Рішення

від 17.05.2022 по справі 288/2307/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2307/21

Провадження № 2/288/17/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників Відповідача 1 - Осадчої Н.В., Омельчука В.О.,

представника Відповідача 2 - Малишевої М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука», відділу освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрушківська сільська рада, Житомирського району, Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до суду з позовом до опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» (далі Відповідач 1), відділу освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області (далі Відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрушківська сільська рада, Житомирського району, Житомирської області (далі Третя особа) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи та стягнення моральної шкоди.

В поданому позові, з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.127-135/ Позивач вказує, що 05 листопада 2021 року її було письмово повідомлено про те, що в разі ненадання підтвердження наявності здійснення профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання, її буде відсторонено від роботи, без збереження заробітної плати.

Наказом № 175-Б від 15 листопада 2021 року (далі Наказ), Позивача вчителя біології, було відсторонено від роботи до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати. При прийнятті оскаржуваного Наказу, директор керувався статтею 46 КЗпП України, частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Позивач вважає даний Наказ таким, що порушує її права, так як обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а сама по собі вимога надавати докази проведення медичних маніпуляцій є незаконною, так як надання доказів проведення медичних маніпуляцій, тобто проведення щеплень є конфіденційною інформацією. В оспорюваному Наказі відсутні посилання на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно епідеміологічної служби про відсторонення Позивача від роботи, а тому він є безпідставним, свавільним та підлягає скасуванню.

На даний час не затверджено перелік інфекцій, ухилення щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи, а Постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 не може змінити процедуру відсторонення визначену пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», оскільки є підзаконним нормативним актом, тобто має нижчу силу і не може змінювати правове регулювання визначене законом.

Покладення обов`язку на Відповідача 1 відстороняти від роботи без збереження заробітної плати педагога, який не має протипоказань до вакцинації, але не вакцинований від COVID-19, тоді як інша категорія осіб не має вакцинації від COVID-19, але має протипоказання є дискримінацією. Становище, в якому опинилась Позивач, у зв`язку з втручанням держави у її права, виявляється ще більш несправедливим, якщо зауважити що Постановою КМУ № 1236 не вимагається від педагогів, які не мають вакцинації від COVID-19, але на мають протипоказання до вакцинації, підтверджувати відсутність у них позитивного результату на COVID-19.

Позивач залишилася без засобів до існування, тоді як за працівниками, які не можуть виконувати свої обов`язки в колективі за станом здоров`я з тих чи інших причин, у зв`язку з чим відсторонюються від роботи або переводяться на іншу роботу, зберігається середній заробіток.

Крім того, спірний Наказ про відсторонення Позивача від роботи не містить відомостей на підтвердження її відмови здійснити щеплення, враховуючи те, що Позивач вказаних відомостей не надавала.

Повідомлення від 01 листопада 2021 року про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 було вручено Позивачу 05 листопада 2021 року та містить вимогу працівнику до 08 листопада 2021 року надати документ, який підтвердить наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання, проте незважаючи на застосування у повідомленні конструкції прохання, викладені у подальшому наслідки, свідчать саме про вимогу та перекладання на працівника обов`язку про надання працедавцеві таких відомостей. Вимога Відповідача 1 до Позивача надати відомості, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання, є грубим порушенням права Позивача на конфіденційність та повагу до її приватного життя.

Враховуючи те, що вищевказаний Наказ підлягає скасуванню, з Відповідача 2, який проводить нарахування і виплату заробітної плати, належить стягнути на користь Позивача середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.

Позивач також зазначає, що діями Відповідача, їй також було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях внаслідок отриманих переживань за прийняття протиправного наказу, що виразились у приниженні її честі та гідності, позбавленні трудових прав, а також на основний та єдиний спосіб отримання доходу для існування та утримання сім`ї, так як Позивач має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її чоловік є інвалідом третьої групи та не може повноцінно працювати.

Моральну шкоду Позивач оцінює в розмірі 30000.00 гривень, ця сума обумовлена глибиною її душевних страждань, необхідністю захищати свої права у судовому порядку, а також прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить скасувати Наказ № 175-Б від 15 листопада 2021 року директора опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради, Житомирської області Наталії Осадчої про відсторонення від роботи вчителя біології ОСОБА_1 з 15 листопада 2021 року до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати; зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 175-Б від 15 листопада 2021 року, до часу фактичного виконання судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року; стягнути з опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Позивач та її представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники Відповідача 1 в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

14 січня 2022 року від Відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в редакції від 17 грудня 2021 року в якому вказано, що на виконання Наказу МОЗ та Постанови КМУ № 1236, директором освітнього закладу було письмово повідомлено ОСОБА_1 про необхідність до 08 листопада 2021 року надати документ про наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або протипоказань до такого щеплення і попереджено про наслідки ненадання вказаних підтверджень. Позивач відмовилась від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, в зв`язку з чим її було відсторонено від роботи до усунення причин, що зумовили таке відсторонення. Відповідач правомірно відсторонив Позивача від роботи, так як наслідки відсторонення були спричинені свідомим порушенням вимог чинного законодавства. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позову /а.с.36-43/. Відзив на уточнену позовну заяву в редакції від 18 лютого 2022 року не надали.

