення міської ради VIII скликання від 06.12.2018 р. №1554 (пункт 1.4) та від 05.09.2019 р. № 1822 (пункт 3.1), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2020 р. № НВ-7419026842020.

Вважає, що пункт 45.1 вищезазначеного рішення є протиправним, прийнятим з порушенням чинного законодавства та порушує права суміжного землекористувача.

Так,в протоколіпро погодженнямеж земельноїділянки зсуміжними власникамита землекористувачамита актуприйомки-передачімежових знаківна зберігання,вона вказанаяк суміжнавласниця земельноїділянки звласником земельноїділянки,яка знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0526 га, з якою нібито погоджено межі.

Проте підписи в протоколі про погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання є підробленими і вона фізично не могла підписати вищевказані документи, оскільки в той час знаходилася за межами України.

Також, було порушено процедуру приватизації та затвердження проекту землеустрою, оскільки в порушення розділу 2 Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 не встановлені межові знаки земельної ділянки.

Разом зтим вонаабо уповноваженанею особапро визначеннямеж земельноїділянки намісцевості,яку приватизував ОСОБА_2 ,не повідомлялися,не булиприсутні привизначенні суміжнихмеж,та неюне підписуваласявказані вищеакти,які булискладені ФОП ОСОБА_3 .

Дана земельна ділянка не є вільною, на ній знаходиться альтанка, яка була збудована за її рахунок та якою вона користувалась ще до того, як затвердили проєкт землеустрою відповідно до рішення 2 сесії VIII скликання від 28.01.2021 року №65. Також частина даної земельної ділянки є огородженою та обробляється нею.

Таким чином Чернівецька міська рада не мала права затверджувати проект землеустрою, оскільки ОСОБА_2 не користувався спірною земельною ділянкою, я нею користувалася вона.

Чернівецька міська рада не звернула уваги на те, що технічна документація складена із порушеннями Інструкції, та що передача у власність земельної ділянки відбулась за рахунок включення до її складу частини земельної ділянки, якою користується вона, що призвело до порушення її прав.

А тому просила визнати протиправним та скасувати пункт 45.1 рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 року № 65 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність та надання в оренду земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0526га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянкурозташованого заадресою АДРЕСА_2 ,площею 0,0526гадля будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі спорудвід 18.02.2021 року індексний номер: 56677610 та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Чернівецької міської ради в судовому засіданні позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у власних запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у власних запереченнях. Другий представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:13:001:0107, що підтверджується договором довічного утримання №ВМС 581424 від 13.04.2009 року (а.с. 15).

Згідно зпротоколом пропогодження межземельної ділянкиз суміжнимивласниками таземлекористувачами (а.с.20)та актомприйомки-передачімежових знаківна зберігання(а.с.21), ОСОБА_1 є суміжноювласницею (землекористувачем)земельної ділянкиз власникомземельної ділянки,яка знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0526 га.

Відповідно до 1.4 Рішення 65 сесія VІІ скликання Чернівецької міської ради від 06.12.2018 року №1554, ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0500 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Згідно п. 1.4.1. вирішено присвоїти земельній ділянці поштову адресу АДРЕСА_3 (а.с. 110).

Згідно з заявою ОСОБА_2 від 22.04.2019 року за №П-2901/0-04/01 (а.с.108) п. 3.1 Рішення 72 сесія VІІ скликання Чернівецької міської ради від 05.09.2019 року №1822, було внесено зміни до пункту 1.4 рішення міської ради VІІ скликання від 06.12.2018р. №1554 «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» щодо надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0500 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , а саме: слова та цифри « АДРЕСА_3 , між будинковолодіннями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 » замінити словами та цифрами « АДРЕСА_2 » (а.с. 111).

ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) код згідно КВЦПЗ - 02.01 (а.с. 101-141). До матеріалів щодо перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) включено зокрема, протокол погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами з відповідними підписами позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (зв. а.с. 126), акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с. 128) та список межових знаків, переданих на зберігання (а.с. 129-130).

04.11.2020 року відділом у Коропському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та присвоєно кадастровий номер 7310136300:13:001:0165, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 139).

Відповідно до витягу із рішення Чернівецької міської ради 2 сесії VIII скликання від 28.01.2021 № 65, п. 45.1 Чернівецька міська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення та передати ОСОБА_2 , безоплатно у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) (підстава: заява ОСОБА_2 , зареєстрована 26.11.2020 р. за №П-7226/0-04/01 (ЦНАП), дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення рішення міської ради VIII скликання від 06.12.2018 р. №1554 (пункт 1.4) та від 05.09.2019 р. № 1822 (пункт 3.1), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2020 р. № НВ-7419026842020 (а.с. 23).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) на підставі рішення органу місцевого самоврядування (а.с. 17).

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ЗК Українизавданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регламентованийст. 123 ЗК України.

Згідно з ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частинами першою і другою ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року у справі № 372/3519/17 (провадження № 61-9176св19) зазначено, що орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені ст. 118 ЗК України.

Відповідно до частини 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з вимогами ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення.

Що стосується погодження меж, тост. 106 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Представник позивачки в судовому засіданні пояснив суду, що підпис в протоколі погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання належить дочці позивачки. А тому фактично волевиявлення землекористувача на погодження меж земельної ділянки відсутнє.

За змістом ст. 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно з положеннями ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року за №376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 376).

Згідно зпунктом 3.12Інструкції №376закріплення межовимизнаками межземельної ділянкив натурі(намісцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Верховний Суд Постановою від 21 січня 2022 року по справі №635/8990/19-ц, провадження №61-1699св21 зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. Стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа, акта погодження меж, потрібно вважати, що погодження меж не відбулося.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, оскільки не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Потрібно також зазначити, що посилання позивачки на відкрите користування земельною ділянкою площею 0,0526 га, кадастровий №7310136300:13:001:0165, наявність альтанки на даній ділянці та те, що її частина огорожена та обробляється позивачкою не породжує права власності на земельну ділянку.

У справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018 Верховний Суд зробив висновок, що ст. 119 Земельного Кодексу України значно відрізняється від ст. 344 Цивільного Кодексу України та не передбачає жодних переваг особам, зазначених у частині І цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності і фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 Земельного Кодексу України).

Позивачка, звертаючись до суду із цим позовом, не просила призначити судову експертизу з метою встановлення, чи накладаються межі спірних земельних ділянок.

Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання незаконним рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526cво18), що спростовує доводи позивачки про те, що непогодження меж земельної ділянки є підставою для задоволення позову.

Суд вважає, що пункт 45.1 рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 року № 65 прийнято у відповідності до п.14 ч.6 ст. 55, ч.11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто, вся процедура отримання відповідачем права власності на земельну ділянку відбулася згідно з вимогами закону. Відповідач ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог закону, а позивачкою не доведено порушення її прав внаслідок порушення норм земельного чи цивільного законодавства.

Позивачкою не надано доказів для встановлення факту, що передача у власність земельної ділянки площею 0,0526 га, кадастровий №7310136300:13:001:0165 відбулась за рахунок включення до її складу частини земель, якою користується позивачка, а також не доведено, що існують будь-які накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка є у фактичному користуванні позивачки. Суд вважає, що позивачкою не доведено порушення своїх прав і не надано доказів того, що земельна земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 після встановлення меж в натурі накладалася на її земельну ділянку. Позивачка не надала до суду доказів щодо конфігурації земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, а також не довела, що частина земельної ділянки, є частиною земельної ділянки позивача.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку необхідно відмовити.

Крім того, ухвалою суду від 20.07.2021 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 постановлено забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0526га, кадастровий №7310136300:13:001:0165, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговання житлового будинку, господарськиз будівель і споруд.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 10 ст. 158 ЦПК України, у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Зважаючи на те, що справу по суті розглянуто, суд вважає заходи забезпечення позову, вжиті вищевказаною ухвалою підлягають скасуванню після набрання рішенням по даній справі законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 4, 79-1, 83, 106, 116, 118, 122, 123, 198 ЗК України,ст.ст. 15, 16, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовити.

Заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.07.2021 року, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0526 га, кадастровий №7310136300:13:001:0165, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарськиз будівель і споруд скасувати.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 16 травня 2022 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: