2/125/535/2021
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.05.2022 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Салдан Ю. О.,
секретар судового засідання Гаврищук К. М.,
за участі: позивача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву третьої особи ОСОБА_3 , підтриману позивачем ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Салдан Ю. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Шаргородської міської ради Підпалюк Лесі Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення,,
У С Т А Н О В И В :
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 усно заявив відвід головуючій судді. Як підстави для відводу зазначив ті обставини, що у судовому засіданні головуючою суддею досліджувався як доказ протокол № 1 загальних зборів пайовиків-власників майнових паїв бувшого КСП «Дружба» с. Маньківці Барського району від 26.12.2019 і головуючою зазначено, що оцінка цьому документу буде надана в нарадчій кімнаті. Однак ухвалою суду від 25.11.2021 цей же документ був повернутий ОСОБА_4 , однак його адвокату Країлу С. В. цей документ повернутий не був. Зазначив, що про підстави для відводу йому стало відомо лише сьогодні під час судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 заявлений відвід підтримав із оголошених третьою особою підстав.
Вирішуючи заявлений відвід, суд керується таким.
Відповідно до частин 2, 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З наведених норм статті 40 ЦПК України вбачається, що у тому випадку, коли заява про відвід подана під час судового засідання, така не заява не передається на розгляд іншому судді, і заявлений відвід вирішується тим складом суду, який розглядає справу.
Згідно з частиною 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 статті 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, розумні строки розгляду і безсторонність суду є окремими аспектами права на справедливий суд.
Зокрема, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Білуха проти України», N 33949/02, § 49, 50, рішення від 9 листопада 2006 року).
Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина 2 статті 89 ЦПК України).
За змістом частин 1-2 статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Отже, дослідження наявних у матеріалах справи доказів відбувається під час судового засідання, а оцінка доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, здійснюється судом у нарадчій кімнаті. Розгляд клопотань учасників судового розгляду, дослідження доказів і оцінка доказів належить до процесуальної діяльності суду із розгляду конкретної справи.
Встановлено, що вмотивованою ухвалою суду від 14.01.2022, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, і занесена до протоколу судового засідання, суд постановив клопотання про долучення до матеріалів справи проколу задовольнити та надати оцінку в нарадчій кімнаті, що підтверджується даними протоколу і звукозапису судового засідання. У вказаному судовому засіданні під час оголошення були присутні позивач ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 , а також відповідач ОСОБА_4 і його представник Країло С. В .
Вказаним підтверджується, що і позивачу, і третій особі з 14.01.2022 було відомо про те, що згаданий протокол № 1 від 26.12.2019 буде досліджуватися під час судового розгляду щодо суті і оцінка йому буде надана в нарадчій кімнат під час вирішення спору щодо суті.
Однак відвід головуючій заявлено лише через три з половиною місяці безпосередньо у судовому засіданні.
Проаналізувавши аргументи третьої особи стосовно заявленого відводу, суд дійшов висновку, що ці аргументи за своєю суттю є незгодою з процесуальним рішенням головуючого судді, зокрема з ухвалою суду від 14.01.2022, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, і занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача і долучення до матеріалів справи протоколу № 1 від 26.12.2019.
Однак зі змісту правових норм, викладених у статті 36 ЦПК України, статтях 14, 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статтях 126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку окремо або скарги на такі дії і рішення можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, а незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу судді від розгляду цивільної справи.
З наведених мотивів суд вважає заявлений відвід необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 , підтриманої позивачем ОСОБА_1 , про відвід головуючої судді Салдан Ю. О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.О.Салдан
Суд | Барський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104350031 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Барський районний суд Вінницької області
Салдан Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні