Ухвала

від 09.09.2021 по справі 623/2642/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/2643/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1500/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №12020220190000478 від 27.05.2021.

Накладено арешт на майно, під час проведення 15.07.2021 огляду місця події земельної ділянки, що розташована поблизу земельних ділянок із кадастровими номерами 6320284801:00:003:0103, 6320284800:04:000:1184, біля села Петрівське, Ізюмського району (колишнього Балаклійського району), Харківської області, та споруд, у яких здійснює діяльність ТОВ «Шахта Петрівська».

Після проведення всіх необхідних у межах кримінального провадження процесуальних дій передати гусеничний екскаватор фірми Doosan, моделі Solar 255LC-V, він код НОМЕР_1 , 2008 року випуску (без державного номерного знаку), ОСОБА_7 на відповідальне зберігання, роз`яснивши останньому положення статті 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації» та покласти обов`язок забезпечити зберігання вказаного майна, заборону відчуження його третім особам та користування ними до зняття арешту.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 19.07.2021 прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 , звернулася до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження №12020220190000478 від 27.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №12020220190000478 від 27.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя послався на те, що зразки породи з насипу, зразки породи з шахти з глиби приблизно 95 метрів, гусеничний екскаватор, зразки води з затопленої ділянки землі та з шлангу водовідведення з шахти, технічна документація на шахту, чорнові записи, журнали з графіками робіт та маси видобутої породи, графіки виходу працівників на роботу є доказом злочину, оскільки використовувалися для вчинення кримінального правопорушення, містять на собі сліди злочину.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційні скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2021 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на екскаватор фірми Doosan, моделі Solar 255LC-V, він код НОМЕР_1 , 2008 року випуску.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України, як і клопотання слідчого про арешт майна.

Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув.

За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст.422КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора, належним чином повідомленого про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст.405КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №12020220190000478 від 27.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України.

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно, вказане в клопотанні та арештоване слідчим суддею, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Стосовно доводів апеляційної скарги представника власника майна, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності складу злочину, винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також вірності кваліфікації вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Також судова колегія бере до уваги те, що після проведення всіх необхідних у межах кримінального провадження процесуальних дій буде передано гусеничний екскаватор фірми Doosan, моделі Solar 255LC-V, він код НОМЕР_1 , 2008 року випуску (без державного номерного знаку), ОСОБА_7 на відповідальне зберігання, роз`яснивши останньому положення статті 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації» та покласти обов`язок забезпечити зберігання вказаного майна, заборону відчуження його третім особам та користування ними до зняття арешту.

Крім того, відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2021 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12020220190000478 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді