Ухвала

від 16.05.2022 по справі 308/13317/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13317/20

1-кс/308/1833/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу прокуратури закарпатської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що як встановлено досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , державний службовець 9 рангу, згідно наказу №129-к від 17.02.2017 на нього покладено виконання обов`язків начальника відділу в Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, тобто відповідальність за діяльність відділу, усупереч вимогам закону, несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, яке виразилося у службовій недбалості, при тому, що у нього була реальна можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби за наступних обставин.

Прокурор зазначає, що у розпорядженні ОСОБА_4 знаходився місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, також у розпорядженні відділу знаходився Державний Акт на право постійного користування землею І-ЗК №000382 від 16.04.1997 виданий Хустському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства. У зв`язку з чим, у ОСОБА_4 була наявна об`єктивна можливість встановити розташування земельної ділянки лісового фонду, яка перебувала у користуванні вказаного підприємства.

Разом з тим, останньому достовірно було відомо, що вилучення земель лісового фонду на той час було заборонено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.

Не зважаючи на викладене, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Шаян, Хустського району, Закарпатської області в урочищі «Ерней лаз» загальною площею 0,0991 га. громадянці ОСОБА_5 , проявив необережність при виконанні обумовлених його службовим становищем обов`язків, маючи об`єктивно можливість встановити факт невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою, в частині накладення вищенаведеної ділянки на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства розміром 0,0649 га. скріпив:

- 24.03.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 за № 34-710-99.4-526/2-17 від 24.03.2017, до якої внесено відомості про віднесення земельної ділянки під кодом А 01.03 до земель сільськогосподарських, а саме до пасовищ.

- 23.05.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу інформацію про обмеження, щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 2125355300:03:001, що надається державним кадастровим реєстратором та територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, що надає висновок щодо проекту відведення, де було зазначено, що земельна ділянка, яка передається у приватну власність громадянки ОСОБА_5 має цільове призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства та не відноситься до земель лісового фонду.

Як вказано у клопотанні, зазначена інформація про відсутність обмежень стала підставою до видачі висновку експертом державної експертизи ГУ Дергеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_6 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1328/82-17 від 29.05.2017 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_5 .

При цьому прокурор вказує, що як наслідок, 14.07.2017 рішенням № 232 Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, з урахуванням вказаного позитивного висновку, який виданий на підставі інформації про обмеження від 23.05.2017 відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області скріпленої підписом ОСОБА_4 та відтиском печатки тимчасово очолюваного ним відділу, та які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 затверджено та передано земельну ділянку у приватну власність громадянки ОСОБА_7 ..

Згідно висновку експерта, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287, яка розташована в Закарпатській області Хустського району в с. Шаян, урочище «Ерней Лаз», частково накладається на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства, площа накладення становить 0,0649 га.

Прокурор вказуєна те,що такимчином, ОСОБА_4 ,будучи службовоюособою,несумлінно ставлячисьдо виконаннясвоїх службовихобов`язків,маючи реальнуможливість діятитак,як тоговимагають інтересислужби,проявив необережністьпри виконанніобумовлених йогослужбовим становищемобов`язків,усупереч вимогст.ст.1,5,7,17,19Лісового кодексуУкраїни (вредакції від07.02.2017), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2017), закону України «Про землеустрій» (у редакції від 05.04.2015), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про відділ у районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом №1 від 04.01.2017, п. 5 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (в редакції від 31.08.2016) не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянки ОСОБА_5 земельної ділянки лісового фонду, чим спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» на загальну суму 187822 гривні, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

04.02.2021 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2125355300:06:001:0042, 2125355301:01:001:0065, 2125355300:03:001:0059, 2125355300:03:001:0088, 2125355300:03:001:0095, 2125355300:03:001:0094, 2125355300:03:001:0287, 2125355303:01:001:0588, 2125355303:01:001:0587, 2125355300:03:001:0268, 2125355300:06:001:0043 на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

При обґрунтуванні клопотання прокурор посилається на положення ст. 170 КПК України, п.1 ч.2 ст. 170, ст. 98, ч. 10 ст. 170, п. п. 1,4 ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 173, КПК України.

При цьому у клопотанні прокурор зазначає, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності.

У клопотанні вказано на те, що орган досудового розслідування клопоче перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню.

Прокурор зазначає, що підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме передача її безоплатно у приватну власність з порушенням норм Земельного кодексу України та наявність іншого права постійного користування вказаними земельними ділянками.

При цьому у клопотанні вказано на те, що не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельних ділянок, призведе до їх продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельних ділянок до земель лісового фонду.

Прокурор зазначає, що відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, слід накласти арешт на майно земельні ділянки.

Як вказано у клопотанні, співставляючи обмеження права власності та завдання кримінального провадження, можемо впевнено сказати, що обмежуючи його право розпорядження та користування належним йому майном, орган досудового розслідування жодним чином не намагається впливати на права в частині володіння належним майном.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170, 171 КПК України, прокурор просить слідчого суддю: накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та користування земельною ділянкою з метою запобігання вирубці дерев, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності.

Прокурор в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву в якій вказав, що подане клопотання підтримує, та просить таке розглянути без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, заяв не подавав.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За вказаних обставин вважаю за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності сторін, які були повідомлені про дату та час розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно абз. 1 ч. 3 у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно ч.2ст.173КПКУкраїнипри вирішенніпитанняпроарешт майнаслідчийсуддя,судповиненвраховувати правовупідставудляарешту майна; можливістьвикористаннямайнаяк доказуукримінальномупровадженні (якщоарештмайнанакладається увипадку,передбаченомупунктом1частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); наявністьобґрунтованоїпідозриу вчиненніособоюкримінального правопорушення абосуспільнонебезпечногодіяння,щопідпадаєпід ознакидіяння,передбаченогозаконом України прокримінальнувідповідальність(якщоарештмайнанакладається увипадках,передбаченихпунктами 3,4частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); можливістьспеціальноїконфіскаціїмайна (якщоарештмайна накладаєтьсяувипадку,передбаченомупунктом2частинидругоїстатті 170цьогорозмір шкоди,завданоїкримінальнимправопорушенням,неправомірноївигоди,якаотриманаюридичною особою(якщоарештмайнанакладається увипадку,передбаченомупунктом4частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); розумністьтаспіврозмірністьобмеження прававласностізавданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів клопотання встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження розпочатого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020.

Також, матеріалами клопотання встановлено також, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , державний службовець 9 рангу, згідно наказу №129-к від 17.02.2017 на нього покладено виконання обов`язків начальника відділу в Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, тобто відповідальність за діяльність відділу, усупереч вимогам закону, несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, яке виразилося у службовій недбалості, при тому, що у нього була реальна можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби за наступних обставин.

У розпорядженні ОСОБА_4 знаходився місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, також у розпорядженні відділу знаходився Державний Акт на право постійного користування землею І-ЗК №000382 від 16.04.1997 виданий Хустському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства. У зв`язку з чим, у ОСОБА_4 була наявна об`єктивна можливість встановити розташування земельної ділянки лісового фонду, яка перебувала у користуванні вказаного підприємства.

Разом з тим, останньому достовірно було відомо, що вилучення земель лісового фонду на той час було заборонено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.

ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Шаян, Хустського району, Закарпатської області в урочищі «Ерней лаз» загальною площею 0,0991 га. громадянці ОСОБА_5 , проявив необережність при виконанні обумовлених його службовим становищем обов`язків, маючи об`єктивно можливість встановити факт невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою, в частині накладення вищенаведеної ділянки на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства розміром 0,0649 га. скріпив: 24.03.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 за № 34-710-99.4-526/2-17 від 24.03.2017, до якої внесено відомості про віднесення земельної ділянки під кодом А 01.03 до земель сільськогосподарських, а саме до пасовищ; 23.05.2017 протягом робочого дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, своїми підписами та відтисками печатки відділу інформацію про обмеження, щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 2125355300:03:001, що надається державним кадастровим реєстратором та територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, що надає висновок щодо проекту відведення, де було зазначено, що земельна ділянка, яка передається у приватну власність громадянки ОСОБА_5 має цільове призначення 01.03, для ведення особистого селянського господарства та не відноситься до земель лісового фонду.

Зазначена інформація про відсутність обмежень стала підставою до видачі висновку експертом державної експертизи ГУ Дергеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_6 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1328/82-17 від 29.05.2017 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_5 .

Як наслідок, 14.07.2017 рішенням № 232 Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, з урахуванням вказаного позитивного висновку, який виданий на підставі інформації про обмеження від 23.05.2017 відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області скріпленої підписом ОСОБА_4 та відтиском печатки тимчасово очолюваного ним відділу, та які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 затверджено та передано земельну ділянку у приватну власність громадянки ОСОБА_7 ..

Згідно висновку експерта, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 08.04.2021 №СЕ-19/107-21/2608-ЗТ (копія наявна у матеріалах клопотання), земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287, яка розташована в Закарпатській області Хустського району в с. Шаян, урочище «Ерней Лаз», частково накладається на землі Хустського державного лісогосподарського підприємства, площа накладення становить 0,0649 га.

ОСОБА_4 ,будучи службовоюособою,несумлінно ставлячисьдо виконаннясвоїх службовихобов`язків,маючи реальнуможливість діятитак,як тоговимагають інтересислужби,проявив необережністьпри виконанніобумовлених йогослужбовим становищемобов`язків,усупереч вимогст.ст.1,5,7,17,19Лісового кодексуУкраїни (вредакції від07.02.2017), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2017), закону України «Про землеустрій» (у редакції від 05.04.2015), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про відділ у районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом №1 від 04.01.2017, п. 5 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (в редакції від 31.08.2016) не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянки ОСОБА_5 земельної ділянки лісового фонду, чим спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» на загальну суму 187822 гривні, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

04.02.2021 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами (копія міститься у матеріалах клопотання) земельних ділянок з кадастровими номерами 2125355300:06:001:0042, 2125355301:01:001:0065, 2125355300:03:001:0059, 2125355300:03:001:0088, 2125355300:03:001:0095, 2125355300:03:001:0094, 2125355300:03:001:0287, 2125355303:01:001:0588, 2125355303:01:001:0587, 2125355300:03:001:0268, 2125355300:06:001:0043 на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

11.05.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державними інтересами.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено існування достатності підстав та розумних підозр, які вказують, що майно, а саме земельна ділянка, на яку просить накласти арешт слідчий, у даному кримінальному провадженні є предметом вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ст. 364, ст. 367 КК України, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Таким чином, земельна ділянка, з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності, має ознаки предмета злочину, щодо неї є наявні ризики втрати майна в подальшому шляхом відчуження, перетворення.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає доведеним, необхідність накладення арешту на вище зазначену земельну ділянку.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя переконаний, що на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України, вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України.

З огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню частково, а саме щодо відчуження земельної ділянки.

Поряд з цим, доказів проведення вирубки дерев на вказаній земельній ділянці прокурором до матеріалів клопотання не надано.

З урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 2 ст. КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту земельної ділянки для власника або володільця, та враховуючи потреби досудового розслідування щодо втручання у права та інтереси власників майна на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає вірним застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, та вважає, що заборона відчужування вказаним нерухомим майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останньої, без позбавлення права розпорядження та користування нею.

Крім того, власники або володільці майна мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту одразу ж після зникнення підстав для застосування арешту.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000292 від 05.11.2020, про арешт майна, задовольнити частково.

Накласти арешт у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2125355300:03:001:0287 та належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та фізичним особам, щодо майна яких вирішувалось питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1