Постанова

від 16.05.2022 по справі 600/3746/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3746/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

17 травня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Магальської сільської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Магальської сільської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Магальської сільської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Магальської сільської ради № 18/5-9/21 від 09.07.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність»; зобов`язано Магальську сільську раду Магальської об`єднаної територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 площею 1,4815 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 15.01.2020 р. №24-131/14-20-сг надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради, Новоселицького району Чернівецької області, розмір якої становить 1,80 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 5).

30.01.2020 ТзОВ "Глобус КО" розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 7323086300:02:005:0043, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Магальської сільської ради, за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради, Новоселицького району Чернівецької області. (а.с. 7-19).

Згідно з висновком експерта державної експертизи ОСОБА_2 від 14.02.2020 р. №2302/82-20 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,4815 га, кадастровий номер 7323086300:02:005:0043, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Магальської сільської ради, за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради, Новоселицького району Чернівецької області. (а.с. 16).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2021 в адміністративній справі №600/1746/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області № 24-1360/14-20-СГ від 26.03.2020 року та наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 24-2298/14-20-СГ від 11.08.2020 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 12.03.2020 року, від 25.06.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,4815 га, з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с. Рідківці, Новоселицького району, Чернівецької області, враховуючи правовий висновок суду наведений у даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1681,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. (а.с. 22-26).

01.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 площею 1,4815 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с. Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області. (а.с. 20).

09.07.2021 відповідачем прийнято оскаржуване рішення №18/5-9/21 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким доручено земельній комісії вивчити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, розташованої на території Магальської сільської ради за межами с. Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області для ведення особистого селянського господарства площею 1,4815 га кадастровий номер 7323086300:02:005:0043. (а.с. 21).

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження прийняття,в межах визначеногозакономстроку для затвердження проекту землеустрою, відповідного рішення за результатами розгляду по суті заяви позивача від 05.07.2021 р. одного із двох можливих рішень: про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні. А тому,рішення Магальської сільської ради № 18/5-9/21 від 09.07.2021 року, якимдоручено земельній комісії вивчити питання щодо затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, не відповідає вимогамст. 186 Земельного кодексу України, єпротиправним та підлягає скасуванню.

Також суд вказав, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передати у власність позивача земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до змісту п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Види документації із землеустрою: а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); з) робочі проекти землеустрою; и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Положеннями ст.30 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з нормами частини 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Аналіз зазначених положень дозволяє дійти висновку, що Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм розгляду заяв громадян для передачі земельної ділянки у власність, особа звертається до відповідних органів із заявами для погодження проекту землеустрою, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 122 органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, Земельний кодекс України зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого погодження чи дозволу, належним чином мотивувати причини такої відмови у відповідності до закону.

Так, з матеріалів справи встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 15.01.2020 №24-131/14-20-сг надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради, Новоселицького району Чернівецької області, розмір якої становить 1,80 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 5).

На замовлення позивача ТзОВ "Глобус КО" 30.01.2020 розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 7323086300:02:005:0043, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Магальської сільської ради, за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради, Новоселицького району Чернівецької області.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2021 в адміністративній справі №600/1746/20-а зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 12.03.2020 року, від 25.06.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,4815 га, з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с. Рідківці, Новоселицького району, Чернівецької області.

Оскільки на момент набрання законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2021 р. в адміністративній справі №600/1746/20-а законної сили земельна ділянка загальною площею 1,4815 га, з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 була передана до комунальної власності Магальської сільської ради, позивач 01.07.2021 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передання її у приватну власність. Вказана заява надійшла до відповідача 05.07.2021 р., що підтверджується реєстраційним штемпелем Магальської сільської ради.

09.07.2021 р. відповідачем прийнято рішення №18/5-9/21, яким доручено земельній комісії вивчити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, розташованої на території Магальської сільської ради за межами с. Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області для ведення особистого селянського господарства площею 1,4815 га кадастровий номер 7323086300:02:005:0043.

Колегія суддів зауважує, що за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою відповідно до ст.118 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідач на пленарному засіданні приймає рішення про затвердження проекту землеустрою чи рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до положень частин 8-9 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з нормами частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином слідує, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 №820/4852/17.

Положеннями статті 26 Закону України "Про самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону (п. 34 ч. 1).

Земельний кодекс у статті 12 передбачає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчій органів у галузі земельних відносин.

В той же час, Земельний кодекс України не передбачає регулювання земельних відносин щодо надання земельних ділянок громадян у власність актами органів місцевого самоврядування.

Стаття 118, яка регулює ці правовідносини, є імперативною і забезпечує однакове правове регулювання цих відносин в Україні.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справі №638/20447/14-а (постанова від 06.02.2019 року).

Вирішуючи питання про затвердження проекту землеустрою, відповідач, як орган місцевого самоврядування, зобов`язаний керуватись чинними нормами законодавства та може відмовити у затвердженні проекту землеустрою тільки з підстав, визначених законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, після надходження 05.07.2021 заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, був зобов`язаний у двотижневий строк прийняти рішення передбачене ст. 186 ЗК України. Однак, в межах визначеного законом строку відповідач прийняв лише рішення про доручення земельній комісії вивчити питання щодо затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку. Оскільки, в межах визначеного законом строку, відповідачем прийнято рішення №18/5-9/21 від 09.07.2021, яке не передбачене Земельним кодексом України за результатами розгляду по суті заяви про затвердження проекту землеустрою, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 09.07.2021 №18/5-9/21 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Щодо зобов`язання судом першої інстанції відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд, під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Як відзначено вище, судова колегія зазначає про відсутність рішення щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що, окрім іншого, вказує і на наявність перешкод у оцінці дотримання відповідачем усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття відповідного рішення.

Відтак, враховуючи викладене вище, у відповідача існує обов`язок здійснити перевірку відповідно до вимог статті 186-1 ЗК України, після чого прийняти рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України. Колегія суддів вважає, що рішення в частині зобов`язання Магальської сільської ради Магальської об`єднаної територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 площею 1,4815 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області підлягає скасуванню, оскільки задоволення судом першої інстанції цієї позовної вимоги є дещо передчасним.

Стосовно доводів апелянта, що на момент винесення рішення судом першої інстанції Магальською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області 03.09.2021 прийнято рішення №29/20-10/21, яким розглянуто заяву позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відтак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вказані докази, так як відповідач надав їх лише до суду апеляційної інстанції та не обґрунтував обставин, які виключали можливість їх подання до суду першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у справі, оскільки останні не є предметом оскарження в межах даного апеляційного провадження.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Магальської сільської ради задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Магальської сільської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині зобов`язання Магальську сільську раду Магальської об`єднаної територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7323086300:02:005:0043 площею 1,4815 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Магальської сільської ради за межами с Рідківці, Чернівецького району Чернівецької області.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Магальську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність земельної ділянки за кадастровим номером 7323086300:02:005:0043, площею 1,4815 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Рідківці, Магальської сільської ради.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.