Ухвала

від 17.05.2022 по справі 2-167/2009

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 2-167/2009

Провадження № 6/126/20/2022

"18" травня 2022 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа з тих підстав, що як стверджує Бершадським районним судом Вінницької області 17.03.2009 було винесено рішення про стягнення аліментів. На виконання даного рішення було видано виконавчий лист. Виконавчий лист було втрачено в зв`язку з тим, що Луганська область з 2014 року окупована. Просить видати дублікат виконавчого листа.

Заявниця ОСОБА_1 надала заяву, в якій заяву про видачу дубліката виконавчого листа підтримує, просить розглянути заяву в її відсутність.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.03.2009 у справі № 2-167/2009 суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.01.2009 і до її повноліття.

На виконання вищезазначеного судового рішення було видано виконавчий лист.

Виконавчий лист було втрачено в зв`язку з тим, що територія Луганської області з 2014 року окупована.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_2 27.07.2010.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 05.12.2016 і її прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 .

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 (справа № 126/2791/15-ц, провадження № 61-4304св21) зауважив, що відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість виконання судових рішень.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторін у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 17.4 ч.1 розділуХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Матеріали справи та надані заявником докази містять відомості про втрату виконавчого документу.

Отже, з метою не допущення порушення прав, які визначені судовим рішенням, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та видати дублікат виконавчого листа, оскільки його оригінал втрачено, рішення не виконано.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 18 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень доЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-167/2009 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бершадський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В. І. Гуцол