Ухвала

від 17.05.2022 по справі 460/2721/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 460/2721/18

адміністративне провадження № К/990/4015/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18 за позовом Державного підприємства «Клеванське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 24.01.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18 в частині задоволення позову та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Державного підприємства «Клеванське лісове господарство» в повному обсязі. Також, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, пропуск якого, як вказує скаржник, відбувся з підстав несвоєчасного отримання копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18, а саме 13.12.2021 за вх.№23526/10/17-00.

У поданні касаційної скарги лише 24.01.2022, тобто через 42 дні з моменту коли особа отримала копію спірної постанови складеної в повному обсязі, Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням строку на касаційне оскарження та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк впродовж якого особа має право надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху стало, зокрема відсутність належного обґрунтування неможливості подання контролюючим органом касаційної скарги у період з 13.12.2021 по 12.01.2022, з яким закон пов`язує право на безумовне поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та відсутність доказів на підтвердження наведених у клопотанні обставин.

У поданні касаційної скарги лише 24.01.2022, тобто через 42 дні з моменту коли особа отримала копію спірної постанови складеної в повному обсязі, Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням строку на касаційне оскарження та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 21.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Верховний Суд з власної ініціативи ухвалою від 19.04.2022 продовжив Головному управлінню ДПС у Рівненській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) до 03.05.2022.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 28.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18, поновити пропущений строк та відкрити касаційне провадження у даній справі.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження судових рішень Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вказує, що у зв`язку з непереборними та об`єктивними обставинами, а саме перебування працівників податкового органу на лікарняному у зв`язку з перенесенням хвороби «СOVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та великим навантаженням на осіб щодо супроводження справ у судах й підготовки процесуальних документів, можливість реалізації права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом була ускладненою. Одночасно, відповідач наголошує про дотримане ним визначеного статтею 333 КАС України присічного строку на касаційне оскарження, просить суд врахувати належну реалізацію контролюючим органом права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені контролюючим органом підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Факт перебування працівників відповідальних за супроводження судових справ у судах на лікарняному та доводи щодо значного навантаження на відповідальних осіб під час підготовки та ведення претензійно-позовної роботи, не може бути поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі та має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов`язана з конкретною службовою особою.

Наведені Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи контролюючого органу, які не дають особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено 13.12.2021.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини не свідчать про наявність у особи безумовного права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати своє право на касаційне оскарження судових рішень та не можуть вважатися належним доказом того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, зазначені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу.

Жодних доказів на підтвердження поважності причин, які є об`єктивно непереборними, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, в межах передбаченого КАС України строку звернення до суду, відповідач до суду не надає.

Також, Верховний Суд окремо наголошує, що в поданні касаційної скарги лише 24.01.2022, у той час, як встановлений строк касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18 закінчився 12.01.2022 (дата з якою закон пов`язує право на безумовне поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження), Суд не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі №460/2721/18 за позовом Державного підприємства «Клеванське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова