Постанова

від 17.05.2022 по справі 817/71/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа №817/71/18

адміністративне провадження № К/9901/61299/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А.., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 (суддя Дорошенко Н.О.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 (колегія у складі суддів Франовської К.С., Іваненко Т.В.Кузьменко Л.В.)

у справі №817/71/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області,

третя особа - Фермерське господарство "Ровіна",

про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинення певних дій.

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову, викладену в листі №Г4662/0-6863/0/6-17 від 22.09.2017, щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області та передати її у власність.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018, позов задоволено.

3. 10.09.2018 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

5. Позивач клопотав про розгляд справи за участі його представника, однак своєю ухвалою Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.08.2016 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як члену фермерського господарства "РОВІНА" для ведення фермерського господарства відповідно до ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності із земельної ділянки загальною площею 45 га, що надана ОСОБА_2 в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, згідно з державним актом серії РВ №00154 на підставі рішення Острозької районної ради народних депутатів Рівненської області від 23.05.2001 №146 (а.с.23).

7. За результатами розгляду заяви, Головне управлінням Держгеокадастру у Рівненській області видало наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 27.09.2016 №17-4011/16-16-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) прощею 3,67 умовних кадастрових гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови Фермерського господарства "РОВІНА" громадянина ОСОБА_2 , на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області (пункт 1). У наказі зазначено, що розроблений проект землеустрою щодо земельної ділянки необхідно погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 2); Управлінню Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області при надходженні проекту землеустрою забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (пункт 3) (а.с.24).

8. На підставі цього наказу ТОВ фірмою "ВЧ" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ "РОВІНА" громадянина ОСОБА_2 , на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області (а.с.46-114). Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5624286900:03:002:0070 (а.с.10-12).

9. Експертом державної експертизи управління Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області складено Висновок від 25.11.2016 №116/82-16 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 4,0020 га, яким проект землеустрою погоджено (а.с.25).

10. Згодом проект землеустрою скеровано на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

11. За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, Головне управлінням Держгеокадастру у Рівненській області листом від 29.06.2017 № Г-2856/0-5486/0/6-17 повідомило позивача, що у задоволенні клопотання відмовлено з підстав:

1) в проекті землеустрою відсутня інформація з управління Держгеокадастру в Острозькому районі про бали бонітету агрогрупи ґрунтів та вартість одного балу бонітету (Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

2) згідно з розробленим проектом земельна ділянка відводиться за рахунок фермерського господарства "РОВІНА", що не відповідає довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами (Земельна ділянка обліковується за СФГ "Надія") (а.с.116).

12. Наведені у листі Головного правління Держгеокадастру у Рівненській області від 29.06.2017 № Г-2856/0-5486/0/6-17 зауваження до проекту землеустрою було усунуто розробником, з наступним направленням проекту землеустрою на погодження відповідачу.

13. Проте Головне управлінням Держгеокадастру у Рівненській області листом від 22.09.2017 №Г-4662/0-6863/0/6-17 відмовило у задоволенні клопотання ОСОБА_1 з посиланням на ст.ст. 31, 32 Земельного кодексу України, з підстав перебування земельної ділянки площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами ФГ "РОВІНА", в постійному користуванні громадянина ОСОБА_2 (а.с.9).

14. Позивач з відмовою не погодилася і звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позивач вважає, що відповідач грубо порушив норми ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою не було.

16. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є засновником та керівником ФГ "Ровіна", яке має у своєму користуванні земельну ділянку площею 45 га.

Відповідно до протоколу загальних зборів членів ФГ "Ровіна" від 12.08.2016 одноголосно було прийнято рішення про розпаювання землі ФГ "Ровіна" у рівних площах на кожного члена ФГ "Ровіна" відповідно до ст.13 Закону України "Про фермерське господарство". Згодом у встановленому порядку було отримано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності членам ФГ "Ровіна", у тому числі й позивачу.

Всіма членами ФГ "Ровіна" було виготовлено відповідні проекти землеустрою. Земельним ділянкам, на які розподілено загальну земельну ділянку площею 45 га, було присвоєно кадастрові номери.

Однак відповідач, який на стадії надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, вважав можливим розподіл земельної ділянки, що перебувала в користуванні ФГ "Ровіна", між членами фермерського господарства, відмовив членам ФГ "Ровіна" у затвердженні таких проектів.

Отже, внаслідок неправомірної поведінки відповідача склалася ситуація, за якої на даний час відсутня загальна земельна ділянка площею 45 га, що використовується фермерським господарством в господарській діяльності, позаяк вона розділена на окремі земельні ділянки між членами фермерського господарства, однак члени фермерського господарства не можуть оформити право власності на такі земельні ділянки.

З огляду на наведені обставини, представник третьої особи вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою у відповідача не було.

17. Відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що відмова у затвердженні проекту землеустрою обумовлена відсутністю на те законних підстав, оскільки відповідно до поданих на затвердження документів земельна ділянка площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами Фермерського господарства "Ровіна", перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_2 на підставі державного акту серії РВ №00154, а відтак не належить до земель фермерського господарства, що використовуються саме таким фермерським господарством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про те, що відповідач, відмовивши в затвердженні позивачу погодженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою, не дотримався приписів ч.9 ст.118 ЗК України, діяв необґрунтовано та безпідставно, чим порушив закріплене в ч.2 ст.31, ч.1 ст.121 Земельного кодексу України право позивача як члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Відповідач не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.

20. Скарга мотивована тим, що відмова у затвердженні проекту землеустрою обумовлена тим, що відповідно до поданих на затвердження документів, земельна ділянка площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами Фермерського господарства "РОВІНА", перебуває у постійному користуванні фізичної особи ОСОБА_2 на підставі державного акту, а відтак не належить до земель фермерського господарства.

21. 13.11.2018 надійшов відзив, в якому позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій, зазначає, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження.

Позивач важає, що має право на отримання у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством в порядку ч.2 ст.31 Земельного кодексу України. Зазначає, що вказана земельна ділянка була оформлена на голову фермерського господарства ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст.2,5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції станом на 02.12.2000 р.)

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов такого висновку.

23. Подібні спори вже вирішувалися Верховним Судом. Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 03.11.2021 у справі № 817/1911/17 дійшла висновку:

« 59. У члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб`єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання.

60. Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника.

61. Чинні правові норми Земельного кодексу України та Закону № 973-IV не передбачають права громадянина України використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства та його реєстрації. Тому земля, надана в користування громадянину України для створення фермерського господарства, вважається такою, яка передана у користування всьому фермерському господарству. Але при цьому, власник землі залишається незмінним - держава або територіальні громади. Фермерське господарство не має в цьому випадку документу, який засвідчував би державну реєстрацію права на землю (права постійного користування) на відміну від громадянина, який отримав земельну ділянку у користування та зареєстрував належним чином такий правочин. Отже, члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку».

24. За таких обставин, затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність іншій особі з подальшим наданням цієї ділянки у власність, суперечить положенням частини п`ятої статті 116 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відтак, вказані обставини є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

25. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 не було припинено в порядку, визначеному законом.

26. Отже, у відповідача не було правових підстав для затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки.

27. Відтак, рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправними дії відповідача у цій справі, не ґрунтуються на правильному розумінні закону.

28. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

30. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

31. Враховуючи наведене, Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішення і не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі та вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового про часткове задоволення позову.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №817/71/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі №817/71/18, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб