Рішення

від 19.05.2022 по справі 711/5791/21

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/5791/21

Провадження № 2а/712/61/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі- Ліпатової Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенчук Оксана Антонівна, до Головного управління держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,а

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №403-ДК/00167По/08/01/- 21 від 03.09.2021 року, прийняту державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Гаращенко В.І., а справу про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «ВКП «Вербівське» с.Вербівка Звенигородського району виявлено порушення вимог ст.125, 126 ЗК України, а саме: самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в адміністративних межах Вільшанської селищної ТГ Звенигородського району (с.Вербівка) площею 1, 2121 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На вказаних земельних ділянках розташовані об`єкти нерухомого майна, де проводиться господарська діяльність. Зазначеним порушенням заподіяно матеріальну шкоду на суму 9086 грн., яка розрахована відповідно до Постанови КМУ №963 від 25.07.2007 року.

Зазначили, що не погоджуються з висновками інспектора, оскільки 21.05.2008 року ТОВ «ВКП «Вербівське» було придбано комплекс м`ясопереробного комбінату, загальною площею 1793,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельних ділянках площею 1, 2121 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, ч.1, 2 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю, ТОВ «ВКП «Вербівське» отримало право користування відповідною земельною ділянкою, що підтверджується записом в реєстрі речових прав (право оренди). З лютого 2020 року по теперішній час ТОВ «ВКП «Вербівське» вживало заходи задля оформлення права користування земельною ділянкою, однак у зв`язку з реорганізацією ГУ Держгеокадастру у Черкаській області ця процедура не була заверш ена.

Заперечували проти нарахування шкоди в розмірі 9086 грн., оскільки ТОВ «ВКП «Вербівське» сплачувало за весь час орендну плату за користування відповідними земельними ділянками, що підтверджується платіжними дорученнями. А тому в діях посадової особи ТОВ «ВКП «Вербівське» - заступника директора Пруненка О.В. відсутній склад адміністративного правопорушення, просили суд визнати протиправною та скасувати постанову №403-ДК/00167По/08/01/- 21 від 03.09.2021 року.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2022 справа прийнято до провадження судді Троян Т.Є.

Від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки не погоджується із доводами викладеними позивачем по справі, оскільки перевірку здійснено державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Черкаськійобласті на підставі наказу головного управління №403-ДК, однак на момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою площею 1, 2121 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678 за ТОВ «ВКП «Вербівське» не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України, рішення органу виконавчої влади про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування відсутнє, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття вказаних земельних ділянок, посилання позивача на використання земельної ділянки у відповідності до ч. 1 ст. 120 ЗК України є необґрунтованим та суперечить дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду по справі №1940/1655/18 від 20.02.2020р., що вчинення позивачем дій щодо відведення йому земельної ділянки в оренду, наявність рішення суду, яким відповідного суб`єкта владних повноважень зобов`язано розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не породжує прав на її використання до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду) та подальше її оформлення у встановленому порядку. Посадовою особою ТОВ «ВКП «Вербівське» ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо виконання вимог припису №403-ДК/0230Пр/03/01/- 21 від 03.09.2021 року. Щодо сплати ТОВ «ВКП «Вербівське» орендної плати, то вказана обставина не звільняє відповідної юридичної особи від адміністративної відповідальності, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, який посвідчує право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7120381500:02:001:0674 та 7120381500:02:001:0678.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №403-ДК/00167По/08/01/- 21 від 03.09.2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. Вказані документ складені в присутності ОСОБА_1 , про що свідчать його особисті підписи.

За таких обставин, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенчук О.А. у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Вказувала, що заступник директора Пруненко О.В. діє на підставі наказу підприємства та наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно господарським функціями.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органам державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями громадянами земельного законодавства України, (ст. 187 Кодексу).

Нормами ст. 188 Кодексу передбачено, що державний контроль за використанням та охороно земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує держава політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природної середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснені державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) з дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Судом встановлено, що 03.09.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області складено протокол про адміністративне правопорушення №532-403-ДК/00167П/07/01/- 21 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Гаращенком В.І. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «ВКП «Вербівське» яким визнано винним заступника директора ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП.

03.09.2021 постановою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області винесено постанову №403-ДК/00167По/08/01/- 21 від 03.09.2021 про накладення адміністративного стягнення на заступника директора ТОВ «ВКП «Вербівське» Пруненка О.В. за ст. 53-1 КУпАП у розмірі 340 грн 00 коп., оскільки зазначеним порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в адміністративних межах Вільшанської селищної ТГ Звенигородського району на суму 9086 грн.

Вказані документ складені в присутності ОСОБА_1 , про що свідчать його особисті підписи.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України, передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформляються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 15-2 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої владі що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляд (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання в користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про Державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд т інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охороні земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Стаття 10 Законом України «Про державний контроль за використанням та охороно земель» містить перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких вповноважено державних інспекторі

Крім того, діяльність державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель регламентується Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6. В пункті 2 розділу 1 вказується «Вимоги Інструкції є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органів, яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про| адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення г накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВКП «Вербівське» є власником комплексу м`ясопереробного комбінату за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які було набуто шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна №1179 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Соколовою О.М. Нерухоме майно розташоване на земельних ділянках площею 1, 2121 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678.

Позивач як на заперечення самовільного зайняття земельної ділянки вказує на те, що використовує земельну ділянку у відповідності ст. 120 Земельного кодексу України, так як придбав об`єкти нерухомості.

Однак відповідно до ст. 120 ЗК України вбачається, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи (Інформація з державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно), строк дії попереднього права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 закінчився 10.02.2020 року.

Згідно з положеннями статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

З аналізу норм статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України слідує висновок, що власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають у особи з моменту державної реєстрації цих прав.

Зазначений правовий висновок висловлений Верховним судом України у постанові від 13 червня 2016 року у справі за N 6-643цс16.

Однак, ні рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) позивачу земельних ділянок з кадастровими номерами кадастровим номером 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678 або вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок, позивачем не надано та відповідно до матеріали справи не містять.

Натомість, суд звертає увагу на те, що фактично позивачем визнається факт використання земельних ділянок з кадастровими номерами 7120381500:02:001:0674 та площею 0,7401 га з кадастровим номером 7120381500:02:001:0678, що розташовані АДРЕСА_1 , однак на його думку фактично має місце неналежне (неповне) оформлення позивачем права користування земельними ділянками, а не факт самовільного користування ними, у зв`язку із ліквідацією (реорганізацією) ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно господарським функціями, так як він являється заступником директора ТОВ «ВКП «Вербівське» та діє на підставі наказу підприємства, а тому є належним, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичні використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або праві постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільна заняттям земельної ділянки.

Згідно зі статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даній судовій справі, позивачем також не надано жодних належних та допустимих доказів оформлення права власності чи користування у відповідності та порядку, які визначено в Законі Україні «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 року і справі № 1940/1655/18.

Потрібно також зазначити, що Верховний Суд в постанові від 13.03.2018 в справі 397/1142/17 дійшов висновку про те, що, виходячи з аналізу даної правової норми, використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки.

Верховний Суд України у своїй постанові від 22.11.2010 по справі № 3-27г10 вказав, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Досліджені судом матеріали справи про самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «ВКП «Вербівське», не свідчать про неправомірність дій відповідача.

Таким чином, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем правильно встановлено фактичні обставини, діям позивача надано вірну правову кваліфікацію, стягнення накладено у передбаченому законом розмірі, при цьому дії відповідача відповідають завданням провадження у справі за ст. 53-1, а наведені позивачем підстави непричетності до виявленого правопорушення не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням вказаних обставини справи та наведених правових норм, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви позивача без задоволення, а постанову у справі про адміністративне правопорушення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 53-1, 241-246, 255, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенніадміністративного позову ОСОБА_1 до Головногоуправління держгеокадаструу Черкаськійобласті провизнання протиправноюта скасуванняпостанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.05.2022 р.

Головуючий: Т.Є. Троян