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

18 січня 2022 року представник Відповідача 2 надала до суду відзив на позовну заяву в редакції від 17 грудня 2021 року в якому вказала, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки на них, як на структурний підрозділ сільської ради не покладено обов`язку нести матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неналежне або неправомірне здійснення повноважень керівниками навчальних закладів, а тому заявлені вимоги не можуть бути задоволені за рахунок Відповідача 2. Позивачем не зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача 2 її заподіяно, з яких міркувань вона виходить, визначаючи її розмір та якими доказами це підтверджується. Враховуючи вимоги законодавства, оскільки Позивач є вчителем навчального закладу та не пройшла обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, не має протипоказань до вакцинації, керівник зобов`язаний був відсторонити Позивача від роботи. Крім того, інформація про COVID сертифікат та щеплення в перелік документів, що становлять медичну таємницю не входить. Вказує, що Позивач свідомо заявляє завідомо безпідставні вимоги до Відповідача 2, а тому просить в задоволенні позову відмовити. Також, представник Відповідача 2 просить стягнути з Позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000.00 гривень /а.с.58-65/. Відзив на уточнену позовну заяву в редакції від 18 лютого 2022 року не надали.

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явилася, 18 травня 2022 року надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, при прийнятті рішення поклалася на розсуд суду. /а.с.166/

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.

Суд, вислухавши Позивача та її представника, представників Відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 15 серпня 2006 року призначена на посаду вчителя біології Андрушківської сільської школи І-ІІІ ступенів, а з 03 вересня 2018 року Андрушківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені А.Н. Вітрука, Андрушківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області перейменована в опорний заклад освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради Житомирської області. /а.с.13/

Відповідно до листа опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» від 01 листопада 2021 року, повідомлено вчителя біології ОСОБА_1 про те, що з 08 листопада 2021 року, на період дії карантину, встановленого КМУ, згідно Наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», щеплення від COVID-19 буде обов`язковим для працівників закладів освіти. Просить до 08 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання. Якщо до вказаної дати не буде надано одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, зазначене повідомлення ОСОБА_1 отримала 05 листопада 2021 року. /а.с.14, 44/

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 надала на адресу директора опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей ім. А.Н. Вітрука» заперечення в якому вказала, що нею було отримано повідомлення про необхідність здійснити в обов`язковому порядку щеплення від COVID-19 та надати документ, що підтверджує проходження такого щеплення та попереджено про наслідки, а саме відсторонення від роботи без збереження заробітної плати. Вона категорично заперечує проти даної вимоги, оскільки вона є незаконною, її не може бути відсторонено від роботи та позбавлено заробітної плати. Відсутність щеплення не є порушенням трудової дисципліни та призведе до порушення її права на працю і супутні соціальні права, а вона буде змушена подати заяву про злочин і позов до суду. Зазначає, що пункт 41-6 Постанови КМУ не підлягає правозастосуванню та застерігає від порушення закону, обмеження її конституційних прав, оскільки такі дії матимуть наслідком юридичну відповідальність, а вона буде захищати своє право всіма доступними їй засобами. /а.с.45-46/

Згідно Наказу опорного закладу освіти «Андрушківського ліцею імені А.Н. Вітрука» № 191 від 05 листопада 2021 року, створено комісію з перевірки наявності у працівників закладів освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, однієї дози вакцини від COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я. /а.с.47-48/

05 листопада 2021 року опорним закладом освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» складено Акт № 1 про результати перевірки наявності у працівників опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або однієї дози вакцини від COVID-19, або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації від COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я та встановлено, що у ОСОБА_1 не надано жодного документа. /а.с.49/

В складеному опорним закладом освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Акті № 5 від 15 листопада 2021 року про відмову надати документ про наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про протипоказання до такого щеплення зазначено, що ОСОБА_1 , вчитель біології 15 листопада 2021 року о 08.25 годині відмовилась надати документ про наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про протипоказання до такого щеплення. /а.с.50/

15 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до директора опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» з заявою за фактом запиту у неї інформації в якій вказала, що вказівка про необхідність розголошення її лікарської таємниці є незаконною та порушує її трудові права. У зв`язку з чим, відмовляється надати відомості про наявність у неї ПЛР-тесту на нову коронавірусну інфекцію/сертифіката проходження вакцинації проти нової коронавірусної інфекції/довідки про антитіла до коронавірусу. /а.с.51/

Наказом опорного закладу освіти «Андрушківського ліцею імені А.Н. Вітрука» № 175-Б від 15 листопада 2021 року, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», пунктом 416 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, наказано: відсторонити ОСОБА_1 , вчителя біології, від роботи з 15 листопада 2021 року до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 15 листопада 2021 року та вказала, що з ним не погоджується. /а.с.15, 52/

Згідно довідки відділу освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по грудень 2021 року становить 186078.14 гривень. /а.с.16/

17 грудня 2021 року за № 819 виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради видано довідку про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.170/

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , 09 серпня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. /а.с.171/

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . /а.с.17, 18/

В довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 715683 зазначено, що ОСОБА_6 призначено ІІІ групу інвалідності та протипоказана важка фізична праця. /а.с.19/

Рішенням п`ятої сесії VІІ скликання від 09 червня 2017 року № 151, Андрушківська сільська рада увійшла до складу засновників Андрушківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені А.Н. Вітрука. /а.с.68/

Положенням про відділ освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської об`єднаної територіальної громади визначено, що відділ є виконавчим органом Андрушківської сільської ради, створений сільською радою, підзвітний і підконтрольний сільській раді, підпорядкований виконавчому комітету сільської ради, сільському голові, секретарю сільської рад, заступнику сільського голови, відповідно до розподілу обов`язків, з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади. /а.с.69-77/

Згідно Статуту опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» - заклад є юридичною особою /п.1.3/; - самостійно приймає рішення і здійснює свою діяльність в межах компетенції, передбаченої законодавством України та власним статутом /п.1.8/; - управління опорним закладом здійснюється її засновником і відділом освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради. Безпосереднє керівництво опорним закладом здійснюється його директором /п.4.1/. /а.с.78-101/

Наказом опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей ім. А.Н.Вітрука» Андрушківської сільської ради Житомирської області № 32-К від 28 лютого 2022 року, в зв`язку з набуттям чинності наказу МОЗ України № 380 від 25 лютого 2022 року «Про зупинення дії наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153», наказано зупинити дію наказу по опорному закладу освіти «Андрушківський ліцей ім. А.Н.Вітрука» № 175-К від 15 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; вчителю біології ОСОБА_1 приступити до виконання обов`язків з 28 лютого 2022 року. /а.с.169/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зістатями 15,16ЦК України,кожна особамає правона захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати наказ про відсторонення її від роботи, зобов`язати нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату за час незаконного відсторонення та стягнути моральну шкоду з тих підстав, що оскаржуваний наказ порушує її права, так як обов`язковість профілактичних щеплень не визначена, а надання доказів її проведення є конфіденційною інформацією. В оспорюваному Наказі відсутні посилання на підставу його винесення та подання про відсторонення від роботи, а тому він є безпідставним, свавільним та підлягає скасуванню, а покладення обов`язку відстороняти від роботи без збереження заробітної плати педагога, з вказаних підстав є дискримінацією, в зв`язку з чим Відповідач 2 зобов`язаний нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату за час незаконного відсторонення, а Відповідача 1 відшкодувати моральну шкоду за понесені нею душевні страждання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, за загальним правилом, такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби.

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі Закон № 4004-ХІІ), підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Частиною другою статті 27 Закону № 4004-ХІІ визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом № 4004-ХІІ, а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 270/806 (далі -Інструкція № 66).

Пунктом 2.3 Інструкції № 66 встановлено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльностіце письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції № 66, особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до 2.2 Інструкції № 66, право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції № 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком № 1 до Інструкції № 66.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 66, термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб.

Судом встановлено, що у роботодавця при винесенні оскаржуваного наказу, відсутнє належним чином оформлене подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, а тому відсторонення роботодавцем від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені Позивачем вимоги про скасування наказу № 175-Б від 15 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи вчителя біології з 15 листопада 2021 року до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що оспорюваний наказ було скасовано Відповідачем 28 лютого 2022 року, проте підставою для його скасування стало зупиненням дії Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, тобто припинення дії нормативного акту, яким регулюються вказані правовідносини, в той же час судом скасовано наказ про відсторонення Позивача від роботи в зв`язку з порушенням процедури його винесення.

Позивач також просить зобов`язати Відповідача виплатити їй середній заробіток, за весь час неправомірного відсторонення від роботи

Як визначено в частині першій статті 94 КЗпП України,заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 235 КЗпП України встановлено відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Згідно з пункту 5, 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року, зі змінами, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи те, що право Позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене Відповідачем 1 шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 15 листопада 2021 року та роботодавець при винесені оскаржуваного наказу діяв в порушеннянорм статті 46 КЗпПУкраїни, а саме із власної ініціативи без законних на те підстав, відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, проте нарахування та виплату коштів здійснює Відповідач 2, заявлена вимога підлягає задоволенню.

В даному випадку, зважаючи на заявлені Позивачем вимоги, ефективним способом відновлення порушеного права буде покладення на Відповідача 2 зобов`язання нарахувати та виплатити Позивачу середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 175-Б від 15 листопада 2021 року, за весь час незаконного відсторонення від роботи за період з 15 листопада 2021 року по 27 лютого 2022 року включно, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з Відповідача 1 компенсації моральної шкоди в розмірі 30000.00 гривень, оскільки внаслідок дій Відповідача 1 їй завдано моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях внаслідок отриманих переживань за прийняття протиправного наказу, приниженні її честі й гідності, позбавлення її трудових прав та отримання доходу, в зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду.

Відповідно достатті 23ЦК України,особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положення частини першої статті 237-1 КЗпП України передбачають відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті третьому Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова № 4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідокморальних чи фізичних страждань,або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно дочинногозаконодавства моральнашкода може полягати, зокрема:у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовженняактивного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною другою пункту п`ятого вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші підстави, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частин першої, третьої пункту дев`ятого Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.

Судом встановлено, що дії Відповідача 1, які виразилися у видачі наказу про відсторонення Позивача від роботи без збереження заробітної плати призвели до змін у життєвих стосунках Позивача, втрату нею заробітку, відчуття невизначеності, тимчасової відірваності від активного життя та дискомфорту.

За наведених обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача 30000.00 гривень відшкодування моральної шкоди, враховуючи тривалість періоду відсторонення Позивача від роботи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають до часткового задоволення та з Відповідача 1 підлягає відшкодуванню на користь Позивача моральна шкода в розмірі 2500.00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Позивачем в ході судового розгляду, надано достатні підтвердження, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність підстав для задоволення позову в частині скасування наказу про відсторонення Позивача від роботи та зобов`язання виплатити середній заробіток за весь час незаконного відсторонення, а заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди належить задоволити в частковому обсязі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Позивач при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача 1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1,2частини другоїстатті 137ЦПК Українивизначено,що зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 16/11-21 від 16 листопада 2021 року, укладену між адвокатським бюро Анатолія Яковенка та ОСОБА_1 ./ а.с.172/

В Акті про прийняття-передачу наданих послуг від 17 січня 2022 року /а.с.173/ вказано, що Виконавець адвокатське бюро Анатолія Яковенка надав Замовнику ОСОБА_1 юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 16/11-21 від 16 листопада 2021 року та додаткової угоди до вказаного договору від 16 листопада 2021 року, а Замовник прийняв наступні послуги: 1. Проведення вивчення та аналізу матеріалів і документів, наданих Клієнтом, вивчення та аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів, складання та подача зустрічної позовної заяви, адвокатського запиту, тощо 3500.00 гривень; 2. Участь в судових засіданнях 1500.00 гривень. Вартість послуг становить 5000.00 гривень.

Згідно квитанції № 40610362-1 від 16 грудня 2021 року, ОСОБА_1 сплачено на рахунок Адвокатського бюро Анатолія Яковенка кошти в розмірі 5000.00 гривень за надання правової допомоги. /а.с.174/

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою,п`ятою статті137ЦПК Українивизначено,що розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представники Відповідача 1 в судовому засіданні не скористались своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому заявлена Позивачем сума витрат на правову допомогу в розмірі 5000.00 гривень, підлягає задоволенню та її належить стягнути з Відповідача 1 на користь Позивача в повному обсязі.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2724.00 гривень /а.с.1, 26/, який підлягає стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача.

Керуючись Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 270/806; Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я»; Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року; статтями 46, 94, 235, 237-1 КЗпП України; статтями 15, 16, 23 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19,23,48,76,78,81,128,133,137,141,223,258,259,263-265,274-279,352,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука», відділу освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Андрушківська сільська рада, Житомирського району, Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати Наказ № 175-Б від 15 листопада 2021 року директора опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради, Житомирської області Наталії Осадчої про відсторонення від роботи вчителя біології ОСОБА_1 з 15 листопада 2021 року до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати.

Зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області (код ЄДРПОУ: 41430898, село Андрушки, вулиця Шкільна,1 А, Житомирського району, Житомирської області) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 175-Б від 15 листопада 2021 року, за весь час незаконного відсторонення від роботи за період з 15 листопада 2021 року по 27 лютого 2022 року включно, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Стягнути з опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області (код ЄДРПОУ: 22057408, село Андрушки, вулиця Шкільна,1, Житомирського району, Житомирської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 2500.00 гривень.

Стягнути з опорного закладу освіти «Андрушківський ліцей імені А.Н. Вітрука» Андрушківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області (код ЄДРПОУ: 22057408, село Андрушки, вулиця Шкільна,1, Житомирського району, Житомирської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2724.00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник