Постанова

від 21.09.2021 по справі 742/512/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 742/512/17

провадження № 61-40012св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чередніченко Олександр Миколайович на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року, ухвалене у складі судді Коваленко А. В., та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П., Харечко Л. К.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 о 19 год42хв на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5), власниками якого є відповідачі, опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_3»

(ІНФОРМАЦІЯ_4),

автором якої зазначено ОСОБА_4 , наступного змісту:

«Відомий у світі бренд Toshiba, який, зокрема, спеціалізується на виробництві медичного обладнання, в Україні - повністю дискредитований. Заслуга такої участі відомої компанії належить відомим у колах фармацевтичної мафії бізнесменам - ОСОБА_5 , його поплічникам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , і не менш відомому аферисту ОСОБА_8 (хорват за походженням).

Справа в тім, що всі вище перераховані особи мають прямий стосунок до ТОВок, які в Україні значаться дистриб`юторами медичної техніки Toshiba.

Спочатку таких фірм в Україні було 2-3, на сьогодні, рахунок вже йде на десятки.

На старті своєї діяльності всі ці компанії, а саме «УМТ+» (код ЄДРПОУ 38716926), ПрАТ «УМТ» (код ЄДРПОУ 23718196), ТОВ «Медторг» (код ЄДРПОУ 32735938), ПП «НВО «ДІКСІОН Україна» (код ЄДРПОУ 37355747), ТОВ «Сінергус» (35986575), ТОВ «Новафарм» (31736679), ТОВ «Ель Фарма» (31017810) тощо - отримували право на дистрибуцію медичної техніки Toshiba від офіційного українського представництва компанії.

Згодом, головний схемач у справі - ОСОБА_9 вирішив піти у «вільне плавання». Він зареєстрував у Словаччині декілька компаній, отримав на них право продажу Toshiba від словацького представництва, а вже далі сам делегував його собі ж - підконтрольним юридичним особам в Україні.

Така схема зменшує ризики контролю збоку українського офісу Toshiba, а також дозволяє робити різноманітні перекиди коштів з рахунку на рахунок, частково виводячи їх зі Словаччини вже на офшорні структури.

Більше того, подібна плутанина у підрядниках і субпідрядниках значно ускладнює пошук істини, на випадок, якщо правоохоронці вирішать щось перевірити. Іноземна держава - Словаччина - все ж надійніша в цьому плані, і може не одразу надати згоду, наприклад, на відкриття банківської таємниці…

Вказана схема ОСОБА_10 була побудована не спроста. Протягом щонайменше 5-7 останніх років він грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я. За ними - постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах, щоб в українських податкових деклараціях та на українських рахунках - часом не спалитися. Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%. Та були і такі випадки, коли ангіограф купувався удвічі дорожче реальної вартості.

На сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011, 2012 роками, деякі - 2016.

На фоні діючих розслідувань, та після серії обшуків на своїх компаніях, ОСОБА_10 вирішив трохи знизити напругу навколо підшефних фірм.

Для цього він прийняв рішення поставити в Києві нового куратора своїх компаній. Раніше ці функції виконував відомий у колі фарми ОСОБА_11 , а сьогодні - ця почесна місія дісталася ОСОБА_8 .

Маючи на меті продовжити планову роботу дерибану тендерних коштів під час поставки медичного обладнання Toshiba, ОСОБА_12 з перших днів роботи пішов до КМДА - домовлятися про умови грудневого тендера поставку томографів (2016 рік).

На його умови (значно завищені ціни і надвелика маржа з однієї одиниці техніки) ніхто не погодився. Тому, яка доля далі спіткала дистриб`юторів Toshiba на цих закупівлях - варто вже питати правоохоронців.

Окрім цієї біди, ОСОБА_12 накликав на свого господаря й іншу.

Справа в тому, що цей персонаж вже аж занадто дискредитований скандалами і корупційними закупівлями. Саме його справі рук належать махінації з так званими «реанемобілями ОСОБА_14 » (тоді хорват ОСОБА_15 очолював фірму «ICC Україна»). Тож, саме через його тендери в 2011 році арештували начальника Департаменту МЧС України.

Власне, тому поява ОСОБА_15 в столиці не на жарт зацікавила правоохоронців. Це фактично стало поштовхом до чергового витка розслідувань корупційних справ з тендерами медичної техніки Toshiba.

За попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень.

Тож, скоро подивимося, чим завершиться слідство ... Тим часом, офіційній Toshiba, напевно, вже варто готуватися до сприяння українському слідству. ОСОБА_16 .»

Поширена відповідачами інформація не є оціночним судженням чи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а висловлювання є фактичним твердженням і стосується особисто позивача.

Вважав, що опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_3 » на сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 , власниками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , містить в собі завідомо неправдиву інформацію, яка є непідтвердженою та не відповідає дійсності і підлягає спростуванню.

Позивач просив визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію, відомості, викладені у статті «Хто і як дерибанить гроші, прикриваючись ім`ям Toshiba», опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_6 о 19 год42хв на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР»; зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права позивача на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на цьому ж веб-сайті відповідного спростування; стягнути з відповідачів сплачений при зверненні до суду судовий збір.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, викладену на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) в статті ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме у реченнях: «Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_10 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах … Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%. Та були і такі випадки, коли ангіограф купувався удвічі дорожче реальної вартості; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011, 2012 роками, деякі 2016; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень».

Зобов`язано ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) статтю наступного змісту: На веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій викладені твердження про те, що «Протягом щонайменше

5-7 останніх років ОСОБА_10 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами; різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень». Повідомляємо, що дані твердження є недостовірними.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_18 320 грн відшкодування сплаченого при поданні позову судового збору.

У іншій частині позову до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей відмовлено.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, викладена на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) в статті ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме у реченнях: «Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_10 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами; різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень» є недостовірною інформацією щодо позивача. Ця інформація за своїм змістом фактично вказує на вчинення протиправної поведінки ОСОБА_10 і, зокрема, звинувачує його у вчиненні протиправних дій, що сприймається негативно в суспільстві та порушує його особисті немайнові права.

Водночас, крім інформації, визнаної судом недостовірною, стаття містить висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, і є вираженням суб`єктивної думки та поглядів відповідача, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що такі висловлювання відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Судом першої інстанції встановлено, що на час публікації статті ІНФОРМАЦІЯ_3» реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 - власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 являється ОСОБА_2 . Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 на час публікації статті був власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачем у судовому засіданні не надано.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та на основі встановлених обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи містять свідоцтво про акредитацію, згідно з яким об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (далі - ОП УМІЦ) підтверджує компетентність Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (далі - УЦПНА) у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про реєстранта доменного імені або інформації про його встановлення відповідно до Договору про акредитацію від 11 квітня

2016 року, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 є реєстрантом відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7, і він вважається власником вказаного веб-сайту, оскільки ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що право на використання зазначеного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, було передано ним на договірних засадах іншій особі. Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_2 не є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7, спростовуються довідкою, виданою компетентним органом - Консорціумом УЦПНА, і вказана довідка є належним і допустимим доказом у справі, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України. З метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет ОП УМІЦ акредитувало та підтвердило компетентність УЦПНА у здійсненні ним функцій Центру компетенції адресного простору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , як власник зазначеного веб-сайту, відповідає за розміщену на ньому інформацію та за дотримання прав інших осіб при використанні сайту шляхом розміщення на ньому будь-якої інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чередніченко О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові до ОСОБА_2 , вирішити питання розподілу судових витрат.

Разом із касаційною скаргою подано клопотання про зупинення виконання постанови суду.

Заявник зазначив, що суди допустили однобічність у дослідженні доказів і не перевірили всіх обставин, на які посилався відповідач ОСОБА_2 в обґрунтування своїх заперечень. Зокрема, ОСОБА_2 заперечив своє відношення до доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 та веб-сайту Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» та зазначав, що не здійснював реєстрацію доменного імені, він є журналістом і його персональними даними скористались для реєстрації доменного імені від його імені з метою подальшої дискредитації його як журналіста; наведена у довідці Центру компетенції УУПНА інформація про реєстратора доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 є припущенням. Суди не розмежували фактичні твердження та оціночні судження, не врахували, що оспорювана інформація входить до суспільного інтересу і зміст публікації не порушує прав позивача. Крім того не залучено до участі у справі належного відповідача, яким є автор статті.

В заяві від 6 лютого 2020 року заявник просив застосувати правові висновки Верховного Суду у справах № 742/1159/18, № 439/1469/15-ц.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій у частині, у якій позов задоволено, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Даниленко О. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_2 є реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджено довідкою, виданою Центром компетенції УЦПНА від 27 лютого 2017 року за № 31/2017-ДР-ЦК, ця довідка є належним та допустимим доказом у справі. ОСОБА_2 не надав доказів того, що право на використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 , за яким здійснюється доступ до веб-сайту, передано ним на договірних засадах іншій особі на час розміщення статті та подання позову. Довідка, видана ТОВ «ХОСТПРО», яку надає відповідач суду, не може бути належним і допустимим доказом, оскільки ТОВ «ХОСТПРО» не є установою, якій надано повноваження управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня «UA».

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 5 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи.

Цією ж ухвалою клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_19 , про зупинення виконання судового рішення задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) розміщено статтю ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту: «Відомий у світі бренд Toshiba, який, зокрема, спеціалізується на виробництві і медичного обладнання, в Україні - повністю дискредитований. Заслуга такої участі відомої компанії належить відомим у колах фармацевтичної мафії бізнесменам - ОСОБА_5 , його поплічникам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , і не менш відомому аферисту ОСОБА_8 (хорват за походженням).

Справа в тім, що всі вище перераховані особи мають прямий стосунок до ТОВок, які в Україні значаться дистриб`юторами медичної техніки Toshiba.

Спочатку таких фірм в Україні було 2-3, на сьогодні, рахунок вже йде на десятки.

На старті своєї діяльності всі ці компанії, а саме «УМТ+» (код ЄДРПОУ 38716926), ПрАТ «УМТ» (код ЄДРПОУ 23718196), ТОВ «Медторг» (код ЄДРПОУ 32735938), ПП «НВО «ДІКСІОН Україна» (код ЄДРПОУ 37355747), ТОВ «Сінергус» (35986575), ТОВ «Новафарм» (31736679), ТОВ «Ель Фарма» (31017810) тощо - отримували право на дистрибуцію медичної техніки Toshiba від офіційного українського представництва компанії.

Згодом, головний схемач у справі - ОСОБА_9 вирішив піти у «вільне плавання». Він зареєстрував у Словаччині декілька компаній, отримав на них право продажу Toshiba від словацького представництва, а вже далі сам делегував його собі ж - підконтрольним юридичним особам в Україні.

Така схема зменшує ризики контролю збоку українського офісу Toshiba, а також дозволяє робити різноманітні перекиди коштів з рахунку на рахунок, частково виводячи їх зі Словаччини вже на офшорні структури.

Більше того, подібна плутанина у підрядниках і субпідрядниках значно ускладнює пошук істини, на випадок, якщо правоохоронці вирішать щось перевірити. Іноземна держава - Словаччина - все ж надійніша в цьому плані, і може не одразу надати згоду, наприклад, на відкриття банківської таємниці…

Вказана схема ОСОБА_10 була побудована не спроста. Протягом щонайменше 5-7 останніх років він грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я. За ними - постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах, щоб в українських податкових деклараціях та на українських рахунках - часом не спалитися. Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%. Та були і такі випадки, коли ангіограф купувався удвічі дорожче реальної вартості.

На сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011, 2012 роками, деякі - 2016.

На фоні діючих розслідувань, та після серії обшуків на своїх компаніях, ОСОБА_10 вирішив трохи знизити напругу навколо підшефних фірм.

Для цього він прийняв рішення поставити в Києві нового куратора своїх компаній. Раніше ці функції виконував відомий у колі фарми ОСОБА_11 , а сьогодні - ця почесна місія дісталася ОСОБА_8 .

Маючи на меті продовжити планову роботу дерибану тендерних коштів під час поставки медичного обладнання Toshiba, ОСОБА_12 з перших днів роботи пішов до КМДА - домовлятися про умови грудневого тендера поставку томографів (2016 рік).

На його умови (значно завищені ціни і надвелика маржа з однієї одиниці техніки) ніхто не погодився. Тому, яка доля далі спіткала дистриб`юторів Toshiba на цих закупівлях - варто вже питати правоохоронців.

Окрім цієї біди, ОСОБА_12 накликав на свого господаря й іншу.

Справа в тому, що цей персонаж вже аж занадто дискредитований скандалами і корупційними закупівлями. Саме його справі рук належать махінації з так званими «реанемобілями ОСОБА_14 » (тоді хорват ОСОБА_15 очолював фірму «ICC Україна»). Тож, саме через його тендери в 2011 році арештували начальника Департаменту МЧС України.

Власне, тому поява ОСОБА_15 в столиці не на жарт зацікавила правоохоронців. Це фактично стало поштовхом до чергового витка розслідувань корупційних справ з тендерами медичної техніки Toshiba.

За попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень.

Тож, скоро подивимося, чим завершиться слідство ... Тим часом, офіційній Toshiba, напевно, вже варто готуватися до сприяння українському слідству. ОСОБА_16 .»

На час публікації статті ІНФОРМАЦІЯ_3» реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 - власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 являється ОСОБА_2 . Зазначене підтверджується довідкою, виданою Центром компетенції УЦПНА від 27 лютого 2017 року за № 31/2017-ДР-ЦК. Матеріали справи містять свідоцтво про акредитацію, згідно з яким ОП УМІЦ підтверджує компетентність Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору.

Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 на час публікації статті був власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачем не надано.

Інформацію, викладену на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) в статті ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме у реченнях: «Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_10 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров`я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами; різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_10 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах.

Деякі з них датовані ще 2011, 2012 роками, деякі 2016; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_10 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень» суди попередніх інстанцій вважали недостовірною інформацією щодо позивача. Зміст такої інформації, за їх висновками, фактично вказує на вчинення протиправної поведінки ОСОБА_1 , і, зокрема, містить в собі звинувачення позивача у вчиненні протиправних дій, що негативно сприймається у суспільстві та порушує особисті немайнові права позивача.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого

2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам також роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень

статті 10 Конвенції.

Тобто суду слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» від 8 липня 1986 року).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_20 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії» від 21 березня 2002 року, «Яновський проти Польщі» від 21 січня 1999 року та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

У порушення наведених норм матеріального права та прецедентної практики Європейського суду з прав людини суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зміст оспорюваної інформації та не розрізнили фактичні твердження і оціночні судження. При цьому суди без будь-якого фактичного й правового мотивування послалися лише на те, що поширена інформація про позивача є твердженням про факт.

Отже, висновок суду ґрунтується на припущеннях, що є порушенням вимог частини шостої статті 81 ЦПК України.

При цьому, визначаючи частину публікації недостовірною інформацією, суд першої інстанції без будь-якого обґрунтування і правового аналізу зазначив узагальнюючу фразу, а саме: оспорювана інформація вказує на вчинення ОСОБА_1 протиправної поведінки та звинувачення його у протиправних діях, що сприймається негативно у суспільстві та порушує його немайнові права.

При цьому суди не врахували, що поширена інформація не містить конкретну інформацію про події і про осіб, тобто її неможливо перевірити як твердження про факти.

Для захисту честі, гідності та ділової репутації суду необхідно чітко визначити предмет доказування у справі і що саме було предметом поширення інформації, тобто, чи є об`єктивні підстави для відповідальності

за статтею 277 ЦК України. Для цього слід було визначитися з діями, явищами, фактами, на які направлений матеріал, а також безпосередній чи опосередкований характер мають ці дії, явища, факти з особою позивача. Тобто, поширена інформація від імені автора стосується безпосередньо особи позивача, чи цим самим опосередковано висвітлюються події, що стосуються позивача, у суспільному, колективному житті через призму думок автора. Це можливо зробити лише проаналізувавши весь контекст поширеної інформації, а не «вирвані» з нього терміни, чого суди попередніх інстанцій не зробили.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 серпня

2020 року у справі № 446/1953/16-ц (провадження № 61-20693св18).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що спростований судами попередніх інстанцій фрагмент, викладений на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (ІНФОРМАЦІЯ_5) в статті ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_6, не містить недостовірної інформації, яка б порушувала немайнові права позивача, оскільки є оціночними судженнями автора і певною власною критичною думкою дій позивача.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Разом з цим, необхідно зазначити, що незалучення до участі у справі автора статті, який позивачу був відомий, є порушенням норм процесуального права.

Неправильне застосування норм матеріального права надає суду касаційної інстанції повноваження не обмежуватися доводами та вимогами касаційної скарги як визначено частиною третьою статті 400 ЦПК України.

Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, касаційний суд скасовує рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року в частині, у якій задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей, і ухвалює у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Враховуючи задоволення касаційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, у розмірі 960 грн та 1 280 грн відповідно.

Щодо поновлення виконання рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2017 року та постанова апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 скасовані і у задоволенні позову відмовлено, підстав для поновлення виконання судових рішень немає.

Керуючись статтями 410, 412 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чередніченко Олександр Миколайович, задовольнити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

від 24 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 2 240 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. ФаловськаСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук