Постанова

від 23.09.2022 по справі 727/6625/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року м. Чернівці

Справа № 727/6625/21

Провадження №22-з/822/37/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Литвинюк І.М.,

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.,

секретар: Петранюк Ю.Т.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , Чернівецька міська рада,

розглянувши заяву адвоката Рожок Лідії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про скасування пункту рішення Чернівецької міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0526 га, кадастровий №7310136300:13:001:0165, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,скасовано.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2022 року залишено без змін.

19 серпня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Рожок Л.П., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Посилається нате,що відповіднодо укладеногоДоговору пронадання правовоїдопомоги №7/22від 09травня 2022року ОСОБА_2 користувався послугамиадвоката РожокЛ.П..Надання послугтакож підтверджується Актом прийому передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги), а також розрахунком вартості послуг від 20 червня 2022 року.

Оскільки при ухваленні Чернівецьким апеляційним судом рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу, просить заяву задовольнити.

09 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Мандзюк В.Б. звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу.

Обгрунтовує клопотання тим, що не погоджується із сумою витрат на правничу допомогу, оскільки вона є значно завищеною, неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткової постанови підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин 3-4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ВП ВС від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові ВС від 30 вересня 2020 року, справа №379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами ВС у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

Так, до матеріалів справи долученоордер про надання правової допомогиу Чернівецькому апеляційному суді ОСОБА_2 адвокатом Рожок Л.П.

Як вбачається з наданого стороною відповідача Договору про надання професійної правничої допомоги від 09 травня 2022 року №7/22, Акту прийому передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги), розрахунку вартості послуг від 20 червня 2022 року, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції від 16 серпня 2022 року, адвокатом Рожок Л.П. надано правничу допомогу ОСОБА_2 , а саме, підготовлено відзив на апеляційну скаргу та участь у засіданнях у Чернівецькому апеляційному суді 12 000 грн.

У заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 09 вересня 2022 рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Мандзюк В.Б., посилаючись на неспівмірність гонорару у розмірі 12 000 грн зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом Рожок Л.П. робіт (підготовка відзиву на апеляційну скаргу та участь у одному судовому засіданні), просить зменшити розмір зазначених витрат до 1 000 грн.

Зматеріалів справивбачається,щопредставник ОСОБА_2 -адвокат РожокЛ.П.підготувала відзивна апеляційнускаргу таприйняла участьу двохсудових засіданняхв апеляційнійінстанції тривалістюпо 30хвилин кожне,що свідчитьпро невеликукількість витраченогоадвокатом часуна виконаннявідповідних робітта невеликийобсяг наданихпослуг.У Договорі про надання правничої допомоги розмір гонорару у вигляді фіксованої суми сторони не узгодили.

З огляду на викладене, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 137, 141, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді А.І. Владичан

І.Н. Лисак