Ухвала

від 15.05.2022 по справі 757/213/21-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 757/213/21-ц

2/0203/296/2022

УХВАЛА

16 травня 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАННА»</a>, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР АРЕНА», про зобов`язання виконати в натурі обов`язки за договором про пайову участь і передачу у власність квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ТОВ «САНТАННА», в якому просила зобов`язати відповідача виконати умови договору №45/05 від 30.08.2005 року про пайову участь у будівництві нерухомого майна, а саме передати у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.01.2021 року вказану позовну заяву було передано за підсудністю до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з тих підстав, що за загальними правилами підсудності, встановленими ст.27 ЦПК України, позов має розглядатись судом за місцем знаходження відповідача.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Під час підготовчого судового засідання представником позивачки було подано заяву про уточнення позовних вимог, прийняту судом, в якій вона просила зобов`язати ТОВ «САНТАННА» виконати в натурі умови договору №45/05 від 30.08.2005 року про пайову участь у будівництві нерухомого майна із передачі у власність позивачці квартири в житловому будинку АДРЕСА_2 , шляхом складання та підписання акту приймання-передачі об`єкту інвестування.

За правилами виключної підсудності, встановленими ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.42 Постанови від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина першастатті 114 ЦПК України), до якого відповідно до статті 181 ЦК Україниналежать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним; про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відтак виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Як вбачається з первісного та уточненого позову ОСОБА_1 , останньою заявлено вимоги про зобов`язання відповідача виконати в натурі умови договору №45/05 від 30.08.2005 року про пайову участь у будівництві нерухомого майна із передачею у власність позивачці квартири в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивачкою пред`явлено позов, вимоги за яким безпосередньо стосуються нерухомого майна, а тому до нього застосовуються правила виключної підсудності, встановлені ч.1 ст.30 ЦПК України.

Частинами першою та другою ст.32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі на виконання вимог ст.32 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням наведеного, оскільки справа не підсудна Кіровському районному суду м.Дніпропетровська, остання відповідно до положень ч.1 ст.30, п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м.Дніпропетровська за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст.30,31,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАННА»</a>, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР АРЕНА», про зобов`язання виконати в натурі обов`язки за договором про пайову участь і передачу у власність квартири, передати на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Ю.Казак