Постанова

від 17.05.2022 по справі 520/16160/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2022 року м. Дніпросправа № 520/16160/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківського апеляційного адміністративного суду на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року (суддя Мороко А.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Харківського апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправними дії Харківського апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Харківського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Стягнути з Харківського апеляційного суду (ідентифікаційний код - 34331173) на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року в сумі 207800 (двісті сім тисяч вісімсот) грн 38 коп.

Звернути до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Харківським апеляційним адміністративним судом подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що у період з 18.04.2020 по 28.08.2020 положення частини 1, 3 ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону №553-ІХ) були чинними і на підставі них здійснювалось нарахування та виплата позивачу суддівської винагороди.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач Указом Президента України № 712/2002 від 13.08.2001 призначена на посаду судді Валківського районного суду Харківської області строком на п`ять років.

На підставі постанови Верховної Ради України № 1237-V від 27.06.2007 позивача зараховано до штату Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховної Ради України № 2679-VI від 04.11.2010 позивача призначено на посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду безстроково.

У квітні-серпні 2020 року відповідач нараховував і сплачував позивачу щомісяця суддівську винагороду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що обмеження права на отримання суддівської винагороди у належному та повному розмірі становить порушення вимог статей 19, 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон № 294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут в редакції, яка діяла до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті); (частина третя).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період не вносилися, тож законних підстав для обмеження її виплати (десятьма прожитковими мінімумами) не було.

Доводи апеляційної скарги є помилковим, оскільки Закон України від 13.04.2020 №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не є законом про судоустрій, ним чи іншим законом не вносилися зміни до Закону № 1402-VIII (стосовно розміру суддівської винагороди), не може встановлювати розміру винагороди судді. Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв`язку з набранням чинності Законом № 553-ІХ, має вирішуватися на користь Закону № 1402-VIII.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20.

Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського апеляційного адміністративного суду залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 18 травня 2022 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш