Рішення

від 10.04.2022 по справі 479/886/21

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/886/21

2/479/105/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2022 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі:секретаря судовогозасідання Шумської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Мазурівське" про скасування договорів оренди землі,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ФГ "Мазурівське"

представник відповідача адвокат Дулдієр О.А., за ордером серія ВЕ №1062603, виданого 17 лютого 2022 року,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Мазурівське" про визнання договорів оренди земельних ділянок від 20 січня 2016 року: площею 3.4067 га, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0249, та площею 3.0442 га, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0162, номери запису про інше речове право: 13578519, 13578332 від 26 лютого 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - нікчемними, неукладеними, недійсними та скасувати їх державні реєстрації, посилаючись на те, що він є власником вказаних земельних ділянок, проте не укладав та не підписував спірних договорів.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заяву, відповідно до якої вважає позов безпідставним, необґрунтованим, та просив до позовних вимог застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, положеннями ст.76-89 ЦПК Українивизначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достовірності та достатності, обов`язок доказування і подачі доказів, а також підстави звільнення від доказування, порядок подачі доказів, витребування доказів та оцінки доказів.

Положеннями ст.81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст.41Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до положень ч.4 ст.124ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.626ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За положеннями ч.2 ст.792ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до положень ст.19Закону України"Прооренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За положеннями ч.1ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24,25 цього Закону, та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 цього Кодексу саме на момент вчинення правочину.

Згідно положень ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (загальна умова дійсності правочину).

Згідно положень ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Виняток з цього правила стосується фізичних осіб, які через хворобу або фізичні вади не можуть підписатись власноручно. В такому випадку за дорученням такої особи та в її присутності текст правочину підписує інша особа. При цьому, підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, має бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 3.4067, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0249, та площею 3.0442, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0162, розташованих в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено даними Державних актів на право власності на земельну ділянку: серія ЯА №546248 від 15 листопада 2005 року(а.с.7), серія ЯА №546101 від 15 вересня 2005 року(а.с.8), даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 13578304 від 26 лютого 2016 року(а.с.13-14), номер запису про право власності: 13578501 від 26 лютого 2016 року(а.с.20-21).

Згідно договору оренди земельної ділянки без номера від 20 січня 2016 року, ОСОБА_1 надав земельну ділянку площею 3,4067 га, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0249, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у строкове платне користування ФГ "Мазурівське" в особі голови ФГ Довганя П.М. на строк 25 (двадцять п`ять) років, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 лютого 2016 року за №13578332(а.с.9-11, зворот а.с.13). Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв, в повне користування вказану земельну ділянку(а.с.12).

Згідно договору оренди земельної ділянки без номера від 20 січня 2016 року, ОСОБА_1 надав земельну ділянку площею 3,0442 га, кадастровий номер: 4823982600:01:000:0162, розташованої в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у строкове платне користування ФГ "Мазурівське" в особі голови ФГ Довганя П.М. на строк 25 (двадцять п`ять) років, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 лютого 2016 року за №13578519(а.с.15-17, зворот а.с.20). Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 20 січня 2016 року, ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв, в повне користування вказану земельну ділянку(а.с.18).

Позивач в позовній заяві вказував, що у 2019 році в усній формі між ним та відповідачем було домовлено, що він видасть довіреність на укладення договору оренди на вказані вище земельні ділянки, натомість ОСОБА_2 сплатить йому 6445 дол. США. Проте після вчиненого, останній сплатив йому тільки 4000 дол. США, порушивши усний договір. Тому, позивач вирішив скасувати видану раніше ним довіреність, що підтверджується даними заяви, зареєстрованої в реєстрі за №1-544, державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Мороз Л.В. від 09 вересня 2001 року(а.с.22), та повернув відповідачу у 2020 році 4000 дол. США, а відповідач натомість повернув йому Державні акти на право власності на земельні ділянки. Крім того, в серпні 2020 року відповідач надав йому два примірники договорів не засвідчених нотаріально, які, як вказує позивач, він не підписував, та жодних договорів на передачу своїх земельних ділянок відповідачу не надавав, відповідно вказані договори з ФГ "Мазурівське" 20 січня 2016 року не укладав.

Проте позивачем на протязі судового розгляду справи не було заявлено клопотань про проведення експертизи його підписів на вказаних договорах оренди землі від 2016 року, тому не спростовано вказаного факту та не можливо іншим чином встановити чи підпис від імені позивача ОСОБА_1 на спірних договорах вчинено іншою особою без дотримання положень ст.207 ЦК України, тому суд приходить до висновку про те, що вищевказані договори оренди землі були підписані ОСОБА_1 як стороною в договорі, та з поданих документів підтверджено, що позивач знайомився з умовами договору щодо об`єкту оренди, строку його дії, розміру орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, визначених договорами.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним, що під час укладання спірних договорів, його текст було підписано саме позивачем, а не сторонньою особою. А тому, можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, передбачених положеннями ст.15 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, представником відповідача надано клопотання про застосування до спірних відносин строків позовної давності, вказуючи, що позивач отримував від відповідача - ФГ "Мазурівське" орендну плату з 2006 року за користування землею, чим фактично визнавав наявність договірних правовідносин з ФГ "Мазурівське" на умовах укладених договорів, оскільки йому увесь час було відомо про особу, яка обробляла його земельні ділянки.

Позивач не подав суду доказів, які б спростовували вказані доводи представника відповідача, напроти, позивачем у позовній заяві вказано, що з 2006 року по 2021 рік він отримував орендну плату.

Згідно положень ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що реєстрація договору оренди землі здійснюється виключно орендарем. Відповідно до п.9.4. Порядку для реєстрації договору оренди землі представник орендаря земельної ділянки - юридичної особи пред`являє оператору (реєстратору) документи, в тому числі і договір оренди земельної ділянки.

З цього приводу відповідач вказав, що реєстрація оспорюваних договорів оренди землі, була проведена відповідно до чинного законодавства, про що свідчать відповідна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вих.№54645879 від 05 березня 2016 року, надана самим позивачем, що спростовує його доводи про те, що про факт існування оспорюваних договорів оренди землі, тобто про порушення свого права, йому стало відомо, коли він отримав копії спірних договорів оренди землі у 2020 році.

Інших доказів, які б спростовували вказані обставини, матеріали справи не містять.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (пункт 51).

Тому доводи, які зазначені у заяві відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.265, 268, 273 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Мазурівське" про скасуваннядоговорів орендиземлі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею - 11 квітня 2022 року.

Суддя :