Постанова

від 17.05.2022 по справі 160/9732/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 160/9732/18

провадження № К/9901/4342/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)

у справі №160/9732/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи»

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування постанов та припису.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 27 листопада 2018 року №ДН 1978/252/АВ/МГ-ФС/747;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 27 листопада 2018 року №ДН 1978/252/АВ/ІП-ФС/748;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 13 листопада 2018 року №ДН1978/252/АВ/П.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, позов задоволено повністю.

3. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року й ухвалити нове рішення про відмову у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 01 листопада 2018 року №957-І у період з 02 листопада 2018 року по 05 листопада 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» за адресою: 49101, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд.59, офіс 1, за результатами якого складено акт від 05 листопада 2018 року №ДН1978/252/АВ.

6. Актом інспекційного відвідування встановлено наступне:

- відповідно до відомості нарахування заробітної плати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні системи» не нараховано та не виплачено 13 працівникам у відповідних періодах індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), частину 6 статті 95 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), статтю 33 Закону України "Про оплату праці";

- у штатному розкладі, затвердженому наказом директора підприємства від 01 березня 2017 року №3ш зазначено однакові тарифні ставки (оклади) у розмірі 3200 грн. різним посадам: директору, головному бухгалтеру, водію автотранспортних засобів, інженеру з ремонту, менеджеру із закупівель, тобто вищеперелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, тобто без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги статті 96 КЗпП України та частини 3 статті 6 Закону України «Про оплату праці».

7. Примірник акту перевірки отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» особисто.

8. 13 листопада 2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН1978/252/АВ/П, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» усунути вищезазначені порушення; у строк до 20 листопада 2018 року року письмово інформувати про виконання вимог припису.

9. 27 листопада 2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем прийняті оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №ДН1978/252/АВ/МГ-ФС/747, якою накладено на позивача штраф у розмірі 483 990 грн. за непроведення індексації заробітної плати;

- №ДН1978/252/АВ/ІП-ФС/748, якою накладено на позивача штраф у розмірі 3723 грн. за встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних співвідношень.

10. Вважаючи постанови про накладення штрафів, а також припис про усунення порушень протиправними позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафів та припис про усунення порушень прийнято в порушення вимог Закону, а вказані в акті інспекційного відвідування правопорушення не підтверджені під час розгляду справи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

13. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди не врахували, що інспекційне відвідування проводилося у листопаді 2018 року, а індексація ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не проводилася в червні 2017 року і жодної інформації про те, що станом на червень 2017 року вказані працівники працювали за сумісництвом інспектору праці надано не було.

14. Скаржник вважає необґрунтованим твердження судів щодо визначення базового місяця індексації зарплати ОСОБА_3 з посиланням на звільнення з посади бухгалтера ОСОБА_2 та прийняття на цю посаду лише в серпні 2017 року ОСОБА_3 . Відповідач наполягає, що базовим місяцем для індексації зарплати ОСОБА_3 є серпень 2017 року.

15. На думку відповідача, необґрунтованим є посилання судів на те, що посада «інженер з ремонту» встановлена з травня 2017 року (на яку прийнято ОСОБА_4 ), а також те, що у березні 2017 року створено посаду «водій» (на яку прийнято ОСОБА_5 ). Скаржник вважає, що для розрахунку індексації базовим місяцем для працівників посади «інженер з ремонту» вважається лютий 2017 року. Для розрахунку індексації базовим місяцем для працівників посади «водій автотранспортних засобів» вважається березень 2017 року.

16. Відповідач стверджує, що суди помилково вважали, що не підлягає індексації заробітна плата працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які працювали неповний робочий день, оскільки відповідно до абзацу 7 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

17. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги. Зокрема, наголошує, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 працювали на підприємстві не неповний робочий день, а їм було встановлено скорочений робочий день, що регулюється іншими нормами законодавства, ніж зазначає орган Держпраці.

18. Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» вважає, що воно не засновано на державній або комунальній власності та не фінансуєтеся з бюджету, тому до нього не може бути застосовано статтю 96 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) та статтю 6 Закону України «Про оплату праці».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

20. Абзацем четвертим частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

21. За приписами статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

22. У статті 18 вказаного Закону передбачено, що індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.

23. Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

24. Згідно зі статтею 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

25. У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №805/430/18-а Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підтримала попередньо висловлену позицію Верховного Суду про те, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).

26. У вказаній постанові також зроблено висновок про те, що виконання порушення, нарахування та виплата індексації не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

27. Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

28. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (за текстом - Порядок №1078).

29. Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

30. У пункті 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

31. Відповідно до пункту 7 Порядку № 1078 особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

32. Пунктом 10-2 Порядку №1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює донині за сумісництвом на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» на 0,25 ставки, ОСОБА_2 працювала на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Прогресивні Системи» на 0,25 ставки до серпня 2017 року. За основним місцем роботи індексація їм виплачувалася у повному обсязі.

При отриманні заяви попереднього головного бухгалтера ОСОБА_2 (яка працювала на 0,25 ставці за сумісництвом) про звільнення за власним бажанням було прийнято рішення про передачу бухгалтерського обліку компанії до аутсорсингової компанії, тому штатна посада головний бухгалтер за сумісництвом на 0,25 ставки була скасована. ОСОБА_3 надає такі послуги підприємствам та організаціям з 11 червня 2009 року. Але у процесі ознайомлення з підприємством, враховуючи специфіку діяльності підприємства і обсяги потенціальних робіт у майбутньому, які на той час з`явилися, було прийнято рішення по розширенню сфери діяльності підприємства, що робило передачу справ до аутсорсінгу вкрай складним. Тому ОСОБА_3 була прийнята на повну ставку на посаду головний бухгалтер з серпня 2016 року, але ця посада була знов створена 16 серпня 2017 року у зв`язку зі збільшенням обсягів робіт, що потребувало розширення штату.

З жовтня 2017 року було підвищено посадові оклади на 800 грн, тому позивач і суди вважали, що листопад 2017 року вважається новим базовим місяцем для нарахування індексації.

34. Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального права при визначенні місяця індексації судами попередніх інстанцій.

35. Відповідач наголошує, що відповідно до штатних розписів (наданих інспектору праці під час інспекційного відвідування самим позивачем та наданих відповідачем до матеріалів судової справи) від 01 січня 2017 року, від 01 лютого 2017 року, від 01 березня 2017 року, від 01 квітня 2017 року встановлена посада головного бухгалтера.

36. Вказані доводи зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.

37. Суд не вбачає порушень законодавства в частині створення підприємством позивача у штатному розписі не двох одиниць «інженер з ремонту», а «сервісний інженер» та «інженер по ремонту оргтехніки», а також у тому, що у березні 2017 у штатний розпис була введена посада «водій» (посада скасована 01 квітня 2017 року), а з 04 квітня 2017 року до штатного розпису була введена посада «водій автотранспортних засобів».

38. Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що особам на новостворених посадах індексація нарахована і сплачена у повному обсязі.

39. Варті уваги доводи позивача, наведені у відзиві на касаційну скаргу про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 працювали на підприємстві не неповний робочий день, а їм було встановлено скорочений робочий день.

40. Робочий час регулюється Главою IV КЗпП України. У статті 51 КЗпП України визначено правові засади скороченої тривалості робочого часу.

41. Нормативні положення щодо неповного робочого часу визначені у статті 56 КЗпП України.

42. При неповному робочому дні праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні - як за повний робочий день.

43. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги про те, що не було дотримано правил обрахування при неповному робочому дні не знайшли свого підтвердження.

44. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

45. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

46. За приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

47. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

48. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки первинним документам, іншим доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

49. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

50. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

51. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

52. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №160/9732/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб