Постанова

від 11.05.2022 по справі 390/964/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2022 року м. Кропивницький

справа № 390/964/21

провадження № 22-ц/4809/361/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1 - представник Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича»

Романяк М.Я.- представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргоюФермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021, суддя Гершкул І.М., по справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7,1159 га., кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо якої 21.07.2012 року сторонами укладено договір оренди землі терміном на 10 років,починаючи з дати його реєстрації, якою займався відповідач.

Через значний проміжок часу після підписання позивачем трьох примірників договору оренди землі та акту передачі об`єкта оренди, приблизно у 2019 році, позивач отримала від відповідача свій примірник вказаного договору на якому була відсутня відмітка про проведення державної реєстрації.

Договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01.01.2013 року.

Натомість 14.08.2015 року державним реєстратором на підставі спірного договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем.

Вважаючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди землі не набув чинності, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення належної їй земельної ділянки, проте на момент звернення позивача до суду, відповідач не повернув земельну ділянку.

Просила суд з урахуванням клопотання про уточнення прохальної частини позову: витребувати від ФГ ОСОБА_3 на свою користь земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,1159 га., кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області; скасувати державну реєстрацію права оренди за ФГ ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право 10810477 від 14.08.2015 року.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021 позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставитьсяпитання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що умови договору щодо обов`язку у певний строк здійснити державну реєстрацію спірного договору, зокрема ФГ Ковалевський В.І., у тексті договору не міститься. Натомість після того, як сторони за взаємною згодою припинили дію попереднього договору від 12.06.2007, було зареєстровано речове право за договором оренди від 21.07.2012. Крім того, саме уповноважена особа ОСОБА_2 зареєструвала речове право за ФГ, а позивач особисто протягом 2015-2020 років отримувала орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.01.2022 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.01.2022 справу призначено до розгляду.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від адвоката Романяк М.Я. в інтересах ОСОБА_2 , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 16.07.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40769023 від 16.07.2015 року (а.с.15-16).

12.06.2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передала ФГ ОСОБА_3 в оренду, строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 7,12 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 31.03.2008 року, реєстраційний номер 04083720015. Вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №42311741 від 14.08.2015 року (а.с.48-50, 52).

21.07.2012 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передала ФГ ОСОБА_3 в оренду, строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 7,12 га., кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, розташовану на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Відмітка про державну реєстрацію відсутня. Сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, який також не містить відмітки про державну реєстрацію (а.с.17-21).

12.08.2015 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № НОМЕР_2 зареєстрованого 31.03.2008 року. Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що сторони маючи намір укласти новий договір оренди, за обопільною згодою домовились достроково розірвати договір оренди земельної ділянки №04083720015 зареєстрований 31.03.2008 року (а.с.51).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265988328 від 15.07.2021 року свідчить, що земельна ділянка кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га., розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_2 , а також зареєстровано право оренди від 14.08.2015 року, строком на 10 років із дати державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 10810477, підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 21.07.2012 року, орендар Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича (а.с.22-23).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900799742021 від 29.06.2021 року та витягу із технічної документації від 29.06.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0251 становить 273269,20 грн. (а.с.24-29).

29.06.2021 року ОСОБА_2 звернулася до ФГ Ковалевського В.І. з заявою про витребування належної їй земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, розташованої на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яку відповідачем залишено без задоволення (а.с.30-31).

Згідно бухгалтерської документації ФГ ОСОБА_3 виплачували орендну плату ОСОБА_2 у період з 2014 по 2020 роки за користування спірною земельною ділянкою (а.с.53-60).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що cтаном на 01.01.2013 року реєстрація спірного договору оренди землі не відбулась.

Проведення 14.08.2015 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі укладеним до 01.01.2013 року.

Оскільки Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, то договір чинності не набрав і відповідно фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Справа розглядаласьсудом апеляційноїінстанції за правилами,встановленими для розгляду справи впорядку спрощеного позовногопровадження з викликом учасниківсправи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою уст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною 4ст. 10 ЦПК Україниіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 16.07.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40769023 від 16.07.2015 року (а.с.15-16).

12.06.2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передала ФГ ОСОБА_3 в оренду, строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 7,12 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Згідно умов п.3.1. Договору оренди землі, Договір укладається на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

В пункті 15 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дня його, підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже сторони визначили з якого часу набирає чинності Договір оренди землі - з моменту державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 31.03.2008 року, реєстраційний номер 04083720015.

21.07.2012 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передала ФГ ОСОБА_3 в оренду, строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 7,12 га., кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, розташовану на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Згідно умов п.3.1. Договору оренди землі, Договір укладається на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

В пункті 16 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дня його укладення, підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже сторони визначили момент набрання чинності Договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, реєстрації договору оренди від 21.07.2012 року.

Сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, який також не містить відмітки про державну реєстрацію (а.с.17-21).

12.08.2015 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № НОМЕР_2 зареєстрованого 31.03.2008 року.

Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що сторони маючи намір укласти новий договір оренди, за обопільною згодою домовились достроково розірвати договір оренди земельної ділянки №04083720015 зареєстрований 31.03.2008 року (а.с.51).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265988328 від 15.07.2021 року свідчить, що земельна ділянка кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га., розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_2 , а також зареєстровано право оренди від 14.08.2015 року, строком на 10 років із дати державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 10810477, підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 21.07.2012 року, орендар Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича (а.с.22-23).

29.06.2021 року ОСОБА_2 звернулася до ФГ Ковалевського В.І. з заявою про витребування належної їй земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, розташованої на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яку відповідачем залишено без задоволення (а.с.30-31).

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792 ЦК Українипередбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання вказаного договору оренди частина четвертастатті 124 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) передбачала, що передачаворендуземельнихділянок, що перебувають у власності громадян і юридичнихосіб,здійснюєтьсязадоговором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому, устатті 125 ЗК Українибуло визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятоюстатті 126 ЗК України було передбачено, що правоорендиземельноїділянкипосвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон № 161-XIV

Відповідно достатті 13 Закону № 161-XIVдоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону № 161-XIV).

Згідно зістаттею 18 названого Закону № 161-XIVу редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Станом на 01.01.2013 року, реєстрація договору оренди землі не відбулась.

Проведення 14.08.2015 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Отже, оскільки Фермерське господарствоКовалевськогоВіталіяІвановича не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

З матеріалів справи вбачається, що заявником до апеляційної скарги додано заяву про застосування строку позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами сплила, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі№ 369/6892/15-ц).

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного(позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі№912/1104/18.

З протоколу судового засідання (а.с.83) та аудиозапису судового засідання від 01.12.2021 року вбачається, що представник відповідача адвокат Позненко Ю.В. приймав участь в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в суді першої інстанції не заявляв клопотання про застосування строку позовної давності.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновк, що підстави для застосування строків позовної давності по даних позовних вимогах відсутні.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційнускаргу Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича», залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021, залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.05.2022.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: