Ухвала
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 390/964/21
провадження № 61-5323св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» - адвоката Ковальчук Юлії Миколаївни на рішення Кіровоградського районного суду від Кіровоградської області від 01 грудня 2021 року у складі судді Гершкул І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року у складі колегії суддів:
Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» (далі - ФГ «Ковалевського Віталія Івановича») про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права.
Позов мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 7,1159 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, щодо якої 21 липня 2012 року сторонами укладено договір оренди землі терміном на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.
Через значний проміжок часу після підписання позивачем трьох примірників договору оренди землі та акту передачі об`єкта оренди, приблизно у 2019 році, вона отримала від відповідача свій примірник вказаного договору, на якому була відсутня відмітка про проведення державної реєстрації.
Договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року.
Натомість 14 серпня 2015 року державним реєстратором на підставі спірного договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем.
Вважаючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди землі не набув чинності, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення належної їй земельної ділянки, проте на момент звернення позивача до суду, відповідач земельну ділянку не повернув.
Просила суд з урахуванням клопотання про уточнення прохальної частини позову:
- витребувати від ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» на свою користь земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,1159 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- скасувати державну реєстрацію права оренди за ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право 10810477 від 14 серпня 2015 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Витребувано від ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Скасовано державну реєстрацію за ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 3522585000:02:000:0251, загальною площею 7,1159 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведену 14 серпня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області Реп`ях В. В., номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10810477.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня
2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), та виходили з того, що проведення 14 серпня 2015 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.
Отже, оскільки ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно, вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» - адвоката Ковальчук Ю. М. на рішення Кіровоградського районного суду від Кіровоградської області від 01 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ФГ «Ковалевського Віталія Івановича» - адвокат Ковальчук Ю. М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 396/1517/18, провадження № 61-6240св19, від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, провадження № 14-338цс19, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, провадження № 61-22315сво18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, провадження № 14?737цс19 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що моментом набрання чинності договором (укладеного в тому числі до 2013 року) та початком його перебігу є внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків, що і було здійснено відповідачем.
Зазначав, що на час підписання між сторонами договору оренди землі від 21 липня 2012 року чинними були норми законодавства щодо реєстрації не договору оренди землі, а саме права оренди земельної ділянки на підставі такого договору, що полягало у внесенні відповідних відомостей про таке право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також зазначав, що судами попередніх інстанцій не враховано, що реєстрація договору оренди землі від 21 липня 2012 року здійснювалася у 2015 році самою ОСОБА_1 та вона не була позбавлена можливості контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди;
з 2012 по 2021 рік ОСОБА_1 не заперечувався факт існування договірних правовідносин між сторонами та щодо чинності договору оренди; позивачка систематично отримувала від відповідача орендну плату, а її дії щодо пред`явлення цього позову суперечать її попередній поведінці і є недобросовісними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романяк М. Я. подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові
від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц слідує, що при наявності доведеності факту ненабрання чинності договором оренди землі земельна ділянка підлягає витребуванню на користь власника незалежно від існування інших обставин, наприклад, виконання сторонами домовленостей по договору.
Відсутність правочину (договору оренди землі, який не набрав чинності) свідчить про те, що відповідач користується та тимчасово володіє земельною ділянкою позивача без законних на те підстав, самовільно.
В цьому разі, доктрина «venire contra factum proprium» не може бути застосована, оскільки, в протилежному випадку це призведе по суті до юридичної легалізації самовільного використання відповідачем земельної ділянки позивача.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
В пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року справу № 513/879/19 (провадження № 61-9714св21) за позовом селянського (фермерського) господарства «Рассвет» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Рассвет», третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 23 червня 2020 року у справі
№ 696/1693/15-ц, згідно з яким проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підміняти державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору), а тому не може впливати на момент набрання чинності таким договором, укладеним
до 01 січня 2013 року; оскільки орендар не зареєстрував договір оренди, то цей договір не набрав чинності; а також від близьких за змістом до цього висновку, висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 та від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.
Крім того, колегія суддів вважала за необхідне вирішити виключну правову проблему, яка пов`язана з отриманням відповідей на такі питання:
а) чи допускає цивільне законодавство у зобов`язальних правовідносинах таку поведінку їх учасників, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці і проявляється у тому, що поведінка однієї сторони не відповідає її попереднім заявам або поведінці за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається?
б) як суд має кваліфікувати поведінку сторони зобов`язального правовідношення, коли одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього стверджує про недійсність цього договору або про те, що він неукладений?
в) якщо поведінка сторони давала іншій підстави вважати, що договір є дійсним (сторони його належно виконували протягом тривалого часу), то чи не є зловживанням цивільним правом наступні вимоги, засновані на твердженні про його недійсність або неукладеність?
г) чи має суд, оцінюючи добросовісність дій сторони правочину, враховувати не лише сам факт виконання договору, але й волю сторін на таке виконання та досягнення відповідних їй юридичних наслідків (підписання додаткових угод про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування щодо договору можуть означати наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність правочину)?
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 серпня 2022 року справу
№ 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) прийнято до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
При цьому заявник підставою касаційного оскарження зазначав застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, питання про відступ від яких вирішується Великою Палатою Верховного Суду в справі № 513/879/19.
Оскільки справу № 513/879/19 у подібних правовідносинах передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 390/964/21.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі № 390/964/21 за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 513/879/19 (провадження № 14-49цс22).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2022 |
Оприлюднено | 21.12.2022 |
Номер документу | 107963164 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні