Рішення

від 17.05.2022 по справі 149/3659/21

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3659/21

Провадження №2-др/149/2/22

Номер рядка звіту 15

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2022 р. м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Гончарук-Аліфанова О. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Смірнова Сергія Михайловича про розподіл судових витрат

у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Смірнова Сергія Михайловича до ПАТ "Зернопродукт МХП" про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 11 лютого 2022 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Смірнова Сергія Михайловича до ПАТ "Зернопродукт МХП" про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ПрАТ "Зернопродукт МХП" та зобов`язано ПрАТ "Зернопродукт МХП" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0524885800:03:002:0285, площею 2,2540 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пустовійтівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, право власності на яку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 липня 2014 року, що зареєстровано в реєстрі за № 1238.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 19 серпня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПрАТ "Зернопродукт МХП" про право ПрАТ "Зернопродукт МХП" на оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0524885800:03:002:0285, площею 2,2540 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пустовійтівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, здійснену Реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції 23 вересня 2015 року за № 11328374.

Стягнуто з ПрАТ "Зернопродукт МХП" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

09 березня 2022 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Смірнова Сергія Михайловича про розподіл судових витрат, яка мотивована тим, що разом з позовною заявою було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які поніс та очікує понести позивач, у зв`язку з розглядом справи, докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення відповідного рішення. Додатками до вказаної заяви адвокат долучив копію Договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Смірновим Сергієм Михайловичем, квитанцію прибуткового касового ордеру № б/н від 14 грудня 2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 22 лютого 2022 року.

Відповідач у відзиві на позов від 24 січня 2022 року зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є завеликим та необґрунтованим, оскільки являється неспіврозмірним зі складністю справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву без виклику учасників справи, на підставі ст. 27 ЦПК України, оскільки, справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 ст. 246 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 ЦПК.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 14 грудня 2021 року між адвокатом Смірновим Сергієм Михайловичем та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом Смірновим Сергієм Михайловичем правничої допомоги, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 в судах України усіх рівнів та інстанцій у даній справі.

Із квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 14 грудня 2021 року вбачається, що адвокатом Сергієм Михайловичем прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року 12000 гривень.

Відповідно до акта виконаних робіт від 22 лютого 2022 року, укладеного між адвокатом Смірновим Сергієм Михайловичем та позивачем ОСОБА_1 , сторони визнають що адвокат в повному обсязі належним чином виконав договір про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року і клієнт не має до адвоката жодних претензій. На виконання п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року клієнт на підставі рахунку сплатив адвокату гонорар в розмірі 12000 гривень.

Суд встановив, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в наведеному розмірі підтверджується належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача суд зважає на наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" іншими видами правової допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу є лише частково обґрунтованими.

Так, пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року передбачено фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 12000 гривень, без прив`язки до затраченого часу на надання правової допомоги та виконаних адвокатом робіт. Адвокат Смірнов С. М. стверджує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Адвокат посилається на те, що складність справи полягала в тому, що для доведення своєї правоти позивачу необхідно було пройти тривалий час. Послуги адвоката полягали в вивченні судової практики та чинних норм законодавства, підготовці позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про розподіл судових витрат та участі в судових засіданнях.

Суд звертає увагу на те, що позов містить одну позовну вимогу немайнового характеру, учасниками розгляду являлись лише сторони та їх представники, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому адвокат Смірнов С. М. не брав безпосередньої участі в судових засіданнях. Із процесуальних документів адвокатом було підготовлено позовну заяву, складено відповідь на відзив та подано заяву про розподіл судових витрат. При цьому наявність інших цивільно-правових спорів між сторонами та їх тривалість не являється підставою для стягнення витрат на професійну допомогу адвоката в даному провадженні.

Таким чином суд вважає обґрунтованими та співрозмірними, зважаючи на обставини справи, витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 6000 грн., а тому саме ці витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене суд вважає, що заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву адвоката Смірнова С. М. задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ "Зернопродукт МХП" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Смірнов Сергій Михайлович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВН № 000439 від 28 лютого 2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 20 лютого 2019 року № 2, діє на підставі ордеру серії ВН № 191320 від 24 грудня 2021 року.

Відповідач: ПрАТ "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 32547211, місце розташування: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Київська область, 08800.

Представник відповідача: адвокат Сєркова Світлана Григорівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001065 від 15 січня 2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 15 січня 2019 року № 167, діє на підставі довіреності від 16 вересня 2021 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом вірно: