Постанова

від 18.05.2022 по справі 923/1304/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/1304/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби

на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021

по справі №923/1304/21

за позовом Херсонського міського центру зайнятості

до Чорноморської митниці Держмитслужби

про стягнення 124 952,44 грн.

(суддя першої інстанції: Закурін М.К., дата та місце ухвалення рішення: 16.11.2021, Господарський суд Херсонської області , м. Херсон, вул. Театральна, 18)

У вересні 2021 року Херсонський міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі відповідач) в якій просив суд: стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь Херсонського міського центру зайнятості кошти у розмірі 124 952,44 грн.

В обґрунтування позову Херсонський міський центр зайнятості послався на приписи ст. ст. 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та невиконання відповідачем обов`язку відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як безробітним, у зв`язку з поновленням їх за рішеннями суду, а саме ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста Херсон-аеропорт митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі з 21.03.2020 та ОСОБА_2 на посаді начальника Херсонської митниці ДФС з 22.06.2016.

Позивач зазначав, що за час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав матеріальне забезпечення допомогу по безробіттю в розмірі 54 492,25 грн. за період з 21.05.2020 по 27.12.2020, а ОСОБА_2 70 460,19 грн. за період з 27.07.2016 по 21.07.2017, всього було виплачено 124 952,44 грн., проте на час звернення до суду, відповідач зазначені кошти не відшкодував.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по даній справі позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь Херсонського міського центру зайнятості 124 952,44 грн. виплаченого матеріального забезпечення допомоги по безробіттю та вартості соціальних послуг, а також 2270 грн. компенсації по сплаті судового збору.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, оцінюючи наявні докази в сукупності та всі обставини справи, з огляду на встановленні судом обставини, з урахуванням обов`язку відповідача відшкодувати позивачу суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітним у разі поновлення їх на роботі за рішенням суду, а також доведеністю позивачем власних вимог, неспростування їх відповідачем, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Так, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що саме Чорноморська митниця Держмитслужби є роботодавцем стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для цілей ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначались, звільнялись та поновлювались на посадах, які перебували у складі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Херсонської митниці ДФС), яка реорганізована шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби, та на час звернення з позовною заявою припинена, а тому саме на відповідача, як на правонаступника, до якого на підставі ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України перейшли всі права та обов`язки, покладений обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітним у зв`язку з їх поновленням на роботі за рішенням суду.

Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в силу приписів ст. ст. 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на відповідача у даній справі Чорноморську митницю Держмитслужби покладено обов`язок відшкодувати Херсонському міському центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як безробітним, у зв`язку з поновленням їх на посадах.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Чорноморська митниця Держмитслужби звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та не застосуванням норм права, які мають бути застосовані в даних правовідносинах.

Заявник апеляційної скарги, посилаючись на ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, зазначає, що згідно наявної інформації, роботодавець (накази Державної фіскальної служби України про звільнення/про виконання рішення суду щодо поновлення, що містяться в матеріалах справи), який допустив його незаконне звільнення та спричинив відповідно страхові виплати, які просив стягнути позивач у справі, була ДФС України. Крім того, поновлення на посаді здійснювалось також ДФС України, яка на теперішній час не ліквідована.

Апелянт також посилається на ч.1 ст. 609 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Отже, заявник вважає, що відповідальність, як роботодавця, законом покладена саме на ДФС України, а отже позов було подано до неналежного відповідача. Проте, судом першої інстанції вказана обставина врахована не була.

У своїй скарзі апелянт зауважує, що позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів про нарахування та виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, а отже не підтверджено належними доказами факт понесених фондом витрат, які він просить утримати з роботодавця у своєму позові.

Враховуючи наведене, Чорноморська митниця Держмитслужби вважає позов необґрунтованим та просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 залишено без руху.

29.12.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Чорноморської митниці Держмитслужби про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3405 грн., а також докази надсилання позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження по справі №923/1304/21 за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, витребувано з Господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/1304/21.

21.01.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №923/1304/21.

26.01.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонського міського центру зайнятості надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У своєму відзиві позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права.

Позивач у своєму відзиві перелічує документи, які було додано до позовної заяви, зазначаючи, що відомості виплат матеріального забезпечення за підписом директора та головного бухгалтера Центру зайнятості, які містять інформацію про нарахування та перерахування допомоги по безробіттю, є належними доказами по справі.

На переконання позивача, кошти в сумі 124 952,44 грн. підлягають поверненню за рахунок Чорноморської митниці Держмитслужби, як правонаступника, до якого перейшли повноваження Митниці ДФС Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі.

Таким чином, позивач вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2020 наказом Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної фіскальної служби України № 29-о від 17.03.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора митного поста Херсон-аеропорт Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

26.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (а.с. 8).

На підставі наказу від 08.04.2020 ОСОБА_1 отримав статус безробітного з 26.03.2020 та йому призначено допомогу по безробіттю з 26.03.2020. Також наказом виплату відкладено, у зв`язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з 26.03.2020 по 20.05.2020 (а.с. 11).

Наказом Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної фіскальної служби України № 53-о від 28.12.2020 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 540/993/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді з 21.03.2020 (а.с. 12).

Відповідно до наказу Міського центру зайнятості від 28.12.2020 № НТ201228 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 28.12.2020, у зв`язку з його поновленням на роботі за рішенням суду (а.с. 11).

У період перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості, а саме з 21.05.2020 по 27.12.2020 відповідно до Відомості виплат матеріального забезпечення (а.с. 19) та Додатку 4 до Персональної картки Нарахування допомоги по безробіттю та платежі (а.с. 66-67) ОСОБА_1 отримав 54492,25 грн. допомоги по безробіттю.

29.06.2021 за вих. №2120/06/2239/21 Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Голови комісії з реорганізації Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з заявою про повернення коштів, які були виплачені ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю.

16.07.2021 за вих. №399/21-70-05 Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомила про відсутність можливості повернути виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень та закриттю рахунків у зв`язку з реорганізацією.

Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2021 внесено запис про припинення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі припинено 02.08.2021.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення.

25.08.2021 за вих. № 2120/06/2841/21 Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Голови комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби з заявою про повернення коштів, які були виплачені ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю.

09.09.2021 за вих. №78.16-08/1-22/14/4127 Чорноморська митниця Держмитслужби повідомила про відсутність можливості повернути виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень.

За обліковим даними Позивача станом на день звернення до суду сума виплаченого ОСОБА_1 забезпечення та вартості соціальних послуг 54492,25 грн. не повернута.

Щодо призначення та виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2 , з матеріалів справи вбачається наступне.

21.06.2026 наказом Державної фіскальної служби України ОСОБА_2 , звільнено з посади заступника начальника Херсонської митниці ДФС.

13.07.2016 ОСОБА_2 , звернувся до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (а.с. 14).

На підставі наказу від 25.07.2016 ОСОБА_2 отримав статус безробітного з 20.07.2016. Також Наказом від 27.07.2016 № НТ160727 йому призначено допомогу по безробіттю з 27.07.2016 (а.с. 17).

24.07.2017 ОСОБА_2 , звернувся до Херсонського міського центру зайнятості із заявою про припинення реєстрації та зняття з обліку з 24.07.2017 у зв`язку з відмовою від послуг центру зайнятості та бажанням шукати роботу самостійно (а.с. 18).

На підставі наказу від 24.07.2017 № НТ170721 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 17).

Наказом Державної фіскальної служби України № 2184-о від 18.09.2017 на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі № 821/982/16, доповненої додатковою постановою Херсонського окружного адміністративного суду та залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, ОСОБА_2 , поновлено на посаді заступника начальника Херсонської митниці ДФС з 22.06.2016 (а.с. 24).

У період перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості, а саме з 27.07.2016 по 21.07.2017 відповідно до Відомості виплат матеріального забезпечення (а.с. 13) та Додатку 4 до Персональної картки Нарахування допомоги по безробіттю та платежі (а.с. 101-104) ОСОБА_2 , отримав 70460,19 грн допомоги по безробіттю.

31.05.2021 за вих. № 2120/06/1937/21 Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Голови комісії з припинення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з заявою про повернення коштів, які були виплачені ОСОБА_2 , як допомога по безробіттю.

15.06.2021 за вих. № 7.16-08/1-22/14/3539 Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомила про відсутність можливості повернути виплачену ОСОБА_2 , допомогу по безробіттю у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень та закриттю рахунків у зв`язку з реорганізацією.

Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2021 внесено запис про припинення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі припинено 02.08.2021.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення.

25.08.2021 за вих. № 2120/06/2841/21 Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Голови комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби з заявою про повернення коштів, які були виплачені ОСОБА_2 , як допомога по безробіттю.

09.09.2021 за вих. №78.16-08/1-22/14/4127 Чорноморська митниця Держмитслужби повідомила про відсутність можливості повернути виплачену ОСОБА_2 допомогу по безробіттю у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень.

За обліковим даними позивача станом на день звернення до суду сума виплаченого ОСОБА_2 забезпечення та вартості соціальних послуг 70460,19 грн. не повернута.

Всього за обліковими даними позивача відповідач має сплатити 124952,44 грн. виплаченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , матеріального забезпечення - допомоги по безробіттю.

Вказані обставини стали підставою для звернення Херсонського міського центру зайнятості до Господарського суду Херсонської області з відповідними позовними вимогами про стягнення 124952,44 грн.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Положення абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачають, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, відповідно до статей 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а роботодавець - зобов`язаний відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 902/291/17).

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" вказаного Закону функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 №945 (чинний на час виникнення правовідносин), завдання з реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття покладено на Державну службу зайнятості.

За змістом пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Положення Державний центр зайнятості, який є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби, виконує повноваження безпосередньо та через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості, забезпечуючи, зокрема, надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення", а також стягнення відповідно до закону коштів Фонду, виплачених особам, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачених на надання соціальних послуг безробітним.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності" роботодавець - це юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (частина перша статті 4 Закону).

Таким чином, ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв`язку із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у т. ч. на випадок безробіття, зокрема для цілей відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в порядку статей 34, 35 вказаного Закону, є самостійне ведення таким суб`єктом розрахунків із застрахованими особами (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 927/171/17).

Як зазначалося раніше, у період перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості, а саме з 21.05.2020 по 27.12.2020 відповідно до Відомості виплат матеріального забезпечення (а.с. 19) та Додатку 4 до Персональної картки Нарахування допомоги по безробіттю та платежі (а.с. 66-67) ОСОБА_1 отримав 54492,25 грн. допомоги по безробіттю.

У період перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості, а саме з 27.07.2016 по 21.07.2017 відповідно до Відомості виплат матеріального забезпечення (а.с. 13) та Додатку 4 до Персональної картки Нарахування допомоги по безробіттю та платежі (а.с. 101-104) ОСОБА_2 , отримав 70460,19 грн. допомоги по безробіттю.

Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності доказів, які підтверджують отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідних виплат судовою колегією не приймаються, оскільки не відповідають наявним матеріалам справи та встановленим обставинам.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Наказом Державної фіскальної служби України № 2184-о від 18.09.2017 на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі №821/982/16, доповненої додатковою постановою Херсонського окружного адміністративного суду та залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника Херсонської митниці ДФС з 22.06.2016.

Наказом Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної фіскальної служби України № 53-о від 28.12.2020 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 540/993/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді з 21.03.2020.

Як слідує з пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №296 від 28.03.2018 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» Херсонську митницю ДФС перейменовано у Митницю ДФС у Херсонській області, Автономій Республіці Крим та м. Севастополі.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

За пунктом 2 зазначеної постанови Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №858 від 02.10.2019 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Як слідує з Додатку 1 постанови №858 від 02.10.2019 утворено Чорноморську митницю Держмитслужби, а за Додатком 2 Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі реорганізована шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі постанови Кабінету Міністрів України №858 від 02.10.2019 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено Чорноморську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код 43335608).

На час розгляду даної справи Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення, як юридична особа не припинена, хоча і перебуває у стані припинення, про що 11.11.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Частиною 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відтак, виходячи з положень статей 91, 92, 96 та 104 Цивільного кодексу України юридична особа, що реорганізується через приєднання, відповідає за своїми майновими зобов`язаннями самостійно до моменту припинення і переходу майна, прав і обов`язків до правонаступників в результаті реорганізації шляхом приєднання.

Як слідує із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2021 до Реєстру внесений запис про припинення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Отже, зазначеним підтверджується, що саме Чорноморська митниця Держмитслужби є роботодавцем стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для цілей частини четвертої статті 35 Закону та належним Відповідачем за заявленими Позивачем вимогами. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призначались, звільнялись та поновлювались на посадах, які перебували у складі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Херсонської митниці ДФС), яка реорганізована шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби, та на час звернення з позовною заявою припинена, а тому саме на Відповідача, як на правонаступника, до якого на підставі частини 1 статті 104 ЦК України перейшли всі права та обов`язки, покладений обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітним у зв`язку з їх поновленням на роботі за рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності у Чорноморської митниці Держмитслужби відповідальності, як у роботодавця, а висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими та вірними.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства - з рішення суду та/або безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами статті 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалося раніше, в силу приписів статей 34, 35 Закону на Відповідача у даній справі - Чорноморську митницю Держмитслужби покладено обов`язок відшкодувати Херсонському міському центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як безробітним, у зв`язку з поновленням їх на посадах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, передбачено, що підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного у зв`язку з поновленням на його роботі за рішенням суду є фактичне виконання цього рішення, а саме наказ роботодавця про поновлення на роботі, з яким обов`язково ознайомлюється особа, яку поновлюють.

У пункті 77 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021у справі № 917/462/20 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що набуття Фондом права стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів і вартість наданих безробітному соціальних послуг та покладення на роботодавця обов`язку відшкодувати зазначені витрати Фонду Закон пов`язує з поновленням такої особи на роботі за рішенням суду, отже моментом виникнення цих права/обов`язку сторін спірних правовідносин є набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а розмір витрат, що належить відшкодувати роботодавцю, визначається з урахуванням обставин виконання рішення про поновлення на роботі та дати припинення реєстрації, як безробітної, поновленої на роботі особи.

Таким чином, право Позивача стягнути з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному ОСОБА_1 , у період перебування на обліку з 21.05.2020 по 27.12.2020, та безробітному ОСОБА_2 у період з 27.07.2016 по 21.07.2017, та обов`язок Відповідача відшкодувати відповідну суму у зв`язку поновленням їх на посадах виникли щодо ОСОБА_1 , з 26.032021, після апеляційного перегляду та набрання рішенням законної сили, та щодо ОСОБА_2 - з 28.11.2016.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Херсонським міським центром зайнятості позовних вимог та стягнув з відповідача 124 952,44 грн. витрат на допомогу по безробіттю.

Наведених висновків суду відповідач належними та доступними засобами доказування не спростував.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

За змістом статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нелюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи істотного порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому безпредметне посилання скаржника в цій частині не приймається до уваги.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для задоволення позову, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм матеріального права, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого у справі рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

За таких обставин, апеляційна скарга Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 16.11.2021 по справі №923/1304/21 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова суду складена та підписана з порушенням строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України з 24.02.2022 року згідно Указу Президента України №64/2022.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош