Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/179/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/179/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за заявою про Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» перегляд судового рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року за нововиявленими обставинами за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-Г) до проЗакритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (02096, м.Київ, ВУЛИЦЯ РЕМОНТНА, будинок 8) стягнення заборгованості у розмірі 297 516 грн.77 коп.

Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача (Заявника): Лукомський П.В. (представник на підставі ордеру);

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 297 516 грн.77 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» заборгованість у розмірі 297 516 грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 4 462 грн. 76 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

04.02.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року по справі №910/179/20 було видано Наказ.

20.01.2022 року Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення від 22.10.2020 року за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20, відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та вирішити питання про поворот виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, судове засідання призначено на 09.02.2022 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року, відкладено розгляд справи на 23.02.2022 року у зв`язку із неявкою представника Позивача.

В судовому засіданні представник Відповідача (Заявника) підтримав вимоги та доводи Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20, просив суд її задовольнити. Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що Заява Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року по справі № 910/179/20 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 р. необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» заборгованість у розмірі 297 516 грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 4 462 грн. 76 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

В основу судового рішення від 22.10.2020 року по справі №910/179/20 Господарським судом міста Києва було покладено рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", оформлене протоколом №19-01 від 20.02.2019 року, яким прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019 року, встановлено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ становить 06 грн. 99 коп. за 1 кв.м.

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 вмотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року по справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 20.02.2019, оформлені Протоколом №19-01; визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 28.05.2020, оформлені Протоколом №4-20.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з підстави істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, відповідно до п.1 ч. 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Також, Суд зазначає, що на час прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 Закритому акціонерному товариству «Українська будівельна компанія» не були відомі вищезазначені обставини, якими останній обґрунтовує Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20, а тому є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

За частинами 1-3 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г», оформленого протоколом №19-01 від 20.02.2019 року, прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019 року, розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ становить 06 грн. 99 коп. за 1 кв.м. (а.с.10-11)

У пункті 3 розділу IV Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року по справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 20.02.2019, оформлені Протоколом №19-01; визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 28.05.2020, оформлені Протоколом №4-20.

У вказаному рішенні суду встановлено, що доказів повідомлення позивача 1, 2 та 4 про проведення 20.02.2019 загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" та доказів голосування позивачем-2 на вказаних загальних зборах, матеріали справи не містять. Недотримання ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та свідчить про незаконність рішення Загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" від 20.02.2019 та про обґрунтованість позовних вимог позивачів 1, 2, 4 у частині визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" від 20.02.2019.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/18428/20 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт недійсності рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 20.02.2019, оформлені Протоколом №19-01, яким прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019 року, встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ у розмірі 06 грн. 99 коп. за 1 кв.м., підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 року у справі №910/18428/20, яке набрало законної сили.

Відповідно до розділу VІІІ Статуту співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Як встановлено Судом, Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» є власником нежитлових приміщень №№195, 198-201, 208-210, 215-217, 219-246, 249-273, загальною площею 5320,4 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 4-Г, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (а.с. 32-83)

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку Суд зазначає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Суд зазначає, що підставою позову у даній справі є саме невиконання Відповідачем як співвласником своїх обов`язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г», оформленим протоколом №19-01 від 20.02.2019 року.

При цьому, кошти, які Позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків на утримання самого будинку, прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про необхідність перевірки судом документального підтвердження понесення позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018 у справі № 910/6356/16).

Окрім того, законом та положеннями Статуту ОСББ визначено порядок здійснення ревізійною комісією ОСББ контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання. В свою чергу, предметом розгляду даної справи є виключно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які були прийняті, є чинними та підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку.

До того ж, кошторис ОСББ затверджується на наступний період, а не на період, який минув. Тобто, співвласник зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку щомісячно згідно з кошторисом, який затверджений загальними зборами ОСББ на поточний рік (або також на наступні, якщо іншого рішення не буде прийнято), що саме по собі виключає можливість надання об`єднанням доказів витрат, які ще не були понесені.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку. Відповідач, в свою чергу, також не позбавлений права та можливості приймати участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Отже, при вирішенні даного спору господарському суду належить перевірити нараховані позивачем спірні суми на відповідність їх розмірам внесків та платежів, які були затверджені рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г».

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, ст.530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Настання строку виконання договору щодо оплати пов`язується із днем, коли боржник отримав вимогу.

23.12.2019 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимог №34 про сплату заборгованості у розмірі 260 327 грн. 20 коп. зі сплати внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.12..2019 р.. (а.с. 88-89)

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку (пропорційно до площі належних відповідачу приміщень - 5320,40 кв. м.) за період з 01.05.2019 р. по 31.12.2019 р. на загальну суму в розмірі 297 516 грн. 77 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості Відповідача, наданим Позивачем. (а.с.6-8)

Проте, враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року по справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року, визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", проведені 20.02.2019, оформлені Протоколом №19-01, здійснення нарахування Позивачем спірної суми заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання нерухомого майна у розмірах, затверджених рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г», оформленим протоколом №19-01 від 20.02.2019 року, є неправомірним.

При цьому, Суд зазначає, що при зверненні до суду з вказаним позовом Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» не надано суду жодного іншого рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г», яким встановлено розмір внесків та платежів на утримання нерухомого майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 297 516 грн.77 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 р. прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ст.325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20, Суд зазначає, що на підставі положень ст.ст.320, 325 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що Заява Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Крім того, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Відповідач просив суд вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 шляхом стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» на користь Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» грошових коштів у розмірі 311 979 грн. 53 коп.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7, 9, 10 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Суд зазначає, що наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 справі № 13-рп/2011 (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» заборгованість у розмірі 297 516 грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 4 462 грн. 76 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

04.02.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року по справі №910/179/20 було видано Наказ.

В межах виконавчого провадження №64477629 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» грошові кошти у загальному розмірі 311 979 грн. 53 коп., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, виписками по рахунку Відповідача, платіжними дорученнями. (т.3 а.с.238-247)

19.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64477629 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд відмовляє в позові повністю, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення заяви Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про поворот виконання рішення у справі №910/179/20 шляхом повернення сплачених грошових коштів за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 320-325, 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/179/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 297 516 грн.77 коп. - відмовити у повному обсязі.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 38855291) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (02096, м.Київ, ВУЛИЦЯ РЕМОНТНА, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 23728595) судовий збір за подання заяви перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у розмірі 6 694 (шість тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 14 (чотирнадцять) коп.

6. Заяву Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про поворот виконання рішення у справі №910/179/20 - задовольнити.

7. В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року по справі №910/179/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 38855291) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (02096, м.Київ, ВУЛИЦЯ РЕМОНТНА, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 23728595) грошові кошти у розмірі 311 979 (триста одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп.

8. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 травня 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин