Постанова

від 17.05.2022 по справі 707/237/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 707/237/20Провадження № 22-ц/821/660/22категорія: 302020100

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л.І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря Захарченко А. Д.,

учасники справи:

позивач запервісним позовом,відповідач зазустрічним позовом- товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Худяки»,

позивач за зустрічний позовом, відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач запервісним позовом,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруза зустрічнимпозовом фермерське господарство «Зелені Гектари»,

треті особина сторонівідповідачів запервісним позовом: нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Починок Юлія Вадимівна, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Черкаському районі та у м. Черкаси,

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Черкаси апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішенняЧеркаського районногосуду Черкаськоїобласті від19січня 2022року усправі запозовом товаристваз обмеженоювідповідальністю «Маяк-Худяки»до ОСОБА_1 ,фермерського господарства«Зелені Гектари»,треті особина сторонівідповідачів:нотаріус ПершоїЧеркаської державноїнотаріальної конториЧеркаського міськогонотаріального округуПочинок ЮліяВадимівна,Міськрайонне управлінняДержгеокадастру уЧеркаському районіта ум.Черкаси,про визнаннянедійсним договоруоренди землі№ 004-2019від 04.02.2019та скасуваннядержавної реєстраціїречового праваоренди,яке виниклона підставідоговору орендиземлі №004-2019від 04.02.2019та зазустрічним позовом ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Маяк-Худяки»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:фермерське господарство«Зелені Гектари»,про визнаннянедійсним договоруоренди земельноїділянки,у складі:головуючого суддіМорозова В.В.,повний текстрішення складено28січня 2022року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ТОВ «Маяк-Худяки» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Зелені Гектари», треті особи на стороні відповідачів: нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Починок Ю. В., Міськрайонне управління Держгеокадастру у Черкаському районі та у м. Черкаси про визнання недійсним договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019 та скасування державної реєстрації речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019.

Позов мотивовано тим, що 16.04.2009 між ТОВ «Маяк-Худяки» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки №1086.

За умовами договору № 1086 ОСОБА_2 як орендодавець передала ТОВ «Маяк-Худяки» як орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер 7124988500:04:001:0146 (в подальшому кадастровий номер на вищевказану земельну ділянку було змінено на 7124988500:04:001:0709 згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкаси № 32-23-0.221-182/120-19 від 24.05.2019 року).

Договір № 1086 зареєстрований у Черкаському районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру» 05.10.2009 за № 040979600676.

Зазначало, що згідно з п. 6 договору № 1086 його укладено на 15 років.

Відповідно до п. 33 договору № 1086 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, визначеному законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п. 34 договору № 1086).

Відповідно до п. 35 договору № 1086, дія договору припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (п. 36 договору № 1086).

Вказував, що даний договір зареєстрований у Черкаському районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру», жодних угод про припинення дії договору № 1086 сторони не укладали, будь-яких судових рішень щодо розірвання їх в примусовому порядку немає, а отже можна беззаперечно стверджувати, що договір №1086 є чинним до 2024 року, а умови договору є обов`язковими до їх виконання сторонами.

Позивач, починаючи з 2009 року (з дати укладання договору №1086) жодного разу не порушив умов договору № 1086 та неухильно виконував усі взяті на себе зобов`язання щодо використання орендованої земельної ділянки, а також щодо здійснення виплат орендних платежів.

В кінці літа 2019 року Товариству стало відомо, що земельну ділянку площею 1,14 га з кадастровим номером 7124988500:04:001:0709, яка з 2009 року орендується позивачем, успадкувала після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка набула у власність вказану земельну ділянку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, Серія та номер: 1-292 від 01.02.2019, виданого державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н. В., номер запису про право власності 30106213, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755807171249.

04.02.2019 ОСОБА_1 , як новий власник земельної ділянки площею 1,14 га з кадастровим номером 7124988500:04:001:0709, уклала інший договір оренди землі №004-2019 з ФГ «Зелені Гектари». За умовами вказаного договору ФГ «Зелені Гектари» отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1372 га строком на 10 (десять) років з дати державної реєстрації права оренди. На момент укладення цього договору земельна ділянка знаходилася у законному користуванні позивача на підставі відповідного договору, який розірваний у встановленому порядку не був.

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,1372 га з кадастровим номером 7124988500:04:001:0709 за орендарем ФГ «Зелені Гектари», здійснено державним реєстратором Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу, Черкаської області Починок Ю. В. за індексним № 45404517 від 07.02.2019, номер запису про інше речове право 30180045 від 05.02.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755807171249.

Вважає, що усупереч вимогам закону державний реєстратор не здійснила запитів до відповідних органів з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на зазначену земельну ділянку, що в свою чергу привело до існування подвійної реєстрації прав оренди земельної ділянки та суттєвого порушення прав позивача, які підлягають захисту в обраний ним спосіб.

Крім того, на думку позивача, укладання ОСОБА_1 спірного договору є грубим порушенням умов договору № 1086, а також норм діючого законодавства України, що регулюють договірні відносини сторін у тому числі відносини оренди земельних ділянок.

Просить суд визнати недійсним договір оренди землі № 004-2019, укладений 04.02.2019 між ОСОБА_1 та ФГ «Зелені Гектари». Скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло у ФГ «Зелені Гектари» на підставі договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019. Судові витрати покласти на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк-Худяки» від 16 квітня 2009 року, зареєстрований 05 жовтня 2009 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040979600676.

Судові витрати покласти на рахунок відповідача.

Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЧP 17-18-945, виданого 26 березня 2001 року, на підставі рішення Худяківської сільської ради від 13 березня 2001 року, за № 12-5, ОСОБА_2 належала на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 1,14 га, що розташована в адміністративних межах Худяківської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області.

16 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк-Худяки» на вищевказану земельну ділянку укладено договір оренди землі № 1086 та зареєстрованого 05 жовтня 2009 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040979600676.

Згідно з п. 40 договору, цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Зазначає, що ТОВ «Маяк-Худяки», незважаючи на те, що сторона договору померла, здійснило 05 жовтня 2009 року державну реєстрацію даного договору всупереч діючому законодавству.

З огляду на факт смерті ОСОБА_2 слід вважати, що ТОВ «Маяк-Худяки» не мали права на реєстрацію договору, а сам договір є недійсним в силу ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» та норм цивільного законодавства.

Окремо зауважила, що ТОВ «Маяк-Худяки» користувались земельною ділягнкою понад 10 років і на протязі цього часу не сплачувало орендної плати, що свідчить про фактичне самовільне захоплення земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року первісний позов ТОВ «Маяк-Худяки» до ОСОБА_1 , ФГ «Зелені Гектари» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019, який укладено між ОСОБА_1 та ФГ «Зелені Гектари».

Скасовано державну реєстрацію речового права оренди від 05.02.2019, яке виникло у ФГ «Зелені Гектари» на підставі договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019 на земельну ділянку з кадастровим № 7124988500:04:001:0709, площею 1,1372 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, номер запису про право 30180045.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Маяк-Худяки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФГ «Зелені Гектари» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що на момент укладення договору оренди від 04.02.2019 № 004-2019, попередній договір оренди від 16.04.2009 був чинним, а укладення договору оренди від 04.02.2019 № 004-2019 суперечить чинному законодавству та порушує право оренди ТОВ «Маяк-Худяки», тому вимоги ТОВ «Маяк-Худяки» за первісним позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 04.02.2019 № 004-2019 є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а отже підлягають до задоволення.

У зв`язку із задоволенням первісного позову ТОВ «Маяк-Худяки» в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки необхідно відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, застосовано не однаково сталу практику, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, просила скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що спірний договір № 1086 від 16.04.2009 не був укладений та підписаний ОСОБА_2 , про що у матеріалах справи міститься висновок експерта від 03.08.2021 № СЕ-19/124-21/8523ПЧ.

Висновок суду щодо неухильного виконання ТОВ «Маяк-Худяки» умов договору № 1086 є хибним, адже згідно наданої відомості щодо даної земельної ділянки міститься лише один запис про виплату орендної плати у 2010 році, при тому, що ОСОБА_2 померла у 2009 році.

Зазначає, що ТОВ «Маяк-Худяки» за 10 років не здійснило жодних дій щодо розшука спадкоєців орендодавця.

Пунктом спірного договору визначено, що він набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Проте, незважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, ТОВ «Маяк-Худяки» зареєстрували спірний договір лише 05 жовтня 2009 року.

09травня 2022року відадвоката ЗарубиС.О.надійшов відзивна апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,в якійпросила судв задоволенніапеляційної скаргивідмовити, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року залишити без змін.

Зазначає, що інформація, що викладене в апеляційній скарзі не відповідає дійсності, а сама скарга не може підлягати задоволенню.

Вказує, що позивач за зустрічним позовом, як спадкоємець, отримала право не лише отримувати орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою, а і обов`язок виконувати уморви договору, що був укладений спадкодавцем та ТОВ «Маяк-Худяки». Факт не виконання та порушення умов договору не припиняє дію самого договору.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент укладення договору оренди від 04.02.2019 № 004-2019, попередній договір оренди від 16.04.2009 був чинним, а укладення договору оренди від 04.02.2019 № 004-2019 суперечить чинному законодавству та порушує право оренди ТОВ «Маяк-Худяки».

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

16 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк-Худяки» укладено договір оренди земельної ділянки № 1086. Згідно з яким, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальним розміром 1,14 га, яка знаходиться в межах Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області та яка є меліорованими землями. Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено сільським головою ОСОБА_3 . Договір зареєстровано у Черкаському районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру» 05.10.2009 за реєстраційним номером 040979600676 (т. 1 а.с. 8-13).

Пунктом 6 договору № 1086 визначено, що його укладено на 15 років.

Згідно п. 7 договору № 1086, орендна плата вноситься орендарем в грошовій або натуральній формі у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 16 договору№ 1086, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-ти денний термін з дати укладення цього договору за актом її приймання-передачі, який має бути підписаний сторонами.

Пунктами 35, 36 договору № 1086 визначено, що дія договору припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з п. 40 договору № 1086, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 42 договору передбачено, що невід`ємними його частинами є: план або схема земельної ділянки, акт приймання-передачі об`єкта оренди, кадастровий план земельної ділянки з відображеннями обмежень (обтяжень) у використанні та встановлених земельних сервітутів, схем розміщення земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди від 16.04.2009, який є додатком № 2 до договору оренди № 1086, сторони договору підтверджують, що орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ТОВ «Маяк-Худяки» прийняло земельну ділянку загальною площею 1,14 га кадастровий № 1086, місцезнаходження якої у межах Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в належному стані, згідно умов договору оренди земельної ділянки від 16.04.2009. Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено сільським головою ОСОБА_3 (т.1 а.с. 14).

Відповідно до розрахунку орендної плати за договором від 16 квітня 2009 року, орендна плата за 2009 складала 141,61 грн, а в 2010 році 439,03 грн (т. 1 а.с. 17).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 17-18-945 від 26.03.2001, ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,14 га, що розташована на території Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.07.2009, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 87).

Згідно з відповіддю Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 11.04.2019 № 32-23-0.221-112/120-19 на запит ТОВ «Маяк-Худяки», згідно Книги реєстрації записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 7124988500:04:001:0146, зерестрований договір оренди від 05.10.2009 № 040979600676 між гр. ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Маяк-Худяки» (орендар) терміном на 15 років (т.1 а.с. 21).

У відповіді Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 24.05.2019 № 32-23-0.221-182/120-19 на запит ТОВ «Маяк-Худяки», зазначено, що з 01.01.2013 набравчинності Порядок ведення Державногоземельного кадастру України, що затвердженийпостановою КМУ № 1051від 17.10.2012. Згідно Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень. У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлено помилки в Державному земельному кадастрі, такі помилки можуть бути виправлені за згодою власника. Таким чином, кадастровий номер земельної ділянки 7124988500:04:001:0146 площею 1,1372 га було змінено на 7124988500:04:001:0709 (т. 1 а.с. 20).

Згідно з договором оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019, між ОСОБА_1 та ФГ «Зелені Гектари» укладено договір оренди зелельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7124988500:04:001:0709, площею 1,1372 га, що розташована в адміністративних межах Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту строком на 10 років (т.1 а.с. 246).

Відповідно доінформації зДержавного земельногокадастру проправо власностіта речовіправа наземельну ділянкувід 28.01.2020,власником земельноїділянки зкадастровим номером7124988500:04:001:0709,площею 1,1372га,що розташованана територіїХудяківської сільськоїради Черкаськогорайону Черкаськоїобласті є ОСОБА_1 ,дата державноїреєстрації права01.02.2019,орган,що здійснивдержавну реєстраціюправа єЧеркаська районнадержавна нотаріальнаконтора,номер записупро право 30106213.У відомостяхщодо суб`єктаречового правана земельнуділянку зазначено,що правооренди вказаноїземельної ділянкизареєстроване 05.02.2019року заФГ «зеленіГектари»,номер записупро право 30180045.Вказане правооренди зареєстрованона підставідоговору орендиземлі від04.02.2019№ 004-2019,який укладеноміж ОСОБА_1 та ФГ«Зелені Гектари»,який укладеностроком на10років (т.1а.с.22-23).

Згідно з висновком експерта від 03.08.2021 № СЕ-19/124-21/8523-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи, підпис у графі «Орендодавець» розділу «Підписи Сторін» договору оренди земельної ділянки № 1086 від 16 квітня 2009 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.1 а.с. 188-191).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Сторони по справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

18 травня 2022 року, від імені та за підписом адвоката Заруби С. О., до канцелярії суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням адвоката Заруби С. О. за межами України, разом з тим, буд-якого доказу, що підтверджує вказану обставину надано не було. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції теж подано не було.

Враховуючи викладене, а також те, що адвокат Заруба С. О. висловила свою позицію відносно апеляційної скарги у поданому нею відзиві, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність представника ТОВ «Маяк-Худяки» - адвоката Заруби С. О.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника ОСОБА_1 адвоката Драгоман О. О., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповіднодо викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такийспосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За змістом ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, а ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 16 квітня 2009 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

05 квітня 2015 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», яким, зокрема, викладена нова редакція ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до якої об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

За положеннями ч. 3 ст. 640 ЦК України, (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору оренди від 16.04.2009), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 125, ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору оренди від 16.04.2009) встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Це положення ЗК України діяло як на момент підписання сторонами договору оренди землі від 16.04.2009, так і на момент державної реєстрації права оренди.

До 1 січня 2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин, ст. ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі» передбачалась обов`язковість проведення державної реєстрації договору оренди землі й саме момент такої реєстрації визначався моментом набуття договором чинності.

Статтею 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 16.04.2009) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02 листопада 2016 року, п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у такій редакції: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З 01 січня 2013 року вступив у дію ЗУ «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень у земельні відносини.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16), від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Звертаючись в суд, ТОВ «Маяк-Худяки» позов мотивувало тим, що укладений 16.04.2009 між ними та ОСОБА_2 договір оренди землі було зареєстровано у встановленому законом порядку, договір вони виконували, а отже вказаний договір є обов`язковим до виконання спадкоємцем ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка зареєструвала право власності на землю 01.02.2019. Тому, укладення 04.02.2019 ОСОБА_1 із ФГ «Зелені Гектари» договору оренди землі порушує їх права, як закинних орендарів земельної ділянки ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься договір оренди земельної ділянки № 1086 від 16 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк-Худяки» (т. 1 а.с. 8-13).

Пунктом 40 цього договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір було зареєстровано у Черкаському районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру» 05.10.2009 за реєстраційним номером 040979600676.

На ряду з цим, заперечуючи проти позовних вимог ТОВ «Маяк-Худяки», ОСОБА_1 подала зустрічний позов.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що договір оренди, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маяк-Худяки» 16.04.2009 є недійсним, скільки він зареєстрований після смерті орендодавця, крім того він не виконувався орендарем.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, відомості про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 16.04.2009 не були перенесені в автоматизованому порядку до Державного земельного кадастру, як того вимагав п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

Отже, з викладеного вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 16.04.2009 був підписаний за життя орендодавця ОСОБА_2 , проте його реєстрація відбулася вже після смерті власника земельної ділянки.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі № 704/1551/16-ц, у постанові від 10 квітня 2019 року, у справі № 390/34/17, дійшов висновку, що якщо підписаний договір оренди землі за життя орендодавця, виконувався сторонами, його реєстрація після смерті власника земельної ділянки не свідчить про його неукладеність.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що ТОВ «Маяк-Худяки», вказуючи, що договір оренди землі від 16.04.2009 виконувався сторонами 10 років, а суд прийняв вказані доводи, не надав жодного доказу в підтвердження вказаної обставини. Крім того, ТОВ «Маяк-Худяки» в процесі розгляду справи заявляли, що їм не було відомо про смерть ОСОБА_2 до отримання ОСОБА_1 . Свідоцтва про право власності на землю 01.02.2019. Доказів нарахування відповідної орендної плати за вказаним договором суду також надано не було.

В свою чергу ОСОБА_1 , вказуючи на необізнаність щодо укладення договору оренди землі від 16.04.2009, заперечувала також факт його підписання ОСОБА_2 , тому в процесі розгляду справи адвокатом Гуржій А. М. було подано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно з висновком експерта від 03.08.2021 № СЕ-19/124-21/8523-ПЧ, підпис у графі «Орендодавець» розділу «Підписи Сторін» Договору оренди земельної ділянки № 1086 від 16 квітня 2009 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.1 а.с. 188-191).

Суд першої інстанції, відхиляючи даний доказ у справі, зазначав, що для проведення експертизи було надано замало зразків підпису ОСОБА_2 .

Проте, апеляційний суд не погоджується із даним висновком суду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

У пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб.

Відповідно до п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/5 (з відповідними змінами), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно пункту 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав сторін чи інших осіб.

Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

З вищевикладеного вбачається, що експертним висновком надано відповідь на поставлене перед експертом питання, відповідь чітка та однозначна, висновок відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.

Клопотань для проведення повторної експертизи заявлено не було.

Отже, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від 16.04.2009, оспорюваний ОСОБА_1 , не підписувався ОСОБА_2 , відсутнє її волевиявлення на досягнення такого правового результату, відповідно, відсутнє певне речове право на спірну земельну ділянку у ТОМ «Маяк-Худяки», а отже вказаний договір є неукладеним.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справах №№ 656/239/18 (провадження № 61-1429св21), 656/240/19 (провадження № 61-2022св21).

Частиною 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У разі якщо сторони такої згоди щодо істотних умов не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідними позовними вимогами.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», § § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні як первісного позову, так і зустрічного позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні первісного позову (2 вимоги) та задовольнити зустрічний позов (1 вимога).

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, проте відмовлено в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову, то з урахуванням принципу пропорційності, із ТОВ «Маяк-Худяки» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5045 грн за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Худяки» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Зелені Гектари», треті особи на стороні відповідачів: нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Починок Юлія Вадимівна, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Черкаському районі та у м. Черкаси, про визнання недійсним договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019 та скасування державної реєстрації речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі № 004-2019 від 04.02.2019 відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Худяки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «Зелені Гектари», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Худяки» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5045 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 20 травня 2022 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко