Рішення

від 19.02.2019 по справі 160/9732/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 160/9732/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача Данилова А.В.,

представника відповідача Бохан О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресивні системи до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов та припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прогресивні системи (далі - ТОВ Прогресивні системи , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН 1978/252/АВ/МГ-ФС/747 від 27.11.2018 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН 1978/252/АВ/ІП-ФС/748 від 27.11.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН1978/252/АВ/П від 13.11.2018 року.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними постановами та приписом, зазначаючи, що при проведенні інспекційного відвідування посадова особа ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вийшла за межі питання, з якого було призначене інспекційне відвідування. Висновки відповідача про ненарахування індексації заробітної плати та не виплати пропорційно відпрацьованому часу 13 працівникам є хибними, оскільки індексація виплачувалась працівникам в повному обсягу пропорційно відпрацьованому часу, що вказано у документах нарахування заробітної плати, переданих інспектору під час перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Представником відповідача 22.01.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що твердження позивача щодо підстави та обсягу проведення інспекційного відвідування є необгрунтованими. Відповідно до відомості нарахування заробітної плати працівникам ТОВ Прогресивні системи не нараховано та не виплачено 13 працівникам індексацію заробітної плати, чим порушено вимоги законоадвства. Отже, оскаржувані припис та постанови є законними та обгрунтованими.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу №957-І від 01.11.2018 року у період з 02.11.2018 року по 05.11.2018 року інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ Прогресивні системи за адресою: 49101, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд.59, офіс 1, код ЄДРПОУ 40951743, за результатами якого складено акт від 05.11.2018 року №ДН1978/252/АВ.

Актом інспекційного відвідування встановлено наступне:

- відповідно до відомості нарахування заробітної плати ТОВ Прогресивні системи не нараховано та не виплачено 13 працівникам, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у відповідних періодах індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці ;

- у штатному розкладі, затвердженому наказом директора підприємства від 01.03.2017 року №3ш зазначено однакові тарифні ставки (оклади) у розмірі 3200 грн. різним посадам: директору, головному бухгалтеру, водію автотранспортних засобів, інженеру з ремонту, менеджеру із закупівель, тобто вищеперелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, тобто без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги ст. 96 КЗпП України та ч.3 ст.6 Закону України Про оплату праці .

Примірник акту перевірки отримано директором ТОВ Прогресивні системи особисто.

13.11.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН1978/252/АВ/П, яким зобов`язано ТОВ Прогресивні системи усунути вищезазначені порушення; у строк до 20.11.2018 року письмово інформувати про виконання вимог припису.

27.11.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем прийняті оскаржувані постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №ДН1978/252/АВ/МГ-ФС/747, якою накладено на позивача штраф у розмірі 483990 грн. за непроведення індексації заробітної плати;

- №ДН1978/252/АВ/ІП-ФС/748, якою накладено на позивача штраф у розмірі 3723 грн. за встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних співвідношень.

Не погоджуючись з прийнятими постановами та приписом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

26.04.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників

Підставою для проведення перевірки став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.09.2018 року №23194/0805/26.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону праці контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; органи доходів і зборів.

Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці.

Зазначені державні органи мають право одержувати від суб`єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.

З аналізу наведених норм, судом встановлено правомірність підстав та процедури проведення перевірки.

Щодо порушень трудового законодавства, що виразилося у несвоєчасному проведенні індексації заробітної плати, суд зазначає наступне.

Згідно з п.29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, з положень п.29 Порядку № 295 та абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України вбачається, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичні особи несуть відповідальність у вигляді накладення штрафу, притягнення до якої вживається одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспектування.

Відповідач зазначає про порушення Підприємством ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці .

Так, згідно зі ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці"та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України Про оплату праці , від 24.03.95 № 108/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 108) передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Стаття 11 Закону № 108 мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Стаття 12 Закону № 108 встановлює інші норми і гарантії в оплаті праці.

Так, згідно з вказаною статтею норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

При цьому визначення норми праці наведені у ч.1 ст.85 КЗпП України, згідно з якою норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Гарантії і компенсації наведені, зокрема, у Главі VІІІ КЗПП України.

Тобто з положень ст.ст.11, 12 Закону № 108 випливає, що мінімальними гарантіями в оплаті праці є мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, а також норми оплати праці і гарантії та компенсації працівникам.

Разом з тим, у Законі України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-III наведено поняття державні соціальні гарантії .

Так, у ч.2 ст.17 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії наведені основні державні соціальні гарантії, до числа яких включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії наведені інші державні соціальні гарантії, відповідно до положень якої Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У п.2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Стаття 2 Закону № 108, яка встановлює структуру заробітної плати, передбачає, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п.п.2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказ Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець відрізняє поняття мінімальні державні гарантії в оплаті праці та державні соціальні гарантії , відносячи, при цьому, мінімальний розмір заробітної плати і до основних мінімальних державних гарантій в оплаті праці, і до основних державних соціальних гарантій.

Разом з тим, індексація не є у розумінні ст.85 КЗпП України нормою оплати праці, не являється гарантією чи компенсацією для працівників, а входить до структури заробітної плати (до складу фонду додаткової заробітної плати), і застосується, як зазначено п.2 Порядку № 1078, до грошового доходу громадян у вигляді оплати праці, який включає гарантійні та компенсаційні виплати, а також індексація відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Судом встановлено, що працівники позивача ОСОБА_14 працює донині, а ОСОБА_2 працювала до серпня 2017р. у ТОВ Прогресивні Системи за сумісництвом на 0.25 ставці, тому що працювали на основному місці роботи у ТОВ ПринтСервис на повну ставку та отримували зарплатню та індексацію у повному обсязі. Про що подали відповідні довідки №872 та №873 від 02.12.2016р. на момент працевлаштування до ТОВ Прогресивні Системи .

Тому ОСОБА_14 та ОСОБА_2 не мали підстав до нарахування індексації у ТОВ Прогресивні Системи згідно постанови Кабінету міністрів України №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення .

При отриманні заяви попереднього головного бухгалтера ОСОБА_2 (яка працювала на 0,25 ставці за сумісництвом) про звільнення за власним бажанням було прийнято рішення про передачу бухгалтерського обліку компанії до аутсорсингової компанії, тому штатна посада головний бухгалтер за сумісництвом на 0,25 ставки була скасована. ОСОБА_3 надає такі послуги підприємствам та організаціям з 11.06.2009 року. Але у процесі ознайомлення з підприємством, враховуючи специфіку діяльності підприємства і обсяги потенціальних робіт у майбутньому, які на той час з`явилися було прийнято рішення по розширенню сфери діяльності підприємства, що робило передачу справ до аутсорсінгу в край складним. Тому ОСОБА_3 була прийнята на повну ставку на посаду головний бухгалтер з серпня 2016р., але ця посада була знов створена 16.08.17р. у зв`язку зі збільшенням обсягів робіт, що потребувало розширення штату. Тому згідно постанови №1078 для розрахунку базового місяця для індексації був прийнятий серпень 2017р. Право на нарахування індексації заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу згідно з постанови №1078 належить ОСОБА_3 з грудня 2017г., а не з серпня 2017р. як помилково вказала інспектор.

З жовтня 2017р. було підвищено посадові оклади на 800 грн. тому згідно п. 5 постанови №1078 та згідно п. 10 постанови №1078 листопад 2017р. вважається новим базовим місяцем для нарахування індексації. Тому право на наступне нарахування індексації настало у ОСОБА_3 починаючи тільки з березня 2018р. у сумі 59,91грн. за березень-червень 2018р., у сумі 62,59грн. липень-жовтень 2018р., та 138.08грн. у листопаді 2018р.

Зазначені сумі були нараховані та повністю виплачені ОСОБА_3 у період по жовтень включно, що підтверджуться документами нарахування заробітної платі, що також надавались під час перевірки. Тому усю належну індексацію ОСОБА_3 отримала у повному обсязі про, що свідчать документи передані під час перевірки. У листопаді 2018р. були підняті оклади всім працівникам у сумах з 140-400 грн., зокрема ОСОБА_3 отримала підвищення у розмірі 140,00грн., що перевищує індексацію у листопаді (138,08грн.), тому згідно п. 5 постанови №1078 індексація у листопаді не нараховується, та згідно п. 10 постанови №1078 встановлюється новий базовий період листопад 2018р.

У штатному розписі від 02.02.2017р. було створеною посаду не Інженер з ремонту , а Сервісний інженер , як було вказано в заяві про прийняття на роботу ОСОБА_15 від 26.01.2017 г . та у наказі №4-К від 26.01.17р.

У штатному розписі від 04.04.2017р. створено посаду Інженер з ремонту оргтехніки як було вказано в заяві про прийняття на роботу ОСОБА_16 від 31.03.17р. та у наказі 7-К від 31.03.17р.

Таким чином, у квітні 2017р. у ТОВ Прогресивні Системи працювало два інженера, але не 2 одиниці інженер з ремонту , а сервісний інженер та інженер по ремонту оргтехніки .

Посада Інженер з ремонту була новостворена у штатному розпису від 03.05.2017р. згідно заяви ОСОБА_4 від 28.04.17р. про прийом на роботу з 03.05.17р. та наказу 9-К від 28.04.17р.

Тому згідно постанови №1078 базовим місяцем для індексації слід вважати травень 2017р., а не лютий 2017р. Право на нарахування індексації заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу згідно з п. 4 постанови №1078 належить ОСОБА_4 тільки з листопада 2017р., а не з липня 2017р. Разом с тим, з жовтня 2017р було підвищено посадовий оклад у ОСОБА_4 на 800 грн., що перевищує поріг індексації за жовтень 2017р. та згідно постанови №1078 не потребує нарахування такої індексації. Одночасно жовтень 2017р. вважається новим базовим місяцем для нарахування індексації і право на нарахування наступної індексації настало у ОСОБА_4 починаючи з березня 2018р. у сумі 59,91грн. за березень-червень 2018р., та у сумі 62,59грн за липень-жовтень 2018р.

Зазначені суми були нараховані та повністю виплачені ОСОБА_4 , що вказано у документах нарахування заробітної платі переданих інспектору під час перевірки. Усю належну індексацію ОСОБА_4 отримує в повному обсязі про, що також свідчать документи передані під час перевірки. У листопаді 2018р. були підняті оклади всім працівникам у сумах з 140-400 грн, зокрема ОСОБА_4 отримав підвищення у розмірі 100.00 грн., що перевищує індексацію у листопаді (138,08грн), тому згідно п. 5 постанови №1078 індексація у листопаді не нараховується, та згідно п. 10 постанови №1078 встановлюється новий базовий період листопад 2018р.

У березні 2017 у штатний розпис була введена посада водій , а не водій автотранспортних засобів як помилково зазначила інспектор. На цю посаду згідно заяви було прийнято по сумісництву на 0,5 ставки ОСОБА_17 , якій працював цілих три дні та був звільнений за власним бажанням 30.03.17р. У зв`язку тим, що роботи для водія у той час фактично не було, така посада була скасована та затверджено новий штатний розпис компанії з 01.04.17р.

З 04.04.17р. до штатного розпису була введена посада водій автотранспортних засобів на яку і був прийнятий ОСОБА_5 . Таким чином, згідно постанови №1078 для розрахунку базового місяця для індексації прийнятий квітень 2017р., а не березень 2017 як помилково зазначила інспектор. Право на нарахування індексації заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу згідно з п. 4 постанови №1078 належить ОСОБА_5 тільки з вересня 2017г., а не з серпня 2017р. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 у серпні 2017, він не працював у вересні 2017 тому права на нарахування індексації у серпні не мав.

У зв`язку з тим, що головний замовних Коніка Мінолта Україна має скорочений робочий день кожну п`ятницю до 14:00 окремі працівники мають суттєве зниження навантаження по п`ятницях. Тому декотрі працівники надали заяви про встановлення скороченого робочого дня по п`ятницях (надання їм права залишати підприємство кожну п`ятницю на 1 час раніше за власний рахунок). Такими працівниками до свого звільнення були ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 Працюючі донині робітники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 теж надавали такі заяви.

У зв`язку з підвищенням у такому разі навантаження на бухгалтерію при розрахунках заробітної плати та індексації (тому, що не всі працівники мають скорочений день), було прийнято рішення користуючись абзацом 8 п. 5 постанови №1078 задля спрощення обліку рахувати індексацію випереджаючим шляхом, в залежності від місяця та фактично відпрацьованого часу у сумі від 60грн., поки індексація не перевищить 100грн. Різницю між окладом та нарахованою індексацією виплачувати працівникам у якості премії (але не обмежуючись цією сумою).

Вказані працівники регулярно отримували належну їм індексацію і розмірі перевищуючим розрахункові: ОСОБА_18 з 01.02.2018р., ОСОБА_7 з 28.03.18р., ОСОБА_8 з 16.04.18р., ОСОБА_10 з 17.05.18р., ОСОБА_9 з 26.06.18р., ОСОБА_11 з 10.07.18р., ОСОБА_12 з 10.07.2018р., ОСОБА_13 з 19.09.2018р.

Щодо порушення про встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, тобто без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1 та 5 статті 96 Кодексу законів про працю України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Таким чином, зазначеною статтею чітко передбачено, формування посадових окладів працівників організацій, що фінансуються з бюджету на основі, у тому числі і міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Судом встановлено, що позивач не є бюджетною установою та його фінансування не здійснюється з державного бюджету, відтак, на позивача не покладено обов`язку формування посадових окладів з урахуванням статті 96 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, висновки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці ст. 96 КЗпП України та ч.3 ст.6 Закону України Про оплату праці є помилковими, а тому прийняті на підставі цих висновків постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1978/252/АВ/МГ-ФС/747, №ДН1978/252/АВ/ІП-ФС/748 від 27.11.2018 року та припис №ДН1978/252/АВ/П від 13.11.2018 року є необґрунтованими і такими, що прийняті без врахування всіх істотних обставин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1978/252/АВ/МГ-ФС/747, №ДН1978/252/АВ/ІП-ФС/748 від 27.11.2018 року та припис №ДН1978/252/АВ/П від 13.11.2018 року прийняті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області протиправно, а відтак підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні системи" (49101, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, б. 59, оф. 1, код ЄДРПОУ 40951743) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. З, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов № ДН 1978/252/АВ/МГ-ФС/747 від 27.11.2018 року, № ДН 1978/252/АВ/ІП-ФС/748 від 27.11.2018 року та припису № ДН1978/252/АВ/П від 13.11.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1978/252/АВ/МГ-ФС/747 від 27.11.2018 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні системи" накладено штраф у розмірі 483 990,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1978/252/АВ/ІП-ФС/748 від 27.11.2018 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні системи" накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН1978/252/АВ/П від 13.11.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні системи" (49101, м. Дніпро, пр. Олександра Поля. б. 59. оф. 1. код ЄДРПОУ 40951743) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. З, м. Дніпро. 49050, код ЄДРПОУ 39788766) судовий збір у розмірі 5814 грн. 61 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 березня 2019 року.

Суддя О.В. Врона