Ухвала

від 16.05.2022 по справі 308/13317/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13317/20

1-кс/308/1832/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нанково Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який працює заступником начальник відділу №3 управління надання адмінпослуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області

запобіжного заходу у вигляді застави,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання мотивовано тим, що, як встановлено досудовим розслідуванням: ОСОБА_5 , державний службовець 9 рангу, згідно наказу №129-к від 17.02.2017 на нього покладено виконання обов`язків начальника відділу в Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, тобто відповідальність за діяльність відділу, усупереч вимогам закону, несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, яке виразилося у службовій недбалості, при тому, що у нього була реальна можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби за наступних обставин.

Як вказано у клопотанні, у розпорядженні ОСОБА_5 знаходився місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, також у розпорядженні відділу знаходився Державний Акт на право постійного користування землею І-ЗК №000382 від 16.04.1997 виданий Хустському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства. У зв`язку з чим, у ОСОБА_5 була наявна об`єктивна можливість встановити розташування земельної ділянки лісового фонду, яка перебувала у користуванні вказаного підприємства.

Разом із тим, як вказує слідчий останньому достовірно було відомо, що вилучення земель лісового фонду на той час було заборонено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.

Слідчий зазначає, що не зважаючи на викладене, ОСОБА_5 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_3 загальною площею 0,0991 га. громадянці ОСОБА_9 , проявив необережність при виконанні обумовлених його службовим становищем обов`язків, маючи об`єктивно можливість встановити факт невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою, в частині накладення вищенаведеної ділянки на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства розміром 0,0649 га. скріпив:

- 24.03.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_3 за № 34-710-99.4-526/2-17 від 24.03.2017, до якої внесено відомості про віднесення земельної ділянки під кодом А 01.03 до земель сільськогосподарських, а саме до пасовищ.

- 23.05.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу інформацію про обмеження, щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 2125355300:03:001, що надається державним кадастровим реєстратором та територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, що надає висновок щодо проекту відведення, де було зазначено, що земельна ділянка, яка передається у приватну власність громадянки ОСОБА_9 має цільове призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства та не відноситься до земель лісового фонду.

У клопотанні вказано на те, що зазначена інформація про відсутність обмежень стала підставою до видачі висновку експертом державної експертизи ГУ Дергеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_10 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1328/82-17 від 29.05.2017 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_9 .

Як наслідок, 14.07.2017 рішенням № 232 Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, з урахуванням вказаного позитивного висновку, який виданий на підставі інформації про обмеження від 23.05.2017 відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області скріпленої підписом ОСОБА_5 та відтиском печатки тимчасово очолюваного ним відділу, та які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 затверджено та передано земельну ділянку у приватну власність громадянки ОСОБА_11 ..

Слідчий зазначає, що згідно висновку експерта, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287, яка розташована в АДРЕСА_3 , частково накладається на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства, площа накладення становить 0,0649 га.

Слідчий вказуєна те,що ОСОБА_5 ,будучи службовоюособою,несумлінно ставлячисьдо виконаннясвоїх службовихобов`язків,маючи реальнуможливість діятитак,як тоговимагають інтересислужби,проявив необережністьпри виконанніобумовлених йогослужбовим становищемобов`язків,усупереч вимогст.ст.1,5,7,17,19Лісового кодексуУкраїни (вредакції від 07.02.2017), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2017), закону України «Про землеустрій» (у редакції від 05.04.2015), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про відділ у районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом №1 від 04.01.2017, п. 5 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (в редакції від 31.08.2016) не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянки ОСОБА_9 земельної ділянки лісового фонду, чим спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» на загальну суму 187822 гривні, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

Слідчий зазначає, що таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжких.

При мотивуванні клопотання слідчий посилається на положення: ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 177,182, КПК України .

У клопотанні вказано на те, що в ході проведеного досудового розслідування достовірно встановлено, що ОСОБА_5 несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків, що призвело до вибуття із державної власності частини земельної ділянки лісового фонду.

Слідчий зазначає, що підозрюваний постійно проживає на території хустського району Закарпатської області, на суттєвій відстані від місця знаходження підрозділу, який здійснює досудове розслідування, на виклик до слідчого на 15.04.2022 не з`явився, а тому проконтролювати виконання ним обов`язків більш м`якого запобіжного заходу для органів досудового розслідування викликатиме складності.

Як зазначено у клопотанні, У цьому кримінальному провадженні метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість виїхати за межі області з метою уникнення покарання, а також може впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також на представників потерпілої сторони ДП «Хустського ЛГ», з метою спонукати їх відмовитись від звернення до правоохоронних органів.

Таким чином, застосування запобіжного заходу до підозрюваного є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, метою якого, визначено, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, один з яких прибувати на виклики до слідчого та суду, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом впливу на учасників кримінального провадження.

Як вказано у клопотанні, орган досудового розслідування, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину та матеріальний стан підозрюваного, вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, тобто в розмірі 49 600 гривень буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Крім цього, слідчий зазначає, що орган досудового розслідування просить суд разом з обранням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановити додаткові обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182 КПК України, слідчий просить слідчого суддю: застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нанково Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який працює заступником начальник відділу №3 управління надання адмінпослуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області терміном на 2 місяці.

Обрати додаткові обов`язки щодо підозрюваного ОСОБА_5 : 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали просили обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник проти задоволення клопотання заперечили. Адвокат просив відмовити у обранні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Адвокат при розгляді клопотання просив врахувати те, що на утриманні в ОСОБА_5 , є малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 , є одруженим. Також клопотав перед слідчим суддею врахувати і стан здоров`я ОСОБА_5 , який часто хворіє, на підтвердження чого надав відомості про перебування останнього на лікарняних. Також в судовому засіданні адвокатом подано характеристику на ОСОБА_5 , за місцем проживання.

Окрім того, стороною захисту в судовому засіданні для приєднання до матеріалів клопотання надано довідку про заробітну плату ОСОБА_5 , в період з січня по квітень 2022 року та врахувати розмір його доходу при вирішенні питання при обранні запобіжного заходу. Додатково вказував що дружина підозрюваного офіційно не працює та не отримує дохід.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення ОСОБА_5 ,. його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст. 367 КК України.

Згідно матеріалів клопотання 11.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державними інтересами.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується: листом ДП «Хустське ЛДГ» від 15.12.2020 №559;Положенням про відділ у Хустському районі Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 04.01.2017; наказом про прийняття ОСОБА_5 від 16.02.2017 №127-К на посаду державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного Управління; наказом від 19.02.2017 року №128-К про покладення на ОСОБА_5 , виконання обов`язків начальна відділу у Хустському районі Головного Управління; посадовою інструкцією державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області; наказом від 20.07.2017 №335-К про переведення ОСОБА_5 на посаду заступника начальника відділу у Хустському районі Головного управління; наказом від 21.07.2017 №337-К про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_5 , виконання обов`язків начальника відділу у Хустському районі Головного управління; наказом від 14.12.2021 №601-К про переведення ОСОБА_5 , на посаду заступника начальника відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління; висновком експерта від 29.04.2022 №5823 за результатами проведення почеркознавчої експертизи; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастровим планом земельної ділянки 2125355300:03:001:0287; висновком експертизи від 08.04.2021 №СЕ-19/107-21/2608-ЗТ за результатами проведення земельно-технічної експертизи.

На переконанняслідчого судді,на даномуетапі досудовогорозслідування єдоведеним,що ОСОБА_5 ,будучи службовоюособою,несумлінно ставлячисьдо виконаннясвоїх службовихобов`язків,маючи реальнуможливість діятитак,як тоговимагають інтересислужби,проявив необережністьпри виконанніобумовлених йогослужбовим становищемобов`язків,усупереч вимогст.ст.1,5,7,17,19Лісового кодексуУкраїни (вредакції від 07.02.2017), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2017), закону України «Про землеустрій» (у редакції від 05.04.2015), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про відділ у районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом №1 від 04.01.2017, п. 5 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (в редакції від 31.08.2016) не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянки ОСОБА_9 земельної ділянки лісового фонду, чим спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» на загальну суму 187822 гривні, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

Не вирішуючи питання про доведеність вини у діях ОСОБА_5 за ч.1 ст. 367 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про можливу причетність останнього до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Згідно санкції ч.1 ст. 367 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно дост. 12 КК України, за кваліфікацією, це кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів.

Відповідно до свідоцтва про народження на утриманні у ОСОБА_5 , є малолітня дитина - донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина, яка не працює.

Згідно наданої довідки про заробітну плату, нарахована заробітна плата ОСОБА_5 , за період з січня по квітень 2022 р. становить 37068,89 грн. без відповідних відрахувань до бюджету.

Окрім того, відповідно до відомостей наданих адвокатом в судовому засіданні, зокрема витягів про тимчасову непрацездатність, ОСОБА_5 , в період з 04.05.2022 по 09.05.2022, 10.05.2022 по 13.05.2022 та з 14.05.2022 перебуває на лікарняному.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, тобто є підстави вважати, що останній, може виїхати за межі області з метою уникнення покарання.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому тяжкість покарання слідчий суддя оцінює в сукупності з іншими факторами, які можуть підтвердити ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, що підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходу. Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території інших країн, а й на території України. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Окрім того, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні, а також на представників потерпілої сторони ДП «Хустського ЛГ», з метою спонукати їх відмовитись від звернення до правоохоронних органів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застав, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання, при вирішенні питання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та визначаючи його розмір, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 , має визначене місце проживання, його матеріальний стан, стан його здоров`я, те що у нього на утриманні є малолітня дитина та дружина.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. .1 ст. 367 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких і за яке може бути призначено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований йому злочин, конкретні обставини вчинення злочинів, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

Наявність утриманців у підозрюваного, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 , інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка міститься в справах «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, «Єлоєв проти України», приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в меншому об`ємі ніж наполягає сторона обвинувачення, а саме у межах 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, з урахуванням того, що не встановлено обставин, як б підтверджували наявність виключного випадку для призначення застави у розмірі, який перевищує розмір, визначений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.182КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У відповідності до ч. 4 ст.182КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, за таких обставин слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі восьми прожиткових мінімумів, оскільки такий запобіжний захід та його розмір є достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, є достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та може бути помірним для нього.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.182КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.182КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , позитивні дані про його особу, а також матеріальний стан, наявність утриманців, слідчий суддя вважає доцільним на підставі ч. 5 ст.182КПК України визначити заставу у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194КПК України та не буде для нього непомірним тягарем.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Обов`язки визначенні даною ухвалою суду, покладаються на підозрюваного ОСОБА_5 , згідност.194 ч.5 КПК Українина строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193-194, 196, 309, 392, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженін Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нанково Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який працює заступником начальник відділу №3 управління надання адмінпослуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі - восьми прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 19848 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , передбачені ч. 5ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді виконується негайно після її оголошення.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1