Ухвала

від 10.05.2022 по справі 623/2642/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/2642/21 Номер провадження 11-сс/814/270/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Полтава

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі представника

власників майна адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2022 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області та накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_7 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- транспортний засіб марки „Volkswagen Tiguan 1968, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки „Chevrolet Niva 21230 1690, д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .

Як вбачаєтьсязі змістуклопотання,слідчим ІзюмськогоГУНП вХарківській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженніза №12020220190000478 від 27.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.273 КК України.

В клопотанні зазначено, що в період з 14.11.2018 року по 15.07.2021 року ТОВ „Шахта Петрівська, в особі керівника ОСОБА_7 , під час здійснення господарської діяльності, шляхом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, за відсутності визначеного законом спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на надра та гірничого відводу, здійснено проведення робіт із розкриття товщі ґрунтів та вилучення корисних копалин загальнодержавного значення кам`яного вугілля на земельній ділянці, яка розташована на території Петрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області (поруч з межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6320284800:04:000:1184 та 6320284800:04:000:1183), за відсутності правових підстав, що призвело до заподіяння екологічної шкоди, а також збитків державі в розмірі 5827374, 24 грн.

Згідно з отриманою інформацією „НАІС ДДАІ МВС України за ОСОБА_7 зареєстровано автомобілі: „Volkswagen Tiguan 1968, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , та „Chevrolet Niva 21230 1690, д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на необхідність збереження зазначеного майна з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (цивільного позову).

В апеляційних скаргах апелянти просять ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження, та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити, а вилучене майно повернути законним володільцям.

При цьому ОСОБА_7 зазначив, що єдиним законним власником квартири та автомобіля „Volkswagen Tiguan являється його син ОСОБА_8 , який жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадження не має та не являється працівником ТОВ „Шахта Петрівська.

На момент звернення прокурора із клопотанням про арешт майна до слідчого судді як в ОСОБА_7 особисто, так і в ТОВ „Шахта Петрівська відсутні будь-які боргові зобов`язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, в тому числі перед Державною екологічною інспекцією в Харківській області, як і не заявлено цивільний позов.

Прокурор, власник майна ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. Прокурор просив розгляд провадження провести за його відсутності. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника ОСОБА_6 , який підтримав подані апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Ізюмського РУПГУНП вХарківській області здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12020220190000478від 27.05.2020року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.273 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначив про необхідність збереження зазначеного майна з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (цивільного позову).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Як вбачається з матеріалів провадження, квартира АДРЕСА_2 та автомобіль „Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , не належать підозрюваному ОСОБА_7 , а являються особистим майном його сина - ОСОБА_8 та належать йому на праві приватної власності.

При цьому, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 жодного процесуального статусу не має, працівником ТОВ „Шахта Петрівська не являється. Підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.273 КК України, йому оголошено не було.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, прокурор вказав про необхідність збереження майна з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (цивільного позову).

Однак, у даному кримінальному провадженні цивільний позов, наявність якого є обов`язковою умовою для накладення арешту на майно, заявлено не було.

Слідчий суддя дані обставини залишив поза увагою та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Отже, апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2022 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220190000478, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4